Новини міста (5459)

Особистий прийом громадян є важливою ділянкою роботи органів влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб, засобом отримання інформації про недоліки в роботі, однією з форм зміцнення і розширення зв’язків із широкими верствами населення, дієвим засобом у розвитку правової держави.

25 жовтня 2022 року проведено черговий особистий прийом громадян міським головою Олегом СТОГНІЄМ. Під час прийому до очільника громади звернулося 6 мешканців міста, порушено 3 питання. Загалом, тематика звернень була різною: вирішення житлових проблем, незаконне будівництво, проблеми з заключенням договору на газопостачання.

На всі порушені під час прийому питання громадяни отримали вичерпні відповіді та рекомендації. Питання, що потребують більш детального вивчення, Олег СТОГНІЙ взяв під особистий контроль та надав доручення фахівцям відповідних структур щодо вирішення їх по суті.

Наступний прийом запланований на 08 листопада 2022 року. Консультації громадян щодо прийомів, їх попередній запис на прийом міським головою проводиться щоденно в робочі дні з 08.00 до 17.00 у кабінеті 4 (б-р Шевченка, 2) та за телефонами: роб. 5 32 86, моб. 096/874 93 39.

За повідомленням загального відділу

Відзавтра, 26 жовтня 2022 року продовжується видача продовольчих наборів, від Всесвітньої продовольчої програми, мешканцям Роменської міської територіальної громади, які перемістилися до Роменської МТГ починаючи з 24 лютого 2022 року, а також громадянам похилого віку 1955-1958 р.н.

При собі обов’язково мати паспорт й ідентифікаційний код.

Пункт видачі гуманітарної допомоги працюватиме з понеділка по п’ятницю з 09.00 год до 16.00 год за адресою: бульвар Шевченка, 6 (будинок культури).

Номери контактних телефонів, за якими можна проконсультуватися щодо умов та порядку отримання гуманітарної допомоги:  098 252 04 29  або 096 187 58 50.

За повідомленням управління соціального захисту населення РМР

22 – 23 жовтня  2022 року в м. Рига пройшов Кубок Європи з дзюдо  до 18 років. У змаганнях взяли участь спортсмени з 15 країн світу, загалом 281 учасник.

Вдало виступили вихованки Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного у складі збірної  команди України.

Маргарита МІРОШНІЧЕНКО виборола золоту медаль  у ваговій категорії 44 кг. Марія ВАСЮТА посіла 5 місце у ваговій категорії 52 кг.

Переможці і призери змагань були нагороджені медалями.

Адміністрація Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного  висловлює щиру вдячність випускникам відділення дзюдо Сергію ЯРМОЛЕНКУ, Анастасії СЕВАСТЬЯНОВІЙ, Владиславу РОМАНЕНКУ, братам Сергію та Руслану КАСАЄВИМ за матеріальну допомогу  у виїзді учнів на змагання.

Команду до змагань підготували тренери-викладачі Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Олександр та Дмитро БОГУШІ.

За повідомленням Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

ЛЕГКА АТЛЕТИКА

22 жовтня 2022 року в м. Лубни відбувся Відкритий Чемпіонат Полтавської області з легкоатлетичного двоборства. У змаганнях взяли участь спортсмени Сумської, Полтавської та Чернігівської областей, 200 учасників.

Вихованці Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного завоювали сім  призових нагород:

Анастасія БІЛАШОВА – 1 місце – 60 +150 м

 Анастасія РЕДЬКА- 1 місце – 60+600 м

 Анастасія ЧЕРНИШОВА – 1 місце – 60 м +  ядро

 Поліна РЕВЕРА – 1 місце – 60+300 м

 Матвій РОМАНЕНКО- 1 місце – 60+300 м

 Владислав БУРКУТ -2 місце – 60+довжина

 Володимир НЕСТРАЧУК -3 місце – 60+150 м

 Переможці і призери змагань були нагороджені грамотами Полтавської федерації з легкої атлетики.

Команду до змагань підготували тренери-викладачі Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Олександр ЛІСНЕНКО, Микола та Валентина САВИЦЬКІ.

  ДЗЮДО

23 жовтня 2022 року в м. Суми відбувся Відкритий Чемпіонат Сумської області з дзюдо серед чоловіків, жінок та кадетів. У змаганнях взяли участь спортсмени Сумської та Полтавської областей, 100 учасників.

Вихованці Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного завоювали 4 золотих, 2 срібних та  одну бронзову нагороду.

Максим КНИШ -1 місце – 73 кг

Вікторія ГРИЦЕНКО – 1 місце – 70 кг

Юлія ЗАСУЛЬСЬКА – 1 місце – 70 кг

Максим САВЧЕНКО – 1 місце – 60 кг

Богдан АРТЮХ –  2 місце – 50 кг

Карина КАНАКОВСЬКА – 2 місце – 44 кг

Мілена КУХАРЬ – 2 місце – 52 кг

Сергій ЧОРНОШТАН – 3 місце – 73 кг

Переможці і призери змагань були нагороджені грамотами  та медалями Сумської федерації з дзюдо.

Команду до змагань підготували тренери-викладачі Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Олександр та Дмитро БОГУШІ.

За повідомленням Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

24 жовтня увесь світ відзначає Міжнародний день шкільних бібліотек.

Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек. Вперше свято було проведено в 1999-му році. Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні – щорічно в четвертий понеділок жовтня.

Щодня бібліотека закладу освіти відкриває школярам безмежний світ книг, стає справжнім помічником і гідом читання. У шкільних бібліотеках працюють висококваліфіковані фахівці, відповідальні й щиро віддані своїй благородній справі люди! Вони навчають нас орієнтуватися у потоці інформації, сприяти оволодінню навичками пошуку та використання ресурсів на різних носіях, допомагають усвідомити значення бібліотеки, зрозуміти, що бібліотеки єднають світи!

Важливість забезпечення та поширення грамотності, всіляке сприяння належному навчанню – один з основних пріоритетів сучасного суспільства й атмосфера, яка створюється професійними бібліотекарями, найбільш сприятлива у цьому процесі.

  За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні:

Українці – сильна духом нація. Війна згуртувала людей, які не впадають у відчай, а намагаються наблизити перемогу всіма можливими способами.

Освітяни Роменської міської територіальної громади не стоять осторонь. Із волонтерами відправляють Збройним Силам України теплий одяг, спальники, буржуйки, домашні смаколики і ще безліч потрібних і корисних речей. Учнівські та педагогічні колективи закладів освіти громади продовжують потрібну справу для допомоги ЗСУ – плетуть маскувальні сітки. Незабаром настане зима і масксітки змінюють свій колір на білий. Незмінними залишаються тепло рук і віра у нашу перемогу. Загалом плетіння маскувальної сітки − нескладне заняття, але вимагає посидючості й часу. На виготовлення одного полотна йде від кількох годин до кількох днів − залежно від кількості учасників процесу, заготовлених матеріалів тощо. Нещодавно нашим захисникам у військову частину №9953 Сумського прикордонного загону були передані зимові маскувальні сітки, до виготовлення яких долучилися усі заклади освіти громади

У єдності – наша сила. Усе буде Україна!

За повідомленням відділу освіти РМР

Пилип Орлик – український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист – народився 11 (21) жовтня 1672 на території нинішньої Білорусі в сім’ї родовитої литовської шляхти чеського походження — Орликів.

Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. Саме за його рекомендацією молодий Орлик став секретарем канцелярії київського митрополита, а через короткий час був запрошений до гетьманської канцелярії в Батурин.

Києво-Могилянську академію Пилип Орлик закінчив у 1694 році. Навчався відмінно, проявив поетичний талант та талант ораторства, цікавився філософією й літературою, добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською та іншими мовами.

З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року був Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи.

1708 року взяв участь у виступі Гетьмана Івана Мазепи проти Петра I.

Після Полтавської битви емігрував до Османської імперії.

За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710-го року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля Карла ХІІ.

Основними пріоритетами зовнішньої політики Пилип Орлик уважав: необхідність шведської протекції з гарантією незалежності й територіальної цілісності України, встановлення міцного миру та військового союзу з Кримським ханством.

У 1711 та 1712 роках двічі намагався збройною боротьбою здійснити свої права на рідній землі. В 1714 році був із Карлом ХІІ у Молдовському князівстві, а потім разом із ним переїхав до Шведської імперії, де перебував аж до 1720 року. У 1720 році через Німеччину, Чехію, Шлезьк прибув до Речі Посполитої, де пробув до березня 1722 року. З Речі Посполитої виїхав до Османської імперії, де затримався якийсь час у Хотині над Дністром, потім у Серезі, врешті зупинився в Салоніках та прожив тут до 1738 року. А згодом, побувавши якийсь час у Чернівцях, Каушанах та в Букарешті, переїхав до Ясс (колишня столиця Молдовського князівства), де й помер у 1742 році.

Конституція Пилипа Орлика – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – це договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, укладений 5 квітня 1710 року, який передбачав ратифікацію шведським королем Карлом XII.

Конституція Пилипа Орлика – документ великої значущості в історії українського державотворення, перша українська та одна з перших європейських конституцій.

Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви.

Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд за Конституцією мав бути незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.

Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році (видавництво «Темпора»).

Пилип Орлик написав також поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі (1695), а на честь полковника Івана Обидовського – «Гіппомен сарматський» (1698).

До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.

Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається у Швеції. Його вперше привезли в Україну 16 серпня 2021р. з нагоди святкування 30-річчя Незалежності. «Конституцію Пилипа Орлика» досі не демонстрували широкому загалу, і вперше цей документ на тривалий термін залишив стіни Національного архіву у Стокгольмі.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

ДО УВАГИ МЕШКАНЦІВ ГРОМАДИ!

У понеділок, 24 жовтня 2022 року, розпочинається видача продовольчих наборів, від Всесвітньої продовольчої програми, мешканцям Роменської міської територіальної громади з числа внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися до Роменської МТГ починаючи з 24 лютого 2022 року.

Пункт видачі гуманітарної допомоги працюватиме з понеділка по п’ятницю з 09.00 год до 16.00 год за адресою: бульвар Шевченка, 6 (будинок культури).

Номери контактних телефонів, за якими можна проконсультуватися щодо умов та порядку отримання гуманітарної допомоги:  098 252 04 29 або 096 187 58 50.

За повідомленням управління соціального захисту населення РМР

Радіаційний вплив на людину полягає в порушенні життєвих функцій органів кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту й розвитку променевої хвороби під впливом іонізуючих випромінювань.

Залежно від дози опромінення, проникаючої радіації чи радіоактивних речовин загальна гамма зовнішнього опромінення спричиняє у людей і тварин гостру променеву хворобу. Вона може бути від легкого до надзвичайно важкого ступеня.

Населення повинно знати й вміти застосовувати засоби захисту від радіації, дотримувати правил і норм поведінки на радіоактивно зараженій місцевості.

З метою забезпечення безпеки населення у разі виникнення радіаційної небезпеки Державна служба України з надзвичайних ситуацій розробила рекомендації на випадок радіаційної небезпеки.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики