Ящур – гостра, висококонтагіозна хвороба тварин, що відносяться до ряду парнокопитих підряду жуйних, а також сімейства свиней та виду Camelus bactrianus із сімейства верблюдових, збудником якої є вірус родини пікорнавірусів.
До вірусу ящуру сприйнятливі ВРХ, свині, вівці, кози, верблюди, буйволи, олені, косулі, лосі, кабани, та інші парнокопиті. На ящур може хворіти й людина. Люди заражаються при споживанні незнезараженого молока від хворих тварин.
Переносниками ящуру можуть бути і несприйнятливі до хвороби тварини – собаки, коти, коні, а інколи кури, качки, гуси, синантропна птиця тощо.
Клінічні ознаки: лихоманка, везикулярне ураження ротової порожнини, вінчика, у корів – вим’я, а у молодих тварин ураження міокарда та скелетних м’язів, слинотеча, наявність невеликої круглої або овальної форми виразки слизової оболонки рота (афт), ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, кульгавість та зниження апетиту. Можливе повторне захворювання тварин з нечіткими клінічними ознаками. У новонародженого молодняку ящур проходить у гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт.
Для попередньої діагностики та моніторингових досліджень використовують реакцію прямої імунофлуоресценції, імуноферментний аналіз (ELISA) з визначення антигену та антитіл та інші методи досліджень відповідно до настанов з діагностики.
Діагноз на ящур вважається встановленим при отриманні позитивних результатів при проведенні лабораторних досліджень проб біологічного та патологічного матеріалу з використанням полімеразної ланцюгової реакції.
Хвороба має здатність швидко поширюватись на значній території, серед молодняку викликає високий падіж та поодинокі летальні випадки серед дорослих тварин.
Шляхи передачі ящуру:
- прямий контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, зі слини, фекалій та сечі, молока та сперми – за 4 дні до появи клінічних ознак;
- контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко). Вірус здатен зберігатись від одного дня до декількох тижнів;
- забруднений одяг, взуття, обладнання та інше (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати);
- може передаватись через повітря (вітер) за низької температури та високої вологості.
Інкубаційний період може тривати від декількох днів до двох тижнів.
Як розпізнати ящур?
Важкість клінічних ознак залежить від штаму вірусу, віку, виду та породи інфікованих тварин. У хворих тварин на внутрішній поверхні ротової порожнини,язиці, вимені та кінцівках спостерігають ураження афтами. Також з’являється слиновиділення, анорексія, кульгавість, лихоманка, аборт і раптова загибель новонародженого молодняку та зниження молочної продуктивності.
У разі підозри щодо наявності хвороби у свійських тварин необхідно негайно повідомити Держпродспоживслужбу чи державну лікарню ветеринарної медицини у вашому районі.
Задля попередженню виникнення даного захворювання серед тварин необхідно:
- дотримуватись суворого контролю доступу людей, транспортних засобів та обладнання до стада;
- забезпечити регулярну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття;
- дотримуватись обов’язкового профілактичного карантинування під час переміщення тварин до або з господарства;
- забезпечити належну утилізацію гною та сміття, утилізацію трупів тварин здійснювати на місцях діючих худобо могильників та біотермічних ям;
- користувачам мисливських угідь всіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин повідомляти державну службу ветеринарної медицини району.
За повідомленням Роменської районної державної лікарні ветеринарної медицини
