Новини міста (4945)

22.05.2024 в 06:30
Коментарів немає
Сьогодні пам’ятний день – 22 травня 1861 року відбулося перепоховання Кобзаря на Чернечій горі поблизу Канева.

Помер 47-річний Великий Українець у Санкт-Петербурзі, де його спочатку і поховали. Але друзі Тараса Григоровича Шевченка виконали його «Заповіт»: «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…».

У час героїчної боротьби українського народу за вільне майбутнє особливо глибоко сягають серця слова геніального поета «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!». Українці виконають Шевченковий заповіт. «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…».

Тож єднаймося задля Перемоги!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.05.2024 в 10:39
Коментарів немає

19 травня 2024 року в м. Вишневе відбулась відкрита першість Вишнівської ДЮСШ з дзюдо серед юнаків та дівчат 2011-2013; 2014-2015; 2016-2017 років народження, яка зібрала близько 350 спортсменів із Чернігівської, Черкаської, Київської та Сумської областей.

У черговий раз вихованці Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного підтвердили свою майстерність, виборовши дванадцять І місць, дев’ять – ІІ місць та шість ІІІ місць.

 Переможцями та призерами у своїх вікових та вагових категоріях стали:

  • Прокопенко Максим (Роменський ліцей № 2 РМР, 38 кг) – 2 місце;
  • Артюх Діана (Роменська ЗОШ № 11, 36 кг) – 2 місце;
  • Артюх Дарина (Роменська ЗОШ № 11, 44 кг) – 1 місце;
  • Ковтун Єлизавета (Роменський ліцей № 1 РМР, 48 кг) – 2 місце;
  • Яременко Маргарита (Роменський ліцей № 1 РМР, 52 кг) – 2 місце;
  • Петраш Олександра (Плавинищенський ліцей РМР, 26 кг) – 1 місце;
  • Канаковська Тетяна (Герасимівський ЗЗСО, 32 кг) – 3 місце;
  • Семененко Зореслав (Роменська ЗОШ № 11,38 кг) – 1 місце;
  • Кухар Кіріл (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус, 34 кг) – 1 місце;
  • Дорошенко Матвій (Роменський ліцей № 2 РМР, 42 кг) –  2 місце;
  • Замура Артем (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус, 73 кг +) – 1 місце;
  • Кузьменко Назар (Роменська ЗОШ № 11, 34 кг) – 2 місце;
  • Бондаренко Володимир (Роменська ЗОШ № 7, 42 кг) – 2 місце;
  • Гиря Артур (Роменський ліцей № 1 РМР, 50 кг) – 2 місце;
  • Євченко Єгор (Роменський ліцей № 2 РМР, 25 кг) – 3 місце;
  • Дорошенко Микола (Роменський ліцей № 1 РМР, 25 кг) – 1 місце;
  • Гриценко Матвій (Роменський ліцей № 1 РМР, 25 кг) – 3 місце;
  • Харина Давид (Роменський ліцей № 1 РМР, 29 кг) – 3 місце;
  • Шарапов Іван (Роменський ліцей № 1 РМР, 34 кг) – 2 місце;
  • Гриценко Назар (Роменський ліцей № 1 РМР, 32 кг) – 1 місце;
  • Лобода Костянтин (Роменський ліцей № 1 РМР, +46 кг) – 3 місце;
  • Артюх Данило (Роменська ЗОШ № 11, 27 кг) – 2 місце;
  • Артюх Соня (Роменська ЗОШ № 11, 21 кг) – 1 місце;
  • Товчигречка Кіріл (Роменський ліцей № 1 РМР, 20 кг) – 1 місце;
  • Шарапов Даніїл (Роменський ліцей № 1 РМР, 23 кг) –  1 місце;
  • Назимко Іван (Роменський ліцей № 1 РМР, 27 кг) – 1 місце;
  • Баляба Мирон (Роменський ліцей № 1 РМР, 27 кг) – 1 місце;

Переможці та призери були нагороджені дипломи і медалями, а переможці ще отримали цінні  призи від організаторів змагань.

Вітаємо тренерів Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Дмитра та Олександра БОГУШІВ, а  також їх вихованців з гідними результатами. Бажаємо юним спортсменам подальших успіхів у спорті!

Дякуємо  ЗСУ за захист!

За повідомленням  Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromad

21.05.2024 в 10:32
Коментарів немає

Щотижневу оперативну нараду міський голова Олег СТОГНІЙ розпочав  зі слів про відповідальне ставлення присутніх до виконання своїх посадових обов’язків, порядність та підтриманні життєдіяльності громади на всіх напрямках.

Начальник Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради Олена ГРЕБЕНЮК  прозвітувала про стан виконання розпорядження міського голови від 13.09.2022  № 89-ОД «Про створення комісії з обстеження підвальних приміщень та захисних споруд цивільного захисту у  Роменській міській територіальній громаді». Згідно озвученої інформації комісією здійснено обстеження захисних споруд розташованих на території громади, як ПРУ так і найпростіших укриттів, які були внесені до фонду захисних споруд, який налічує 129 об’єктів. Розпорядження залишили на контролі.

Щодо напрямків роботи в житлово-комунальній сфері громади доповідали керівники підприємств – надавачі комунальних послуг. Директор КП «Ільїнський ярмарок» РМР Роман РІПЧАНСЬКИЙ поінформував, що парк готують до відзначення Дня захисту дітей. Директор КП «ККП» РМР» Ігор ЩЕРБАК поінформував, що підприємство працює над вивезенням сміття, очищенням доріг від змету та займається покосом трави. Очільник громади Олег СТОГНІЙ вкотре наголосив керівникам комунальних служб, щоб після проведення земляних робіт привели територію в належний стан, а при потребі – відновили асфальтове покриття.

Директор КП «Міськводоканал» РМР» Віктор ГОЛУБ повідомив, що на підприємстві склалася складна ситуація через відключення від електроживлення свердловини, яка забезпечує водопостачання міста.  Підприємство не має фінансових можливостей забезпечити безперебійне водопостачання за допомогою джерел резервного живлення. Це коштуватиме на місяць близько 3 млн. грн. Питання щодо недопущення відключень критичної інфраструктури (водогону) від мережі електропостачання буде порушуватися перед керівництвом Сумської обласної військової адміністрації.

За повідомленням загального відділу

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 16:45
Коментарів немає

Цими вихідними у Плавинищенському сільському будинку культури відбувся благодійний концерт “А вишиванка – долі оберіг”.

Свої виступи глядачам дарували талановиті аматори сцени: Ангеліна Лапко, Ріта Клименко, Марія Кулик, Катя Юрченко, Олена Крюкова, Таня Павленко, Ірина Приймаш, Вікторія Ткаченко, Іван Остапенко, танцювальний колектив “Веселі дівчата” та вокальний ансамбль “Плавинищаночка”.

Під час концерту було зібрано 3971 гривень, які будуть передані на допомогу Збройним Силам України!
Дякуємо всім, хто долучився до збору!

Слава Україні! Героям слава!

За повідомленням Відділу культури РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 16:07
Коментарів немає

У Калинівському сільському клубі пройшов благодійний концерт «Мереживом виткане наше життя», на підтримку воїнів Збройних Сил України. Велика подяка учасникам заходу: аматорам з гурту «Калиновий цвіт» та солістам, які своїми виступами прославляють нашу Україну і підіймають патріотичний дух.

Спільними зусиллями було зібрано кошти у сумі 7300 грн., які будуть передані на потреби нашим незламним захисникам!

Разом до ПЕРЕМОГИ!

За повідомленням Відділу культури РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 15:39
Коментарів немає

17 травня 2024 року відбувся Відкритий чемпіонат м. Суми з дзюдо серед юнаків та дівчат2012-2013 р. н.  У змаганнях взяло участь близько 200 спортсменів області.

 За результатами  чемпіонату вихованці Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного вибороли шість І-х місць,  два – ІІ місця та чотири  ІІІ місця. Переможцями та призерами у своїх вікових та  вагових категоріях стали :

  • Тарасенко Андрій (Роменський ліцей № 1 РМР, 38 кг) – 3 місце;
  • Артюх Діана (Роменська ЗОШ № 11, 36 кг) – 1 місце;
  • Артюх Дарина (Роменська ЗОШ № 11, 44 кг) – 3 місце;
  • Ковтун Єлизавета (Роменський ліцей № 1 РМР, 48 кг) – 1 місце;
  • Яременко Маргарита (Роменський ліцей № 1 РМР, 52 кг) – 1 місце;
  • Петраш Олександра (Плавинищенський ліцей РМР, 28 кг) – 2 місце;
  • Полежай Поліна  (Плавинищенський ліцей РМР, 23 кг) – 1 місце;
  • Бондаренко Володимир (Роменська ЗОШ № 7, 42 кг) – 1 місце;
  • Яковенко Марія (Плавинищенський ліцей РМР, 40 кг) – 2 місце;
  • Кухар Кіріл (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус, 34 кг) – 3 місце;
  • Махов Ярослав (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус, 46 кг) – 1 місце;
  • Примак Захар (Роменський ліцей № 1 РМР, 42 кг) – 3 місце.

Вітаємо спортсменів та їх тренерів-викладачів Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Дмитра та Олександра БОГУШІВ з вдалим виступом у змаганнях! 

За повідомленням  Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 15:02
Коментарів немає

З 15 липня до 15 жовтня 2024 року буде відкрита безкоштовна віртуальна виставка «Ukraine Online Expo in Jordan 2024» для представлення експортного потенціалу українських компаній із різних сфер господарської діяльності, зацікавлених у виході на ринок Йорданії.

У рамках заходу кожен експонент у своєму «кабінеті стендів» на платформі atexpo.online зможе оформити дизайн стенду, опублікувати презентації, відео, спілкуватися та обмінюватися контактною інформацією з відвідувачами. Експоненти публікуватимуть свій стенд безкоштовно за допомогою промо-кодів, які будуть надсилатися їм від Посольства України в Йорданському Хашимітському Королівстві.

Дана платформа має стати майданчиком для постійного прямого діалогу держави та підприємців, співробітництва між регіонами, розвитку українського бізнесу та стимулювання попиту на їх товари.

Учасником виставки можна стати лише після надсилання заявки до команди платформи NAZOVNI (https://nazovni.online/en).

Віртуальні стенди мають бути оформлені англійською мовою (презентації чи відео можуть бути додані арабською).

Реєстрація на віртуальну виставку за посиланням: https://atexpo.online/64/UkraineOnlineExpoinJordan/ та відео-презентація функціоналу платформи: https://youtu.be/rbu_QoKK-jM .

У разі необхідної допомоги звертайтеся до Олексія Слуки, першого секретаря Посольства України в Йорданії (ел. пошта: oleksii.sluka@mfa.gov.ua та телефон: +962775949741 (WhatsApp, Signal, Threema).

За повідомленням Управління економічного розвитку РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 14:27
Коментарів немає

В День Вишиванки в нашій громаді відбулось подвійне свято, день коли ми з гордістю одягаємо наш національний оберіг та урочисте отримання Мобільного ЦНАПу.

Міністр Міністерства цифрової трансформації України Михайло Федоров разом із поважними представниками  міжнародної Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні в рамках проекту «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні» (EU4Recovery) за фінансової підтримки Європейського Союзу  урочисто вручив  ключі від  транспортних засобів 6 громадам України, до переліку яких ввійшла і наша громада.

В урочистому заході взяли участь міський голова Олег СТОГНІЙ, керуючий справами виконкому Наталія МОСКАЛЕНКО та керівниця Центру надання адміністративних послуг Павліна ОГАНЕСЯН. Отримавши ключі від авто, Олег СТОГНІЙ подякував міністру та міжнародним партнерам за підтримку громад та можливість створювати доступні сервіси, які  забезпечать високу якість та оперативність надання адміністративних послуг, навіть у найвіддаленіших куточках нашої громади,  навіть у такий не легкий для держави час.

Довідково.  Мобільний ЦНАП — це офіс на колесах, повністю обладнаний необхідною інфраструктурою та засобами зв’язку для прийому відвідував, є  інтернет, опалення, кондиціонування, вентиляція, електрика, вбудовані меблі, комп’ютерне та офісне устаткування. Кожен мобільний ЦНАП має єдиний вхід-вихід зі зручними сходами та допоміжним обладнанням, що дає змогу відвідувачам старшого віку та людям з інвалідністю отримувати послуги в комфортних умовах.

Тож щиро вдячні всім партнерам за підтримку та співпрацю у розширенні можливостей нашої громади!

За повідомленням Управління надання адміністративних послуг РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 13:20
Коментарів немає

Бобрицька дитяча музична школа відсвяткувала свій 40-річний ювілей, на якому були присутні гості: заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради  Василь МАРЮХА, начальник Відділу культури Роменської міської ради Яна МУТЛАГ, староста Бобрицького старостату Леонід Даниленко, ветерани праці, жителі та гості Бобрицького старостинського округу.

Від імені очільника громади Олега СТОГНІЯ Василь МАРЮХА вручив Подяку колективу Бобрицької дитячої музичної школи за творчий підхід до реалізації сучасної державної політики в галузі мистецької освіти, пропаганду українського національного музичного  мистецтва, сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 40-річного ювілею школи.

Теплі слова привітань звучали також від Яни МУТЛАГ, яка закцентувала увагу на важливості творчого, всебічного розвитку дітей, який допомагає адаптуватись в умовах війни, а також подякувала Збройним Силам України, завдяки котрим ми маємо можливість творити!

Під час заходу учні та викладачі у теплій та дружній атмосфері дарували глядачам свій талант, позитивні емоції та гарний настрій.

Родзинкою заходу став зворушливий фільм про 40-річну історію успіху школи.

На благодійному заході спільними зусиллями було зібрано 3513 грн.

Дякуємо учням та викладачам за талант, а всім присутнім, хто долучився до доброї справи, за небайдужість!
Лише разом і лише до Нашої спільної Перемоги!

За повідомленням Відділу культури РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 13:10
Коментарів немає

Роменська міська територіальна громада одна з перших долучилася до Спільноти практиків із впровадження ветеранських політик в громадах започаткованої Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання».

Подія  відбулася в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» за участю народних депутатів України, представників Уряду, ветеранів та ветеранок, представників громад та мала назву «Як зробити громади доступні для ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України».

Ветеранська політика формується на загальнодержавному рівні та передбачає систему соціальних гарантій, що реалізують органи державної влади і лише частково та за згодою реалізація здійснюється в громадах. Водночас ветерани та ветеранки після демобілізації повертаються додому саме в громаду, а їхні родини та сім’ї загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України  знаходяться в громадах постійно. Тому, існує необхідність перегляду підходів щодо реалізації політики та створення доступної та безбарʼєрної  громади для ветерана.

Виконуючий обов’язки Міністра у справах ветеранів, Олександр Порхун, презентував концепцію проєкту «Паспорт громади, доступної для ветеранів війни», що стане новим стратегічним кроком Мінветеранів у формуванні єдиного цілісного бачення ветеранської політики. Він закцентував увагу присутніх на позиції: “Діяти ми маємо за принципом: “Нічого без ветеранів для ветеранів”. 

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 13:00
Коментарів немає

17 травня 2024 року на базі Роменської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 10 відбувся І територіальний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).

Позмагатися у майстерності, силі, витривалості зібралися вісім роїв громади двох вікових груп. Учасниками гри у середній віковій групі стали рої: «Роменська застава» Роменського ліцею № 2 РМР, «Соколята» Роменської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 6, «Гайдамаки» Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7, «Нащадки Калниша» Роменського ЦПО ім. І. Кавалерідзе. Старшу вікову групу представили рої: «Воїни світла» Великобубнівського ЗЗСО РМР, «Нащадки Калниша» Роменського ліцею № 1 РМР, «Подих свободи» Роменського ліцею № 4 ім. Тетяни Маркус та «Козацький спецназ» Погожокриницького ліцею РМР.

З вітальним словом до учасників змагань звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ, який побажав юним джурам проявляти командний запал, згуртованість, волю до перемоги та зростати справжніми патріотами України.

До програми гри були включені конкурси: інтелектуальна гра-вікторина «Відун», конкурс строю та пісні «Впоряд», силове змагання «Перетягування линви», «Рятівник», «Стрільба», «Фізична підготовка».

Учасники гри «Джура» продемонстрували наполегливість, спритність, належний рівень фізичної підготовки, знань з історії України та домедичної допомоги.

Призерами та переможцями І територіального етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») у середній віковій групі стали: рій «Нащадки Калниша» (І місце), рій «Гайдамаки» (ІІ місце), рій «Роменська застава» (ІІІ місце); у старшій віковій групі: рій «Воїни світла» (І місце), рій «Подих свободи» (ІІ місце), рій «Козацький спецназ» (ІІІ місце).

Бажаємо переможцям гідно представити нашу громаду на ІІ обласному етапі гри «Джура».

За повідомленням ЦПО ім. І. Кавалерідзе

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.05.2024 в 11:55
Коментарів немає

Щорічно в Україні 1 червня відзначають Міжнародний день захисту дітей. Крім того, Міжнародною організацією праці (МОП) задля привернення уваги громадськості, світової спільноти та національних урядів до проблем дитячої праці та необхідності здійснення заходів щодо її ліквідації встановлено 12 червня – Всесвітній день боротьби з дитячою працею. Діти – це найдорожчий скарб у кожній родині, це майбутнє будь-якої нації. Щасливі і здорові діти – щасливі батьки, а значить – щаслива країна.

На жаль, навіть у наші дні, у ХХІ столітті, у світі ще є країни, де маленькі дітлахи змушені тяжко працювати для того, щоб їхня сім’я просто змогла вижити. Після вторгнення російської федерації на територію України, масових переміщень громадян із зон активних бойових дій багато українських родин опинилися в надскладній життєвій ситуації. Маленькі українці мужньо переносять всі тяготи військового часу, дорослішають раніше та прагнуть допомагати своїм рідним.

При прийомі на роботу неповнолітніх потрібно врахувати, що:

трудові договори з неповнолітніми працівниками обов’язково мають укладатися в письмовій формі;

прийняття на роботу неповнолітніх відбувається лише після попереднього медичного огляду, надалі вони обов’язково мають проходити медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року;

при прийнятті на роботу особам, які не досягли 18 річного віку не встановлюється випробувальний термін;

неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України, щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці.

Заборонено:

залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні;

застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;

залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

За повідомленням відділу з контролю за додержанням законодавства про працю та   

зайнятість населення Виконавчого комітету Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

19.05.2024 в 09:00
Коментарів немає

На третю неділю травня в Україні припадає День пам’яті жертв політичних репресій.

Досі неможливо підрахувати кількість жертв політичних репресій в Україні. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори.

Цього скорботного дня керівництво громади, представники депутатського корпусу та громадських організацій, старости Виконавчого комітету Роменської міської ради та небайдужі мешканці поклали квіти до пам’ятників та пам’ятних знаків жертвам політичних репресій. У храмах громади у цей день відбулися заупокійні літії за спокій душ померлих.

Відновлення правди про «Великий терор» і гідне вшанування його жертв – це не просто символ. Це ознака, що наша душа жива, що наш народ переможе! Вшанування пам’яті репресованих – це шлях до відродження національної свідомості, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Роменська громада схиляє голови перед людьми, які стали жертвами тоталітарного режиму.

Вічна пам’ять загиблим та закатованим! Слава Україні!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

19.05.2024 в 06:36
Коментарів немає

19 травня, в третю неділю травня – День пам’яті жертв політичних репресій. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року на вшанування десятків тисяч людей, розстріляних комуністичним режимом, сотень тисяч кинутих у в’язниці й табори, на заслання чи примусове психіатричне лікування. Кількість цих мучеників Україні досі неможливо підрахувати.

Впродовж усього часу існування комуністичний тоталітарний режим спирався на злочини репресій, вбивств, депортацій, геноцидів.

Сьогодні РФ є наступницею цих людиноненависницьких практик – вона виправдовує і глорифікує сталінський режим, нарощує і вдосконалює репресивну політику, жертвами якої уже стали тисячі мешканців окупованих територій.

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Через насильницьку депортацію понад 190 тисяч кримських татар втратили дім, батьківщину, рідних, а багато хто – і життя. У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу, під час якого здійснювалися умисні вбивства, заподіювалися серйозні тілесні ушкодження, навмисно створювалися життєві умови, направлені на фізичне знищення кримських татар. У Канаді, Латвії, Литві також визнали ці дії геноцидом кримськотатарського народу. Україна працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами.

Комуністичний режим СРСР і згодом Росія десятиріччями цілеспрямовано поширювали міф про кримських татар як зрадників. Цю ж риторику країна-окупантка використовує і нині для насаджування ворожнечі, утисків та розбрату в окупованому Криму.

Російська Федерація заперечує геноцид кримських татар в 1944 році та не бере відповідальності за сталінські репресії та депортацію. Більше того, від окупації у 2014 році АР Крим та міста Севастополя РФ продовжила злочини тоталітарного радянського режиму та Російської імперії проти кримських татар: чинить репресії та переслідування, цілеспрямовано порушує їх права як корінного народу України, незаконно призиває на військову службу, руйнує культурну спадщину, фальсифікує історію, мілітаризує освіту та суспільне життя. 

Український народ, який зазнав переслідувань і репресій, став жертвою радянського геноциду Голодомору 1932–1933, усвідомлює та повністю поділяє біль депортації. Це – наша спільна трагедія.

Через 80 років після депортації РФ продовжує тоталітарні, радянські за характером, імперські за духом традиції поневолення, здійснюючи комплексні та системні репресії кримських татар, незгодних із окупацією Кримського півострова, які наближають звільнення Криму. 

РФ принесла в Крим політично мотивовані переслідування, насильницькі зникнення, вбивства, позбавлення свободи слова та віросповідання, мілітаризацію дитинства, продовжує тоталітарні традиції репресій кримських татар.

Поки адекватно не оцінено злочини проти людяності, геноцид кримських татар – завжди є загроза повторення страшної практики знищення національних спільнот, що й здійснює сьогодні країна-окупантка.

Геноцид кримських татар є складовою російської колонізаційної політики, злочином проти людяності.

Більшовики одразу після Жовтневого перевороту 1917 року взяли курс на політичний терор. З осені 1918 року він набув статусу офіційної політики радянської влади. В Україні “червоний терор” було розпочато з перших днів вторгнення більшовицьких загонів на початку 1918 року.

Великий терор – масштабна кампанія репресій громадян, розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського суспільства: від науковців і митців до робітників і селян.

Радянська влада намагалася приховати сліди злочинів – місця поховань робила «режимними об’єктами» КГБ, розрівнювала бульдозерами, забороняла доступ до відповідних архівів. 

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, останній спочинок тут знайшли від 20 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського Великого терору.

Катування, розстріли невинних без суду і слідства, депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилося в історії. Однак, після вторгнення Росії в Україну ідеологічні спадкоємці тоталітарних режимів у Росії знову принесли ці жахіття на українську землю.

Історична довідка. Депортація кримськотатарського народу

Депортація кримськотатарського народу комуністичним тоталітарним режимом була кульмінацією російської колоніальної політики, направленої на детатаризацію Криму. Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей з власних домівок та відправила їх у вигнання. Для багатьох той шлях став останнім.

Спецоперація з депортації кримських татар розпочалася на світанку 18 травня 1944 року, а в деяких населених пунктах Кримського півострова напередодні, 17 травня. Особовий склад, залучений до цього, відзначався жорстокістю і насильством. Найчастіше кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Таким чином, кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині.

Згідно з таємною постановою Державного комітету оборони «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року № 5859-сс, підписаною Сталіним, депортацію мали завершити до 1 червня 1944 року. До її виконання залучили значну кількість репресивних органів – 23 тисячі солдатів та офіцерів НКВД, 9 тисяч оперативників НКВД і Народного комісаріату державної безпеки, 100 легкових, 250 вантажних автомобілів, 67 ешелонів.

Близько 200 тисяч дорослих і дітей протягом двох днів 18–19 травня 1944 року були завантажені у вагони та депортовані. І вже 20 травня у Москву відзвітувати про “очищення” Криму від кримських татар.

У середньому вбивчий шлях тривав 2–3 тижні. Дорогою, в тісноті, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000–7900 кримських татар. 

Майже 9 тисяч кримськотатарських солдатів та офіцерів радянської армії після закінчення Другої світової війни відправили на спецпоселення або трудові табори. За даними відділу спецпоселень НКВД СРСР, у листопаді 1944 року у вигнанні опинилися 193 865 кримських татар: з них в Узбекистані – 151 136, Марійській АРСР – 8 597, Казахській РСР – 4 286 осіб. Решту розподілили “для використання на роботах” до Молотовської, нині Пермської (10 555), Кемеровської (6 743), Горьківської (5 095), Свердловської (3 594), Іванівської (2 800) та Ярославської (1 059) областей РРФСР. До цього числа не увійшли майже 6 тисяч кримських татар, ув’язнених до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації. 

Насильницьки вивезених наділили статусом “спецпереселенців”, що передбачало постійний нагляд за ними репресивних органів, реєстрацію в комендатурах, примусову виснажливу  фізичну працю. За даними НКВД Узбецької РСР, за перше півріччя від хвороб та нелюдських умов померло 16 052 кримських татар (10,6%), у 1945 році – 13 183 (9,8%). Загалом за перші півтора року тільки в Узбекистані померло майже 30 000 кримських татар. 

У 1948-му режим у спецпоселеннях став ще жорсткішим. Зокрема, виїзд з нього карали арештом на 5 діб, а повторний вважали втечею з місця заслання, що тягнуло за собою позбавлення волі на 20 років.  

Радянський режим також посилював геноцидні дії стиранням з історії Кримського півострова памʼяті про кримських татар: переписувалася кримська історія, насаджувалися російські імперські наративи про “одвічно російський” Крим, цілеспрямовано та масово поширювалися міфи про “народ-зрадник”. На півострів цілеспрямовано завозили і заселяли в будинки кримських татар переселенців із РРФСР, Української РСР. Також назви населених пунктів, вулиць, що мали кримськотатарське походження, стали російськими.

25 червня 1946 року прийнято Закон, який затвердив перетворення Кримської АРСР на Кримську область.

У СРСР трагічну історію депортації кримськотатарського народу замовчували, а мову, культуру корінного народу України забороняли. Таким чином кримських татар позбавили не просто батьківщини, а й власного імені, мови, історії, ідентичності.

Після смерті Сталіна кримським татарам так і не повернули їхні права та не дозволили повернутися на батьківщину. Фактично, заслання тривало. Але від 1967 року, кримські татари робили чисельні спроби оселитися на власній землі, в Криму. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним з найефективніших та найяскравіших протестних рухів в СРСР. А справжня масова репатріація розпочалася в 1987-му.

Тільки після розпаду СРСР, у незалежній Україні, ми можемо говорити вільно правду про злочини геноциду тоталітарної системи проти людяності та вшановувати памʼять його жертв.

(За матеріалами Представництва Президента України в Автономній республіці Крим)

Історична довідка. Великий терор

За період масштабної репресивної кампанії 1937–1938 років, яку назвали Великим терором, в Українській РСР засудили 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту відправили до в’язниць та виправно-трудових таборів (звільнено було тільки 0,3%).

Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу із «соціально-ворожими елементами», через терор упокорити населення, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була ідея Сталіна про те, що в міру успіхів соціалістичного будівництва, класова боротьба загострюється.

Офіційним початком Великого терору став оперативний наказ НКВД СРСР «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року № 00447, затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Утім наявні документи НКВД (накази, листування, телеграми) свідчать, що наказом лише формалізували масові репресії, а готували їх заздалегідь.

Цим документом впроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за першою категорією означали «розстріл», за другою – ув’язнення в таборах ГУЛАГ НКВД СРСР (від російського Главное управление лагерей). Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 року його збільшили до понад 83 тисячі. Причому наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський неодноразово зверталися в Москву з проханням надати додаткові ліміти.

Ще до набуття наказом № 00447 чинності органи зробили «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання директив із центру. А вже у червні 1937 року розпочалися масові арешти. 10 липня політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних «трійок» для спрощення процедури засудження  (вони повністю суперечили радянському законодавству, у тому числі Конституції 1936 року). До складу трійок зазвичай входили начальник обласного УНКВД (голова), обласний прокурор і перший секретар обласного, крайового або республіканського партійного комітету.

Переважна більшість справ була побудована на власних свідченнях обвинувачених, які фактично були позбавлені права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Психологічним тиском, а то й знущанням і нелюдськими тортурами слідчі «вибивали» з арештованих потрібні зізнання, які ніхто не перевіряв. У 1937 році дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було надано на найвищому рівні ЦК ВКП (б).

Часи Великого терору породили в масовій свідомості радянських людей тотальний страх і недовіру. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, страх доносів та обов’язок публічно таврувати так званих ворогів народу були повсякденними. Громадяни писали доноси на колег, остерігаючись, що ті донесуть на них першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

Розіграні за сценарієм показові процеси проти партійно-радянських очільників 1937–1938 років передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також вплив на нових висуванців і суспільство загалом. Участь у тих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання застосовуваних методів державного управління. Таким був метод «сталінської кадрової революції».

Великий терор згорнули також за вказівкою вищого партійно-радянського  керівництва. 17 листопада 1938 року ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців Великого терору.

Деякі факти про Великий терор в Україні

1. Одним із найбільших на території України місцем поховання жертв сталінських репресій є Биківня. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

2. Також є інші місця масових поховань жертв Великого терору в Україні – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). На Західній Україні після 1939 року також з’явилися місця масових поховань, зокрема, урочища Дем’янів лаз (Івано-Франківськ) і Саліна (Львівська область), тюрма на Лонцького (Львів).

3. Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року,  коли у в’язницях НКВД розстріляли 563 людини. Це відбувалося, як правило, на тюремних подвір’ях, у підвалах НКВД або безпосередньо на місці поховання. Спочатку для масових поховань відводили спеціальні ділянки на цвинтарях. У пік репресій цю практику змінили, щоб приховати масштаби злочинів. Траншеї для вбитих викопували в садах, парках, приміських лісах, трупи часто засипали негашеним вапном.

4. 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії до 20-річчя Жовтневої революції розстріляли 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

5. У 1934–1938 роках НКВД УРСР розташовувався будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат (згодом – Жовтневий палац, нині – Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України), в 1938–1941 роках – на вулиці Короленка (нині – Володимирська), 33. Київський міський відділ та управління НКВД в Київській області розміщувалися на вулиці Рози Люксембург (нині – Липська, 16).

6. У 1955 році КҐБ при РМ СРСР направив в обласні управління держбезпеки директиву № 108 сс із вказівкою повідомляти родичам розстріляних, що їхні рідні померли в місцях позбавлення волі, а в разі необхідності вирішення майнових або інших правових питань, реєструвати смерть розстріляних у загсах із видачею свідоцтв, в яких дати смерті вказувати у межах 10 років від дня арешту, а причини смерті вигадувати.

7. В межах Великого терору НКВД організував і провів серію масових національних операцій. Це так звана «німецька операція» (25 липня 1937 року), «польська» (11 серпня 1937), «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».

8. Спогади енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли із револьверів системи «Наган» у потилицю або перший шийний хребець. Наган вважався точним, безвідмовним і достатньо потужним для смертельного поранення, а не сильна віддача берегла сили катів для масових розстрілів.

9. Улітку 1937 року було введено нові нормативні документи, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР.

10. Термін «ворог народу» (латинське hostis publicus) давньоримського походження. Його застосовували до ворогів республіки, яких прирівнювали до солдатів ворогуючої сторони та які через те підлягали фізичному знищенню.  Загальновживаним термін став у 1793–1794 роках – час Великого терору якобінців у Франції. В СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, а й записаним у Конституції 1936 року – згідно з її 131 статтею ворогами народу оголошувались особи, що вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.

 За повідомленням Інституту національної пам’яті

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada