Головне управління ДПС у Сумській області нагадує, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:
– доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;
– доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;
– іноземного доходу;
– та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.
Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. ІV Податкового кодексу України;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;
– у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України.
Також платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.
Так, протягом 2025 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати:
– на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу);
– у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених Кодексом (п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Кодексу).
– частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.п 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
– страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення (п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
– суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій (абзац другий пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
– суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ)
– суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Як правильно оформити заяву, щоб повернути помилково перераховані кошти?
Головне управління ДПС у Сумській області інформує, що у приватній частині ІКС «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс, з використанням якого платники мають можливість списати кошти, які обліковуються в інтегрованих картках.
Для цього в меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету, необхідно обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки» та обрати електронний документ «Заява про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань до бюджетів та єдиного внеску до фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування та/або відомостей з ЄДР щодо платників, за якими розпочата спрощена процедура припинення» (ідентифікатор форми «J/F 1307601»).
За допомогою кнопок «Підписати» та «Відправити» збережений документ підписується та відправляється до органу ДПС.
Мінімальне податкове зобов’язання: перелік земельних ділянок та паїв, на які не нараховується податок
Головне управління ДПС у Сумській області повідомляє, що підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) це – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ не визначається для:
– земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно – будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
– земель запасу;
– невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
– земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
– земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
– земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Сектор інформаційної взаємодії ГУ ДПС у Сумській області
