Новини міста (4523)

24.11.2023 в 10:00
Коментарів немає

Попередження про стихійні та небезпечні гідрометеорологічні явища, різкі зміни погоди: вдень 26 та ніч 27 листопада по Сумській області  очікуються складні погодні умови: сильний сніг, мокрий сніг, у південній половині області з дощем, ожеледь, налипання мокрого снігу, хуртовини, снігові замети, посилення вітру до 15-20м/с, на дорогах ожеледиця (IІ рівень  небезпечності, помаранчевий).

26 листопада:

Хмарно, вночі помірний сніг, мокрий сніг, вдень сильні опади (сніг, мокрий сніг, на півдні області з дощем), ожеледь, налипання мокрого снігу, хуртовина, на дорогах ожеледиця.

Вітер північно-східний, вночі 9-14м/с, вранці та вдень 15-20 м/с.

Температура повітря вночі 0-50 морозу, вдень від 20 морозу до 30 тепла.

 

27 листопада: Хмарно, вночі сильні опади (сніг, мокрий сніг, на півдні області з дощем), вдень помірний сніг, мокрий сніг, ожеледь, налипання мокрого снігу, хуртовина, на дорогах ожеледиця. Вітер південно-західний, 15-20 м/с.

Температура повітря протягом доби 0-50 морозу.

 

28 листопада: Хмарно з проясненнями, вночі невеликий сніг, вдень без істотних опадів, на дорогах ожеледиця.

Вітер південно-західний, 7-12м/с, місцями пориви 15-20 м/с.

Температура повітря вночі 5-100 морозу, вдень 2-70 морозу.

 

29 листопада: Хмарно, сніг, мокрий сніг, місцями значний, на дорогах ожеледиця.

Вітер південно-східний, 7-12м/с, вдень пориви 15-20 м/с.

Температура повітря вночі 3-80 морозу, вдень 0-50 тепла.

 

30 листопада-1 грудня: невеликий сніг.

2 грудня: помірний сніг.

3-4 грудня: переважно без опадів.

Температура повітря вночі 5-130 морозу, вдень 0-60 морозу.

За повідомленням Харківського регіонального центру з гідрометеорології

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

23.11.2023 в 16:00
Коментарів немає

На шістдесят четвертій сесії Роменської міської ради, що відбулась 22 листопада 2023 року, прийнято ряд рішень з актуальних питань.

Так, було внесено зміни до низки галузевих програм для забезпечення таких пріоритетних напрямків:

  • допомога військовим частинам. Такі рішення, як зазвичай, приймалися в закритому режимі;
  • матеріальна допомога членам Хмелівської ДФТГ, що забезпечують чергування на блок-постах в нашій громаді, на їх харчування та підвезення, а також на придбання дров для обігріву;
  • матеріальна допомога військовослужбовцям та іншим мешканцям громади на лікування та придбання необхідних медичних засобів;
  • фінансова підтримка комунальних підприємств міста, що забезпечують водопостачання, утримання доріг та вулиць, вивезення побутового сміття та утримання багатоквартирних житлових будинків тощо.

Щоправда, окремі депутати, ймовірно, не розібравшись із проєктами рішень на засіданнях постійних комісій, не проголосували з першої спроби за окремі рішення, що стосувалися зменшення фінансування за напрямками програм галузі житлово-комунального господарства. Саме за рахунок цих коштів від початку передбачалося фінансування вищевказаних пріоритетних напрямків. Тож депутатам довелось переголосовувати неприйняте рішення, щоб мати змогу прийняти інші важливі рішення.

За повідомленням відділу з організаційного

та комп’ютерного забезпечення

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

23.11.2023 в 15:35
Коментарів немає

З метою належного вшанування пам’яті військовослужбовця ЛУЦЕНКА Богдана Анатолійовича, який загинув внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідно до Розпорядження №210-ОД від 23.11.2023 року у Роменській міській територіальній громаді 25 листопада 2023 року оголошено Днем жалоби.

На знак скорботи за загиблим військовослужбовцем ЛУЦЕНКОМ Богданом Анатолійовичем:

1. приспустити Державний Прапор України з чорною стрічкою на адміністративних будівлях міської ради та її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій розміщених на території громади;

2. скасувати проведення в громаді розважально-концертних заходів, внести зміни до програм радіопередач на місцевому каналі;

3. заборонити звучання розважальної музики у закладах торгівлі, ресторанного господарства та у громадському транспорті.

🕯️Вічна і світла пам’ять нашому Герою – ЛУЦЕНКУ Богдану Анатолійовичу.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

23.11.2023 в 15:00
Коментарів немає

З метою належного вшанування пам’яті військовослужбовця ІВАНОВА Євгена Олеговича, який загинув внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідно до Розпорядження №209-ОД від 23.11.2023 року у Роменській міській територіальній громаді 24 листопада 2023 року оголошено Днем жалоби

На знак скорботи за загиблим військовослужбовцем ІВАНОВИМ Євгеном Олеговичем:

1. приспустити Державний Прапор України з чорною стрічкою на адміністративних будівлях міської ради та її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій розміщених на території громади;

2. скасувати проведення в громаді розважально-концертних заходів, внести зміни до програм радіопередач на місцевому каналі;

3. заборонити звучання розважальної музики у закладах торгівлі, ресторанного господарства та у громадському транспорті.

🕯️Вічна і світла пам’ять нашому Герою – ІВАНОВУ Євгену Олеговичу

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

23.11.2023 в 13:00
Коментарів немає

ПРЕДСТАВНИКИ ШВЕДСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА ВІДВІДАЛИ З МОНІТОРИНГОМ РОМЕНСЬКУ МІСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ ТОВАРИСТВА ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА УКРАЇНИ 

 

До зустрічі з іноземними партнерами долучився очільник громади Олег СТОГНІЙ разом з керуючим справами Виконкому Роменської міської ради Наталією МОСКАЛЕНКО. 

Під час зустрічі було обговорено важливі питання та подальші спільні кроки, які будуть корисними для втілення задумів команди Роменської МО ТЧХУ в нашій громаді спільно з місцевою владою, за підтримки Шведських донорів. 

⌛️У цей нелегкий для кожного українця час – важлива підтримка не лише один одного а й наших іноземних партнерів. 

Міський голова Олег СТОГНІЙ подякував голові Роменської МО ТЧХУ Ірині СТРАТЕЙЧУК та дружній команді волонтерів за титанічну роботу на благо нужденним та гостям зі Швеції за допомогу, яку надають Україні під час війни, висловивши сподівання на налагодження та динамічний розвиток плідної співпраці у різних сферах між Роменською громадою та представниками Шведського Червоного Хреста.

 

За повідомленням Роменської міської організації Товариства Червоного Хреста України 

 

23.11.2023 в 10:00
Коментарів немає

З 1 листопада поточного року змінено правила оформлення виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Це стосується внутрішніх переселенців, які вперше звертаються за призначенням такої допомоги від держави.  Зокрема,  для оформлення виплат ВПО має звертатись одна особа від всієї сімʼї, а не кожен член родини окремо. Йдеться про щомісячну державну допомогу на проживання у розмірі 3 тисяч гривень особам з інвалідністю й дітям і 2 тисяч гривень для всіх інших внутрішніх переселенців. Відповідна  допомога  призначається на кожного члена сім’ї, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО. Ці нововведення передбачені постановою КМУ від 31 липня 2023 року № 789.

📍Якщо маєте питання щодо таких виплат, звертайтеся до Мінреінтеграції на цілодобову гарячу лінію за коротким номером: 15-48 або на гарячу лінію Уповноваженого з питань ВПО за номером: (066) 813-62-39.                              

✅Подати заяву та отримати статус ВПО можна в Центрі надання адміністративних послуг м. Ромни, за адресою м. Ромни, вул. Соборна 13 / 71.                                                                                

📞📞Для  більш детальних консультацій телефонуйте: (05448) 5-29-15, 5-33-00, (098) 783 48 66.

За повідомленням Центру надання адміністративних

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

23.11.2023 в 09:44
Коментарів немає

«Лють» – це воєнізований підрозділ поліції нового зразка. Основні завдання — відсіч та стримування збройної агресії проти України, проведення штурмових дій, знешкодження диверсійно-розвідувальних груп і незаконних збройних формувань ворога, аеророзвідка, виявлення позицій ворога та знищення противника.

До лав штурмової бригади запрошують вмотивованих, рішучих та патріотично налаштованих людей. На кандидатів, які пройдуть спеціальний відбір, чекає високоякісна підготовка.

Якщо ви, готові долучитися до лав штурмової бригади «Лють» та захищати Україну, звертайтеся за телефоном 097-725-25-13 або до найближчого центру зайнятості. Анкету кандидата можна також заповнити на сайті https://nabir.np.gov.ua/.

За повідомленням Сумського регіонального відділення Асоціації міст України

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

22.11.2023 в 15:00
Коментарів немає

Сьогодні у місті Суми начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир АРТЮХ вручив дружині загиблого Героя Роменської міської територіальної громади нагороду Президента України.

Указом Президента України № 315/2023 від 2 червня 2023 року старшого солдата Олега Миколайовича КАБАНОВА нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Сміливість і стійкість нашого земляка була відзначена, на жаль, посмертно.

20 грудня 2022 року солдат Олег КАБАНОВ загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти нашої Батьківщини поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області…

Олегові назавжди 37…

Пам’ятаємо, що ціна нашої свободи є надзвичайно висока, бо нещадна війна забирає з лав Захисників та Захисниць України кращих із кращих.

Спочивай з миром, наш Герою!

Низький уклін та вічна пам’ять Воїну!

СПІВЧУВАЄМО! ПИШАЄМОСЯ! ПАМ’ЯТАЄМО!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

22.11.2023 в 12:00
Коментарів немає

Нещодавно в м. Житомирі відбувся відкритий турнір «ZHYTOVIR OPEN» з кіокушинкай карате, в якому взяли участь 643 спортсмени  з 12 регіонів України, в тому числі роменські вихованці секції громадської організації «Дитячо-молодіжного спортивного клубу кіокушинкай карате».

Спортсмени Роменської міської територіальної громади здобули: 10 перших, 10 других та 13 третіх місць. І місце  – Полонський Олександр, Бачу Богдан, Ганжа Глєб, Шевченко Олександр  С., Шевченко Макар, Колодяжний Артем, Йосипенко Софія, Каливод Анна, Юхта Тимур, Пилипенко Вікторія; ІІ місце – Худяков Нікіта, Карпенко Матвей, Шинкарьов Давід, Палажченко Назар, Бойко Максим, Марченко Максим, Деркач Нікіта, Синько Денис, Колодій Софія, Малик Поліна та ІІІ місце – Литвиненко Андрій, Мельник Артур, Цюгро Марк, Шевченко Олександр О., Кива Олександр, Гаценко Артем, Охріменко Єгор, Захарченко Данило, Каливод Євангеліна, Косолапова Софія, Бова Валерія, Даценко Дмитро, Малій Андрій.

 У підсумку зайняли 1 командне місце серед 30 команд та 1 місце в тренерському рейтингу серед 49 тренерів.

Вітаємо наших переможців тренера  Олександра ПРЯДКУ!

Бажаємо юним спортсменам гарних здобутків та перемог!

За повідомленням Відділу молоді та спорту

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

22.11.2023 в 08:00
Коментарів немає

Шановні мешканці Роменської громади!

Повідомляємо вас, що 22 листопада 2023 в період з 10:00 до 10:20 буде проводитись технічна перевірка територіальної системи оповіщення.

Почувши у цей час сирену, зберігайте спокій – Вашому життю та здоров’ю нічого не загрожує!

Все буде Україна!

За повідомленням Департаменту цивільного захисту населення

Сумської обласної державної адміністрації

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 17:00
Коментарів немає

У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Закликаємо також людей по всьому світу засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид.

Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці.

Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації.

Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку. Для цього окупанти масово вбивають і депортують українців, руйнують міста.

І в 1932–1933 роках, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору. Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Інформаційні кампанії періоду Голодомору та нинішньої російської агресії дуже схожі. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. Як тоді, так і нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності.

Та сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні, а ми, українці, маємо власну державу, Збройні сили, згуртовані та всі разом працюємо на перемогу. І завдяки цьому успішно протистоїмо путінському геноциду. Пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, сьогодні ми всі сили спрямовуємо на підтримку наших захисників.

В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932– 1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав.

Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Водночас пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.

Історична довідка

Чому українців вбивали голодом? Після Жовтневого перевороту впродовж 1917–1921 років на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Вони шляхом прямої окупації знищили демократичну Українську Народну Республіку, проголошену 1917 року. Досвід важкої боротьби із українськими рухом змусив комуністичний режим для зміцнення свого становища в Україні піти на створення у 1919–1920 роках квазідержави УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові.

Україна в 1920-х роках переживала культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом “Геть від Москви!” тут формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця цього періоду в СРСР був встановлений тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих і великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко карався та придушувався.

Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.

Як?

Механізм, який призвів до Голодомору, був приведений у дію із Москви тодішніми лідерами комуністичної партії. У січні 1928 року режим запровадив насильницькі хлібозаготівлі. У фермерів держава примусово забирала більшу частину, або й все вирощене зерно за значно заниженими цінами. Одночасно розпочалась “ліквідація” найзаможніших господарств. У 1930 році колективізація викликає масові протести і повстання. Впродовж року в Україні відбулося понад чотири тисячі масових протестних виступів за участю більше мільйона селян. Однак, не зважаючи на це, до жовтня 1931 року колективізованими, тобто, фактично державними, стали 68 % селянських господарств та 72 % орної землі. Загалом в Україні було “розкуркулено” понад 352 тисячі господарств.

Результатом цього, а також внаслідок неефективного колгоспного господарювання став голод, через який весною 1932 року померло кілька сотень тисяч українців.

Але Україна все одно залишалася центром спротиву тоталітарному режиму. На перші сім місяців 1932-го на Україну припадає 56 % від усіх антивладних виступів у Радянському Союзі.

Улітку 1932 року через наростання спротиву Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб не “втратити Україну”. Шляхом знищення частини населення.

Під час голоду тоталітарна влада не лише не припинила примусове відбирання їжі, а й відхилила допомогу з-за кордону та кинула всі сили на ізоляцію голодуючих районів. Армія, загони НКВД оточили українські міста та залізничні станції, бо селяни втечею намагалися врятуватися від голодної смерті. Мешканцям сіл забороняли виїжджати в інші регіони СРСР. Хліб вилучався, продавався до інших країн за валюту, яку спрямовували на закупівлю верстатів та іншого обладнання для промислових підприємств.

До чого це призвело?

Саме за цей менш ніж календарний рік (1932–1933) в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистки смертності унеможливлюють встановлення точної кількості загиблих невинних людей і вичерпного поіменного списку жертв.

Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Ученими Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.Птухи для Гарвардського університету створена карта втрат УСРР у Голодоморі. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половини населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8– 9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донецькій і Луганській області – у 3–4 рази.

Голод на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.

Подолання інформаційної блокади

Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було зроблено. Офіційно голоду не було. Навіть такого слова в офіційних документах не вживалося. Масові смертність і опухання у владних документах називали – “продовольчими труднощами”.

Сільрадам наказали при реєстрації смерті не вказувати її причину. Більше того, в 1934 році надійшло розпорядження: всі книги ЗАГС про реєстрацію смертей за 1932–1933 роки вислати в спеціальні частини (де більшість із них було знищено).

Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. У січні 1933 року Нарком закордонних справ СРСР М.Литвинов зробив спеціальну заяву про відсутність голоду в країні. Режим відмовився від зовнішньої допомоги. Тим не менш, деякі західні журналісти, які побували за залізною завісою тоталітаризму, публікували репортажі про злочин, доносили світові про те, що там діється насправді.

Британський журналіст Малколм Маґґерідж у березні 1933-го здійснив поїздку в Україну й передав статті до “The Manchester Guardian”. Тоді ж репортажі британського журналіста Ґарета Джоунза про Голодомор в Україні виходили у Великій Британії, США, Німеччині. Публікації з’являлися також у французькій, австрійській, польській, бельгійській пресі. Так, у Бельгії упродовж 4 місяців до вересня 1933 року в 17 виданнях опублікували біля 50 статей і повідомлень про ситуацію в Україні.

Населення Західної України, яка на той час перебувала у складі Польщі, не залишилося байдужим до горя українців по той бік Збруча. Одним із найпотужніших був голос митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. 24 липня 1933 року він проголосив відозву “Україна в передсмертних судорогах”. Наступного дня 35 громадських організацій і партій у Львові об’єдналися в Український громадський комітет рятунку України, який став координатором допомоги жертвам і поширення інформації про цей злочин.

29 вересня 1933 року завдяки зусиллям українських діячів на засідання Ради Ліги Націй її президент Йоган Людвіґ Мовінкель (прем’єр-міністр Норвегії) ініціював обговорення голоду у радянській Україні. Рада передала це питання до Міжнародного товариства Червоного Хреста. Але Москва відкинула пропоновану допомогу голодуючим людям. У жовтні 1933 року в австрійській столиці Відні за ініціативою кардинала Теодора Інніцера створено спеціальний комітет для надання допомоги жителям радянської України.

У 1934 році з’являються перші книги, в яких розкриваються теми Голодомору в Україні. Американський журналіст та історик Вільям Генрі Чемберлин, який зумів відвідати Україну у жовтні 1933-го, наступного року оприлюднив факти про Голодомор у книзі “Залізна доба Росії”. У 1934 році було видано і перший художній твір про Голодомор в Україні – роман “Марія” українського письменника Уласа Самчука.

Після Другої світової війни в Європі та Північній Америці опубліковано перші спогади, мемуари та наукові дослідження про Голодомор. Українці, які його пережили й після війни опинилися у країнах вільного світу, разом із західними, зокрема американськими вченими, громадськими та політичними діячами збирали свідчення, вшановували пам’ять жертв, проводили наукові дослідження, видавали матеріали.

1953 року американський юрист Рафаель Лемкін, який запровадив у світову правову термінологію термін “геноцид”, охарактеризував Голодомор як “класичний приклад геноциду”.

Визначальними ж у збереженні пам’яті про Голодомор стали заходи із відзначення його 50-х роковин 1983-го, передусім у США та Канаді, що набули міжнародного розголосу. Тоді ж у канадському місті Едмонтоні спорудили перший пам’ятник жертвам Голодомору.

1984 року Конгрес США створив спеціальну Комісію з розслідування штучного голоду в Україні у складі двох сенаторів та чотирьох осіб від Палати представників. Виконавчим директором Комісії став американський історик Джеймс Мейс. Комісія дійшла такого висновку, що Сталін та його оточення вчинили акт геноциду проти українського народу. Цей звіт комісії схвалив Конгрес США 1988-го. Того ж року за ініціативою Світового Конгресу Вільних Українців створено Міжнародну комісію юристів, яка мала дослідити свідчення про Голодомор 1932-1933 років, його причини, наслідки й винуватців. Комісія дійшла висновку, що Голодомор був актом геноциду.

Під впливом викриттів СРСР врешті-решт змушений був визнати факт голоду 1932–1933 років. У 1993-му вперше на державному рівні відзначені його роковини – через 60 років після трагедії.

1998 року Указом Президента України встановлено День пам’яті жертв Голодомору – щороку в четверту суботу листопада. Цього дня українці, як тільки смеркне, запалюють у вікнах свічки – на пам’ять про всіх убитих голодом. 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. А в листопаді 2008-го в Києві споруджено Національний меморіал жертв Голодомору.

2009 року Служба безпеки України порушила кримінальну справу щодо голоду в Україні за ознаками злочину геноциду. У січні 2010-го Апеляційний суд міста Києва ухвалив, що в 1932–1933 роках в Україні Сталін і його поплічники вчинили злочин геноциду.

Сьогодні дані соціологічних досліджень свідчать, що, понад 80 % українців підтримують цю позицію.

Визнання іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу. На жовтень 2023-го Голодомор 1932–1933 років в Україні визнали актом геноциду на державному рівні (крім України) парламенти 28 держав (в хронологічному порядку): Естонії (Заява Рійґікоґу (Парламенту) від 20.10.1993), Австралії (політичні заяви Сенату (2003, 2012, 2017, 2020 рр.) та Палати представників (2008, 2018 рр.), Канади (резолюція Сенату від 20.06.2003 та Акт Палати громад від 28.05.2008), Угорщини (постанова Державних Зборів від 26.11.2003), Литви (Заява Сейму від 24.11.2005), Грузії (Заява Парламенту від 20.12.2005), Польщі (постанови Сенату від 16.03.2006 та Сейму і від 06.12.2006), Перу (резолюція Конгресу від 21.06.2007), Парагваю (Декларація Сенату від 25.10.2007), Еквадору (резолюція Національного Конгресу від 30.10.2007), Колумбії (резолюція Палати представників Конгресу від 10.12.2007), Мексики (постанова Палати депутатів Національного Конгресу від 19.02.2008), Латвії (Декларація Сейму від 13.03.2008), Португалії (резолюція Асамблеї Республіки Португалія від 03.03.2017), США (Резолюція Сенату США від 04.10.2018), Чехії (постанови Палати депутатів від 06.04.2022, Сенату від 14.12.2022), Молдови (Декларація Парламенту Молдови від 22.11.2022), Ірландії (резолюція Сенату від 24.11.2022), Німеччини (резолюція Бундестагу від 30.11.2022), Болгарії (рішення Народних зборів від 01.02.2023), Бельгії (резолюція Палати представників від 09.03.2023), Ісландії (резолюція Парламенту Ісландії (Альтингу) від 23.03.2023), Франції (резолюція Нижньої палати від 28.03.2023), Словенії (Декларація Державних Зборів від 23.05.2023), Люксембургу (резолюція Палати депутатів від 13.06.2023), Словаччини (Постанова Національної Ради від 20.06.2023), Хорватії (Декларація Хорватського сабору від 28.06.2023, Нідерландів (резолюція Палати представників від 07.07.2023), Чилі (резолюція Палати депутатів 21.12.2022, політична заява Сенату 09.08.2023). Країни, в яких рішення наразі прийнято однією палатою парламенту і очікуються рішення другої палати: Бразилія (законопроєкт Сенату від 26.04.2022), Велика Британія (рішення Палати громад від 25.05.2023), Італія (резолюція Сенату від 26.07.2023). Ватикан назвав Голодомор 1932–1933 років геноцидом (серед інших геноцидів XX столітті) в «Компендіумі соціальної доктрини Церкви», опублікованому 02.04.2004.

Також Голодомор визнали геноцидом міжнародні організації, а саме Балтійська Асамблея (дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви) у заяві від 24 листопада 2007 р., Європарламент у резолюції від 15 грудня 2022 р. та Парламентська асамблея Ради Європи 12.10.2023 ухвалила відповідну резолюцію.

21.11.2023 в 14:29
Коментарів немає

18 листопада 2023 року у м. Суми  відбувся відкритий чемпіонат з грепплінгу серед юнаків та дівчат. В змаганнях взяли участь борці з міст: Суми, Конотоп, Буринь, Лебедин, Тростянець та Роменської міської територіальної громади.  Загальна кількість учасників налічувала близько 170 чоловік.                                            Команда юних вихованців Роменського спортивного клубу “Legion”, більша половина яких  перший раз приймали участь у змаганнях  здобули наступні результати: ІІ місце – Родіон ШМАТКО (Роменський ліцей №1 ім.П.І.Калнишевського), ІІІ місце –   Ілля КОРЧАКА та   Єгор СНЄЖКО (Роменська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №6). Тренер СК”Legion” Владислав  ЛАКИЗА. Вітаємо наших переможців!

Бажаємо юним спортсменам гарних здобутків та Перемог!

За повідомленням відділу молоді та спорту Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 13:30
Коментарів немає

06 та 07 грудня 2023 року в приміщенні Управління соціального захисту населення Роменської міської ради за адресою: б-р Шевченка, 8 з 11:00 до 16:00 проходитиме збір даних на програму УВКБ ООН для видачі грошової допомоги.

У телеграм-каналі “Допомога від УВКБ ООН у Сумській області” – https://t.me/unhcr_help_sumy Ви можете слідкувати за розкладом виїздів  мобільних пунктів реєстрацій по Сумській області, який публікується щоп’ятниці.

Отже, Ви можете звертатися до пунктів збору даних, якщо Ваша родина:

 не отримувала раніше грошову допомогу від міжнародних організацій,

  • має дохід, менший за 5400 грн на особу та

 належить до таких категорій та критеріїв вразливості:

  • переселенці, які перемістилися після 24.02.22,
  • особи, що НЕ переміщувалися після 24.02.2022, але постраждали від воєнних дій;
  • люди, що через воєнні дії були вимушені залишити свої домівки, але повернулися до постійного місця проживання (зокрема, і з-за кордону).

ОБОВ’ЯЗКОВІ КРИТЕРІЇ ВРАЗЛИВОСТІ ДЛЯ УСІХ 3-х вищезазначених категорій, що дають можливість подати заявку на допомогу:

 родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з одним або кількома дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (55 років і старше);

  • родина, яку очолює одна самотня/ кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше) або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;

родина з однією або декількома особами з особливими потребами. А саме ті, що мають: інвалідність, хронічні захворювання. Перелік не обмежується тільки цими критеріями особливих потреб;

  • прийомні сім’ї, які опікуються дітьми без супроводу та дітьми, розлученими з батьками (потрібне документальне підтвердження).

 Інформація, яку необхідно буде надати:

  • податковий номер;
  • національний паспорт або інші документи, що посвідчують особу;

довідка ВПО (за наявності);

  • банківська картка головного заявника;
  • свідоцтво про народження дітей (за необхідністю);

документ, що посвідчує законну опіку над дитиною (за необхідністю);

  • посвідчення/медична довідка за наявності інвалідності або хронічного захворювання;

інші документи, що підтверджують відповідність критеріям програми.

Для збору даних мають бути особисто присутні всі члени родини.

Для сімей, членами яких є маломобільні люди, які не можуть прибути до пункту реєстрації, допускається реєстрація за оригіналами документів за умови надання медичної довідки, що підтверджує їхній стан.

Детальна інформація про грошову допомогу на сайті БФ “Право на захист”: https://bit.ly/3Tgnpx5

Інформаційна підтримка та можливість поставити питання: https://t.me/IDPhelp

Гаряча лінія УВКБ ООН: 0 800 307 711

Контактний номер телефону пункту збору даних БФ “Право на Захист” у м.Суми: +380631826838

Telegram: Contact @unhcr_help_sumy                       

            За повідомленням Управління соціального захисту населення Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 10:47
Коментарів немає

До Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) надійшли звернення від мешканців Чернігівської області з пропозицією щодо надання житла для розміщення внутрішньо переміщених осіб (село Сальне та село Бакланове Чернігівської області).

Отримати більш детальну інформацію з даного питання можна за телефоном Департаменту (0542) 77 92 07.

                                 За інформацією Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та

              реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 10:00
Коментарів немає

День Гідності та Свободи – одне зі знакових державних свят у новітній історії України, яке приурочене двом революціям в Україні – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Щороку День Гідності та Свободи українці відзначають 21 листопада – у річницю початку Євромайдану.

Тож сьогодні з нагоди 10 річниці відзначення Дня Гідності і Свободи у Роменській громаді відбулось покладання квітів до меморіального знаку героям-борцям за незалежність України, Меморіалу пам’яті полеглим військовослужбовцям Роменської міської територіальної громади, пам’ятників видатних діячів України Тарасу Шевченку, Богдану Хмельницькому та Петру Калнишевському.

У заході взяли участь керівництво громади, депутати міської ради, представники структурних підрозділів РМР, правоохоронні органи та небайдужі мешканці громади, які хвилиною мовчання вшанували  пам’ять Героїв Небесної Сотні, учасників Революції Гідності, антитерористичної операції, та захисників повномасштабної російсько-української війни.

У своєму виступі міський голова Олег СТОГНІЙ звернувся до мешканців громади: «Свобода варта того, щоб за неї боротися! І ми завжди пам’ятатимемо Героїв Небесної сотні, героїв які сьогодні боронять на передовій, віддаючи життя заради України і її свободи, ставши справжнім взірцем для наступних поколінь. Сьогодні, у часи великих випробувань, говоримо слова вдячності всім захисникам та захисницям української державності, всім воїнам, що беруть участь у військових діях на території нашої країни. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій можемо досягти мети — Перемоги. Ми, українці, — нація нескорених, сильних, вольових борців за справедливість і свободу. Сила наша — у єдності! Тож будьмо гідними нащадками, тримаймо стрій, допомагаймо нашим військовим та разом будуймо незалежну Україну! Ми все подолаємо. Пересилимо. І обов’язково Переможемо. Низький уклін усім, хто захищав незалежність України на Майдані і хто зараз захищає її на фронті!».

Сьогодні Гідність та Свобода – це зброя Перемоги! Після перемоги Майдану рф, яка перетворила своїх громадян на рабів, вирішила відібрати перемогу у громадян України. Нині йде війна ідей Гідності та Свободи проти ідей ницості та імперства, війна гідних і вільних людей проти рабів, які не мають гідності.
Гідність та свобода – в головах українців прошиті наскрізно.

Завдяки цим рисам український народ бере до рук зброю і відстоює право на власну країну.

Слава Україні! Слава її Героям!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada