Новини міста (5884)

День Гідності та Свободи є не лише черговою пам’ятною датою в календарі, цей день символізує відданість України ідеалам і принципам побудови демократичної держави та ідеям свободи. Події, до яких приурочено День Гідності та Свободи, є одними з ключових моментів українського державотворення, знаковими точками консолідації народу та уособленням глибинних трансформацій суспільної свідомості.

Помаранчеву революцію спричинили разом із цілою низкою факторів масові брутальні фальсифікації та застосування адміністративного ресурсу під час президентської виборчої кампанії 2004 року. Ця революція стала маркером становлення й розвитку громадянського суспільства в Україні, його готовності обстоювати базові демократичні свободи та людську гідність, брати на себе відповідальність за власний вибір.

Завдяки Революції Гідності Україна отримала новий шанс для цивілізаційного вибору, руху до демократії, очищення від рудиментів тоталітарного й людиноненависницького комуністичного минулого. Однак, на відміну від подій Помаранчевої революції, обстоювання власної гідності та свободи взимку 2013–2014 років коштувало Україні життя та здоров’я багатьох патріотів.

Народ України як ініціатор та учасник революційних подій виявив свою суб’єктність у формуванні майбутнього держави й утвердив вектор її розвитку як вільної демократичної європейської країни.

Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, у тому числі міжнародних.

Рекомендовані фільми про Помаранчеву революцію

1. «День сьомий» (2005), документальний фільм, режисер Олесь Санін.
2. «Епізоди парламентської хроніки» (2004), документальний фільм, режисер Андрій Михайлик.
3. «Ніщо та ніколи» (2006), документальний фільм, режисер Дмитро Сан.
4. «Операція «Проффесор» (2004), вебсеріал, студія «Веселі яйця».
5. «Помаранчева зима» (2007), документальний фільм, режисер Андрій Загданський (США).
6. «Помаранчева революція» (2007), документальний фільм, режисер Стівен Йорк (США).
7. «Помаранчеве небо», мелодрама, режисер Олександр Кирієнко.
8. «Помаранчевий протест» (2004), документальний фільм, телевізійна агенція «Кипарис» та ГО «За права кожного».
9. «Помаранчеві хроніки» (2007), документальний фільм, режисер Даміан Колодій (США).
10. «Українська революція: за півкроку до крові» (2005), документальний фільм, режисери Світлана Карнасюк, Юрій Юрченко.

 Рекомендована література про Помаранчеву революцію

1. Вишеславський Гліб, Осадчук Петро. «Майдан свободи» (фотоальбом). Київ: Оранта, 2005.
2. Гальчинський Анатолій. «Помаранчева революція і нова влада». Київ: Либідь,2005.
3. Забужко Оксана. «Let my people go»: 15 текстів про українську революцію. Київ: Факт, 2006.
4. Кульчицький Станіслав. «Помаранчева революція». Київ: Генеза, 2005.
5. Слабошпицький Михайло. «Пейзаж для Помаранчевої революції». Київ: Ярославів Вал, 2005.
6. Яневський Данило. «Обличчя «Помаранчевої» революції». Харків: Фоліо, 2005.

Музичні та пісенні твори, популярні у період Помаранчевої революції

1. Державний Гімн України.
2. Гурт «Ґринджоли» – «Разом нас багато».
3. Гурт «Мандри» – «Не спи, моя рідна земля».
4. Марія Бурмака – «Ми йдемо», «Не бійся жити».
5. Гурт «Стелсі» – «Ющенко – ТАК».
6. Гурт «ТНМК» – «Помаранчі».
7. Гурт «Бумбокс» – «Солодкі сиропи».
8. Гурт «Океан Ельзи» – «Вставай».
9. Руслана Лижичко – «Ой, заграй».

 Рекомендовані фільми про Революцію Гідності

1. «День жалоби» (2014), драма, режисер Максим Тетерук.
2. «Еволюція Гідності» (2014), документальний фільм, режисери Ольга Читайла та Артем Лагутенко.
3. «Жіночі обличчя революції» (2014), документальний фільм, режисер Наталія П'ятигіна.
4. «Зима у вогні» (2015), документальний фільм, режисер Євген Афінєєвський.
5. «Зима, що нас змінила» (2013–2014), документальний фільм, режисер Володимир Тихий.
6. «Майдан» (2014), документальний фільм, режисер Сергій Лозниця.
7. «Майдан. Мистецтво спротиву» (2014), документальний фільм, режисер Антін Мухарський (Орест Лютий).
8. «Молитва за Україну» (2014), документальний фільм, режисер Євген Афінєєвський.
9. «Переломний момент: Війна за демократію в Україні» (2017), документальний фільм, режисери Олесь Санін, Марк Гарріс.
10. «Правда Майдану» (2014), документальний фільм, режисери Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук.
11. «Сильніше, ніж зброя» (2014), документальний фільм, режисери Володимир Тихий, Юлія Гонтарук, Роман Любий.
12. «Скрізь Майдан» (2015), документальний фільм, режисер Катерина Горностай.
13. «Чорний зошит Майдану» (2014), документальний фільм, авторський колектив із 13 режисерів.

Відеоматеріали на тему Майдану та щодо діяльності Національного музею Революції Гідності можна знайти на музейному ютуб-каналі: https://www.youtube.com/channel/UCtbhvvtL8TUazkrqvrs_eRw/featured.

 Рекомендована література про Революцію Гідності

1. 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави. Київ: Ніка-Центр, 2016.
2. 94 дні. Євромайдан очима ТСН. Київ: Основи, 2014.
3. Винницький Михайло. Український Майдан, російська війна. Львів: Видавництво Старого Лева, 2021.
4. Історія з Майдану. Епізод І. Графічна новела. Київ: НМРГ, 2019.
5. Кошкіна Соня. Нерозказана історія. Київ: Брайт Букс, 2015.
6. Курков Андрей. Дневник Майдана. Харьков: Фолио, 2018.
7. Літопис самовидців: дев'ять місяців українського спротиву. Київ: Комора, 2014.
8. Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. Київ: К.І.С., 2015.
9. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016.
10. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3 у 2 ч, ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. Київ: К.І.С., 2017.
11. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3 у 2 ч., ч. 2: Львівська – Чернігівська області. Київ: К.І.С., 2018.
12. Майдан. Пряма мова. Книги 1–2. Київ: НМРГ, 2019.
13. Майдан. Свідчення. Київ, 2013–2014 роки. Київ: Дух і Літера, 2016.
14. Небесна Сотня: антологія майданівських віршів. Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2014.
15. Революція Гідності: на шляху до історії. Відп. ред. І. Пошивайло, Л. Онишко. Київ: НМРГ, 2020.
16. Революція Гідності: на шляху до історії: Збірник наукових праць. Кн. 2. Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття / Пошивайло І., Онишко Л. (відп. ред.). Київ: НМРГ, 2021.
17. Стецик В. Розворот 21 листопада 2013 – 1 березня 2014. Хроніки Майдану. Київ: Смолоскип, 2018.
18. Стражний О. Майдан. Події – свідчення – менталітет. Київ: Дух і Літера, 2016.
19. Трайдакало О. Майдан. Погляд зсередини. Київ: BookExpress, 2018.
20. Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи. Т. 1–3. Київ: НМРГ, 2018, 2019, 2020.
21. Українська Революція Гідності, агресія РФ і міжнародне право. Київ: К.І.С., 2014.
22. У поступі до свободи / Л. Онишко, Я. Примаченко, К. Романова. – Київ: НМРГ, 2022.
23. #EUROMAIDAN – History in the Making. Київ: Основи, 2014.
24. Fантомная боль. #maidan. Київ: о4і.today, 2014.

Музичні та пісенні твори періоду Революцію Гідності

1. Гурт «Океан Ельзи» – «Вставай!».
2. Гурт «Кozak System» – «Брат за брата».
3. Народна пісня – «Горіла шина, палала».
4. Народна пісня «Горіла бочка, диміла».
5. Гурт «Taraka – «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»).
6. Гурт «Ляпис Трубецкой» – «Воины света».
7. Гурт «Піккардійська Терція» – «Гей, пливе кача».
8. Литовські музиканти (музика Віргіса Пупшиса, слова Анастасії Дмитрук) – «Никогда мы не будем братьями».
9. Злата Огневич «Pray For Ukraine».
10. Майкл Щур – «Гітарний перебор».

Інформаційно-методичні рекомендації можна знайти за посиланням https://cutt.ly/iMnNJ81

За інформацією Національного музею Революції Гідності

21 листопада – всесвітній день телебачення. Війна змінила не тільки робочі графіки, тематику програм, а й життя тих, хто їх створює. Випуски новин замість ранкових розважальних шоу, трансляція марафону “Єдині новини”, замість власного мовлення, втрата рекламодавців, звуки сирен повітряної тривого у прямому ефірі, з усім цим довелося стикнутися під час вторгнення рф.

З моменту своєї появи – майже 100 років тому – телебачення відіграє надзвичайно важливу роль у житті сучасного суспільства: воно не лише розважає людство, змушує сміятися та плакати, але й забезпечує новинами, виховує, нерідко визначає актуальні тенденції нашого розвитку.

Винахідником принципу телебачення є американець Філо Тейлор Фарнсворт: усе почалося з маленьких чорно-білих телевізорів, але прогрес не стоїть на місці та мільйони людей сьогодні дивляться телепередачі на ноутбуках, планшетах, смартфонах і величезних екранах сучасних телевізорів. Незважаючи на приголомшливий розвиток інтернету та соціальних мереж, телебачення все ще залишається для людей основним джерелом інформації.

Телевізійне мовлення давно та міцно увійшло у наше життя. Його різнобічність, різноманітність телепередач й інформаційний обсяг, зробили його незамінним супутником сучасного суспільства.

17-го грудня 1996-го року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних націй проголосила 21-е листопада новим міжнародним святом – Всесвітнім днем телебачення, що було закріплено в резолюції ООН № A/RES/51/205. Дату щорічного проведення цього свята було вирішено прив’язати до дня проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму ООН. Державним структурам усіх країн було запропоновано відзначати цей День, активно обмінюючись телевізійними передачами та програмами, які присвячувалися б таким проблемам, як соціальний і економічний розвиток, проблемам миру і безпеки, а також розширенню культурного і міжнаціонального обміну. Щорічне проведення цього Дня насамперед має бути спрямована на привернення уваги широкої громадськості до ролі телевізійного мовлення саме у світлі просування миру та розвитку.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

В Україні 21 листопада День Гідності та Свободи пройде під гаслом «Вистояли на Майдані – переможемо у війні». Урочисті заходи відбудуться в межах тематики: «Революція Гідності перший переможний бій цієї війни».

День Гідності та Свободи українці проголошували двічі – вийшовши на майдан Незалежності у 2004-му і організувавши Помаранчеву революцію, і у 2013–2014, відновлюючи своє право на гідність та незалежність, утверджуючи своє прагнення бути у європейській спільноті, жити за принципами демократичного, правового – цивілізованого – світу.

Помаранчева революція стала першим рішучим «Ні» Москві на всі її зусилля перетворити незалежну Україну на свою колонію. Проте тоді, в радісній ейфорії перемоги українського народу над злочинною проросійською владою, все ще видавалося можливим мирне співіснування двох держав – Російської Федерації та України, а вся подальша політична та інформаційна агресія сприймалася суспільством як тимчасовість, яка промине в процесі демократизації росії.

Революція Гідності стала не просто переломним історичним моментом для України, вона стала подією, яка змінила світ. Гідність і стійкість українців, проявлена упродовж трьох зимових місяців, їх прагнення справедливості та свободи, була сильнішою за весь насильницький апарат тогочасної злочинної влади. Сильнішою за кийки, кулі, гранати, отруйні гази та потужну машину дискредитації і дезінформації, які надсилала Росія, щоб знищити беззбройний протест.

Революція Гідності показала сучасним українцям справжню ціну їхньої свободи. Але і те, що ціна несвободи завжди вища.

Революція Гідності навчила наше покоління боротися, вона продовжила пантеон наших борців. Вона дала наснагу до боротьби наступним героям цієї війни. Революція Гідності показала нам, всьому світу, силу нашої стійкості,  єдності, свободолюбності. Революція Гідності навчила нас боротися до перемоги.

Від самого початку заснування Дня Гідності та Свободи у 2014 році українці відзначають цю дату в умовах війни. Бойові дії йшли на сході, саме там українська армія захищала найвищі цінності, відстоювані на Майданах, саме там ризик втрати цих цінностей усвідомлювався з особливою гостротою. У лютому цього року полем битви за свободу нації та незалежність стала вся Україна. Повномасштабна агресія росії проти України перетворила нашу державу на своєрідний Майдан з його базовими принципами самоорганізації, консолідації, взаємодопомоги та безстрашності. Війна змусила нас активніше переосмислювати наше минуле, глибше відчувати й усвідомлювати важливість тих ціннісних орієнтирів, що їх чітко та відкрито задекларували Майдани.

Історія

Вже не вперше в історії України прагнення її народу жити у вільній незалежній державі наштовхується на лютий опір з боку росії, яка упродовж століть знищувала нашу країну, заперечуючи окремішність її народу, її історії, її мови, її традицій.

Вже не вперше українці, які виходили на Майдани – Софійський у 1917–1918 роках та Незалежності у 2013–2014 роках – змушені брати в руки зброю, щоби чинити опір оскаженілому північному сусідові, під маскою так званого «старшого брата» якого заховалося обличчя найлютішого ворога, що прагне нашого знищення.

Український фронтир не одне століття формував нашу свідомість, впливав на нашу історію та культуру та врешті-решт позначився на формах нашого спротиву: ми самі не помічаємо, коли наші майдани стають визвольною війною, і де той рубікон, перейшовши який ми починаємо захищати не лише наші права, а й нашу землю та наше життя – як індивідуумів, так і нації.

20 лютого 2014 року під час Революції Гідності у середмісті Києва силовики розстрілювали протестувальників, які майже три місяці відстоювали на Майдані європейське майбутнє України, власну гідність і свободу.

20 лютого 2014 року – саме цю дату кремлівські керманичі викарбували на російській медалі «За повернення Криму».

Того дня і в наступні за ним Україна оплакувала Героїв Небесної Сотні. І не одразу усвідомила, що війна, яка прийшла у січні-лютому 2014 року на вулиці Києва, невдовзі охопить південь і схід, а вісім років по тому – 24 лютого 2022 року – всю Україну.

Українці ще не встигли осмислити феномен Майдану, а у кремлі вже були переконані, що він несе екзистенційну загрозу як відродженому путіним тоталітарному режимові, так і хворобливим маренням російського президента ліквідувати наслідки найбільшої, на його думку, геополітичної катастрофи ХХ століття, якою став розпад совєтського союзу.

Події в Україні кінця ХХ століття дійсно багато в чому визначили майбутнє імперії зла. У жовтні 1990 року у Києві відбувся перший Майдан, студентський, що пізніше отримав назву Революція на граніті. Однією з вимог протестувальників було непідписання нового союзного договору, що мав би подовжити життя агонізуючого СРСР. Ця акція стала одним із важливих чинників проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

Небезпечним сигналом для російського диктатора стала Помаранчева революція 2004 року. Другий Майдан продемонстрував готовність громадян України захищати своє право вибору. Це суттєво відрізняло Україну від частини колишніх совєтських республік, в яких відбувалося демонтування демократії та розбудова авторитарних режимів.

Революція Гідності, яка починалася з євроінтеграційних вимог, стала черговим етапом утвердження України як незалежної держави. Ці протести стали найбільш голосною та чітко сформульованою заявою українців про свої цінності – гідність, свободу, незалежність, демократію.

Кожен Майдан ставав кроком на шляху до здобуття справжньої незалежності. Але водночас був результатом незасвоєних уроків попередніх Майданів і неусвідомлення значною частиною населення тих загроз, які становила рф.

Майдани та нинішню війну єднає глибинна природа цих суспільно-політичних феноменів, які водночас є результатом поступу та каталізатором подальших змін в Україні та які найяскравіше проявилися у поняттях:      «суспільство», «герої», «вороги», «трансформація», «культура», «свобода».

Суспільство

Унікальна самоорганізація та консолідованість суспільства є найбільш яскравим феноменом Майданів.

Самоорганізація та згуртованість людей стала       одним із тих вирішальних чинників, який завадив російським окупантам «взяти Київ за три дні».

Герої

Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук назвав Небесну Сотню першими героями російсько-української війни, які прорвали московську блокаду. Саме з Майдану йшли боронити східні українські землі перші добровольчі підрозділи у 2014 році. У лавах ЗСУ б’ються сьогодні й майданівці. Чимало з тих, хто пройшов вогонь Майдану, на жаль, загинув, захищаючи Донецьк, Маріуполь, Київ, Харків, Чернігів, інші українські міста і села…

Питання вшанування пам’яті героїв Майдану та російсько-української війни спричинило певний зсув свідомості: українці зрозуміли, що мають пантеон своїх – національних – героїв, що сучасні герої не мають лиша     тися невідомими і що героями можуть бути не лише загиблі, а й ті, хто не зраджує себе і чинить опір ворогу.

Ворог

Енн Епплбаум, авторка книг «Гулаг» та «Червоний голод: сталінська війна проти України», називає росію державою, яка «сприймає себе настільки вищою від сусідів… що вважає, ніби має право стерти їх з лиця землі, з карти світу, знищувати їх за власним бажанням, вбивати їхнє мирне населення – а не лише солдатів. Ідеологія, яка дає їм виправдання для таких дій, – різновид імперіалізму».

З часів Помаранчевої революції росія, просуваючи ідею про українців на Майдані як ворогів російському режимові та народові, формувала в головах росіян образ оскаженілих фашистів, які загрожують самій росії. Пропагандистська машина рф призвела до абсолютного викривлення світосприйняття, де абсурдні та злочинні твердження сприймаються як догмат і виправдовують найстрашніші злочини.

Трансформація

Всупереч наріканням українців на повільні зміни у державі, особливо якщо йшлося про добробут, наше суспільство пережило більш значущі трансформації, результат яких проявився лише в останні роки. Йдеться передусім про формування українців як політичної нації та поступові зміну ціннісних орієнтирів і усвідомлення важливості таких категорій, як свобода, гідність, мова, історія, культура, громадянське суспільство.

Водночас від часів Революції Гідності українці почали впливати на Європу та весь демократичний світ. Вже тоді європейські інтелектуали вказували на парадокс, що Майдан, який почався з євроінтеграційних гасел, відбувався у деякій суперечності з західним мейнстримом. Зокрема, французька письменниця та журналістка Галя Акерман зазначала, що у багатьох європейських країнах цінності безпеки стоять вище від демократичних.

Певний час після Майдану західний світ стояв осторонь подій, що відбувалися в України. Лише російсько-українська війна в її гострій фазі, що почалася 24 лютого 2022 року, і, передусім той спротив, який чинять як українські військові, так і цивільне населення, змусили демократичні суспільства та уряди усвідомити важливість України для подальшого майбутнього Європи.

Культура

Упродовж століть росія нищила будь-які прояви українського життя, перетворюючи українців на малоросів. З початку повномасштабної агресії російські окупанти ведуть неприховану війну проти української культури. Пограбування та обстріли музеїв, знищення та пошкодження пам’ятників, пов’язаних з національними діячами або національною історією – все це є свідченням того, що йдеться про війну двох цивілізацій, двох культур.

Але культура – це не лише пам’ятки та предмети мистецтва, це певні моделі поведінки, ідеали та цінності. Це те, без чого нація не може відбутися та усвідомити себе як нація. За людські та суспільні цінності люди виходили на Майдани. І саме останній Майдан, який вибухнув неймовірною творчою енергією, дав поштовх до глибшого усвідомлення того, що наші культурні надбання є невід’ємною складовою нашої ідентичності. Що українці – народ, який прагне творити, а не знищувати. І це відрізняє нас від ворога, який прагнучи знищити створене та пережите нашими предками сподівається знищити нас як націю.

Свобода

У 2017 році віце-президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу Микола Рябчук заявив: «Українці від росіян відрізняються любов’ю до свободи».

Останні десятиліття нашої історії це довели. Свобода та гідність були тими цінностями, за які виходили і гинули люди на Майдані. Свободу та гідність сьогодні захищають і проявляють українські воїни та цивільні громадяни.

Віримо, що переможний дух – дух Свободи, ті чесноти та цінності, які загартовувалися на Майданах, приведуть Україну до перемоги.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

21.11.2022 відбулося позачергове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням керуючого справами виконкому Наталії Москаленко.

На комісії були розглянуті питання щодо встановлення та функціонування мобільного пункту незламності (обігріву) та стаціонарних пунктів незламності (обігріву) на території Роменської міської територіальної громади.

1. У результаті обговорення міська комісія рекомендує забезпечити пункт незламності, а саме:

1.1. Відділу освіти необхідною кількістю меблів (столи, стільці).

1.2. Комунальному некомерційному підприємству «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Ромни» аптечками.

1.3. Управлінню житлово-комунального господарства огородження території, а також надати для обігріву міжрегіональному центру швидкого реагування ДСНС України резервне паливо в кількості 75 л. з розрахунку 25 л. на день. В разі потреби продовжити на той самий термін і в тій кількості. 

 Також міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила стаціонарні пункти незламності (обігріву) по громаді:

1. Роменський ліцей № 1 ім. П.І. Калнишевського Роменської міської ради Сумської області.
2. Роменський ліцей № 2 ім. акад. А.Ф. Йоффе Роменської міської ради Сумської області.
3. Роменський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів № 8 Роменської міської ради Сумської області.
4. Миколаївський заклад загальної середньої освіти    І-ІІІ ступенів Роменської міської ради Сумської області .
5. Гришинський навчально-виховний комплекс: заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів – заклад дошкільної освіти Роменської міської ради Сумської області.
6. Плавинищенський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) “Теремок” Роменської міської ради Сумської області.
7. Пустовійтівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) “Золота рибка” Роменської міської ради Сумської області.
8. Роменський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 9 “Фіалка” Роменської міської ради Сумської області.

 За повідомленням відділу з питань надзвичайних ситуацій

та цивільного захисту населення

Нинішній день – це день і радощів, і смутку. Революція Гідності, яка розпочалася з виходу молоді на Майдан Незалежності 21 листопада 2013 року, назавжди змінила українців. Вона стала не просто переломним історичним моментом для України, а подією, яка змінила світ. Гіднсть і стійкість українців, виявлені упродовж трьох місяців протесту, їх прагнення справедливості та свободи були сильнішими за весь насильницький апарат тогочасної проросійської влади.  Тож українці – великий народ, який заслуговує на щасливе життя в державі, де гідність людини та її свобода цінуються понад усе.

Сьогодні з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих героїв, які захищали Україну за часів Майдану та в зоні АТО. Присутні поклали квіти до меморіального знаку Героям-борцям за незалежність України, пам’ятника Б. Хмельницькому, Стели загиблим воїнам АТО, меморіальних дошок та до пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених діячам, які зробили вагомий внесок для захисту демократичних цінностей та національних інтересів держави. Представники різних релігійних конфесій провели молебні за душі загиблих на території всієї громади.

У заході взяли участь керуючий справами виконкому Наталія МОСКАЛЕНКО, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василь МАРЮХА та Владислав СУХОДОЛЬСЬКИЙ, депутати міської ради, старости та представники структурних підрозділів Виконавчого комітету Роменської міської ради, військові, члени громадських  організацій, молодь й активні мешканці громади.

Революція Гідності показала нам справжню ціну свободи, а також те, що ціна несвободи завжди вища. Ця революція навчила сучасне покоління українців боротися, дала наснагу для боротьби, показала всьому світу силу нашої стійкості, єдності та свободолюбності.

Ми завжди повинні пам’ятати Героїв Небесної сотні, героїв-добровольців, які прямо з Майдану йшли на фронт і віддавали життя заради України і її свободи, ставши справжнім взірцем для наступних поколінь. Нехай мир і спокій запанують у рідній Україні. Нехай пролиті у важкі часи сльози назавжди залишаються у минулому.

Герої не вмирають! Вони поповнюють ряди небесного війська та вічно живуть у пам’яті тих, хто їх любив.

Вічна пам’ять та вічна слава!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

За ініціативи міського голови Олега СТОГНІЯ, на виконання «Міської програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», з метою забезпечення гарантованого рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, удосконалення та забезпечення автоматичного централізованого оповіщення Роменської міської територіальної громади, Виконавчим комітетом Роменської міської ради придбана апаратура оповіщення на суму 189 976 грн.

Сирени електропневматичні СЕП-4-24 в кількості 7 шт. будуть встановлені на території Роменської міської територіальної громади, а саме на будівлях:

• Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Роменської міської ради Сумської області.
• Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Роменської міської ради Сумської області.
• Перехрестівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Роменської міської ради Сумської області.
• Бобрицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Роменської міської ради Сумської області.
• Великобубнівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Роменської міської ради Сумської області.
• Герасиміського закладу І-ІІ ступенів Роменської міської ради Сумської області.
• Роменського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 3 “Оленка” Роменської міської ради Сумської області.

Станом на 18.11.2022 електропневматична сирена встановлена на будівлі Роменської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів № 10 Роменської міської ради Сумської області. Інші будуть встановлюватися з 21.11.2022.

За повідомленням відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

Сьогодні ми відзначаємо День Гідності та Свободи. Українці прекрасний, сильний, сміливий, розумний, талановитий народ. Непереможний… Ми готові боротися ціною власного життя, захищати свободу вибору, свободу слова та думки, рівність, повагу. А найголовніше – захищати рідну Україну.

Тож у цей День вшановуємо усіх тих, хто власним життям, своєю жертовністю демонструють щире прагнення жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Ми заплатили й продовжуємо платити за свободу велику ціну. І тому ніколи не забудемо всіх, хто віддав за Україну своє життя. Ніколи не пробачимо всім, хто позбавив їх життя і хотів позбавити нас волі. Але головне, що це нікому не вдалось і ніколи не вдасться.

У таку  скрутну хвилину ми повинні  підтримувати один одного, а особливо допомагати нашим ЗСУ, які звільняють українську землю від російських окупантів і роблять все можливе для відновлення територіальної цілісності нашої держави.

Шановна громадо, зичу вам добробуту, родинної злагоди, мирного неба над українською землею та непохитної  віри в щасливе майбутнє Української держави.

Разом до перемоги!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

Шановні працівники сільського господарства, прийміть щирі вітання з професійним святом – Днем працівників сільського господарства.

З початку вторгнення рф на нашу територію, ви отримали нові  виклики. Попри ризик, крилаті ракети та екстремальні умови, ви проявили неабияку мужність та відвагу продовжуючи посівну. Скорочення обсягів експорту зерна та відсутність місць для його зберігання, нестача кормів для тварин та зупинка роботи переробних підприємств .

Осінні жнива – стали черговим випробування.  Комбайни, які під час війни збирали урожай на українських полях, по праву стали одним із символів стійкості та оптимізму українців.

Проте зупинити роботу агробізнесу в Україні агресору не вдалося й не вдасться. І це не просто слова, адже для стійкості в умовах воєнного часу ви доклали багато зусиль.

Тож з почуттям глибокої шани і поваги щиро дякую усім працівникам сільського господарства – хліборобам, механізаторам, агрономам, тваринникам, майстрам овочівництва та садівництва – за самовіддану працю, за розуміння і мудрість, за натруджені руки.

Бажаю доброго здоров’я, миру, невичерпних життєвих сил і нових здобутків.

З повагою міський голова – Олег СТОГНІЙ

12 листопада 2022 року виявивши стійкість і мужність при захисті Батьківщини, під час артилерійського обстрілу на Донеччині героїчно загинув солдат, наш земляк Євген ГЛАДУН.

Провести в останню путь полеглого військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, стрільця-санітара механізованого відділення прийшли рідні, друзі, знайомі, бойові побратими, керівництво та мешканці громади.

Звернувшись до громади міський голова Олег СТОГНІЙ, зазначив: «Понад 200 днів Україна героїчно протистоїть повномасштабному вторгненню росії. Ворог щосили намагається тримати нашу країну у напрузі, але майже щодня завдяки сміливості та непоборності українських воїнів наша держава звільнює свої території. Збройні Сили України гідно дають відсіч російським військам та протистоять їм, навіть ціною власного життя. Сьогодні ми в глибокій скорботі прощаємося з саме таким відважним та непокірним українським захисником Євгеном ГЛАДУНОМ. Доземно з вдячністю та шаною, вклоняємося йому за незламну силу духу та непохитну віру. Євген не пошкодував життя заради мирного та незалежного майбутнього країни.  Щирі співчуття рідним та близьким! Вічна та світла пам’ять Герою»

Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Пам’ять про Євгена ГЛАДУНА вже назавжди викарбувана на скрижалях боротьби українського народу. Націю  не можливо подолати,  допоки є такі справжні воїни-захисники, гордість країни, які готові до останнього обороняти кордони рідної держави, її суверенітет і незалежність.

Герої не вмирають! 

За повідомлення відділу з питань внутрішньої політики

19 листопада в Україні щорічно відзначається День працівників гідрометеорологічної служби.

Інформація про погоду стала невід’ємною складовою нашого життя, яку ми щоденно отримуємо через засоби масової інформації, плануючи свій робочий день, вихідні чи відпустку. Відомості, які надає нам метеостанція, використовуються не лише в приватному житті, а й дуже необхідні в багатьох сферах діяльності.

Вчасні попередження синоптиків і гідрологів дають змогу завчасно вжити заходів для запобігання можливим збиткам від небезпечних явищ погоди, мінімізувати його соціальні та економічні наслідки, головне – зберегти найдорожче: життя людей.

Тож щиро бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, добробуту, сприятливої погоди у ваших домівках і в нашій країні, миру та злагоди.

 Разом до перемоги!

З повагою міський голова – Олег СТОГНІЙ

Нарахування за послугу з постачання теплової енергії в жовтні 2022 року було проведено відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358).

При уточненні даних можливе проведення коригування нарахувань за послугу з постачання теплової енергії.

За додатковою інформацією ви можете звернутися за телефоном 0673486943.

За повідомленням КП «Ромникомунтепло» РМР

Під час прийняття на роботу та протягом роботи працівники мають проходити різні види інструктажів з охорони праці. Їх перелік наведено у Типовому положенні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженому наказом Держкомітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.

Перш ніж новий співробітник почне виконувати свої обов’язки, він повинен бути проінструктований про умови своєї роботи. Треба розуміти, що первинний інструктаж – це не навчання робочим навичкам, оскільки співробітник і так вже розуміє, чим саме він буде займатися. До завдань цієї бесіди відноситься пояснення працівникові тих правил, які він зобов’язаний дотримуватися. Первинний інструктаж з охорони праці необхідний, щоб в подальшому забезпечити безпеку співробітника при проведенні робіт. Нерідко можна почути питання про те, як слід інструктувати підлеглого і коли проводиться первинний інструктаж. Таке заняття проводять з людиною або групою, які повинні приступити до роботи – тобто, безпосередньо перед початком виконання обов’язків, а саме:

• новоприйнятим працівникам (постійно чи тимчасово) на підприємство або  до фізичної особи, яка використовує найману працю;
• працівнику, який переводиться   з    одного    структурного    підрозділу підприємства до іншого;
• працівнику, який виконуватиме нову для нього роботу;
• відрядженим працівником   іншого   підприємства,   який  бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Первинний інструктаж проводиться з  учнями,  курсантами,  слухачами  та студентами навчальних закладів:

• до початку трудового або професійного навчання;
• перед виконанням кожного навчального завдання,  пов’язаного з  використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Варто врахувати, що проведення первинного інструктажу фіксується у відповідному журналі, який повинен бути правильно оформлений і заповнений.

Кожна програма первинного інструктажу на робочому місці пишеться і створюється на підставі типових програм з охорони (безпеки) праці або розробляється «з нуля». Таким чином, в програмі містяться основні поняття безпеки під час роботи. Не варто думати, що програма проведення первинного інструктажу з охорони праці єдина для всіх. Для кожної сфери діяльності складаються свої програми. Документацію розробляє або керівник підприємства, або фахівці, що спеціально підготовлені і відповідають за безпеку.

У програму первинного інструктажу з охорони праці входять відомості про:

• наявне обладнання;
• робочий процес;
• підготовку робочого місця;
• інструкції з профілактики травмонебезпечних ситуацій.

Заняття з інструктажу зобов’язана проводити людина, що безпосередньо керує роботами чи фахівець, в обов’язки якого входить контроль за дотриманням безпеки.

                                                                               За повідомленням відділу з контролю за додержанням законодавства 

про працю та зайнятість населення Виконавчого комітету РМР

В Україні у третю неділю листопада щороку відзначається День працівників сільського господарства.

Сільське господарство було і залишається визначальним для розвитку Роменської громади, запорукою її процвітання. Ті, хто обрали для себе професію в аграрній сфері – становить міцний осередок трудівників, які забезпечують людей найнеобхіднішим для життя. Завдяки їх господарській дбайливості, знанням і наполегливості розвивається сільське господарство.

Праця аграрія – важка, часом невдячна, примхлива, але вкрай важлива. Нинішнього року сільгоспвиробники доклали немало зусиль для того, щоб не втратити позитивні тенденції в розвитку сільськогосподарського виробництва нашої громади. Повномасштабна війна з російською федерацією стала справжнім випробуванням для них. Вторгнення спричинило руйнування окремих господарств, налагоджених роками процесів, логістичних ланцюгів. Утім наполегливість та незламність духу українських аграріїв не має меж, тож попри всі виклики війни на весні цього року вони дали старт посівній та продовжують працювати на благо країни.

Напередодні Дня працівника сільського господарства грамотами голови Сумської обласної державної адміністрації та голови Сумської обласної ради відзначено:

БОРЖЕМСЬКОГО Олега Феліксовича – директора фермерського господарства “СВАРОГ АГРО”;

БАБАКА Миколу Анатолійовича – директора фермерського господарства “КРИНИЦЯ+”.

18 листопада 2022 року Виконавчий комітет Роменської міської ради відзначив кращих працівників сільського господарства нашої громади. З вітальним словом до сільгоспвиробників звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ та подякував за самовіддану працю, за розуміння і мудрість, допомогу Збройним Силам України під час воєнного стану, побажав миру, сімейного затишку і благополуччя, здійснення всіх планів та задумів.

Грамотами Виконавчого комітету нагороджені:

КИРИЧОК Володимир Андрійович – директор товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ЛАН»;

БАТИЧКО Сергій Миколайович – представник селянського (фермерського) господарства БАТИЧКО Н.М.;

ТУРЧИН Сергій Петрович – голова фермерського господарства «АСТЕРРА+»;

ПРИЙМАК Олексій Миколайович – директор товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАВА». 

Ми точно знаємо, що працівники сільського господарства й надалі невтомно працюватимуть на фронті посівної для забезпечення продовольчої безпеки громади та наближення перемоги нашої держави над агресором.

Бажаємо щастя, процвітання, міцного здоров’я і родинного затишку.

Зі святом!

За повідомленням управління економічного розвитку РМР

За запитом Роменського міжшкільного ресурсного центру Роменської міської ради Сумської області, 16 листопада 2022 року для педагогічних працівників закладу був проведений семінар-практикум «Емоційна стабільність педагога. Формування навичок стресостійкості». Учасники заходу познайомилися з поняттями «стрес», «стресор», «стадії стресу», «резильєнтність».

Працюючи в групах, визначили внутрішні та зовнішні ресурси педагогів, які допомагають у складних ситуаціях відновити свій емоційний стан. Під час практичної частини виконували вправи для зняття стресу та панічних атак: дихальні техніки, тілесні техніки, вправи на зняття м’язового напруження, вправи на заземлення, вправи для релаксації та нормалізації самопочуття. Підсумком зустрічі була вправа-рефлексія «Усе в твоїх руках».

Дякуємо адміністрації закладу та всім педагогічним працівникам за гостинність та теплу атмосферу. Бажаємо вам, щоб ви були особливими людьми! І в нових для себе обставинах змінювали їх на свою користь. Щоб стрес вас мобілізував, додавав енергії, допомагав осилити те нове, що з’явилось і так злякало. Щоб стрес ставав ресурсом для руху вперед!

За повідомленням Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Ромни