Новини міста (5777)

Голодомор – геноцид української нації, скоєний керівництвом Радянського Союзу на чолі з Йосифом Сталіним шляхом штучно створеного масового голоду з метою знищення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань українців збудувати самостійну, незалежну від Москви Українську Державу.

Міжнародно-правове визначення геноциду

Визначення злочину геноциду в міжнародному праві було дане у статті ІІ Конвенції 1948 року про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього. Термін «геноцид» запровадив науковець єврейського походження Рафал Лемкін. Він був першим фахівцем в галузі міжнародного права, хто визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права. 

Геноцид визначається як дії, що чиняться з наміром знищити, цілком або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу, шляхом вбивства членів такої групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам такої групи, навмисного створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на цілковите або часткове фізичне винищення її, запровадження заходів, розрахованих на запобігання народженню дітей у середовищі такої групи, насильна передача дітей з однієї групи людей в іншу.

Голодомор: причини та механізми

Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою росії. Як наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією.

За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село. В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель.

Сталін боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією.

Не бажаючи втрачати Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна в якості штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих. З цією метою був застосований режим «чорних дошок» і заборона голодуючих виїжджати за межі України. Колгоспи і села, занесені на «чорні дошки», оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких  товарів. 22,4 мільйони людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод. У січні 1933 року радянською владою було зробленою заяву про відсутність голоду в країні. Сталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.

Наслідки Голодомору

Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня… Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

Реальні цифри загиблих замовчувалися, що підтверджується наданим владою розпорядженням не реєструвати смерть дітей у віці до одного року. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору. У зв’язку з цим, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не було зафіксовано.

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення населення України, якою скористався тоталітарний комуністичний режим.

Тобто Голодомор в Україні став соціально-гуманітарною катастрофою глобального масштабу.

Наслідком злочину геноциду, окрім фізичного вбивства мільйонів людей, стало руйнування традиційного українського устрою життя. Голод став зброєю масового біологічного знищення українців, на довгі десятиліття порушив генетичний фонд народу, призвів до морально-психологічних змін у свідомості українців. Традиційна культура та народні звичаї зазнали деформації. Голодомор повністю змінив звичний порядок господарювання на селі. На десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.

Психологічними наслідками Голодомору стали почуття вини та сорому. Люди відчували провину за те, що не змогли врятувати рідних, сором за аморальні вчинки, які чинилися задля виживання.

Із послабленням комуністичного контролю над суспільним життям у другій половині 1980-х років відновлюється пам’ять про Голодомор. З 1993 року в Україні на державному рівні відбувається вшанування безневинних жертв Голодомору. У листопаді 2008-го в Києві було споруджено Національний меморіал жертв Голодомору. Загалом в Україні встановлено понад 7100 меморіалів, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених жертвам Голодомору.

Вшанування жертв Голодомору

Пам’ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.

У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники чи встановлені інші пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв Голодомору.

Міжнародне визнання Голодомору як геноциду 

У 1985-88 роках комісія Конгресу США досліджувала голод в Україні. У своїх висновках вона наголосила, що «Йосиф Сталін та його оточення вчинили акт геноциду проти українського народу в 1932-33 роках». Висновки комісії відкрили шлях до міжнародного визнання Голодомору геноцидом. У наступні роки Голодомор як злочин геноциду у своїх актах засудили парламенти Естонії, Австралії, Канади, Угорщини, Литви, Грузії, Польщі, Перу, Парагваю, Еквадору, Колумбії, Мексики, Латвії, Португалії, США. Також у низці країн світу рішення про засудження злочину геноциду ухвалювалися на регіональних та муніципальних рівнях.

Важливим елементом визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу на міжнародному рівні є визнання його в рамках таких міжнародних організацій як Рада Європа, Європарламент, ОБСЄ, Рада з прав людини ООН, ООН тощо.

Значення міжнародного визнання Голодомору для України

Для українців міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму, який знищив в Україні мільйони людей та підірвав національний дух  українства.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Щороку в останню суботу листопада у пам’ять та серце кожного з нас приходить страшний гість – це спогад про нелюдські злочини, які позбавили життя мільйони українців. Сумна та трагічна сторінка історії – День пам’яті жертв голодоморів.

Це масштабна національна трагедія, яка була створена штучно, це незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Досі не віриться, що люди могли залишитися без крихти хліба в країні, яка в усі часи славилася щедрими врожаями на зерно. Голодомор знищував цілі родини, вулиці, села. Але він не зміг знищити нас остаточно. Ми як народ пережили цей жах. Ключове слово – пережили. І перемогли. І безневинні жертви голодоморів заморені, замордовані, але не забуті!

Як можна прагнути знищити цілий народ? Чому й за що?
Ми ніколи не зможемо цього зрозуміти. Ми ніколи не зможемо цього забути. Ми ніколи не зможемо цього пробачити.

Тож вшануймо пам’ять мільйонів синів і доньок України, мільйонів невинних людей, без жалю винищених Голодомором! Запалімо свічку пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю. Нехай Господь Бог ніколи більше не допустить такого лиха і нехай земля буде пухом для усіх спочилих жертв голодоморів!

Вічна пам’ять загиблим!

З повагою міський голова –  Олег СТОГНІЙ

Традиційно у четверту суботу листопада в Україні та світі відзначається День пам’яті жертв голодоморів. Цього року ми вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України та не маємо права забути про мільйони жертв від найстрашнішої смерті – штучного голоду.

26 листопада, о 16:00 долучайтесь до хвилини мовчання та запаліть у вікні своєї домівки свічку – як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.  Досі дослідники встановлюють імена мільйонів убитих голодом людей, місця масових поховань жертв Великого Голоду, знаходять конкретні накази, розпорядження і телеграми комуністичної влади. Від Голодомору 1932–1933 років, за різними даними, загинули від 3,9 до 7 мільйонів людей. Точна чисельність загиблих в Україні досі невідома.

Просимо у цей день на всіх установах, підприємствах і організаціях Роменської міської територіальної громади приспустити Державні Прапори України на знак вшанування пам’яті жертв голодоморів…

За повідомленням відділу з питань з питань внутрішньої політики

Знову в кінці осені стука у наші серця трагічна дата – День вшанування пам’яті жертв Голодоморів 1922-1923, 1932-1933-х років.

25 листопада, поблизу села Малярівщина, біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору на жалобну данину пам’яті тим людям, які хотіли жити, радіти, трудитися на своїй землі, а стали жертвами геноциду, зібралися жителі Перехрестівського старостинського округу. Настоятель Спасо-Преображенського храму отець Олександр відслужив заупокійну літію, помолившись за замордовані голодом душі. Вшанування пам’яті жертв трагедії продовжив староста – Олексій Ященко. Місцева жителька Ніна Литвин, переповіла спогади своєї мами про масові захоронення страчених Жовтим князем. Хвилиною мовчання, палахкотінням скорботної свічки та покладанням квіткової гірлянди до пам’ятного знаку жертвам Голодомору закінчилася жалоблива церемонія.
Голод – це жахлива сторінка історії нашого народу, на якій чорними літерами записані мільйони загиблих душ. Ще й досі спогад про страшний голод в Україні – незагоєна рана.

Нехай пам’ять про невинних жертв Голодомору згуртує нас, додасть нам мудрості і наснаги на благо світлого майбутнього та зміцнення держави.

За повідомленням Перехрестівського старостинського округу

Колектив комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради ініціював проєкт для Пустовійтівської амбулаторії: «Придбання матеріалів для переходу на альтернативний вид палива для Пустовійтівської амбулаторії в умовах воєнного стану» і став одним із переможців на отримання гранту у розмірі 100 тис. грн. в рамках Всеукраїнського конкурсу соціальних ініціатив «Час діяти, Україно» в 2022 році від БО «БФ «МХП-Громаді».

Метою проєкту є створення комфортних умов для роботи персоналу, прийому пацієнтів та енергозбереження в Пустовійтівській амбулаторії КНП «ЦПМСД міста Ромни» РМР та уникнення неможливості роботи закладу в осінньо-зимового періоду із-за відсутності постачання електроенергії.

Завдяки постійній підтримці міського голови Олега СТОГНІЯ та депутатського корпусу було виділено 92 тис. грн. на проведення робіт для  поточного ремонту систем опалення у Пустовійтівській амбулаторії.

Завдяки небайдужості добровольчого будівельного батальйону, зокрема Вадима ЛАВРИКА також був проведений поточний ремонт покрівлі амбулаторії за що їм окрема подяка!

За повідомленням ЦПМСД РМР

22 листопада 2022 року в центрі «Територія добра» відбулося заняття на тему «Радість життя». Учасники знайомилися з емоцією «радість»,  її значенням в житті людини та вчилися дарувати радість іншим.

Зустріч розпочалась із привітання та повторення правил роботи групи. Діти та дорослі складали «Рецепт гарного настрою»: що потрібно зробити, щоб сумний настрій перетворився на радісний та веселий. Виконуючи вправу «Комплімент», вчилися говорити один одному приємні слова. Ми завжди відчуваємо радість, коли говоримо та отримуємо компліменти.

Під час зустрічі учасники познайомилися з історією виникнення слова «радість». У давні часи в Єгипті люди називали бога сонця іменем РА. Від цього імені утворилися сонячні слова РАДІСТЬ, РАДІСНИЙ, РАДІТИ. Вони несуть у собі частинку сонця, світла, добра. Сонечко дарує нам радість своїми промінчиками, теплом.

Завітавши до «арт-терапевтичної студії», діти і дорослі виготовляли сонечко із кольорового паперу. Працюючи в групах, малювали місце, де живе «радість».

По завершенню зустрічі грали в гру «Третій – зайвий», «Перестрибни річку».

Наступна зустріч 06 грудня 2022 року о 15:00. Кожен бажаючий може приєднатися до наших занять. ЗАПРОШУЄМО!  Телефонуйте! Буде цікаво!

Чекаємо вас за адресою: м. Ромни, вул. Коржівська, 5; т. 0686869405.

  За повідомленням Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Ромни

ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» (юридична адреса: вул. Миропільська,4, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область, 42333) має намір одержати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами майданчику, який розташований за адресою: вул. Київська,111, м. Ромни, Сумська область, 42010.

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин складає – 4,436 т/рік, у тому числі: сполуки металів – 0,001 т/рік, тверді речовини (пил) – 0,579 т/рік, діоксид азоту – 0,054 т/рік, оксид вуглецю – 3,788 т/рік, вуглеводні (НМЛОС) – 0,012 т/рік, метан – 0,001 т/рік, кремнію діоксид – 0,0004 т/рік, титану діоксид – 0,0001 т/рік. Викид парникових газів складає: вуглецю діоксид – 27,911 т/рік, діазоту оксид – 0,001 т/рік.

Підприємство в процесі діяльності дотримується встановлених нормативів та не має перевищення граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони.

Контактний телефон відповідального за охорону навколишнього середовища на підприємстві – 067-324-25-12.

З пропозиціями та зауваженнями щодо діяльності даного підприємства з питань охорони атмосферного повітря звертатися протягом 30 діб з моменту опублікування цього оголошення до Департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської обласної державної адміністрації: пл. Незалежності,2, м. Суми, тел. (0542) 63-28-39, е-mail: ecoe@sm.gov.ua

22 листопада відбулася чергова оперативна нарада при міському голові Олегу Стогнію, на якій заслухано звіт  начальника управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради Олени ГРЕБЕНЮК про стан виконання розпорядження міського голови від 27.09.2022 № 169-ОД “Про утворення робочої групи з питань виявлення та недопущення фактів самовільного спалювання сухого листя, побутового сміття, залишків рослинності на подвір’ях”. З метою запобігання погіршення якості атмосферного повітря, виконання санітарних правил утримання територій населених пунктів було визначене місце для складування і компостування органічних відходів, що розташоване на землях Роменської мiської територіальної громади в селі Зеленківщина. Восени поточного року вивезено 290 тон опалого листя.

Окрім того, заслухано доповіді керівників комунальних підприємств з найактуальніших питань життєдіяльності громади.

Директор КП “ККП” PМP” В’ячеслав БАШТА поінформував, що протиожеледна суміш заготовлена у необхідних обсягах, на стрімкі підйоми та спуски доріг завезено протиожеледну суміш.

За інформацією директора КП “Міськводоканал” PMP” Вiктора ГОЛУБА, звернень та скарг вiд мешканців громади щодо водопостачання не надходило.

ОЛЕГ СТОГНІЙ зазначив, що все більше скарг надходить від громадян щодо роботи теплопостачальних підприємств, наголосив керівникам КП “Ромникомунтепло” PМР” Віталію МЕЗІ та КП «Ромнитеплосервіс Володимиру БЄСЄДІ на необхідності надання грунтовних роз’яснень кожній особі, що звертається з питанням формування плати за теплопостачання, проведення зустрічей з мешканцями конкретних будинкiв.

Щодо наслідків складних погодних умов минулими вихідними, то без світла залишилося ще 35 сіл. Олег СТОГНІЙ наголосив, що Роменською філією PEM для  пришвидшення усунення поривів електромереж залучені бригади з інших районів.

Очільник громади подякував усiм за згуртованість, відповідальність та оперативне вирiшення проблемних питань.

За повідомленням загального відділу

18-20 листопада 2022 року в місті Суми пройшов чемпіонат Сумської області з боксу, в якому взяли участь більше 130 боксерів Сумщини, а також Харкова, Ніжина та Бахмача. Вдало виступили вихованці Сумської обласної ДЮСШ «Колос» та Роменського спортклубу «Юність» здобувши чотири перемоги, а саме:
– КАЙРИС Вікторія (ліцей №1) – 1 місце та кубок «Кращий боксер»;
– ВЄЛІЄВ Віктор (Роменський фаховий коледж СНАУ) – 1 місце та кубок «Краща техніко-тактична підготовка»;
– ГОЛУБ Іван (ліцей №1) – 1 місце;
– БУЛАХ Руслан (ліцей №1) – 1 місце.
Підготував боксерів до змагань тренер з боксу обласної ДЮСШ «Колос» Богдан ДМИТРЕНКО.
Спортивний клуб «Юність» висловлює щиру подяку за постійну допомогу у підготовці юних боксерів до змагань президенту Федерації боксу Роменщини Андрію АЛЄКСЄЄНКУ.
Дякуємо нашим військовим за можливість робити улюблену справу, а дітям займатися спортом!

За повідомленням  відділу молоді і спорту 

Громадяни України у своєму повсякденному житті зіштовхуються з необхідністю  звертатися з різних питань в установи, організації, органи влади різного  рівня. Право на таке звернення гарантоване Законом України «Про звернення громадян».

Міський голова Олег СТОГНІЙ черговий особистий прийом громадян провів 22 листопада 2022 року. До нього звернулось троє мешканців громади стосовно спиляння аварійних дерев, вирішення житлових проблем, відшкодування пошкодженого майна внаслідок військових дій рф.

На всі порушені під час прийому питання громадяни отримали вичерпні відповіді та рекомендації. Звернення, що потребують більш детального вивчення, Олег СТОГНІЙ взяв під особистий контроль та надав доручення фахівцям відповідних структур.

Наступний прийом запланований на 13 грудня 2022 року. Консультації громадян щодо прийомів, їх попередній запис на прийом міським головою проводиться щоденно в робочі дні з 08.00 до 17.00 у кабінеті 4 (б-р Шевченка, 2) та за телефонами: роб. 5 32 86, моб. (096) 874 93 39.

За повідомленням загального відділу

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні у зв’язку з виконанням ремонтних робіт на обладнанні підстанції (ПС, РП, ТП, КТП) за адресами:

Чемпіонат України з гімнастики спортивної

14-18 листопада 2022 року в м. Києві відбувся Чемпіонат України серед ДЮСШ та СДЮШОР з гімнастики спортивної (жінки, юніорки).

У змаганнях взяли участь команди з міст Києва та  Черкаської, Рівненської, Івано-Франківської, Сумської, Запорізької, Харківської, Тернопільської, Хмельницької, Київської та  Львівської областей (80 учасників).

Сумську область представили вихованки Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного.

З програмою Майстра спорту України виступили Ельвіра ЗАХАРЧЕНКО (Роменська ЗОШ №7), Вікторія  КИБА (Роменський ліцей № 1 РМР), Анастасія БАРАНІК (Андріяшівський ЗЗСО)

За програмою І розряду – Марія БОБРОВСЬКА (Пустовійтівский ЗЗСО), Тетяна НЕФЕДОВА (Київський олімпійський коледж ім. І. Піддубного).

Норматив МС України з гімнастики спортивної виконала Ельвіра ЗАХАРЧЕНКО, Перший  розряд підтвердила Тетяна НЕФЕДОВА.

У командній першості м. Ромни посіли 7 місце.

В особистій першості за програмою І розряду Тетяна НЕФЕДОВА посіла 12 місце.

Вітаємо наших гімнасток та тренерів з успішним виступом на Чемпіонаті України та бажаємо нових успіхів!

Команду до змагань підготували тренери-викладачі відділення гімнастики спортивної Тетяна МОМОТОК, Оксана ГІРМАН, Ірина ПАВЛЕНКО.

Чемпіонат України з дзюдо серед дорослих

16-18.11.2022 р. в місті Києві пройшов Чемпіонат України з дзюдо серед дорослих. У змаганнях взяли участь 300 спортсменів з різних областей України.

Вдало виступили вихованки Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного в ваговій категорії 48 кг.

Мілена КУХАРЬ, (Роменська ЗОШ № 7) посіла 3 місце та виконала норматив Майстра спорту України, Маргарита МІРОШНІЧЕНКО – 5 місце (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус).

Переможці і призери змагань були нагороджені медалями та дипломами Федерації  України з дзюдо.

Команду до змагань підготували тренери-викладачі Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Олександр та Дмитро БОГУШІ.

За повідомлення Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

День Гідності та Свободи є не лише черговою пам’ятною датою в календарі, цей день символізує відданість України ідеалам і принципам побудови демократичної держави та ідеям свободи. Події, до яких приурочено День Гідності та Свободи, є одними з ключових моментів українського державотворення, знаковими точками консолідації народу та уособленням глибинних трансформацій суспільної свідомості.

Помаранчеву революцію спричинили разом із цілою низкою факторів масові брутальні фальсифікації та застосування адміністративного ресурсу під час президентської виборчої кампанії 2004 року. Ця революція стала маркером становлення й розвитку громадянського суспільства в Україні, його готовності обстоювати базові демократичні свободи та людську гідність, брати на себе відповідальність за власний вибір.

Завдяки Революції Гідності Україна отримала новий шанс для цивілізаційного вибору, руху до демократії, очищення від рудиментів тоталітарного й людиноненависницького комуністичного минулого. Однак, на відміну від подій Помаранчевої революції, обстоювання власної гідності та свободи взимку 2013–2014 років коштувало Україні життя та здоров’я багатьох патріотів.

Народ України як ініціатор та учасник революційних подій виявив свою суб’єктність у формуванні майбутнього держави й утвердив вектор її розвитку як вільної демократичної європейської країни.

Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, у тому числі міжнародних.

Рекомендовані фільми про Помаранчеву революцію

1. «День сьомий» (2005), документальний фільм, режисер Олесь Санін.
2. «Епізоди парламентської хроніки» (2004), документальний фільм, режисер Андрій Михайлик.
3. «Ніщо та ніколи» (2006), документальний фільм, режисер Дмитро Сан.
4. «Операція «Проффесор» (2004), вебсеріал, студія «Веселі яйця».
5. «Помаранчева зима» (2007), документальний фільм, режисер Андрій Загданський (США).
6. «Помаранчева революція» (2007), документальний фільм, режисер Стівен Йорк (США).
7. «Помаранчеве небо», мелодрама, режисер Олександр Кирієнко.
8. «Помаранчевий протест» (2004), документальний фільм, телевізійна агенція «Кипарис» та ГО «За права кожного».
9. «Помаранчеві хроніки» (2007), документальний фільм, режисер Даміан Колодій (США).
10. «Українська революція: за півкроку до крові» (2005), документальний фільм, режисери Світлана Карнасюк, Юрій Юрченко.

 Рекомендована література про Помаранчеву революцію

1. Вишеславський Гліб, Осадчук Петро. «Майдан свободи» (фотоальбом). Київ: Оранта, 2005.
2. Гальчинський Анатолій. «Помаранчева революція і нова влада». Київ: Либідь,2005.
3. Забужко Оксана. «Let my people go»: 15 текстів про українську революцію. Київ: Факт, 2006.
4. Кульчицький Станіслав. «Помаранчева революція». Київ: Генеза, 2005.
5. Слабошпицький Михайло. «Пейзаж для Помаранчевої революції». Київ: Ярославів Вал, 2005.
6. Яневський Данило. «Обличчя «Помаранчевої» революції». Харків: Фоліо, 2005.

Музичні та пісенні твори, популярні у період Помаранчевої революції

1. Державний Гімн України.
2. Гурт «Ґринджоли» – «Разом нас багато».
3. Гурт «Мандри» – «Не спи, моя рідна земля».
4. Марія Бурмака – «Ми йдемо», «Не бійся жити».
5. Гурт «Стелсі» – «Ющенко – ТАК».
6. Гурт «ТНМК» – «Помаранчі».
7. Гурт «Бумбокс» – «Солодкі сиропи».
8. Гурт «Океан Ельзи» – «Вставай».
9. Руслана Лижичко – «Ой, заграй».

 Рекомендовані фільми про Революцію Гідності

1. «День жалоби» (2014), драма, режисер Максим Тетерук.
2. «Еволюція Гідності» (2014), документальний фільм, режисери Ольга Читайла та Артем Лагутенко.
3. «Жіночі обличчя революції» (2014), документальний фільм, режисер Наталія П'ятигіна.
4. «Зима у вогні» (2015), документальний фільм, режисер Євген Афінєєвський.
5. «Зима, що нас змінила» (2013–2014), документальний фільм, режисер Володимир Тихий.
6. «Майдан» (2014), документальний фільм, режисер Сергій Лозниця.
7. «Майдан. Мистецтво спротиву» (2014), документальний фільм, режисер Антін Мухарський (Орест Лютий).
8. «Молитва за Україну» (2014), документальний фільм, режисер Євген Афінєєвський.
9. «Переломний момент: Війна за демократію в Україні» (2017), документальний фільм, режисери Олесь Санін, Марк Гарріс.
10. «Правда Майдану» (2014), документальний фільм, режисери Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук.
11. «Сильніше, ніж зброя» (2014), документальний фільм, режисери Володимир Тихий, Юлія Гонтарук, Роман Любий.
12. «Скрізь Майдан» (2015), документальний фільм, режисер Катерина Горностай.
13. «Чорний зошит Майдану» (2014), документальний фільм, авторський колектив із 13 режисерів.

Відеоматеріали на тему Майдану та щодо діяльності Національного музею Революції Гідності можна знайти на музейному ютуб-каналі: https://www.youtube.com/channel/UCtbhvvtL8TUazkrqvrs_eRw/featured.

 Рекомендована література про Революцію Гідності

1. 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави. Київ: Ніка-Центр, 2016.
2. 94 дні. Євромайдан очима ТСН. Київ: Основи, 2014.
3. Винницький Михайло. Український Майдан, російська війна. Львів: Видавництво Старого Лева, 2021.
4. Історія з Майдану. Епізод І. Графічна новела. Київ: НМРГ, 2019.
5. Кошкіна Соня. Нерозказана історія. Київ: Брайт Букс, 2015.
6. Курков Андрей. Дневник Майдана. Харьков: Фолио, 2018.
7. Літопис самовидців: дев'ять місяців українського спротиву. Київ: Комора, 2014.
8. Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. Київ: К.І.С., 2015.
9. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016.
10. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3 у 2 ч, ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. Київ: К.І.С., 2017.
11. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3 у 2 ч., ч. 2: Львівська – Чернігівська області. Київ: К.І.С., 2018.
12. Майдан. Пряма мова. Книги 1–2. Київ: НМРГ, 2019.
13. Майдан. Свідчення. Київ, 2013–2014 роки. Київ: Дух і Літера, 2016.
14. Небесна Сотня: антологія майданівських віршів. Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2014.
15. Революція Гідності: на шляху до історії. Відп. ред. І. Пошивайло, Л. Онишко. Київ: НМРГ, 2020.
16. Революція Гідності: на шляху до історії: Збірник наукових праць. Кн. 2. Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття / Пошивайло І., Онишко Л. (відп. ред.). Київ: НМРГ, 2021.
17. Стецик В. Розворот 21 листопада 2013 – 1 березня 2014. Хроніки Майдану. Київ: Смолоскип, 2018.
18. Стражний О. Майдан. Події – свідчення – менталітет. Київ: Дух і Літера, 2016.
19. Трайдакало О. Майдан. Погляд зсередини. Київ: BookExpress, 2018.
20. Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи. Т. 1–3. Київ: НМРГ, 2018, 2019, 2020.
21. Українська Революція Гідності, агресія РФ і міжнародне право. Київ: К.І.С., 2014.
22. У поступі до свободи / Л. Онишко, Я. Примаченко, К. Романова. – Київ: НМРГ, 2022.
23. #EUROMAIDAN – History in the Making. Київ: Основи, 2014.
24. Fантомная боль. #maidan. Київ: о4і.today, 2014.

Музичні та пісенні твори періоду Революцію Гідності

1. Гурт «Океан Ельзи» – «Вставай!».
2. Гурт «Кozak System» – «Брат за брата».
3. Народна пісня – «Горіла шина, палала».
4. Народна пісня «Горіла бочка, диміла».
5. Гурт «Taraka – «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»).
6. Гурт «Ляпис Трубецкой» – «Воины света».
7. Гурт «Піккардійська Терція» – «Гей, пливе кача».
8. Литовські музиканти (музика Віргіса Пупшиса, слова Анастасії Дмитрук) – «Никогда мы не будем братьями».
9. Злата Огневич «Pray For Ukraine».
10. Майкл Щур – «Гітарний перебор».

Інформаційно-методичні рекомендації можна знайти за посиланням https://cutt.ly/iMnNJ81

За інформацією Національного музею Революції Гідності

21 листопада – всесвітній день телебачення. Війна змінила не тільки робочі графіки, тематику програм, а й життя тих, хто їх створює. Випуски новин замість ранкових розважальних шоу, трансляція марафону “Єдині новини”, замість власного мовлення, втрата рекламодавців, звуки сирен повітряної тривого у прямому ефірі, з усім цим довелося стикнутися під час вторгнення рф.

З моменту своєї появи – майже 100 років тому – телебачення відіграє надзвичайно важливу роль у житті сучасного суспільства: воно не лише розважає людство, змушує сміятися та плакати, але й забезпечує новинами, виховує, нерідко визначає актуальні тенденції нашого розвитку.

Винахідником принципу телебачення є американець Філо Тейлор Фарнсворт: усе почалося з маленьких чорно-білих телевізорів, але прогрес не стоїть на місці та мільйони людей сьогодні дивляться телепередачі на ноутбуках, планшетах, смартфонах і величезних екранах сучасних телевізорів. Незважаючи на приголомшливий розвиток інтернету та соціальних мереж, телебачення все ще залишається для людей основним джерелом інформації.

Телевізійне мовлення давно та міцно увійшло у наше життя. Його різнобічність, різноманітність телепередач й інформаційний обсяг, зробили його незамінним супутником сучасного суспільства.

17-го грудня 1996-го року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних націй проголосила 21-е листопада новим міжнародним святом – Всесвітнім днем телебачення, що було закріплено в резолюції ООН № A/RES/51/205. Дату щорічного проведення цього свята було вирішено прив’язати до дня проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму ООН. Державним структурам усіх країн було запропоновано відзначати цей День, активно обмінюючись телевізійними передачами та програмами, які присвячувалися б таким проблемам, як соціальний і економічний розвиток, проблемам миру і безпеки, а також розширенню культурного і міжнаціонального обміну. Щорічне проведення цього Дня насамперед має бути спрямована на привернення уваги широкої громадськості до ролі телевізійного мовлення саме у світлі просування миру та розвитку.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики