Новини міста (6185)

Завантаження...

Надто довго?

Перезавантажити документ

| Відкрити в новій вкладці

Завантажити

За повідомленням відділу містобудування та архітектури

Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps оголосила про початок нового етапу Програми підтримки економічної стійкості в Україні. Програма передбачає два компоненти:  

І. Індивідуальна фінансова допомога для підтримки ініціатив мікробізнесу для ВПО та місцевого населення постраждалого від війни (наказ № 376 Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року), в розмірі $2 600 у гривневому еквіваленті за актуальним курсом НБУ у Дніпропетровській та Сумській областях.   

У межах цього компоненту Програми є можливість  отримати 2 600 доларів США на започаткування, відновлення та розширення бізнесу, який зазнав впливу війни, на основі конкурсного відбору. Це компонент впроваджує ГО «Центр зайнятості вільних людей». Подати заявку можна на сайті: uerp.mercycorps.org. 

Лише за останній рік допомогу вже отримали 140 мікробізнесів. Серед них – Світлана з Бахмута. У 2022 році її будинок було зруйновано, і вона була змушена переїхати до Дніпра. У новому місті відновити дохід було складно, однак завдяки допомозі від Mercy Corps та ГО “Центр зайнятості Вільних людей”, жінка придбала необхідне обладнання для своєї справи: швейну машинку, дрібні інструменти та матеріали для в’язання та шиття тощо. Ця підтримка дозволила їй розширити лінійку своїх виробів, зокрема у майстрині з’явились в’язані іграшки й традиційний одяг. Окрім цього, Світлана шиє адаптивний одяг для поранених. 

Із запитаннями щодо цього компоненту ви можете звернутися за телефоном: +380 (97) 460 10 48 

ІІ. Малий та середній бізнес, який постраждав від війни, може отримати фінансову допомогу у розмірі до $20 000 для відновлення та розвитку своєї діяльності. Програма охоплює зокрема Сумську та Дніпропетровську області.  

Основні критерії для участі включають створення або збереження від трьох робочих місць та здатність до співфінансування бізнес-ідеї. Перевага надається ініціативам, що мають потенціал до розширення або потребують відновлення після збитків, завданих війною. 

Програма доступна у Київській, Сумській, Харківській та Дніпропетровській областях.

Ініціатива реалізується Mercy Corps у партнерстві з громадською організацією West Ukraine Digital. Це вже третій рік поспіль, коли Mercy Corps надає фінансову підтримку підприємцям в межах програми економічної стійкості. 

“До війни ми обробляли 127 гектарів землі й вирощували органічні овочі. Після вимушеної евакуації я вирішив не зупинятись і відновити справу через млинарство — започаткував “Млин Донченко”, названий на честь прадіда-мірошника. Завдяки підтримці Mercy Corps вдалося придбати професійне італійське обладнання. У воєнний час підприємцям важко будувати плани, але така допомога дає впевненість у завтрашньому дні й стимул розвивати українське борошномельне виробництво”, — розповідає Олександр Орєхін, власник “Млин Донченко”, який відновлює справу завдяки коштам допомоги після релокації з Запорізької області. 

Історії таких підприємців демонструють, як фінансова допомога може стати каталізатором для розвитку бізнесу навіть у складних умовах. 

Лише за останній рік таку допомогу в межах компоненту отримали 24 підприємці, які змогли відновити або масштабувати свої бізнеси попри війну. 

Заповнити форму-анкету можна на сайті uerp.mercycorps.org. На першому етапі підприємці заповнюють коротку анкету; бізнес-план потрібно подати лише у фіналі конкурсного відбору. 

Якщо виникнуть додаткові питання щодо цього компоненту, звертайтесь за телефоном: 

+380973421646, або зв’язатися безпосередньо з керівницею організації Оксаною Качурівською, 0969977204.   

Довідка:
Mercy Corps – міжнародна гуманітарна організація, що працює у 40 країнах світу. З початку повномасштабної війни в Україні в 2022 році організація надала допомогу понад 990 000 людей в Україні і тим, хто шукав прихистку у Польщі, Молдові та Румунії. Організація надає допомогу у вигляді багатоцільової грошової допомоги, гуманітарних наборів, фінансової підтримки бізнесу та, зокрема, агробізнесу, психосоціальної допомоги тощо. 

Центр зайнятості Вільних людей – громадська організація,  створена 2014 року та протягом свого існування надає підтримку ВПО, ветеранам, жінкам, людям з інвалідністю. За майже 11 років діяльності ЦЗВЛ реалізував близько 40 проєктів за підтримки міжнародних донорів, за результатами яких надано понад 31000 консультацій, 8500 бенефіціарів пройшли програму перекваліфікації, понад 500 підприємців реалізували свої проекти. 

ГО West Ukraine Digital діє в Україні з 2021 року. Відтоді команда ГО бере активну участь у сприянні розвитку малого та середнього бізнесу. Пріоритети: цифрова трансформація, економічний розвиток та економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб. Також ГО оперує центром підтримки підприємців Дія.Бізнес у Тернополі — частиною національного проєкту із розвитку підприємництва та експорту, ініційованого Міністерством цифрової трансформації України.  

Контакти для медіа:
Наталія Череповська
Комунікаційна менеджерка, Mercy Corps
ncherepovska@mercycorps.org 

За повідомленням ГО “Вест Юкрейн Діджитал”

За перші чотири місяці поточного року платники Сумщини сплатили до державного бюджету 42,5 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів при доведеному показнику 33,2 млн грн. Таким чином, виконання склало 128,0 відс, тобто на 9,3 млн грн більше від запланованого.

Щодо надходжень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до місцевих бюджетів, то показник на січень-квітень 2025 року був доведений у сумі 61,4 млн грн, фактичні ж надходження за вказаний період склали 62,2 млн грн, що на 0,7 млн грн більше доведеного показника. Тобто виконання склало 101,2 відс від плану.

Також у січні-квітні зафіксовано суттєве перевиконання надходжень до місцевих бюджетів плати за ліцензії на право провадження певних видів діяльності з підакцизними товарами. Так, місцеві бюджети отримали:

– плати за ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями – 718,7 тис. грн, що становить 199,6 відс доведеного показника (перевиконання – 682,7 тис. грн);

– плати за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв – 9,2 тис. грн (при відсутності доведеного показника);

– плати за ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами – 7353,2 тис. грн, що становить 124,6 відс доведеного показника (перевиконання – 1453,2 тис. грн);

– плати за ліцензії на оптову торгівлю пальним – 112,4 тис. грн (при відсутності доведеного показника);

– плати за ліцензії на роздрібну торгівлю пальним – 86,8 тис. грн, що становить 347,2 відс доведеного показника (перевиконання – 61,8 тис. грн);

– плати за ліцензії на зберігання пального – 546,78 тис. грн, що становить 124,3 відс доведеного показника (перевиконання – 106,8 тис. гривень).

Окрім того, у січні-квітні податківцями Сумщини було проведено 245 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з підакцизними товарами.

У ході цих перевірок встановлено 274 факти порушення вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів та застосовано штрафних санкцій на загальну суму 6102,62 тис гривень. Загалом за 4 місяці порушники сплатили  1683,84 тис. грн штрафних санкцій, з яких 1482,18 тис. грн. – за матеріалами перевірок поточного року та 201,66 тис. грн – за матеріалами перевірок минулого року.

Найбільш поширеним порушенням виявилась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої. За звітний період таких порушень виявлено 31.

Також у січні-квітні 2025 року було проведено 5625 камеральних перевірок декларацій акцизного податку, за результатом яких складено 203 акти.

До субʼєктів господарювання застосовано 228 штрафних санкцій на загальну суму 92,34 тис. грн, в т.ч.:

– за неподання, несвоєчасне подання декларацій акцизного податку – 68 податкових повідомлень-рішень на загальну суму 74,1 тис грн (сплачено 17,5 тис грн.);

– за несвоєчасну сплату узгоджених зобовʼязань акцизного податку – 160 податкових повідомлень-рішень на загальну суму 18,24 тис. грн (сплачено 9,2 тис. гривень).

За повідомленням сектору інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Сумській області

Історія створення Реєстру

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України («Реєстр»), є першим етапом міжнародного компенсаційного механізму, що покликаний забезпечити відповідальність держави-агресора за шкоду, заподіяну внаслідок війни проти України.

Ідею створення Реєстру було покладено в Резолюції ООН A/RES/ES-11/5 «Сприяння
здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією
проти України» від 14 листопада 2022 року, в якій було рекомендовано державам- членам ООН у співпраці з Україною створити міжнародний реєстр збитків, який слугував би для фіксації в документальній формі доказів та інформації про заяви щодо збитків, втрат або шкоди, завданих усім постраждалим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, в результаті міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї, а також для сприяння та координації збору доказів.

Як результат, 12 травня 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Резолюцію
CM/Res(2023)3 про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, якою було створено Реєстр.

Реєстр було створено як платформу для міжурядового співробітництва, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. Його створення стало можливим завдяки активній позицій Уряду України, що знайшла підтримку міжнародної спільноти.

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон, яким Україна приєдналася до Часткової розширеної угоди.

Членство в Реєстрі

Членство в Реєстрі є відкритим як для держав-членів Ради Європи, так і для держав, що не є її членами. На сьогоднішній день до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Всього Реєстр налічує 41 Учасників та 3 Асоційованих члена.

Оскільки Реєстр прагне набути глобального членства, будь-держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5, може приєднатися до Реєстру як Учасник або Асоційований член, повідомивши про свій намір Генерального секретаря Ради Європи. Будь-яка інша держава може приєднатися до Реєстру за умови схвалення такого приєднання Конференцією Учасників.

Мандат, функції та основні завдання Реєстру

Реєстр слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Зокрема, Реєстр приймає та обробляє інформацію, що стосується заяв про відшкодування збитків та доказів; категоризує, класифікує та систематизує такі заяви, оцінює та визначає прийнятність заяв для включення до Реєстру та реєструє прийнятні заяви з метою їх майбутнього розгляду та винесення рішення.

Крім того, Реєстр співпрацює з відповідними національними та міжнародними партнерами з метою сприяння та координації збору доказів завданих збитків, втрат чи шкоди, спричинених міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Слід наголосити, що Реєстр не має жодних юрисдикційних функцій щодо винесення рішень стосовно заяв, включаючи визначення відповідальності та присудження будь- яких виплат чи компенсацій. У ньому лише реєструються прийнятні заяви для подальшого розгляду та оцінки. Іншими словами, Реєстр не розглядає та не оцінює отримані заяви по суті і не встановлює вартість збитків чи призначає будь-які виплати.

Подальший розгляд та оцінка суті прийнятних заяв, внесених до Реєстру, буде функцією майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом. При цьому Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму.

На сьогодні відбулося чотири підготовчих зустрічі щодо міжнародного інструменту зі створення компенсаційної комісії для України, остання з яких – з 28 по 30 січня 2025 року в Гаазі, на якій взяли участь представники понад 50 держав. 24-26 березня 2025 року у Гаазі відбулося перше засідання Міжурядового переговорного комітету з укладення Міжнародної договору про створення Компенсаційної комісії для України. Комісія матиме мандат розглядати заяви про компенсацію збитків, які зараз подаються до Реєстру, та визначати розмір компенсації у кожному конкретному випадку.

Створення компенсаційної комісії отримало широку міжнародну підтримку. Обговорення та висновки 4-ї підготовчої зустрічі є важливим кроком на шляху до формальних переговорів, спрямованих на створення надійного механізму для розгляду заяв про відшкодування шкоди, спричиненої агресією Російської Федерації проти України. Цей значний поступ підкреслює непохитну відданість міжнародної спільноти зусиллям щодо притягнення винних до відповідальності та забезпечення відшкодування збитків Україні.

Структура управління

Реєстром Реєстр має наступну структуру:

– Конференція Учасників є найвищим керівним органом Реєстру, який несе повну відповідальність за виконання мандату Реєстру; – Рада несе загальну відповідальність за виконання функцій Реєстру та визначає прийнятність заяв з метою їх внесення до Реєстру;

– Секретаріат, очолюваний Виконавчим директором, здійснює керівництво повсякденною діяльністю Реєстру, обробляє заяви та направляє їх Раді з рекомендаціями щодо розгляду та прийняття рішення. Виконавчим директором Реєстру є пан Маркіян Ключковський.

Штаб-квартира Реєстру знаходиться в м. Гаага (Нідерланди).

Реєстр також має Київський офіс, який підтримує зв’язок з Урядом України та відіграє центральну роль у підвищенні обізнаності потенційних заявників та громадськості в Україні щодо мети Реєстру та процедури подання заяв. Очолює офіс пані Ганна Христова.

Восени 2024 року Реєстр започаткував Координаційну платформу для співпраці з громадянським суспільством, з метою консолідації зусиль щодо інформування постраждалих про Реєстр та підтримки заявників з боку правозахисної спільноти у процесі подання заяв про відшкодування збитків від російської агресії.

Підхід, орієнтований на постраждалих

Керуючись Ризькими принципами, у своїй діяльності Реєстр дотримується підходу, орієнтованого на постраждалих. Цей підхід підкреслює важливість визнання та задоволення потреб і прав постраждалих від російської агресії проти України, забезпечуючи, щоб їхні голоси були почуті, а їхній досвід врахований у процесі збору заяв про відшкодування збитків.

Документи Реєстру

Основними документами Реєстру є: Статут Реєстру; Правила подання, обробки та внесення Заяв; Категорії Заяв, які можуть бути внесені до Реєстру; затверджені Реєстром форми та правила подання окремих категорій заяв; тощо.
Ці та інші документи можна знайти на веб-сайті Реєстру:
https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Прийнятність заяв, їх подання та внесення до Реєстру

Для того, щоб заяву було внесено до Реєстру, вона повинна відповідати трьом критеріям прийнятності, що містяться в Статуті Реєстру. Так, заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані: (і) 24 лютого 2022 року або пізніше; (іі) на території України в її міжнародно-визнаних кордонах, включаючи територіальні води; (ііі) міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Подання заяв до Реєстру здійснюється заявниками виключно через веб-портал «Дія», що забезпечує спрощений та доступний спосіб подання заяв до Реєстру. У майбутньому заяви від фізичних осіб можна буде подати також через центри надання адміністративних послуг.

Жодної плати за подання заяви до Реєстру не стягується та не передбачається в майбутньому.

Більш детальні інструкції та роз’яснення про те, як подати заяву до Реєстру, можна
знайти на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process.

Прийнятні заяви вносяться до Реєстру. Рада Реєстру вже винесла низку рішень щодо внесення заяв до Реєстру, що є важливим кроком у забезпеченні справедливості у зв’язку з агресією Російської Федерації проти України.

Категорії заяв, які можуть бути подані до Реєстру

Реєстром затверджено перелік із 43 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру.
Зокрема, заяви до Реєстру можна поділити на три основні групи:

– заяви з боку фізичних осіб (група А): заяви, пов’язані з вимушеним переміщенням; заяви, пов’язані з порушенням особистої недоторканності; заяви, пов’язані з втратою майна, доходу або засобів до існування; та заяви, пов’язані зі втратою доступу до державних послуг);

– заяви з боку держави Україна (група В): пошкодження або знищення майна; пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей; шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам; державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення; та розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів); та

– заяви з боку юридичних осіб (група С: крім тих, що входять до групи В): пошкодження або знищення майна; пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей; збитки бізнесу та інші економічні втрати; та гуманітарні витрати).

Категорії заяв можуть змінюватися та/або уточнюватися.

Для кожної категорії заяв розроблено та затверджено форму та правила подання заяви, з якими можна ознайомитися на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Категорії заяв, відкриті на сьогодні для подання

Як зазначалося вище, заяви до Реєстру подаються виключно через веб-портал «Дія».
Наразі в «Дії» відкрито технічну можливість для подання заяв до Реєстру в таких категоріях: вимушене внутрішнє переміщення (А1.1); смерть/зникнення безвісти близького члена сім’ї (А2.1/A2.2); серйозні тілесні ушкодження (A2.3); сексуальне насильство (A2.4); катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання (A2.5); позбавлення свободи (A2.6); примусова праця або служба (A2.7); та пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (А3.1).

Так, заяви в категорії A1.1 можуть бути подані щодо вимушеного переміщення на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, спричиненим міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї. Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного внутрішнього переміщення. Заяви щодо матеріальних наслідків переміщення подаються в інших відповідних категоріях.

Заяви в категоріях А2.1 та А2.2, відповідно, призначені для заяв, пов’язаних з душевним болем та стражданнями (тобто, моральної шкоди), спричиненими смертю/зникненням безвісти близького члена сім’ї на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, завданою міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї.

До цих категорій також включаються заяви про смерть, яка настала за межами території України, але безпосередньо пов’язана з подією, що сталася на території України, а також заяви щодо зникнення безвісти особи, останнє відоме місце перебування якої встановлено за межами території України, але зникнення якої безпосередньо пов’язане з подією, що мала місце на території України.

Заяви в категоріях А2.3-А2.7 стосуються серйозних тілесних ушкоджень (А2.3), актів сексуального насильства з боку особи/осіб або групи/груп осіб, які перебувають або перебували під контролем Російської Федерації (А2.4), катувань або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання (А2.5), позбавлення свободи (А2.6) та примусової праці/служби (А2.7), які, відповідно, були отримані, вчинені чи мали місце на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї.

Крім того, до цих категорій також відносяться заяви щодо вказаних вище порушень, які мали місце за межами території України, але які безпосередньо пов’язані з подією, що сталася на території України.

Зазначені вище категорії містять свої автономні визначення, які не прив’язані до визначень в українському законодавстві, зокрема: «серйозні тілесні ушкодження», приклади того, що може і що не може ними вважатися, а також чим встановлюється ступінь серйозності тілесних ушкоджень (А2.3); «сексуальне насильство» (А2.4), «катування», «нелюдське поводження або покарання», «поводження або покарання, що принижує гідність» (А2.5), «позбавлення свободи» (А2.6) та «примусова праця або служба» (А2.7).

Заяви в категоріях А2.3-А2.7 стосуються передусім моральної шкоди, розмір якої зазначати при поданні заяви не обов’язково. Однак в цих категоріях можна подавати заяви і щодо матеріальних витрат, безпосередньо пов’язаних з серйозними тілесними ушкодженнями загалом (А2.3) або такими ж ушкодженнями, отриманими внаслідок сексуального насильства (А2.4), катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (А2.5), позбавлення свободи (А2.6) та примусової праці або служби (А2.7), у тому числі і щодо витрат на лікування та реабілітацію, понесені заявником. Заяви, пов’язані з іншими матеріальними наслідками серйозних тілесних ушкоджень (наприклад, втрата доходу або оплачуваної роботи), подаються в інших категоріях.

При цьому висновок судово-медичної експертизи щодо тілесних ушкоджень для подання заяви до Реєстру не є обов’язковим, оскільки він є лише одним із способів довести факт отримання таких ушкоджень. Якщо в заявника такого висновку немає, він все одно може подати заяву з іншими наявними доказами. Однак якщо висновок є, його слід надати.

У разі наявності декількох порушень та сумнівів у заявника, в якій категорії/категоріях подавати заяву/заяви в категоріях А2.3-А2.7, простий та зрозумілий опитувальник на веб-порталі «Дія» допоможе заявникові зорієнтуватися в цьому питанні.

Важливо зазначити, що заяви у зазначених вище категоріях можуть подавати як цивільні особи, так і військовослужбовці, учасники бойових дій, ветерани, колишні військовополонені тощо (або близькими родичами таких осіб, якщо мова йде про заяви в категоріях А2.1 та А2.2).

Нарешті, заяви в категорії A3.1 можуть бути подані фізичними особами або від імені фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, яку було пошкоджено або знищено 24 лютого 2022 року або після цієї дати, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. Заяви можна подавати також і щодо майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України чи в зоні активних бойових дій.

Під час подання заяв до Реєстру через веб-портал «Дія» деяка інформація для заяв, там де це можливо, буде автоматично підтягнута з різних існуючих електронних джерел, які є різними для різних категорій заяв.

На веб-сайті Реєстру також можна знайти відповіді на поширені питання, пов’язані із поданням заяв у зазначених вище категоріях, відкритих для подання до Реєстру.

Веб-сайт Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/.

Веб-сайт «Дії»: https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii- mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv.

 Інформація станом на 16.04.2025.

За повідомленням комісії Конгресу місцевих та регіональних влад при

Президентові України “Євроінтеграція України та її вплив на територіальні громади”

1. Довідник безбар’єрності –  https://bf.in.ua/  

2. Гайд безбарʼєрних подій- коли можемо проводити подіїдля всіхбез виключень

3. Брендбук з безбар’єрності- https://barrierfree.crevv.com/

4. Рекомендації щодо викладення інформації суб’єктами владних повноваженьу форматах, що забезпечують доступність її сприйняття-  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1046-2023-%D1%80#Text

5. Типові рішення щодо використання кольорівта дизайну оформлення комунікаціїв рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрногопростору в Українідо 2030 року  – https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/rekomendacziyi-brendbuk.pdf

Комунікаційні цілі

1. Підвищити рівень обізнаності

• донести широкому загалу, що безбар’єрність— цеколи люди можуть, рухатися вільно, навчатися, працювати, подорожувати незважаючина інвалідність, вік, стать, та інші характерні риси. Цепро зручністьі повагудо потреб кожного та кожної;

• пояснити, як безбар’єрність впливаєна наше спілкуванняодин з одним, якість життя, економіку, розвиток суспільства.

2. Сформувати позитивне ставлення

• викликати емоційне розуміння: через особисті історії, кейси, інтерв’ю;

• показати безбар’єрністьяк нову українську цінність- сучасну, потрібну, людянуі досяжну.

3. Підкреслитироль кожного

• дати чітке розуміння, що створення безбар’єрного середовища— цене лише завдання влади, а спільнасправа бізнесу, громади, кожного з нас;

• показати приклади простих дій, що змінюють ситуацію: відправильного мовленнядо зміни маршрутів чи адаптаціїпростору.

4. Мотивуватидо дії

• закликатидо ініціатив: участіу подіях, поширення інформації, створеннядоступного простору;

• мотивувати місцеві ініціативи: запуск проєктів, змінив інфраструктурі.

Цільові аудиторії кампаніїта ключові повідомлення

1. Громадяни України(усі вікові групи, різні регіони)

Мета: Формування розуміння, що безбар’єрність— це вигіднота зручнодля всіх.

Ключові повідомлення:

• Безбар’єрність— цеколи дитячий візок, милиці чи старістьне є перепоною.

• Інклюзивне середовище— це комфортне місто(село) для кожного.

• Твоє ставленнята поведінка— вже частина безбар’єрного світу.

• Безбар’єрність створює простір можливостейдля кожного з нас.

• Те, що зручнодля когось іншого— зручноі для тебе.

2. Органи влади(ЦОВВ, ОВА, ОМС)

Мета: Активне включенняв реалізацію Національної стратегії безбар’єрності.

Ключові повідомлення:

• Безбар’єрність— цене лишепро інфраструктуру, а про повагуі гідність.

• Ми не просто адаптуємо— ми відкриваємо можливості.

• Ми не чекаємо змін— ми їх ініціюємо.

• Залучення громади— ключ до сталих рішень.

• У співпраціз бізнесомта громадянським суспільствомми створюємо нову якість життя.

• Реалізація безбар’єрності— це частина євроінтеграції.

• Пишаймося тим, що змінюємо країнуна краще— з громади, з міста, з району.

Наративинапрямів безбар’єрності

1. Фізична безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи ти можеш вийтиз дому й не боятись першогобордюру. Коли міський простір— не виклик, а запрошення.

Безбар’єрність— цеколи ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинитьтебе на наступному кроці. Твоє місто маєбути для тебе — не лишена словах.

2. Інформаційна безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи ти можеш зрозуміти написанез першогоразу. Бодоступна мова— це прояв поваги, а не спрощення.

Безбар’єрність— цеколи ти можешне витрачати силина розшифрування— бо інформація маєбути зрозумілою одразу.

3. Суспільно-громадянська безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи ти можешбути частиною суспільства, не підлаштовуючисебе під його уявленняпро “норму”. Босильна громада — це різнагромада.

Безбар’єрність— цеколи ти можеш братиучасть у суспільному життіна рівних. Коли твоїдумки важливі незалежно відтого, чи ти говориш уголос, жестами чичерез екран.

4. Освітня безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс — відкритідля всіх, хто хочезнати більше.

Безбар’єрність— цеколи ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чиформату навчання. Знання маютьбути відкритимидля всіх.

5. Цифрова безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи ти можешбути онлайн на рівних умовах. А не залишатися остороньчерез незручний чи непродуманий інтерфейс.

Безбар’єрність— цеколи ти можешбути частиноюцифрового світу— не залежно від віку, досвіду чистану здоров’я.

6. Економічна безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи можеш працювати, коли хочеш. І коли тебе оцінюютьза справу, а не за вік, стать чистан здоров’я.

Безбар’єрність— цеколи ти можеш працювати, бо маєш хист, знання  та бажання, а не “відповідний профіль”. А роботодавецьдивиться на твій фах і  твій досвід, а не лишестать та вік.

16 травня 2025 року в Роменській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 відбулося відкриття меморіальної дошки випускнику школи, захиснику України Дмитру КОШЛАЮ, який віддав своє життя за незалежність та свободу України 18 вересня 2023 року під час мінометного обстрілу в районі села Вербове Пологівського району Запорізької області.

На заході були присутні міський голова Олег СТОГНІЙ, начальник Відділу освіти РМР Ірина ІВНИЦЬКА, рідні загиблого, учителі, батьки й учні школи.

Теплими словами присутні пригадали коротке життя захисника: навчання в школі, юність, службу в лавах ЗСУ та фатальний день, який приніс невимовне горе рідним Дмитра, розділивши життя на «до» та «після». Спогадами про захисника поділилися перша вчителька Лариса ЧИРВА, директор школи Наталія ДІХНИЧ.

Право відкрити меморіальну дошку було надано міському голові Олегу СТОГНІЮ та брату загиблого захисника Олександру ЛИТВИНЕНКУ, який із перших днів війни боронив Батьківщину.

Хвилиною мовчання та покладанням квітів  присутні вшанували  пам’ять Дмитра КОШЛАЯ та усіх загиблих у цій нещадній війні.

Колись закінчиться війна

І знову небо буде мирним.

Колись закінчаться слова,

Що сіють лють і безнадію.

Нарешті висохне земля

Від річок крові безневинних.

Колись останній вражий кат

Навіки ляже в домовину…

Слава Україні! Слава її Героям!

За повідомленням Відділу освіти РМР

10 травня 2025 року в місті Ромни завершився шестимодульний освітньо-мотиваційний проєкт «Girl Power Ukraine Romny», який став важливою подією для дівчат-підлітків Роменської громади. Ініціатива була спрямована на підтримку дівчат віком 13–18 років, розвиток їхнього лідерського потенціалу, критичного мислення, самопізнання та соціальної активності.

Програма тривала з 5 квітня і включала шість змістовних тематичних модулів, кожен з яких розкривав різні аспекти особистісного становлення, самопізнання, лідерства та здорових соціальних взаємодій.

Протягом шести тижнів дівчата віком 13–18 років брали участь у тренінгах, майстер-класах, практикумах, де разом із досвідченими тренерками говорили про самоосвіту, лідерство, кар’єру, права жінок, емоційне здоров’я, сексуальну освіту та баланс у житті. Учасниці вчилися розуміти себе, планувати майбутнє, визначати сильні сторони й працювати в команді.

Фінальним акордом проєкту став шостий модуль, де дівчата розмірковували над темою балансу, щастя та ролі жінки в сучасному суспільстві. Особливо надихаючим був виступ представниці компанії Mondelēz International Дар’ї, яка поділилася власною історією професійного зростання й розповіла, що міжнародна компанія — це простір рівних можливостей для всіх, незалежно від бекграунду. Знайомство зі структурою компанії стало цінним орієнтиром для дівчат у виборі майбутніх професій.

Проєкт став не лише навчальним, а й глибоко емоційним досвідом для учасниць. Із кожною зустріччю дівчата ставали впевненішими, відкритішими, глибшими. Вони не боялися ділитися найщирішим, підтримували одна одну й горіли бажанням змінювати світ навколо. Саме такі дівчата — майбутнє нашої України. Багато з них відзначили, що не хочуть залишати чат, прагнуть залишатись на зв’язку й долучатися до нових ініціатив.

Дякуємо організаторам і партнерам проєкту:

ГО “Українська античність”, Благодійному фонду “БлагоМай”, компанії “Mondelēz International” та органам місцевого самоврядування Роменської громади – за підтримку, ресурс і віру в потенціал дівчат.

Проект “GIRL POWER UKRAINE Romny” благодійного фонду “Благомай”. Реалізується завдяки фінансуванню Монделіс Україна».

15 травня у Роменській громаді відбувся Національний ярмарок вакансій — подія, яка поєднала пошук роботи з національною єдністю. Захід провели у символічний день — на День вишиванки, аби підкреслити важливість культурної спадщини та єдності українського народу, навіть у складні часи війни.

Ярмарок, організований Роменською філією Сумського обласного центру зайнятості, став майданчиком для живого діалогу між роботодавцями та тими, хто шукає роботу.

Участь у заході взяли 12 провідних підприємств Роменської громади та понад 100 пошукачів роботи з міста та району.

Серед роботодавців були:

ТОВ “Завод Кобзаренка”

ТОВ «Таланпром»

КП “Житло-експлуатація” РМР

КП «Комбінат комунальних підприємств» РМР

ТОВ “Агрофірма “Лан”

СФГ “Урожай”

ТОВ “МХП-Урожайна країна”

ТОВ «Агрофірма «Біловоди»

ФГ «Джмелик»

…та інші ключові роботодавці регіону.

У відкритті ярмарку взяли участь представники влади та профільних установ:

Валентина Кроль, керівниця апарату Роменської РДА

Лілія Городецька, заступниця міського голови

Марина Сушко, директорка Роменської філії Сумського ОЦЗ

Олексій Будюк, заступник директора ДНЗ Сумського ЦПТО ДСЗ

Ярмарок не лише презентував актуальні вакансії, а й став платформою для глибшого ознайомлення з умовами праці, вимогами до кандидатів, рівнем заробітної плати, а також можливостями для професійного навчання, перекваліфікації та участі у грантовій програмі та програмах з ваучерами на освіту.

Окрему увагу приділили грантовій програмі «Власна справа». Відвідувачі отримали консультації, змогли поставити запитання роботодавцям і навіть обговорити умови співпраці.

Особливу увагу було приділено залученню жінок до тих професій, які традиційно вважаються “чоловічими”. Служба зайнятості ініціювала спеціальну програму з навчання жінок за 31 такою спеціальністю. Це відкриває нові можливості для працевлаштування і сприяє гендерній рівності на ринку праці.

Ринок праці Роменського району, як і всієї Сумщини, має свої особливості. Саме тому такі заходи мають надзвичайне значення: вони підтримують громадян, які хочуть працювати, платити податки та зміцнювати економіку країни.

Національний ярмарок вакансій у Ромнах став не лише подією, а й проявом солідарності, підтримки та віри у спільне майбутнє.

Якщо ви шукаєте роботу або кваліфікованих працівників — служба зайнятості поруч!

Контакти Роменської філії Сумського обласного центру зайнятості:

097 227 84 12, 044 244 94 20

• м. Ромни, вул. Аптекарська, 2

За повідомленням Роменської філії Сумського обласного центру зайнятості

Шановні жителі та гості нашої громади!

Раді повідомити вам, що сьогодні стартує міський фестиваль-конкурс дитячої творчості «Джерела надій», який відбудеться в форматі ONLINE! 

Запрошуємо до участі вокальні та хореографічні колективи, солістів закладів культури, освіти, аматорів, професіоналів та любителів і всіх кого захоплює світ пісні і танцю.

Для участі подається один номер згідно вікової категорії конкурсу з 15 травня по 25 травня 2025 року за посиланням: https://forms.gle/fRNecx9CSsrGRJGw8

Участь безкоштовна!

Положення та анкета:

https://drive.google.com/drive/folders/18qMwLxd7jE592CTlNYpuBVOboqPpHWwu

*Конкурс проводиться з метою презентації творчих досягнень обдарованих дітей та молоді, підвищення ролі вокального та хореографічного мистецтва у вихованні підростаючого покоління, залучення учнівської молоді до подальшого розвитку та популяризації цих жанрів творчості, збереження та пропаганди зразків української пісні та хореографії,  виявлення кращих колективів навчальних та культурно-мистецьких закладів, підтримка талановитих виконавців та колективів,  підвищення професійної майстерності учасників, обміну досвідом творчої діяльності кращих виконавців, можливість показати свій талант.

За повідомленням Відділу культури РМР

День вишиванки – не просто привід одягнути барвисту сорочку з давніми орнаментами. Це – глибоке занурення в історію, вшанування традицій та відчуття нерозривного зв’язку між поколіннями українців. У візерунках вишиванок, переданих від бабусь до онуків, закарбована душа народу, його прагнення до волі, краси та гармонії.

У сучасному контексті російсько-української війни День вишиванки набуває особливого, ще глибшого змісту. Вишита сорочка стала потужним символом національної ідентичності, опору та єдності українського народу у боротьбі проти агресора. Її одягають по всьому світу, демонструючи свою приналежність до України та непохитну віру в перемогу.

Вишиванка сьогодні – це броня, що захищає нашу культуру та ідентичність від нищення. Це – голос, що лунає на весь світ, засвідчуючи нашу незламність. Це – місток між минулим, сьогоденням та майбутнім, що передає силу та мудрість предків прийдешнім поколінням.

Цей день нагадує нам про наше коріння, про силу нашого духу та про те, за що ми боремося. Нехай нитка вишиванки міцно єднає нас, дає силу та надію на Перемогу!

День вишиванки активно відзначали в закладах освіти по всій Роменській громаді. Сьогодні наші учнівські та педагогічні колективи об’єдналися в щирій любові до українських традицій!

У закладах освіти відбулися тематичні заходи до Дня вишиванки. Учні, в рамках патріотичних челенджів, записали відео в яких продекламували вірші, улюблені цитати поетів чи письменників або виконали пісні про Україну та нашу національну гордість — вишиванку.  Також взяли участь у різноманітних активностях, створювали власні вироби на патріотичну тематику та долучилися до всеукраїнського флешмобу «Код єдності».

Такі ініціативи сприяють вихованню національної свідомості й шанобливого ставлення до історії та традицій. Атмосфера свята створює відчуття єдності та гордості за своє коріння.

Разом створюємо теплі спогади та підтримуємо українські традиції!

Разом до перемоги!

За повідомлення Відділу освіти РМР

Минають роки, відлітаючи у вічність… Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя, свого здоров’я захистив нашу країну від гітлерівської агресії. 

Друга світова війна стала ареною немеркнучого подвигу мільйонів наших співвітчизників. Історія нашого краю пов’язана з іменами людей, які виявили героїзм, відвагу, талант воїнів, командирів і полководців. Особливо ці риси наших земляків розкрились у роки Другої Світової війни. 

Серед них яскравою зіркою світить слава Іллі СТРАТЕЙЧУКА — Героя Радянського Союзу, якому 15 травня виповнюється 110 років від дня народження.

На годину вшанування пам’яті Героя “НЕ ЗАГАСИТИ ПАМ’ЯТІ ВОГОНЬ…БЕЗСМЕРТЯ ПОДВИГУ ІЛЛІ СТРАТЕЙЧУКА” до центральної міської бібліотеки для дорослих ім. Антоненка-Давидовича завітали рідні, близькі Іллі Ілліча та гості. 

Про бойовий шлях, мужність, самопожертву та відданість Батьківщині Героя Радянського Союзу Іллі Стратейчука говорив історик, краєзнавець Григорій ДІБРОВА. У своєму виступі він розповів про участь Іллі Стратейчука в Курській наступальній операції та за героїзм, проявлений при форсуванні Дніпра, удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

Зворушливими спогадами про батька, який залишив у спадок свою любов, самовідданість, віру у перемогу добра над злом, поділилася донька Іллі Стратейчука — Світлана Іллівна КОНСТАНТИНОВА.

Начальник Відділу культури Роменської міської ради Яна МУТЛАГ — правнучка Іллі Стратейчука, подякувавши за вшанування пам’яті її прадіда, зазначила, що зберігати історичну пам’ять і формувати сучасну культуру вшанування подвигу – не лише данина минулому, а й дороговказ для майбутнього.

Людмила  КРАНГА – поетеса, чий батько загинув, звільняючи Польщу від гітлерівців, закликала плекати культуру історичної свідомості, зберігати правду і людяність, пам’ятаючи якою ціною була здобута перемога над нацизмом.

Захід супроводжувався презентацією зі світлинами воєнного і мирного життя Іллі Стратейчука, документами для нагородження за бойові заслуги.

Хвилиною мовчання учасники заходу віддали шану тим, хто загинув в роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, Героїв Небесної Сотні, воїнів російсько-української війни, загиблих у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.

Минуле і сучасність тісно переплелися – і пам’ять про героїзм предків надихає українців на боротьбу за свою державу.

Пам’ятаймо тих, хто боровся за рідну землю у минулому! Молімося за тих, хто її захищає сьогодні!

За повідомленням Відділу культури РМР

У рамках відзначення Дня вишиванки працівники Служби у справах дітей Роменської міської ради спільно з фахівчинями Ресурсного центру для жінок та дівчат завітали до вихованців дитячого будинку сімейного типу родини Мудриченків.

👉Метою зустрічі стало формування в дітей розуміння національної ідентичності, поваги до українських традицій, а також виховання любові до своєї культури через символіку вишиванки.

Під час години спілкування «Нитками вишита любов» діти дізналися про походження української вишивки, її символіку та значення. Особливу увагу було приділено темам: «Чому вишиванка вважається оберегом?», «Яке значення мають орнаменти та візерунки?», «У яких регіонах які символи переважають і чому?»

У дружній, теплій атмосфері діти активно ділилися власними думками, історіями зі шкільного життя та цікавими фактами, які знають про вишиванку у своїх родинах.

Працівники Ресурсного центру для жінок та дівчат провели для дітей майстер-клас із виготовлення оберега, який став практичним продовженням теми символіки, національної єдності та духовного захисту.

Вишиванка — це не просто елемент одягу. Це — символ нашої сили, родинного тепла, національної гордості. У кожному хрестику, кожній лінії — частинка душі українського народу, що передається з покоління в покоління, єднає серця та зміцнює родинні зв’язки. Нехай сьогоднішній день ще раз нагадає всім нам: ми незламні, ми сильні, коли тримаємося разом. Вишиванка об’єднує, підтримує, дарує віру і надихає.

За повідомленням Служби у справах дітей РМР