Новини міста (4979)

28.07.2023 в 14:00
Коментарів немає

Громадська організація Pro Women UA та Громадська організація Nomad за підтримки Українського Ветеранського Фонду стартує набір на безкоштовну Програму «Розвиток сімейного бізнесу ветеранів/ок», у тому числі і бізнесу діючих військових та їх родин.

Понад 80 відсотків опитаних нами повідомили, що більш схильні до ведення власного бізнесу разом із дружиною/партнеркою, аніж самостійно. Крім того, вони погодились би на отримання психологічних послуг, якби вони надавались би у форматі групової терапії чи сесій самопідтримки разом з іншими такими ж екскомбатантами.

Зазначений проєкт дає змогу зняти з учасників програми стигму сприйняття «повернення з війни та неможливості себе знайти в цивільному житті».

Програма «Розвиток сімейного бізнесу ветеранів/ок» складається з наступних блоків:

– бізнес-табір в Карпатах протягом 7 днів;

– менторські сесії;

– робота з психологом;

– допомога з подачами проєктних заявок на грантові та інвестиційні конкурси.

Як потрапити?

– бути військовим/ою чи ветераном/ою або родичем/дружиною/чоловіком

/партнером/партнеркою;

– заповнити реєстраційну анкету;

– розписати мотивацію та ідею;

– пройти відбір та опинитися на крок ближче до реалізації сімейної справи.

Що покривають організатори?

– трансфер зі Львова на військового/у, ветерана/ку та їх партнера/ку;

– проживання та триразове харчування на базі відпочинку;

– навчання протягом 7 днів бізнес-табору;

– робота менторів/рок;

– допомога та зустрічі з психологом;

– допомога з подачею проєкту на фінансування.

Структура програми (6 місяців): бізнес-табір (7 днів) – щотижневі зустрічі з менторами онлайн – щомісячні зустрічі з психологом онлайн – консультації по проєктній заявці (на вимогу).

Щоб потрапити на табір, потрібно зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/MPDUirQEp2Hn9itv8. Дедлайн подачі заявки – 05.08.2023 включно. Результат надійдуть відібраним учасникам/ям не пізніше 07.08.2023

Соціальні мережі Pro Women UA та Громадська організація Nomad:

https://www.facebook.com/prowomenua

https://www.facebook.com/veteranfundua

https://www.facebook.com/nomad.today

https://instagram.com/pro.women.ua

https://instagram.com/veteranfundua

         https://www.instagram.com/nomad.live.today

Контактна особа для детальнішої інформації – 0952426722, Олена

Управління соціального захисту населення Роменської міської ради,

за інформацією прес-служби Міністерства охорони здоров’я

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

28.07.2023 в 14:00
Коментарів немає

Кабінетом Міністрів України 21.07.2023 прийнято постанову №754 „Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань»

Відповідно до неї, держава забезпечить до Дня Незалежності України разову грошову виплату ветеранам війни, постраждалим від нацистських переслідувань, громадянам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною в відзначились, боронячи власну країну.

Постанова Кабінету Міністрів України встановлює наступні розміри виплат для визначених категорій осіб:

  • особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи – 3 100 грн.;

II групи – 2 900 грн.;

III групи – 2 700 грн.;

  • учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, – 1000 грн.;
  • особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 1 000 грн.;
  • членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 650 грн.;
  • члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України – 1 000 грн.;
  • учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 450 грн.

Додаткову інформацією можна отримати за  номерами телефонів «гарячої лінії» ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області (05448) 5-15-98, 067- 164 62 45.

За повідомленням Управління соціального захисту населення Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

28.07.2023 в 13:16
Коментарів немає

Від 24 лютого 2022 року евакуаційні рейси та транспортування постраждалих внаслідок війни українців здійснюються чи не щодня. Уже майже 4 тисячі наших громадян евакуйовані до закордонних клінік завдяки активній міжнародній підтримці та взаємодії МОЗ із партнерами.

У програмі лікування (реабілітації) можуть брати участь цивільні та військові громадяни. Сьогодні розповімо про алгоритм медичної евакуації на лікування до закордонних клінік саме для  захисників та захисниць України.

Нещодавно уряд ухвалив постанову, яка значно спростила механізм направлення на лікування за кордон військових.

Відтепер для медевакуації не потрібно отримувати висновок консиліуму військово-медичної установи. Натомість медзаклад, в якому захисник/захисниця України перебуває на лікуванні (реабілітації), ініціює та визначає необхідність направлення на лікування за кордон. Медзаклад також готує пакет документів, зокрема:

згоду військового або його/її законного представника на лікування за кордоном;

згоду на обробку та передачу персональних даних медзакладам іноземних держав;

виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;

висновок про необхідність направлення військового на лікування за кордон.

Висновок про необхідність евакуації разом із пакетом документів медзаклад надсилає до державного органу зі складу сектору безпеки й оборони, в якому військовий/військова проходить службу. Державний орган, своєю чергою, надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів.

Потім МОЗ шукає закордонні медзаклади, що готові безоплатно надати захиснику України усю необхідну медичну та реабілітаційну допомогу, і  листом інформує Командування Медичних сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких можуть прийняти на лікування за кордоном.

МОЗ за сприяння офіційних структур Європейської комісії транспортує захисника/захисницю до закордонної клініки.

Ознайомитися з алгоритмом медичної евакуації для цивільних  українців можна за посиланням.

📗t.me/dilova_odesa

📘facebook.com/BusinessOdessa

📙dilova.com.ua

Управління соціального захисту населення Роменської міської ради,

за інформацією прес-служби Міністерства охорони здоров’я

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

28.07.2023 в 11:00
Коментарів немає

Щороку відповідно до Положення про призначення стипендій голови Сумської обласної державної адміністрації обдарованим учням-переможцям олімпіад, конкурсів, турнірів, спортивних змагань щороку установлюється 45 стипендій голови Сумської обласної державної адміністрації. Такі стипендії призначаються учням, які особливо відзначилися в навчальній, науково-дослідницькій, творчій, спортивній та громадській діяльності.

У 2023/2024 навчальному році таку стипендію отримуватимуть:

  • Ірина БОЖКО, учениця Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Роменської міської ради Сумської області, слухачка секції «Історичне краєзнавство» Роменської міської Малої академії наук учнівської молоді;
  • Карина КАНАНОВСЬКА, учениця Герасимівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Роменської міської ради Сумської області, вихованка відділення «Дзюдо» Роменської дитячо-юнацької спортивної школи імені Віктора Гречаного Роменської міської ради Сумської області;
  • Наталія ТИЩЕНКО, учениця Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Роменської міської ради Сумської області, вихованка відділення «Легка атлетика» Роменської дитячо-юнацької спортивної школи імені Віктора Гречаного Роменської міської ради Сумської області;
  • Назар ХОМЕНКО, учень Комунального закладу «Роменський ліцей № 4 Роменської міської ради Сумської області ім. Героя України Тетяни Маркус», слухач секції «Медицина» Роменської міської Малої академії наук учнівської молоді;
  • Поліна ШТИРБУ, учениця Роменського ліцею № 2 ім. акад. А.Ф. Йоффе Роменської міської ради Сумської області, слухачки секцій «Історичне краєзнавство», «Англійська мова» Роменської міської Малої академії наук учнівської молоді.

Щиро вітаємо наших стипендіатів та їхніх батьків, учителів, наукових керівників, тренерів, які допомогли досягти високих результатів! Пишаємося нашими вихованцями і зичимо досягти нових вершин у науці та спорті!

За повідомленням Відділу освіти РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

28.07.2023 в 10:00
Коментарів немає

28 липня визначна подія – День Української Державності, який є утвердженням понад тисячолітніх традицій українського державотворення, що коріннями сягає часів заснування Києва.

З нагоди цього дня у Роменській міській територіальній громаді за участі заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василя МАРЮХИ та Владислава Суходольського, заступника голови Роменської районної ради Василя МАЛИКА, депутатів міської ради РМР, представників відділів Виконавчого комітету РМР, управлінь та структурних підрозділів РМР, небайдужих мешканців відбулося покладання квітів до меморіального знаку Героям-борцям за незалежність України, Стели загиблим воїнам, до підніжжя пам’ятника останньому кошовому отаману Запорізької Січі Петру Калнишевському в місті Ромни та в селі Пустовійтівка. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять тих, хто у різні часи віддав життя за волю і незалежність України.

«Ми живемо в складні часи, коли знову вимушені захищати територіальну цілісність та суверенність України. Але кожен з нас продовжує берегти єдність, працювати разом на перемогу. Адже це найважливіше національне завдання!» звернувся до присутніх на заході Василь МАРЮХА.

Українці не повинні забувати про тих людей, які пройшли крізь найскладніші випробування, відстояли право на свободу та життя. Відзначаючи День Державності України, ми з гордістю та вдячністю говоримо про мужність, самовідданість та любов наших земляків до Батьківщини.

Попри повномасштабну війну, нас не зламати!

Бо ми українці! Сильні! Вільні! Непереможні! Слава Україні! Слава її героям!

За повідомленнням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada 

28.07.2023 в 07:45
Коментарів немає

У 2023 році Україна вдруге відзначатиме День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ. 

День Державності відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.

Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.

Спадком Русі є герб (тризуб), грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

У 2023 році День Державності відзначається 28 липня. Але вже наступного року відзначатиметься 15 липня з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря. За відповідний законопроєкт, внесений Президентом, Верховна Рада проголосувала  14 липня.

В основі концепції державних заходів до цієї дати – тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення.

Ключові повідомлення

День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава.

Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука  цілісного існування нації.

Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави. 

Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.    

Історія українського державотворення сягає своїми витоками Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Тризуб є нашим давнім символом. Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак, що об’єднував і Русь. Ми є спадкоємцями Русі, Тризуба Володимира Великого. 

Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.

Традиції Русі у розбудові зорієнтованого на Європу культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими традиціями. Захисники нашої державності є нащадками воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, воїнів УПА. Сучасні Збройні сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність України, доводять, що українці – народ-військо.

Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в XX столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її. 

Кілька разів у XX столітті Україна здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.

Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ чи Україна – штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за право на власні історію та ідентичність.

Етапи державотворення

Витоки української державності – у Русі. В IX столітті на просторах Східної Європи довкола Києва почалася консолідація перед- і ранньодержавних слов’янських племінних об’єднань – утворилася середньовічна держава – Русь. Київ став центром політичного тяжіння та культурного піднесення. У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства. У період Русі почала формуватися українська мова.

Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі «Руській правді» князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Продовжило традиції української державності Галицько-Волинське князівство. В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у XIII–XIV століттях розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 року Данила Галицького у Дорогичині короною, надісланою Папою Римським Інокентієм IV.

У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського. Велике Князівство Литовське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, систему адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.

Основним джерелом права була «Руська правда», пізніше – «Литовські статути», укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.

У XVI столітті українці створили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Козацтво на давньоруських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ, засновану на принципах особистої свободи та виборності влади. У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та зв’язок козацької держави з Руссю.

Ці принципи були втілені у ранньомодерній українській державі Гетьманщині. Вона була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо. Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 року Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом.

Російський імперіалізм різними способами і методами обмежував українські національні державні інститути і зрештою до кінця XVIII століття ліквідував їх.

У XIX столітті сформувалося поняття української нації з її етнічними кордонами, мовою та культурою. Покоління Руської трійці, Кирило-Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для майбутньої української державності. Упродовж ХХ століття попри історичні катаклізми та мільйонні жертви українці неодноразово виборювали самостійність.

У ході Української революції 1917–1921 років вперше у XX сторіччі створили незалежну національну державу. Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці, проголошеній 20 листопада 1917 року. 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки.

За часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи. Гетьман всіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми. Директорія ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню. Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА). 22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.

Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху XX століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.

Від жовтня 1938 року розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР. 

В умовах Другої світової війни 30 червня 1941 року у Львові було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції УНР і ЗУНР. Слідом за Львовом проголошення Акта відбулося у багатьох містах західної та центральної України.

У липні 1944 року підпільна конференція під захистом відділів УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР) – політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.

За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні масові голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років XX століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці боролися тривалий час. Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.

28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю й утвердив народовладдя. 

Спадкоємці Володимирового тризуба

Державний герб – це символ, що презентує країну як суверенну незалежну державу. Він зображується на офіційних документах, печатках, грошових і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. 

У Руській державі тризуб був династичним знаком великого Київського князя Володимира та його нащадків, династії Володимировичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення тризуба. Від XIV століття в ужиток увійшли територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом. 

 Під час Української революції 1917–1921 років питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Комісія розглянула кілька проєктів, але обрала тризуб.

6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім «зубом» у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Після проголошення 22 січня самостійності України питання про офіційне затвердження державної символіки треба було вирішувати негайно. 25 лютого в Коростені на засіданні Малої Ради було офіційно затверджено тризуб гербом Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. За часів Української Держави тризуб залишився в геральдичному вжитку. В офіційних описах кредитових білетів цей знак іменувався українським гербом. За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проєкту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. З 22 січня 1919 тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки. 

У міжвоєнний період тризуб став символом боротьби українців за свободу.

Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року тризуб як малий Державний Герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями). Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. 

За повідомленням Українського інституту національної пам’яті

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

28.07.2023 в 07:30
Коментарів немає

28 липня День хрещення Київської Руси, який відзначається в Україні згідно з Указом Президента №668/2008, від 25.07.2008 р. у день пам’яті Святого Рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.
Ключова подія – масове (ймовірно 1 серпня) хрещення у 988 р. мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією в Київської Русі. Утвердження християнства на Русі було тривалим складним процесом, що розтягнулося у часі на багато століть.
На Русі про християнство знали задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Правдивим є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Княгиню Ольгу вважають покровителькою православної віри. Однак її діяльність не знаходила підтримки і розуміння у її найближчому оточенні. Продовжити справу княгині Ольги – хрестити Київську Русь й проголосити християнство державною релігією – зміг лише її онук князь Володимир Великий.
На момент прийняття християнства у суспільстві Київської Русі існувала велика кількість різних віровчень і напрямків, серед яких слід відзначити язичництво, християнство (грецького та латинського обрядів, все ще єдиної на той час вселенської кафолічної церкви), мусульманство (поширене в сусідній Волзькій Булгарії, а, отже, без сумніву, відоме і на Русі), іудаїзм (віра правителів Хазарії, а також спільнот у різних містах Русі, зокрема Києві).
Таким чином, перед Володимиром Великим, постало складне завдання – вибрати одне з віровчень про єдиного Бога для зміцнення держави та її престижу і зовні, й внутрішньо.
Київська держава підтримувала найтісніші стосунки з Візантією – найбагатшою, могутнішою і найбільш культурно впливовою державою того часу. Так князь Володимир вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ.
Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі.
Християнство, проповідуючи милосердя та християнську любов – підвалини цивілізованого і мирного життя, об’єднало релігійно велику державу Володимира та позитивно вплинуло на мораль керівної верхівки і населення, відкрило новій християнізованій спільноті зв’язки з далекими та близькими сусідами.
З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир засновував школи, будував церкви, спершу в Києві, а згодом по інших містах. Все це слід вважати найпозитивнішим наслідком акту хрещення.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

28.07.2023 в 06:30
Коментарів немає

Шановні мешканці громади!

Щиро вітаю вас з Днем Української Державності!

28 липня ми відзначаємо День Української Державності, встановлений Указом Президента України. 

В умовах збройної агресії проти України росія активно просуває фейковий образ російської держави, як захисника традиційних цінностей. У цій системі дезінформації українці не є окремим народом, який має більш ніж тисячолітню історію державотворення, а є складовою російського народу.

Тому, для нашої країни вкрай важливе утвердження українського державотворення та активна протидія російській дезінформації.

Символічно, що зародження української державності ми відзначаємо в День хрещення Київської Русі-України. Адже, історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира.

Українці більше ніколи і нікому не подарують своєї державності, яка означає тисячолітню історію багатомільйонного народу, десятків поколінь зі своєю рідною мовою та звичаями, традиціями та культурою, своїм військом і зі своїми героями.

Сьогодні увесь світ знає про мужність, стійкість, незламність України та підступність, звірство, агресивність і тероризм росії.

У цей час, український народ відчайдушно об’єднаний у захисті рідної землі та своєї державності, ми обов’язково переможемо путінську навалу та побудуємо щасливе майбутнє для нашої громади та всієї країни!

Зі святом! Слава Україні!

 З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

27.07.2023 в 16:00
Коментарів немає

Національною соціальною сервісною службою України розроблено пам’ятку для осіб, постраждалих від торгівлі людьми, а також для посадових осіб, відповідальних за встановлення статусу такої особи.

Торгівля людьми – це порушення прав людини, при якому її експлуатують з метою отримання вигоди. Постраждалими вважаються особи, які потрапляють у трудове, сексуальне або домашнє рабство. Це лише кілька з багатьох видів такої торгівлі.

Зважаючи на важливість тематики, Національною соціальною сервісною службою України розроблено пам’ятку для осіб, постраждалих від торгівлі людьми, а також для посадових осіб, відповідальних за встановлення статусу такої особи.

У пам’ятці подаються індикатори визначення, що людина є постраждалою, види допомоги, що може отримати особа, установи, до яких можна звернутися за допомогою особі, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, процедура набуття та встановлення статусу особи тощо.

З інформаційною пам’яткою у форматі PDF можна ознайомитися на сайті Нацсоцслужби за посиланням: http://surl.li/iptem.

За повідомленням Національної сервісної служби України

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

27.07.2023 в 12:03
Коментарів немає

“Ураховуючи значення сфери охорони здоров’я та внесок її працівників у забезпечення життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, засвідчуючи відданість медичних працівників справі надання медичної допомоги, збереження здоровʼя та рятування людських життів, на підтримку ініціативи Міністерства охорони здоровʼя України постановляю установити в Україні професійне свято працівників сфери охорони здоровʼя – День медичних працівників, яке відзначати щороку 27 липня”, – йдеться в указі Президента України Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО.

Тож, цього дня, працівники закладів охорони здоров’я Роменської міської територіальної громади  приймали вітання з професійним святом.

Із теплими словами вдячності за самовіддану працю заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василь МАРЮХА привітав колективи Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради на чолі з головним лікарем Валентиною ГУНЬКОВОЮ, Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» та в.о. директора Тетяну ГОЛОВКО, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради разом з головним лікарем Світланою ШВАЙКОЮ, Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка» Роменської міської ради та головного лікаря Ніну БОРЯК.

Відтак, за вагомий внесок у систему охорони здоров’я, сумлінну працю, відданість  своїй справі, активну життєву позицію та з нагоди Дня медичного працівника, Грамотами Виконавчого комітету Роменської міської ради нагороджено:

СТРИЖАКА В’ячеслава Володимировича, лікаря-ортопеда-травматолога Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня»  Роменської міської ради;

ПОНОМАРЕНКА Олександра Дмитровича, завідувача хірургічним відділенням, лікаря-хірурга Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня»  Роменської міської ради;

ЗМІЙ Людмилу Миколаївну, лікаря з функціональної діагностики Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня» Роменської міської ради;

ЛАЩЕНКО Оксану Миколаївну, сестру медичну старшу терапевтичного відділення Комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня»  Роменської міської ради;

ПОГОРІЛКО Еллу Віталіївну, лікаря загальної практики – сімейного лікаря АЗП-СМ №1 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради;

КРАВЧЕНКО Марину Сергіївну, лікаря загальної практики – сімейного лікаря Бобрицької амбулаторії Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради;

ШИЛО Тетяну Іванівну, головну медичну сестру Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради;

ВАДЬКО Тетяну Миколаївну, завідувача відділення медико-психологічної реабілітації Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня»;

ДАНИЛЬЧЕНКА Юрія Миколайовича, завідувача господарством Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня»;

ШИНКАРЕНКО Ірину Сергіївну, провідного економіста Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціалізована лікарня».

ГУСАЧЕНКО Наталію Володимирівну, сестру медичну загальної практики – сімейної медицини АЗП-СМ № 2 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради;

МОСКАЛЕНКО Людмилу Вікторівну, молодшу сестру медичну АЗП-СМ № 3 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради;

КОТЛЯРОВА Олександра Анатолійовича, лікаря-стоматолога-хірурга Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка» Роменської міської ради;

ДОВГОРУК Світлану Олександрівну, сестру медичну зі стоматології Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка» Роменської міської ради;

САЛІЙ Надію Григорівну, молодшу медичну сестру Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка» Роменської міської ради;

ЯРЕМЕНКА Олексія Костянтиновича, лікаря-стоматолога-ортопеда Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка» Роменської міської ради;

Війна — найстрашніше випробування для нашого народу, й передова у медиків сьогодні і на фронті, і в тилу. Ті, хто перекваліфікувався у військових лікарів, фельдшерів та медсестер, парамедиків під обстрілами рятують воєнних та цивільних. Ті ж медики, хто залишився у відносно безпечних містах, прийняли на себе багаторазово збільшену відповідальність: і за поранених, і за хворих, за внутрішньо переміщених осіб та місцевих мешканців.

Шановні працівники галузі охорони здоров’я! Щиро вітаємо вас зі святом! Сердечно дякуємо за вашу стійкість і незламність, щоденну боротьбу за людські життя. Бережіть себе, бо ви – справжні герої нашого часу. Бажаємо вам здоровʼя, оптимізму, енергії та наснаги на шляху до нашої спільної Перемоги!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

27.07.2023 в 09:05
Коментарів немає

Людина може втратити здоров’я через захворювання, травму чи її наслідки або мати вроджені порушення. Все це є підставою для встановлення групи інвалідності.

Зокрема, причини інвалідності можуть бути:

  • інвалідність з дитинства;
  • загальне захворювання;
  • нещасний випадок на виробництві ( трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
  • професійне захворювання, пов’язане з трудовою діяльністю;
  • поранення, контузії. каліцтва, інші захворювання.

 Медико- соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню заходів щодо реабілітації людини, пристосування до суспільного життя.

У разі хронічних захворювань стан здоров’я може змінюватися як в кращу, так і в гіршу сторону. Тому необхідно періодичні огляди для динамічного спостереження пацієнта. За результатами оглядів може бути прийняте рішення про зміну групи інвалідності.

Є перелік станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду. Він регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2010 №10.

Нагадаємо критерії, за якими встановлюють І, ІІ, чи ІІІ групу інвалідності.

I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами. 

I група інвалідності (підгрупи А і Б)

Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоровʼя: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги. 

Критерії встановлення I групи інвалідності – це нездатність до: 

  • самообслуговування, 
  • самостійного пересування, 
  • орієнтації (дезорієнтація),
  • спілкування, 
  • контролювання своєї поведінки, 
  • навчання тощо. 

ІI група інвалідності

Особи, яким встановлено II групи інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.

До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:

  • самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб), 
  • самостійного пересування,
  • здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування,
  • здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку. 

ІIІ група інвалідності

Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:

  • самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
  • самостійного пересування (пересування з великою втратою часу); 
  • навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб); 
  • праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
  • орієнтації, спілкування;
  • контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах). 

Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.

Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Якщо під час проходження МСЕК ваші права чи інтереси порушуються, або у вас вимагають гроші за проходження медико-соціальної експертизи, звертайтесь на «гарячу лінію» МОЗ за номером телефону 0 800 60 20 19. 

З  питань соціального захисту осіб з інвалідністю рекомендуємо звертатися до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради за адресою: бульв. Шевченка, буд.8, кім 7 та 8 або за телефонами: 5 31 44 та  (068) 958 94 08

                                     Управління соціального захисту населення Роменської міської ради,

за інформацією прес-служби Міністерства охорони здоров’я

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

27.07.2023 в 08:00
Коментарів немає

З метою соціальної захищеності осіб похилого віку та осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб, які перебувають у складних  життєвих обставинах, Урядом прийнять постанову Кабінету Міністрів України від 21.03.2023 № 248 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з надання в закладах охорони здоров’я, які належать до сфери управління Міністерства соціальної політики, окремих соціальних послуг деяким категоріям осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах».

Під час реалізації  експериментального проекту особам похилого віку та особам з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб на базі Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина» та Спеціалізованого Миргородського санаторію «Слава» (далі – учасники експериментального проекту) будуть безкоштовно надаватися соціальні послуги стаціонарного догляду, надання притулку, підтриманого проживання та соціальної адаптації відповідно до державних стандартів.

Надання учасниками експериментального проекту соціальних послуг особам похилого віку та особам з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб розпочалася з 1 квітня поточного року.

Оплата за надані соціальні  послуги здійснюватиметься Національною соціальною сервісною службою України за рахунок бюджетних коштів.

Консультативну допомогу з  питань  реалізації експериментального проекту можна отримати  в Управлінні соціального захисту населення Роменської міської ради за адресою: м. Ромни, бульв. Шевченка, 8, за телефоном (05448) 5 17 06.

За повідомленням Упрвління соціального захисту населення РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

27.07.2023 в 07:00
Коментарів немає

Шановні працівники та ветерани системи охорони здоров’я Роменської міської територіальної громади!

Щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем медичного працівника!

Ваша професія відповідальна і благородна, заслуговує на захоплення і повагу. Знання та вміння, які оберігають здоров’я, завжди цінуються.

Сердечно дякую, що залишаєтесь вірні своєму покликанню, за професіоналізм і відданість справі.

Бажаю міцного здоров’я, родинного затишку, добробуту, професійних успіхів і нових здобутків. Миру та Перемоги!

Зі святом! 

З повагою, міський голова Олег СТОГНІЙ

25.07.2023 в 10:36
Коментарів немає

На черговій оперативній нараді при міському голові заслухано звіти:

начальника Управління адміністративних послуг Роменської міської ради Павліни ОГАНЕСЯН про стан виконання розпорядження міського голови від 20.04.2023 № 46-ОД «Про організацію роботи щодо надання комплексної послуги «Єдине вікно ветерана», яка поінформувала, що Міністерство у справах ветеранів України в рамках реалізації проєкту «Адмінсервіс «Ветеран»  22.03.2023 уклало меморандум з Роменською міською радою щодо надання якісних адміністративних послуг ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей таких осіб, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Рішенням міської ради від 26.04.2023 до переліку адміністративних послуг, які надаються через ЦНАП м. Ромни, внесено комплексну послугу «Єдине вікно ветерана». Рішенням виконавчого комітету від 19.07.2023 № 120 створено Єдине вікно ветерана на базі ЦНАПу м. Ромни та затверджено Положення про нього, яким передбачено забезпечення ефективності адміністрування ветеранських потреб у громаді, впорядкування процесу отримання ними пільг та послуг.

начальника Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради Олени ГРЕБЕНЮК про стан виконання розпорядження міського голови від 28.06.2023 № 79-ОД «Про створення міжвідомчої комісії для проведення перевірки готовності захисних споруд цивільного захисту». Згідно озвученої інформації на даний час до 5-ти укриттів відсутній доступ: бул. Шевченка, 14, вул. Гостиннодвірська, 37, вул. Залізнична, 143, вул. Соборна, 2, с. Погожа Криниця, вул. 40 річчя Перемоги, 1. Направлені листи у відповідні інстанції щодо виправлення ситуації.

Олег СТОГНІЙ надав доручення начальнику відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Валерію БОНДАРЕНКУ провести остаточну перевірку всіх діючих укриттів і на наступну оперативну нараду надати розширену інформацію. Очільник громади наголосив, що у разі неналежного стану укриттів, винні понесуть покарання.

З керівниками підприємств з обслуговування житлового фонду та теплопостачальних організацій обговорили питання підготовки до зими.

За повідомленням загального відділу

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

24.07.2023 в 15:16
Коментарів немає

Шановні аграрії, у Державний аграрний реєстр додано функцію приєднання до кабінету фермерського господарства земель громадян України – членів фермерських господарств.

Новий функціонал дозволить фермерським господарствам отримувати через ДАР допомогу на усі землі у складі ФГ, зокрема ті, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві власності, користування.

У кабінеті аграрія ДАР додано новий розділ Фермерське господарство, де представник ФГ юридичної особи або ФОП – засновник сімейного фермерського господарства може відправити заявку на приєднання до кабінету ФГ земельних ділянок від громадян України членів або засновників фермерського господарства.

Більше інформації за посиланням: https://minagro.gov.ua/news/u-dar-dodano-funkciyu-priyednannya-do-kabinetu-fermerskogo-gospodarstva-zemel-gromadyan-ukrayini-chleniv-fg

Ці нововведення надають  можливість більшій кількості жителів громад скористатись державною підтримкою та забезпечить можливість повноцінно скористатись перевагами державної підтримки.

За повідомленням управління економічного розвитку Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada