Цей страшний лютий, здається, не закінчиться ніколи…
Кожен день українські воїни долають важкий, зрошений кров’ю, шлях до Перемоги. У когось війна забирає мрії, плани, здоров’я, а когось … назавжди вписує у нашу пам’ять й серця.
Сьогодні Роменська громада попрощалася з оборонцем, котрий навічно вписав своє ім’я в історію України – 45-річним воїном Василем Олексійовичем ОКСЬОМОМ.
Траурний жалобний кортеж проїхав центральними вулицями міста, де з надзвичайною повагою, скорботою та на колінах його зустрічали мешканці Роменської громади.
Прощання із загиблим Героєм відбулось на Алеї Слави. Віддати шану мужньому захиснику прийшли рідні, близькі, керівництво громади, духовенство, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні земляки.
Заупокійну службу за загиблим Захисником відправили священнослужителі Православної Церкви України на Алеї Слави. Схиливши у скорботі голови, спільною молитвою помолилися про спокій душі воїна, який віддав життя за волю й незалежність України.
Зі словами співчуття до родини загиблого Захисника звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Сьогодні Роменську громаду знову об’єднало горе болючої втрати… Війна безжально обірвала життя мужнього захисника Василя ОКСЬОМА. Біль втрати складно вгамувати, та, напевне, ще сильніше він пече, коли ми втрачаємо справжніх, щирих, відданих… Саме таких яким був Василь ОКСЬОМ. Сміливим, безстрашним, справжнім воїном світла, для якого відданість обов’язку, честь та гідність вартували надзвичайно дорого. Захисник не мав страху, завжди при виконанні бойових завдань був у перших рядах. Він був вірним другом, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу. Василь ОКСЬОМ був справжнім Воїном. Для усієї країни та нашої громади це велика втрата… Від імені усіх мешканців Роменської громади та від себе особисто приношу щирі співчуття рідним, близьким та друзям Героя. Це і є справжня ціна кожного міліметра нашої вільної землі. Ми завжди будемо про це пам’ятати. Вічна слава, честь та шана полеглому Герою – Василю ОКСЬОМУ!»
Проводжаючи бійця в останню путь, присутні почергово підходили до домовини, клали до неї квіти та вклонялися мужності й відвазі свого земляка.
Провели Воїна Світла останньою земною дорогою у засвіти, де його ангельська душа знайде вічний спокій і стане на варту благословенного Небесного воїнства.
Наш Герой Василь Олексійович ОКСЬОМ народився 11 листопада 1978 року в с. Мельники Роменського району.
Закінчив 9 класів Підставської загальноосвітньої школи I-II ступенів.
Освіту здобув в Синівському професійному аграрному ліцеї за спеціальністю «тракторист-машиніст, слюсар – ремонтник».
З 1997-1998 роки відслужив строкову службу у лавах Збройних Сил України, під час проходження якої здобув звання «молодший сержант».
Після проходження служби працював в колгоспі КСП «Великий Жовтень» трактористом-водієм.
У 2003 році Василь створив сім’ю, одружився.
У 2007 році разом з родиною переїхав проживати до м. Ромни. Василь Олексійович працював продавцем та завідувачем магазину «Автозапчастини».
У шлюбі разом виховували дочку й сина. Василь був гарним сім’янином, а найбільшим щастям для нього були діти.
У 2015-2016 роках був учасником АТО, брав участь у найважчих боях у Луганській області, зокрема брав участь у боях за н.п. Щастя. Воював у складі 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
За рік запеклої боротьби з ворогом Василь став загартованим та досвідченим воїном. Був нагороджений нагрудним знаком «Гідність та честь» та нагрудним знаком «Ветеран війни».
Після повернення з АТО Василь не припинив допомагати тим, хто продовжував воювати. Він постійно відвозив допомогу на Схід України.
Він був невтомним і завзятим майстром на всі руки, усе життя будував та робив ремонти для родини та дітей. І хоч життя так складалося, що Василь не мав змоги бути присутнім на найважливіших подіях у житті своїх дітей – випускних, та він завжди був на зв’язку, завжди подумки був зі своєю родиною.
Василь був душею компанії, веселим і щирим товаришем, другом, який завжди готовий прийти на допомогу. Василь Олексійович мав великі мирні життєві плани. Але усі ці мрії і плани перекреслила підла московія…
24 лютого 2022 року Василь, дізнавшись про повномасштабне вторгнення, швидко зібрав речі і знову став на захист України. Василь Олексійович їхав, щоб приєднатись до 92 бригади, у складі якої брав безпосередню участь в Операції Об’єднаних Сил на території східних областей, проте через окупацію не зміг до неї дістатися…
Тому приєднався до складу 117 окремої бригади територіальної оборони. Вже на службі, влітку 2023-го, після навчання, Василь отримав звання сержанта, був командиром бойової машини – командиром механізованого відділення. Майже 2 роки разом з побратимами бійцю довелось побувати у самісінькому пеклі – у найгарячіших точках Донеччини, де кожен день підстерігає небезпека, де кожен день доводиться втрачати побратимів. Та, перебуваючи на фронті, Василь жодного разу не дав відчути рідним біль та страх війни.
17 лютого 2024 року Василь востаннє вийшов на зв’язок з рідними та повідомив, що заступає на бойове завдання. Ця розмова стала останньою…
Наче спалах обірвалось життя Новітнього Героя. Свій останній бій він прийняв того ж дня, 17 лютого на Донеччині. Життя Василя ОКСЬОМА забрав ворожий мінометний обстріл.
На жаль, доля відміряла захиснику України лише 45 років…
Василь ОКСЬОМ свідомо обрав для себе не простий шлях Захисника України, бо не міг насолоджуватись мирним життям, коли російські агресори паплюжили його рідну землю. Він не ховався за чиїмись спинами – справжній патріот, надійний побратим, незламний Воїн, відданий військовій присязі.
На жаль, «цинічний метал» виявився сильнішим… Перестало битися в грудях серце справжнього воїна, який став на захист Батьківщини та віддав найцінніше – власне життя за кожного з нас. Він загинув за нас…
Такою високою і страшною є ціна нашої свободи. Країна втратила одного із своїх відважних синів України. Та все ж наш Герой переміг, адже по собі залишив невмирущу пам’ять, добрі справи та найголовніше — своїх нащадків.
У захисника залишилися дружина, син, донька, брат…
Вічний спокій душі та слава воїну, який віддав життя за волю та незалежність України!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики