Сьогодні жителі Роменської громади провели в останню путь Героя, мужнього бійця, добру і світлу людину – Вячеслава Борисовича БОНДАРЕНКА, який раптово, у розквіті сил пішов з життя.
Провести Героя в останню путь живим коридором зібралися рідні, керівництво громади, священнослужителі, друзі, військові, побратими та небайдужі мешканці.
Створивши живий коридор, на колінах, зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати земляки прощались зі своїм Героєм.
Щирі співчуття родині та близьким загиблого, у зв’язку з трагічною та непоправною втратою висловив міський голова Олег СТОГНІЙ: «Жорстока війна триває… Наші воїни на межі своїх сил захищають Батьківщину… Знову Роменська громада, як і вся Україна у скорботі… У цю гірку мить ми проводжаємо в останню путь нашого земляка, звитяжного захисника України Вячеслава Бондаренка. Вячеслав – справжній Герой. Він боровся за мир на української землі, за спокій у рідній домівці, за незалежність нашої країни. Неможливо підібрати слова, які б полегшили біль рідних. Є лише людське співчуття та розуміння цієї великої втрати… Вічна та світла пам’ять Вячеславу БОНДАРЕНКУ!».
Під час церемонії прощання загиблому воїну, солдату Вячеславу БОНДАРЕНКУ віддали останні військові почесті та провели до останнього місця спочинку.
Наш Герой Вячеслав БОНДАРЕНКО народився 12 січня 1970 року в м. Ромни. У родині, окрім Вячеслава, зростали ще сестра та брат.
Більшість його шкільних років пройшли в Роменській школі №2, але випускні – в Роменській школі №4.
Вячеслав мав талант до музики, який перейшов йому у спадок від батька, що мав ідеальний слух.
Музичну освіту здобув у Роменській музичній школі по класу фортепіано та кларнету.
Вячеслав або Славен (як його усі називали) мав велику прихильність до музики, гарний музичний слух та неабиякі здібності до малювання. Він майстерно грав на гітарі, фортепіано, кларнеті.
У 1986 році працював художнім керівником на Роменському заводі АТС, був учасником гурту «ВІА».
?У 1988 році чоловік пройшов строкову службу в армії в артилерійських військах, де здобув звання «сержант». Під час служби в армії Вячеслав залюбки малював плакати та був учасником гурту «Скерцо», створеного із солдатів військової частини.
У 1990 році вступив до Сумського педагогічного університету на спеціальність «музичне мистецтво», де провчився 3 роки. Але так університет і не закінчив.
У студентські роки створив родину. У шлюбі народилася донька.
У 1999 році здобув (заочно) спеціальність «фінанси і кредит» у Харківському університеті ім. Каразіна. Після отримання диплому, деякий час працював за спеціальністю в податковій.
Крім того, Вячеслав озвучував футбольні турніри команди «Електрон» та різних змагань.
Працював артистом оркестру в Державній службі з надзвичайних ситуацій. Був учасником гурту «Град» ДСНС.
Також працював звукорежисером на міськрайонній радіостудії «Ромен».
Де б Вячеслав не був, де б не працював, але його завжди супроводжувала музика. Вячеслав БОНДАРЕНКО поєднував роботу з участю в музичних колективах: в Будинку піонерів, на заводі АТС, гурт «Ромен», в армії, в ДСНС.
З 2018 року Вячеслав брав участь у навчаннях та підготовці особового складу батальйону територіальної оборони.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік змінив музичні інструменти і мрії на військовий однострій.
10 січня 2023 року Вячеслав був призваний на військову службу в Прикордонні війська. Служив інспектором прикордонної служби, навідником-оператором. Разом з побратимами брав участь у важких боях поблизу Вовчанська Харківської області. Вячеслав усе робив усе для того, щоб «Сталевий кордон» був по справжньому сталевим.
Навіть на війні музика допомагала Вячеславу вийти зі складних ситуацій, підтримувала бойовий дух, тому його позивний був «Маестро».
На жаль, воїна підвело здоров‘я… Його серце раптово зупинилось…
?️6 травня 2024 року обірвалося життя В’ячеслава БОНДАРЕНКА внаслідок гострої серцево-легеневої недостатності, тромбоемболії легеневої артерії.
Художник. Музикант. Воїн. Герой.
Друзі музиканти та колеги з культури, пам’ятають Вячеслава, як світлу та позитивну людину, з гарним почуттям гумору. Розповідають, що був веселим, активним і дуже талановитим.
Побратими згадують Вячеслава як славетного бійця, який вирізнявся сталевою витримкою, незламною мужністю, професіоналізмом та непохитною вірою в Перемогу.
Вячеславу назавжди 54…
У Захисника залишилися: донечка, мати, сестра, брат…
Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам’ять тобі, Маестро! Пам’ятаємо про тебе як про міцну духом і нескорену людину, талановитого музиканта, воїна-Героя, який віддав своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні!
Вічна слава і шана Герою – Вячеславу БОНДАРЕНКУ!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
