Новини міста (6317)

22.08.2025 в 15:24
Коментарів немає
📚 З початку року у Центрах професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості пройшли навчання, перенавчання та отримали підвищення кваліфікації майже 21 тисяча українців. 
 
👉 Серед найпопулярніших професій, які здобувають клієнти Служби зайнятості в у ЦПТО: адміністратор, кухар, машиніст та оператор котельні, продавець продовольчих товарів, кондитер, кравець, швачка та бухгалтер. Для того, щоб детальніше дізнатися про професійне навчання, можна звернутися до найближчого центру зайнятості, зателефонувати до контакт-центру за номером 1518, або ознайомитися з цією інформацією за посиланням: www.dcz.gov.ua/profnavch/noformal 
 
📢Довідка:  Профпідготовка (професійна підготовка) – це здобуття професійних умінь та навичок, які потрібні для виконання певних видів робіт. 
 
➡️Перепідготовка – це навчання за новою професією чи спеціальністю для людей, що вже мають вищу або середню спеціальну освіту, або ж пройшли первинну професійну підготовку. 
 
➡️Підвищення кваліфікації – здобуття нових знань, навичок та вмінь, або ж вдосконалення наявних, для професійного розвитку та покращення своєї компетентності в певній галузі або професії.
 
👉 Як отримати консультацію?
📳097 227 84 12, 044 244 94 20
🏢Адреса: м. Ромни, вул. Аптекарська, 2
 ‼️Звертайтеся до фахівців Роменської філії Сумського ОЦЗ – ми готові допомогти!
 
#СлужбаЗайнятості #РоменськафіліяСумськогообласногоцентрузайнятості #Навчання #Перепідготовка #Підвищеннякваліфікації
 
За повідомленням Роменської філії Сумського обласного центру зайнятості
22.08.2025 в 15:09
Коментарів немає
📢Від сьогодні ще більше можливостей здобути освіту від Державна служба зайнятості. 
 
👉Ваучер на навчання розширено до 156 напрямів. Це 95 професій та 61 спеціальність.
 
➡️Нові позиції у переліку ваучера – це наша відповідь на виклики. 
 
Серед нових:
 
💣демінер – людина, яка допомагає рятувати життя цивільних, робить  можливим відновлення сільського господарства, інфраструктури та економіки;
 
📖початкова освіта – сучасні педагоги, в тому числі для Нової української школи (НУШ) із знанням і розумінням нових освітніх стандартів та підходів до навчання;
 
💻інформаційна безпека та вимірювальні технології – захист даних і точність у цифрах;
 
🏥громадське здоров’я – новий рівень турботи про суспільство;
 
🌾агроінженерія – спеціальність, що поєднує дрони та іншу «розумну» техніку з економією ресурсів і продовольчою безпекою країни. Це про людей, які зможуть об’єднати науку та землю;
 
⛪богослов’я – не просто релігійна, а й соціально-психологічна та гуманітарна місія. Ми даємо можливість  отримання кваліфікації військового капелана і поєднати духовну освіту з навичками, необхідними для роботи в умовах війни. 
 
Відновлення країни починається з відновлення людей. Це не просто слова, а конкретна дія і стратегічна інвестиція у людей. 
 
Не вагайся✨
Наступний крок тут 👇
 
🔗Детальніше дізнатися про отримання ваучера на навчання та здобути нову конкурентоспроможну професію чи спеціальність можна за посиланням: https://www.dcz.gov.ua/profnavch/voucher
 
За повідомленням Роменської філії Сумського обласного центру зайнятості
22.08.2025 в 11:03
Коментарів немає

Масштабну акцію до 34-ї річниці Незалежності України планує провести ініціативна група проєкту «Ланцюг єдності». 

Організатори акції закликають всіх українців за кордоном 24 серпня, в День Незалежності, о 19:00, вийти на центральні вулиці міст за межами України й взятися за руки, утворюючи живі ланцюги, як символ єдності нашого народу. 

Мета – привернути увагу світу до України, згуртувати українців за кордоном в одну глобальну акцію і об’єднатись 24 серпня навколо України. 

Для організації та проведення всесвітньої акції було створено сайт https://freeworldgathering.com/

Так, щоб взяти участь в акції «Ланцюг єдності», треба зайти на сайт, знайти на мапі своє місто й відмітити точне місце, де стоятимете. Побачивши цю позначку, інші учасники можуть стати пліч-о-пліч, щоб продовжити ланцюг.

За повідомленням групи українців проекту «Ланцюг Єдності»

22.08.2025 в 10:31
Коментарів немає

Український інститут національної пам’яті
Інформаційні матеріали до Дня Державного Прапора та
Дня незалежності України – 2025

Вступ
Ключові тези та повідомлення
Про День Державного Прапора України
Незалежність України – маяк свободи
Етапи боротьби за незалежність у ХХ–ХХІ століттях
Як РФ намагалася знищити незалежність України?

Вступ

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України у 2004 році встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня. Наш стяг є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію.

Наступного дня, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності, найбільше державне свято. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР Акта проголошення незалежності України.

Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. У ХХ столітті наш народ декілька разів здобував державність. Тому правильно вважати, що 24 серпня 1991 року Україна відновила незалежність. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну й економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет, ухвалену 16 липня 1990-го. А результати Всеукраїнського референдуму, що відбувся 1 грудня 1991 року, стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це
стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.

Незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність.

Ключові тези та повідомлення

Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор є символом нашої країни, втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України.

24 серпня 1991 року Україна відновила державну незалежність, що стало вінцем тривалого шляху Українського народу до свободи. Наша незалежність оплачена дорогою ціною – великою кількістю життів тих, хто боровся за ідею вільної України зі зброєю у руках і без неї, незліченною кількістю років втраченої свободи тих, хто сидів за неї у таборах та в’язницях.

Мільйони українців споконвічно мріяли про власну суверенну державу й творили, і зберігали все те, що зараз є надбанням української культури. Проголошення незалежності України у 1991 року відіграло вирішальну роль у розвалі СРСР й остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії.

Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи. Вона є головною перешкодою для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну і розділити Європу на сфери впливу.

Прагнення до свободи і чутливість до несправедливості – визначальні риси українців. Це давало нам наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Здобуття незалежності для творення власного майбутнього – найвищий вияв свободи нашого народу.

Розпад СРСР у 1991 році став шоком для частини російських еліт та російських обивателів, що продовжували марити імперською величчю. Їхньою мрією і сьогодні є відновлення імперії. А без України Росія не може нею бути. Тому поглинання України, її матеріальних та людських ресурсів – одна з ключових передумов розгортання російського імперського проєкту.

Вільна українська держава, активне й відповідальне громадянське суспільство та потужні збройні сили – це той фундамент, що захищає права людини та гарантує всім українцям гідне майбутнє.

Про День Державного Прапора України

Витоки кольорів нашого Державного Прапора сягають доби Руського королівства, коли синя та жовті барви позначали державу короля Данила у ХІІІ столітті. Одна з перших згадок про поєднання синьої і жовтої барв на «гербових прапорах» українських земель датується початком ХV століття. У Грюнвальдській битві 1410 року воїни з Львівської землі йшли у бій під синім прапором із жовтим левом, який спинається на скелю. У ХV столітті вже у Польському королівстві гербом Руського воєводства (Львівська, Галицька та інші землі) продовжував залишатися лев. Цікаво, що форми цього геральдичного знака могли були різними – лев був і в короні, і без, зі скелею й ні. Проте кольори були однакові: поле щита – синє, а лев і скеля – золоті. Після 1772 року частину західноукраїнських земель було приєднано до Австрійської імперії. Давній знак із левом тимчасово вийшов з ужитку.

1848 рік. У Європі триває Весна народів – підйом демократичних і визвольних рухів. Тоді й відродився історичний символ Руського королівства – лев. Разом із жовтим та синім кольорами він став національним знаком українців Галичини. У ті часи стихійно і масово почали утворюватися місцеві військові загони. Вони потребували прапорів. Однак швидко виготовити їх не могли, тож просили Головну Руську Раду, аби та допомогла «штандар руский зо Львова спровадити». Так замість зображення лева стали поширюватися простіші у виготовленні полотнища «в руських барвах» із двох рівновеликих синьої та жовтої смуг.

На початку ХХ століття, після падіння царату в Російській імперії та на тлі національно-визвольного руху, такий стяг поширився всією Україною. Під синьожовтими прапорами проходили багатотисячні мітинги. Під ними вирушали на фронт. Офіційно цей стяг в Українській Народній Республіці затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот. Після окупації України більшовиками за синьо-жовтий карали. Попри це, питомо українські кольори лишалися нашим символом. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом.

4 вересня 1991 року, вже після відновлення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою.

Незалежність України – маяк свободи. Відновлення незалежності України у 1991 році призвело до розвалу тюрми народів Радянського союзу. Впродовж усіх трьох десятиліть незалежності Україна залишалася, попри всі труднощі і негаразди, прикладом життєздатності демократичних інститутів на пострадянському просторі, альтернативою авторитаризму і диктатурі, що утвердився у більшості пострадянських держав. Сьогодні перемога України у війні із Росією відкриє шлях до свободи і демократичного розвитку народам Російської федерації, а також зміцнить демократичні устрої Європи і світу.

У 1991-му Україна виборола право на самостійність, але з того часу їй доводиться відстоювати і втілювати незалежність на практиці. Після проголошення історичного Акта ми ще тривалий час чинили опір спробам накинути нам нове ярмо під вивісками СНД, Євразійський та Митний союзи, боролися за створення власної армії і флоту, відстоювали наш український Крим та Севастополь.

Москва постійно випробовувала нашу незалежність на міцність. Коли ж прийшло усвідомлення, що “гібридні” методи боротьби безсилі, Путін зважився на повномасштабну війну.

Незалежність – як повітря. Його не помічаєш, але без нього не можеш жити. Росія тимчасово окупувала до 20% української території, “перекривши кисень” її мешканцям.

На загарбані землі імперія принесла старі практики нищення українства: випалену землю і мародерство, фільтраційні та концентраційні табори, позбавлення власності і депортації, вбивства і катування, русифікацію та деукраїнізацію, фейкові референдуми і цинічну пропаганду.

Шлях становлення незалежності ми маємо пройти до кінця, завершити розпочате в 1991-му. Мусимо остаточно визволити всі окуповані території та зруйнувати імперію – тюрму народів.

Ми прагнемо такого ж мирного сусідства з невеликими національними і демократичними країнами на сході, яке вже маємо на заході. Тільки тоді Україна і вся Європа почуватимуться в безпеці.

Нескорена незалежна Україна – маяк свободи для поневолених народів Росії, новий імпульс для європейського духу єднання і солідарності.

Етапи боротьби за незалежність у ХХ–ХХІ століттях

Проголошення незалежності – свідчення того, що українське державотворення не припинялося в ХХ столітті.

Уперше в ХХ столітті Україна проголосила незалежність 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Держава проіснувала 3 роки. Це був час безперервної боротьби за її збереження. Вже тоді Україна мала всі ознаки держави: територію, окреслену кордонами, герб, військо, грошову систему, мову, налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами.

Через рік – 22 січня 1919 року – відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу. Ця злука продемонструвала можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.

Через низку причин, як зовнішніх (війна на кілька фронтів), так і внутрішніх (неготовність політичної еліти), незалежність тієї соборної держави була нетривалою. Проте сам факт її існування відіграв вирішальну роль у подальшому розвитку українського визвольного руху. Його учасники наступні десятиліття боролися зі зброєю в руках чи ненасильницькими методами за відродження Української самостійної соборної держави. 

Знову українська держава постала 15 березня 1939 року. Коли проголошували незалежність Карпатської України, з трибуни Сойму звучали такі слова:

“Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути українська. І коли б навіть нашій молодій Державі не суджено було довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди український, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу”.

Державу довелося відстоювати у боротьбі із союзником німецьких нацистів – авторитарною Угорщиною. У 1939 році українці на Закарпатті першими у міжвоєнній Європі зі зброєю в руках стали на захист своєї свободи проти союзників Німеччини. Історія Карпатської України стала однією зі сторінок боротьби українців за встановлення української державності.

30 червня 1941 року у Львові Організація українських націоналістів (ОУН(б)) проголосила Акт відновлення Української Держави. Цей процес охопив всю територію західних областей, Житомирську та західні райони Київської області, де представники ОУН (похідні групи) проголошували Акт на велелюдних зборах. У відповідь нацисти масово арештовують українських патріотів. Зважаючи на це, ОУН переходить у підпілля і розпочинає антинацистський руху опору, а вже в кінці 1942 року створюється Українська повстанська армія.

Ще десять років після поразки Третього Райху і закінчення Другої світової війні УПА виборювала незалежність України у протистоянні з комуністичним тоталітарним режимом.

Наміри мати власну державу роками визрівали у творчості шістдесятників, у правозахисному й дисидентському рухах, у прагненнях мільйонів українців. А вже наприкінці 1980-х – початку 1990-х років стрімко розвивався масовий національно-демократичний рух, на який суттєво вплинула, зокрема, аварія на Чорнобильській АЕС. Трагедія стала чинником активізації національного руху та відцентрових бажань політичних сил.

В умовах політичних реформ у СРСР – лібералізації суспільного життя – у березні 1990 року відбулися вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад. Значного успіху на цих виборах досяг Демократичний блок. Опозиційним до комуністичного керівництва силам вдалося провести своїх представників і до місцевих рад. Таким чином, за підсумками виборів 1990 року Україна вперше отримала бодай частково демократично обраний парламент і місцеві ради. Ідея незалежності України зазвучала в стінах законодавчого органу на повний голос. 16 липня 1990 року її оформлено в перший законодавчий акт – Декларацію про державний суверенітет України.

Спроба у Москві 19 серпня 1991 року “оновити” Радянський Союз у сталінських традиціях стала поштовхом до розгортання національнодемократичного руху за незалежність у більшості республік СРСР. Українці збиралися на масові мітинги з вимогою виходу зі складу СРСР.

24 серпня 1991 року на позачерговому засіданні Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, зазначивши в ньому, що продовжується тисячолітня традиція державотворення в Україні, яка має право на самовизначення, передбачене Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами.

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі, зробивши її незворотнім фактом історії. 90,32 % виборців ствердно відповіли на питання в бюлетені “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?” У Криму ідею незалежності України підтримали 54,19 % виборців, у Донецькій області – 83,90 % і 83,86 % – у Луганській. Референдум засвідчив, що джерелом української державності є воля народу, він став запобіжником щодо спроб реанімації СРСР у формі Договору про Союз суверенних держав.

Сьогодні в умовах Війни за Незалежність ми гідно даємо відсіч та знову відстоюємо власну свободу та незалежність, а також мир у Європі. Незалежність України – маяк свободи Європи.

Як РФ намагалася знищити незалежність України?

Великоросійський реваншизм почав агресивно самостверджуватися в 2000 році з приходом на посаду президента РФ Владіміра Путіна. Саме він назвав розпад СРСР найбільшою катастрофою XX століття, а відповідальність за це поклав на демократичний світ, який, на його переконання, підірвав радянську економіку.

Понад два десятиліття, що передували широкомасштабному вторгненню в Україну, Росія організовувала та втілювала різні провокації, економічні та інформаційні війни. Протиріччя між Україною та Росією за Крим розпочалися в 1992 році. Тоді РФ всіляко перешкоджала остаточному переходу Чорноморського флоту під контроль України. Звинувативши Україну в присвоєнні флоту, РФ розпочала процес відокремлення Криму від нашої держави, вдаючись, зокрема, до провокацій та антиукраїнських інформаційних кампаній. Лише після того, як в 1994 році Україна ввела в Крим підрозділи Національної гвардії України та прикордонні війська, ситуація стабілізувалася.

Восени 2003 року вона розпочала будівництво греблі до українського острова Тузла в Керченській протоці. Це була спроба зазіхання на українську територію. Україна зробила все можливе, аби захистити свою територіальну цілісність. Тоді до війни не дійшло: після телефонної розмови Леоніда Кучми із Владіміром Путіним Росія зупинила будівництво. Але це стало “репетицією” до захоплення Криму в 2014 році.

Новий виток ескалації російсько-українських відносин спровокували вибори Президента України 2004 року, які завершились масовими протестами, що увійшли в історію під назвою Помаранчева революція. Кремль тоді зробив спробу розколоти Україну через так званий Всеукраїнський з’їзд депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад усіх рівнів у Сєвєродонецьку (Луганська область). Однак СБУ запобігла поглибленню сепаратистських процесів.

Тоді розпочався економічний тиск на нашу державу, передусім шантаж припиненням постачання газу. Під повний або частковий контроль російського капіталу потрапили галузі зв’язку і телекомунікації, частина банківського сектору тощо. Одночасно розгорталася й інформаційна війна, спрямована на поглиблення розколу в українському суспільстві та посилення недовіри до демократичної влади.

Російська експансія активізувалися в 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича. 21 квітня 2010 року він і тодішній президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв підписали так звані Харківські угоди, якими продовжили термін перебування російського флоту в Україні. Це мало стати стартом спецоперації зі встановлення повного контролю над Україною. Спецслужби РФ активізували агентурні мережі в Україні. На українську аудиторію транслювалися міфи про єдність народів і про переваги приєднання України до Росії.

Нині Путін активно експлуатує основні міфологеми часів холодної війни. Агресивне протистояння із Заходом подається як відновлення геополітичної величі Росії. Стрижнем путінської моделі є культ лідера і його монополія на владу. Це забезпечується численними силовими органами та репресивно-каральним апаратом, ручними засобами масової (дез)інформації. Вони разом із войовничою пропагандою сприяли встановленню повного контролю над політичним життям в Росії, виборчими процесами, економікою, обмеженню прав регіонів і народів, прав громадян на свободу думки та мирні протести.

Канали поширення пропаганди не обмежуються медіа. Підключили також кінематограф, шоу-бізнес, книговидання – практично весь культурний простір працює на демонстрацію російсько-української спільності або вторинності України. Всі “рупори” пропагують “обраність” росіян, їх унікальність як «старших братів» у рамках ідеологічної концепції «руского міра». Саме вона легітимізувала право росіян втручатися у справи сусідніх держав, зокрема України, через буцімто «нерозривну єдність» з Москвою, спільну історію, російську мову, культуру та православну віру.

РФ розгортає свій імперський проєкт. Його ключовою передумовою є поглинання України, наших матеріальних та людських ресурсів. Крім того, Путіним керує страх перед європейською Україною. Переваги та успіхи демократії в Україні стануть антитезою путінській Росії, покажуть громадянам Росії безвихідь, в яку їх загнав державний олігархат. Євроатлантичний вибір України, її курс на європейську інтеграцію є викликом особисто для Путіна, оскільки може розвіяти вибудований ним образ успішного президента Росії.

А ще Путіну потрібна українська історія. Спадщина середньовічної Русі, центром якої був Київ, іземлі сучасної України є вагомими елементами російського імперського міфу. Саме тому Путін прагне забрати в українців право на власне
минуле і власну ідентичність.

Над матеріалами працювали співробітниці Українського інституту
національної пам’яті Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук.

21.08.2025 в 12:12
Коментарів немає
Пам’ять про Героїв України завжди буде жити у наших серцях… Сьогодні міський голова Олег СТОГНІЙ разом із представниками відділення ЦВС №117 окремої бригади територіальної оборони зустрівся з родинами Захисників, які віддали життя або вважаються зниклими безвісти, захищаючи Батьківщину. Це були хвилини, сповнені скорботи та гордості за наших Героїв…

Відзнакою Президента України «За оборону України» нагороджено старшого солдата Максима ГРИЦЕНКА (посмертно);

Почесною відзнакою Сумської обласної ради «За заслуги перед Сумщиною» та грамотою Пошани і Скорботи від 117 ОБр ТрО нагороджено старшого лейтенанта Сергія ОКСЬОМА (посмертно);

«Подякою» від Сумської обласної ради нагороджено бойового медика Ігоря ВЕДМЕДЯ, який вважається зниклим безвісти.

Учасники заходу вшанували пам’ять Воїнів хвилиною мовчання та поклали квіти до Стел на Алеї Слави.

З великою вдячністю очільник громади Олег СТОГНІЙ звернувся до присутніх: «Ми вшановуємо тих, завдяки кому Україна стоїть і бореться. Максим ГРИЦЕНКО, Сергій ОКСЬОМ та Ігор ВЕДМІДЬ – це приклади мужності, відваги та незламності. Кожна відзнака, яку сьогодні передаємо, є символом вдячності та визнання. Це знак того, що їхній подвиг назавжди залишиться в пам’яті нашої громади і всієї України. Висловлюю щиру подяку рідним Захисників за вашу стійкість та терпіння. Ми схиляємо голови у пошані перед тими, хто віддав життя за свободу, і чекаємо на тих, хто ще не повернувся!»

Роменська громада пам’ятатиме своїх Героїв, які стали символами незламності!

🕯 Вічна пам’ять полеглим! Шана тим, хто боронить нас сьогодні. Віра в тих, хто ще має повернутися.

Слава Україні!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

21.08.2025 в 06:00
Коментарів немає

Це свято було засноване 1994 року британським філантропом, видавцем та підприємцем Вільямом Сихгартом. Його ідея полягала в тому, щоб дати можливість кожному поету – від визнаних майстрів до тих, хто лише починає свій шлях – сміливо читати вірші вголос, ділитися ними з людьми у повсякденному житті. Сихгарт вірив, що поезія здатна супроводжувати людину скрізь: у дорозі, під час навчання, роботи чи відпочинку.

Відтоді День поета став символом любові до поетичного слова, вшануванням його багатовікової історії та тих, хто береже і примножує красу мови. Адже поезія – це не лише мистецтво, а й спосіб відчути світ глибше, побачити незриме, передати те, що іноді важко висловити звичайними словами. Недарма англійський поет Персі Біші Шеллі писав: «Поезія відкриває покривало над прихованою красою світу, знайомить нас із незнайомим…»

Сьогодні ми вітаємо всіх поетів та поеток, які дарують нам свої рядки, і всіх, хто любить поезію та знаходить у ній натхнення. Бажаємо вам нових образів, глибоких відчуттів і віршів, що торкатимуться найтонших струн душі. Нехай ваш талант розквітає, а поетичне слово завжди знаходить свого читача!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

20.08.2025 в 17:59
Коментарів немає

Підконтрольні кремлю пропагандистські ресурси поширюють заяви, нібито російські хакери зламали базу даних Генштабу ЗСУ й отримали інформацію про «1,7 мільйона загиблих та зниклих українських військових» за час повномасштабного вторгнення росії в Україну.

✅ Насправді це абсолютно абсурдний фейк, оскільки Україна за роки незалежності ніколи не мала регулярної армії у 1,7 млн осіб. Станом на січень 2025 року, зі слів (https://www.youtube.com/live/CJ0-whkgd8c?si=cKDjiq85j-nBwNG0&t=2171) Президента України Володимира Зеленського, чисельність української армії становила 880 тисяч осіб.

Також Президент України повідомляв, що втрати російських військовослужбовців втричі перевищують втрати українських воїнів.

Згідно з даними (https://t.me/GeneralStaffZSU/28025) Генштабу, станом на 20.08.2025 росіяни з 24.02.2022 року втратили 1 072 700 осіб вбитими та пораненими, що нівелює вигадані цифри ru-пропагандистів щодо втрат України.

❓ Мета цього фейку — деморалізувати українців, переконати світ у «виснаженості та неефективності Збройних Сил України» та послабити її міжнародну підтримку.

За повідомленням служби безпеки України

20.08.2025 в 13:39
Коментарів немає

15 серпня 2025 року в місті Кропивницький відбувся командний чемпіонат України з легкої атлетики з естафетного бігу. У змаганнях взяли участь спортсмени з 12 регіонів України — загалом 275 учасників. Участь у змаганнях взяла і збірна команда Сумської області, до складу якої увійшли вихованці Комунального закладу «Роменська дитячо-юнацька спортивна школа імені Віктора Гречаного» Роменської міської ради Сумської області.

Наталія ТИЩЕНКО виборола третє місце у змішаній естафеті 4х400 м серед юніорів.

Також у складі збірної області відзначилися Анастасія РЕДЬКА та Наталія ТИЩЕНКО, які в естафеті 4х400 м здобули четверте місце. У естафеті 4х100 м виступили Анастасія РЕДЬКА, Анастасія БІЛАШЕНКО та Аліса ВОБЛА, які посіли п’яте місце.

За повідомленням  Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

20.08.2025 в 13:11
Коментарів немає

16–17 серпня 2025 року у Кропивницькому завершився ІV етап Всеукраїнських змагань «Фестиваль легкоатлетичного триборства» серед юнаків та дівчат 2012—2013 р. н., 2014 р. н. та молодше. У ньому взяли участь 113 легкоатлетів із 19 регіонів України.

Анастасія БІЛАШЕНКО, вихованка Комунального закладу «Роменська дитячо-юнацька спортивна школа імені Віктора Гречаного» Роменської міської ради Сумської області, здобула звання чемпіонки України у триборстві (біг 60 м + біг 50 м з бар’єрами + біг 300 м).

Переможці та призери були нагороджені медалями та грамотами від організаторів змагань.

Підготували спортсменів тренери-викладачі Роменської ДЮСШ ім. Віктора Гречаного Олександр ЛІСНЕНКО, Валентина та Микола САВИЦЬКІ.

Велика подяка захисникам України, завдяки яким наші діти мають можливість тренуватися, розвиватися і здобувати спортивні перемоги.

За повідомленням  Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

20.08.2025 в 11:37
Коментарів немає

Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»  в межах національного проєкту Дія.Бізнес за підтримки Ukraine-Moldova American Enterprise Fund реалізовують молодіжний акселератор Step In Export — програму підготовки молодих фахівців, студентів та недавніх випускників, які прагнуть побудувати кар’єру у сфері міжнародної торгівлі.

👀 Бізнес не може знайти працівників, молоді спеціалісти — роботу. Вакансії знову і знову вимагають практичний досвід. І ніхто не пояснює, де його взяти.

Молодіжний акселератор StepInExport створений, щоб студенти отримали омріяну роботу, а компанії — свого ідеального кандидата, заощадивши час на його підготовку.

🎓 За три місяці 15+ експертів підготували фахівців, які вже вміють досліджувати ринки, знаходити клієнтів, створювати стратегії, налаштовувати маркетинг, логістику й готувати сертифікацію товарів.

Ще під час навчання створили реальні експортні плани для українських компаній  і готові застосувати ці знання, щоб розвивати й ваш бізнес.

🤝 10 вересня відбудеться ExportTalentMatch — онлайн-ярмарок вакансій, що проходитиме у форматі speed networking. Під час заходу зможете:

✅ провести 5–7 коротких зустрічей з найбільш релевантними кандидатами відповідно до ваших критеріїв (регіон, досвід, навички);

✅ обмінятися контактами та запросити на співбесіду найкращих кандидатів;

✅ отримати Talent Book усіх кандидатів для подальшого відбору.

До участі в заході запрошуються українські підприємства та організації, що вже здійснюють або планують здійснювати експортну діяльність, зокрема:

  • виробники товарів;
  • постачальники послуг;
  • торгові компанії, дистриб’ютори та імпортери/експортери;
  • малий, середній та великий бізнес, зацікавлений у розширенні міжнародної присутності;
  • компанії, що мають відкриті вакансії чи стажування у сфері міжнародної торгівлі, ЗЕД, експорту, аналітики та продажів;
  • HR-відділи, рекрутингові агенції та кадрові підрозділи компаній, які шукають молодих мотивованих спеціалістів з підготовкою у сфері ЗЕД.

Окрім того, 29 серпня в Києві відбудеться фінал StepInExport (офлайн у м. Київ та он-лайн), на якому випускники представлять власні експортні плани й поділяться ідеями.

Реєструйтеся до 8 вересня (до 9:00) за посиланням https://cutt.ly/WrGvxJs9

З детальним описом Програми, умовами участі та термінами реалізації Ви можете ознайомитися за посиланням: https://business.diia.gov.ua/education/step-in-export

Детальніше про захід: https://business.diia.gov.ua/news/step-in-export-znaidit-svoho-menedzhera-z-eksportu-sered-molodykh-fakhivtsiv

За повідомленням Управління економічного розвитку РМР

20.08.2025 в 11:20
Коментарів немає

На черговому засіданні виконавчого комітету Роменської міської ради прийнято ряд рішень, важливих для життєдіяльності громади.

Першочергово було розглянуто та схвалено проєкт Прогнозу Бюджету Роменської міської територіальної громади на 2026-2028 роки, яким передбачаються загальні прогнозовані показники бюджету громади:

на 2026 рік: доходи (з міжбюджетними трансфертами) – 884 475 139 грн, у тому числі загального фонду – 876 306 894 грн та спеціального фонду – 8 168 245 грн; видатки – 884 475 139 грн, у тому числі загального фонду – 856 858 916 грн та спеціального фонду – 27 616 223 грн;

на 2027 рік: доходи (з міжбюджетними трансфертами) – 974 820 013 грн, у тому числі загального фонду – 966 586 439 грн та спеціального фонду – 8 233 574 грн; видатки – 974 820 013 грн, у тому числі загального фонду – 951 938 939 грн та спеціального фонду – 22 881 074 грн;

на 2028 рік: доходи (з міжбюджетними трансфертами) – 1 039 983 465 грн, у тому числі загального фонду – 1 031 698 949 грн та спеціального фонду – 8 284 516 грн; видатки – 1 039 983 465 грн, у тому числі загального фонду – 1 002 911 129 грн та спеціального фонду – 37 072 336 грн.

Затверджені фінансові плани на 2026 рік двох закладів охорони здоров’я Роменської міської ради: КНП «ПМСД у місті Ромни» РМР, КНП «Стоматполіклініка» РМР.

Також заслухано звіти про стан виконання фінансових планів на 2025 рік за підсумком першого півріччя поточного року 11 комунальних підприємств, в т.ч. трьох закладів охорони здоров’я. Дев’ять комунальних підприємств завершили півріччя з позитивним результатом. За підсумком звітного періоду отримали збитки КП «ККП» РМР» та КП «Ромнитеплосервіс» РМР.   

Решта прийнятих рішень стосувалися соціального захисту, освіти, житлової політики, комунального господарства, організаційних питань діяльності виконкому тощо.

Всього виконавчим комітетом прийнято 24 рішення, з якими в подальшому можна буде ознайомитися на офіційному вебсайті міської ради.

 За повідомленням загального відділу

20.08.2025 в 09:49
Коментарів немає

Портал «Поряд» працює з 2022 року та вже обʼєднав десятки тисяч українців. На ньому доступні категорії: їжа, одяг, ліки, транспорт, консультації та інше.

«Поряд» – це зручний сервіс, що об’єднує людей, які потребують допомоги, з тими, хто готовий допомогти. Усе відбувається без зайвих посередників – без десятків волонтерських чатів чи благодійних фондів, напряму у кожному населеному пункті України. Допомогу надати просто всього у кілька кліків. Портал створений командою однодумців за ініціативи Олександра Качури.

Бути Поряд – це просто! Детальніше: https://poryad.in.ua/

За повідомленням Сумської обласної державної адміністрації – Сумської обласної військової адміністрації

20.08.2025 в 09:13
Коментарів немає

Міжнародна благодійна організація «Фонд Східна Європа» цієї осені у межах Програми EGAP проводить EGAP Ideathon 2025 — спеціальну подію, спрямовану на спільну розробку нових рішень у сфері CivicTech, е-демократії та локальних цифрових сервісів в межах розвитку функціоналу наших платформ e-DEM та СВОЇ. 

EGAP Ideathon 2025 об’єднає представників громадянського суспільства, ІТ-сфери та органів місцевого самоврядування для створення цифрових рішень, що покращують життя в громадах і розширюють можливості громадян взаємодіяти з державою у цифровий спосіб. Захід відбудеться у змішаному форматі: онлайн частина (ідеація, доробка презентацій, попередній пітчінг) — 6–10 жовтня, офлайн частина (фінал) — 27–28 жовтня 2025 року.

До участі запрошуються представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, ініціатив, активісти та ІТ-фахівці — як у складі команд (3–7 осіб), так і індивідуально. Тематичні напрямки охоплюють: цифрову участь, доступ до е-сервісів, зворотний зв’язок з мешканцями, елементи Smart City, інтеграцію ШІ в роботу громад, розвиток локальних сервісів тощо.

Деталі участі, програма заходу та форма реєстрації — за посиланням: 

https://ideathon.egap.in.ua/

За повідомленням Фонду Східної Європи

19.08.2025 в 12:58
Коментарів немає

🇺🇦 Запрошуємо долучитися до 8-го Всеукраїнського забігу «Шаную Воїнів, біжу за Героїв України», який присвячений вшануванню пам’яті Захисників і Захисниць, що віддали життя за свободу та незалежність нашої держави.

🏃‍♂️‍➡️🏃‍♀️‍➡️Забіг відбудеться:

🔵 30 серпня 2025 року о 8:45, м. Ромни, Алея Слави.

🔵 Дистанція — 2 кілометри.

📍 Для участі у заході необхідно зареєструватися до 28 серпня 2025 року за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfWbdPqFlqw_ut4QiXfZJ5qd5q4ZRTMwX52j5l3PD0dSL8gHA/viewform?usp=preview

Запрошуємо всіх охочих долучитися до забігу.

Біжимо заради пам’яті, єдності та України!

‼️ Захід буде проведено із суворим дотриманням заходів безпеки та алгоритму дій під час сигналу «Повітряна тривога».

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

19.08.2025 в 06:00
Коментарів немає

19 серпня бджолярі відзначають своє професійне свято – День пасічника в Україні. Цю дату встановлено Указом Президента у 1997 році. 

Бджільництво у світі – дуже розвинена галузь. І це логічно – у більшості країн світу мед є неодмінною складовою щоденного раціону кожної сім’ї. Віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута та інші продукти бджільництва вже давно широко застосовуються у косметології, фармації.

Бджоли почали виробляти мед близько 3 мільйонів років тому, це припущення було зроблено вченими завдяки датуванню однієї знайденої скам’янілої соти. Люди стали вживати його близько 15 000 років тому. Таку гіпотезу висунули, коли в Валенсії (Іспанія), були виявлені стародавні печерні малюнки, на яких була зображена людська фігура, що збирає мед з вулика.

Мед – продукт вічності. Він має один з найвищих показників зберігання серед харчових продуктів. Мед дуже корисний для здоров’я і це помітили давно. Оскільки речовина настільки негостинна для бактерій, її часто використовували для захисту від інфекції при порізах і опіках. 

Типовий вулик може виробляти від 13,6 до 45,35 кг меду на рік. В середньому, медова бджола виробляє 1/12 чайної ложки меду протягом свого життя. Аромат меду визначається джерелом нектару, з якого він виготовлений. Мед липи тонкий, гречаний мед терпкий та пряний, а евкаліптовий мед має ментоловий присмак. Але далеко не всі бджоли можуть робити його. На Землі налічується 20 000 видів бджіл, і лише невелика їх частина робить мед.

ПРО БДЖІЛ

  • Бджола може продовжити своє життя на 5-6 років. Правда, у виняткових випадках, заради збереження сім’ї.
  • У бджіл дуже добре розвинений нюх. Вони здатні відчути запах квітів за кілометр від себе.
  • До вулика бджоли «доносять» нектару в кілька разів менше, ніж зібрано, оскільки під час роботи частину вони з’їдають самі.
  • Карл фон Фріш був нагороджений Нобелівською премією 1973 року за розшифровку «танцю бджіл», рухів, які виконують комахи, щоб сповістити решту бджіл про координати та відстань до джерела пилку.
  • Повертаючись до вулика, бджола створює особливі вібрації, які й передають інформацію про розташування їжі щодо положення сонця.
  • Колонія бджіл складається з 20 000 – 60 000 медоносних бджіл і однієї бджолиної матки.
  • У бджіл по п’ять очей, і через особливості свого зору вони найкраще бачать квіти синього, білого і жовтого кольорів.
  • Геном бджоли медоносної містить понад 300 мільйонів пар ДНК. Їх вік згідно з дослідженнями геному становить близько 300000 років.

ПРО БДЖІЛЬНИЦТВО

  • «Приручення» бджіл почалося понад 7 тисяч років тому, коли людина почала будувати для них перші житла.
  • У давнину бджоли жили в дуплах дерев (бортах), тому на Київській Русі збирачів меду називали бортниками.
  • Прорив у бджільництві здійснив І. Прокопович, який вважається його засновником. У 1814 роцівін збудував перший вулик зі знімними рамками.
  • Як показали знахідки археологів, стародавнім єгиптянам бджільництво було відомо ще близько семи тисяч років тому. Але використовували вони цей продукт не лише в їжу, але й бальзамування. А ще відомо, що римляни й греки використовували мед для консервування свіжого м’яса.
  • Бджільництво зародилося в Південній Азії. Саме там учені знаходять перші згадки про нього.

 ПРО МЕД

  • Мед підвищує захисні функції організму. Адже в його склад входить мало не половина таблиці Менделєєва: залізо, марганець, мідь, кальцій, хлор, двоокис кремнію, алюміній, фосфор, магній, натрій.
  • Найдорожчий мед видобувається в печері Сарікаір, що біля міста Артвін (Турція), на глибині 1800 метрів. 1 кілограм цього меду коштує 6800 доларів США.
  • Мед має прекрасні консервувальні властивості. У давньоєгипетських пірамідах під час археологічних розкопок були знайдені амфори з медом, який не втратив не тільки поживних властивостей, але й смак і колір. Його хімічний склад теж майже не змінився.
  • У стародавньому світі (особливо в Єгипті, Греції та Римі) мед використовувався у якості валюти нарівні з золотими монетами. Це свідчить про те, що тоді мед був досить дефіцитним продуктом, і далеко не кожна людина мала змогу його придбати.
  • Існують отруйні сорти меду. Їх отримують з нектару отруйних рослин. Такий мед називають п’яним і його ні в якому разі не використовують в їжу.

Бути бджолярем – це значить, стати трохи бджолою, такою ж працьовитою й неспокійною. І це не просто красиві слова, клопоту у пасічника дійсно багато. Бджоляр повинен весь час піклуватися про здоров’я й комфорт своїх маленьких працівників, а ця праця не з легких. Тому сьогодні ми вітаємо й дякуємо людей, чиї руки пахнуть медом.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики