Новини міста (5984)

Українська армія – це наша честь, гордість і надійний захисний щит. Українські військові різних родів військ довели всьому світу свою звитягу і небачену силу духу. Важливу роль в обороноздатності нашої держави та підвищенні боєздатності воїнів відіграють спеціалісти військово-соціального управління Збройних Сил України. Їхнє професійне свято встановлено наказом Міністерства оборони України і відзначається щорічно 30 січня.

Служба органів соціально-психологічної та виховної роботи націлена на підтримку військової дисципліни, організації морально-психологічного та соціального забезпечення військовослужбовців. Саме від них залежить мотивація і моральний дух особового складу. Тож бажаю нашим відважним захисникам, щоб їх незламний військово-патріотичний дух допоміг якнайшвидше наблизити перемогу і відновити омріяний мир на рідній землі. На Вашу долю випала найпочесніша й найблагородніша громадська місія – захищати Батьківщину. Але, водночас, військовий обов’язок є найтяжчим і найскладнішим. Мужності Вам вдосталь, сил і звитяги, щоб гідно пройти шлях бойових подвигів.

Схиляємо голови в тихій молитві перед подвигом тих військовослужбовців, які віддали свої життя за нашу свободу.

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ 

Нещодавно 15 дітей Роменської міської територіальної громади повернулись із відпочинку. Упродовж тижня вони відновлювали сили в Дрогобицькій громаді.  Тож за ці дні встигли побувати у багатьох цікавих місцях, отримати масу позитивних емоцій та побачити чимало нового для себе. 

Сьогодні у дружній атмосфері хлопці та дівчата поділилися своїми враженнями від поїздки з міським головою Олегом СТОГНІЄМ, керуючим справами виконавчого комітету Наталією МОСКАЛЕНКО, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Василем МАРЮХОЮ. 

Хлопці та дівчата розповіли про насичену програму: екскурсії по місту, підняття на вежу Дрогобицької ратуші, відвідування музеїв, зоопарку, дельфінарію, ковзанки, подорож до історико-культурного заповідника «Тустань», а також про участь в цікавих заходах, майстер-класах.  

Діти нашої громади під час зустрічі весь час гомоніли та ділились емоціями від побаченого, адже після подорожі залишилися приємні спогади. 

Неабияк тішить, що школярі приїхали з позитивними враженнями від побаченого, з гарним настроєм та натхненні цією мандрівкою. Діти висловили Дрогобицькій громаді вдячність за теплий прийом та надзвичайно змістовний і насичений різними заходами відпочинок. 

«Ці неймовірні враження – це найкраще, що можна почути від наших дітей під час війни. Радісні обличчя та яскравий блиск в очах мотивує та надихає на подальшу працю!», – говорить Олег СТОГНІЙ. 

Ця подорож стала можливою завдяки налагодженій співпраці між Роменською та Дрогобицькою громадами. Тож дякуємо нашим партнерам за організацію відпочинку, у якому діти змогли відволіктися, відчути себе у безпеці, поспілкуватися з однолітками і гарно провести час.  

Також під час зустрічі Олег СТОГНІЙ наголосив на тому, що співпраця у цьому напрямку продовжиться і це не остання група дітей, які зможуть відпочити. 

Наприкінці заходу на згадку про відпочинок міський голова вручив дітям подарунки та побажав бути здоровими, щирими, чесними, цілеспрямованими, наполегливими, ставити цілі у житті і обов’язково їх досягати. 

Щасливе майбутнє наших дітей у незалежній та вільній Україні – у наших руках.  

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики 

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні:

2 лютого:

 з  09:00 по  15:00 с. Москівщина:
вулиця Центральна 1,10,11,11А,12,13,14,15,15А,16,17,19,2,20,22,23,24,27,3,33,35,39,3А,4,41,

4А,5,6,6А,7,8,8А,9.
провулок 1-й Центральної 11,2,3,4,5,6,7,9;
провулок 2-й Центральної 1,3,4,6,8

5 лютого:

З 09:00 по 15:00 с. Бобрик:
вулиця Київська 39,56,58,60,64,66,68;
вулиця Молодіжна 1,2,4;
вулиця Набережна 11,13,15,16,17,18,19,2,21,24,28,4,6,7,8;
вулиця Сінокопа 1,10,11,12,14,15,16,17,18,19,2,20,21,3,6,7,8,9,;
вулиця Шкільна 10,11,13,15,16,17,17А,18,19,1А/1,2,20,21,23,24,25,26,27,28,29,29А,3,30,31,32,33,34,35,

37,39,3А,4,41,5,6,7,8,9, с.Бобрик

 з 08:00 по 16:00 с. Москівщина:

вулиця Центральна 1,10,11,11А,12,13,14,15,15А,16,17,19,2,20,22,23,24,27,3,33,35,39,3А,4,41,4А,5,6,6А,7,8,8А,9;
провулок 1-й Центральної 11,2,3,4,5,6,7,9;
провулок 2-й Центральної 1,3,4,6,8

6 лютого:

З 09:00 по 15:00 м. Ромни: вулиця Прокопенка 142

З  08:00 по 16:00 с. Москівщина:

вулиця Центральна 1,10,11,11А,12,13,14,15,15А,16,17,19,2,20,22,23,24,27,3,33,35,39,3А,4,41,4А,5,6,6А,7,8,8А,9;
провулок 1-й Центральної 11,2,3,4,5,6,7,9;
провулок 2-й Центральної 1,3,4,6,8

За повідомленням АТ “Сумиобленерго”

27 січня 2024 року в м. Суми відбувся Чемпіонат області з дзюдо серед кадетів. У змаганнях взяли участь спортсмени з Сумської, Полтавської та Харківської областей (більше 150 учасників).

За результатами змагань вихованці Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного у своїх вікових та вагових категоріях посіли наступні місця:

• Савченко Максим  (Роменська ЗОШ № 10) – 1 місце
• Савченко Анастасія  (роменська ЗОШ № 10) – 1 місце
• Столбун В’ячеслав (Роменська ЗОШ № 10) – 2 місце
• Кібець Марк (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус) – 3 місце
• Самонь Захар (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус) – 3 місце
• Канаковська Каріна (Герасимівський ЗЗСО РМР) – 3 місце.

Переможці та призери були нагороджені медалями та грамотами організаторів змагань.

Підготували  спортсменів до змагань  тренери-викладачі Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Дмитро та Олександр Богуші.

Вітаємо спортсменів, тренерів та усіх причетних до успіху нашої громади! 

Дякуємо ЗСУ за можливість досягати спортивних результатів!

За повідомленням  Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

З 25 по 28 січня 2024 року в м. Київ відбувся Чемпіонат України з легкої атлетики у приміщенні серед юнаків та дівчат  2007-2008 р. н.

Більш ніж 600 атлетів з 24-х регіонів України вийшли на доріжки столичного манежу КМШВСМ.

За результатами змагань вихованці відділення легкої атлетики Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного посіли наступні місця:

• Тищенко Наталія (Роменська ЗОШ № 7) – 3 місце – 800 м
• Ярослав Москалець (КНЕУ) –  6 місце – 200 м.

У складі збірної команди Сумської області з естафетного бігу 100 + 200 + 300 + 400 м Владислав Василенко та Ярослав Москалець (КНЕУ) посіли  4 місце серед юнаків, Аліса Вобла (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус) – 8 місце серед дівчат.

У  загальнокомандному заліку з 42 команд  –  команда Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного посіла 11 місце.

Переможці та призери були нагороджені медалями та дипломами Федерації легкої атлетики України.

Підготували спортсменів до змагань тренери-викладачі Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Олександр Лісненко, Микола та Валентина Савицькі.

Вітаємо спортсменів, тренерів та усіх причетних до успіху нашої громади! 

Дякуємо ЗСУ за можливість досягати спортивних результатів!

За повідомленням  Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Важливі акценти

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу.

Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань.

Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України.

Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива.

Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.

Перша незалежність

У 1917 році постала Українська Центральна Рада, згодом була створена Українська Народна Республіка.

Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. У ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили і відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”.

6 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

_{За повідомленням Інституту української національної пам’яті} 

^{Шановна Роменська громадо!}

^{29 січня минає 106-та річниця бою під Крутами. Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів, військових у нерівних умовах бою протистояли ворогу. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священиків; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього захисту.}

^{Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ.}

^{Ця битва стала легендарною та символізує патріотизм і самопожертву молоді в боротьбі за Українську Незалежність. Подвиг під Крутами — приклад для багатьох наступних поколінь.} 

^{Так, під час повномасштабного вторгнення росії молоді люди стали одними з перших, хто взяв до рук зброю, щоб захистити майбутнє рідної країни. Вони вступали до лав ЗСУ, часто не маючи бойового досвіду.} 

^{Молодь була і залишається однією з рушійних сил, що наближають перемогу України. Як на фронті, так і в тилу.} 

^{Цінуємо подвиг кожного. Вшановуємо пам’ять героїв, загиблих під Крутами. Пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя в боротьбі за незалежну Україну. Шануємо наших захисників, хто сьогодні боронить Українську державу.} 

^{Слава Героям! Слава Україні!}

Знову дороги Роменської громади встелені слізьми і квітами. Знову люди у страшному смутку – додому на щиті повернувся наш Захисник Михайло ДОВБНЯ. Сьогодні нашу громаду вкотре об’єднало горе втрати захисника.

У жалобі схиливши голови, ставши на коліна, тримаючи в руках державні прапори, зустрічали «живим коридором» Героя, який воював і загинув за мирне українське небо, щасливе майбутнє для наших дітей.

Спільна молитва та прощання із Захисником відбулось на Алеї Слави поблизу Меморіалу пам’яті загиблим військовослужбовцям Роменської громади.

Віддати шану Захиснику України, підтримати родину в цей скорботний день, прийшли керівництво громади, побратими, священнослужителі, знайомі, друзі,  сусіди та небайдужі жителі Роменської громади.

Зі словами співчуття до родини звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: “Страшна подія зібрала нас сьогодні тут. Ми проводжаємо в останню путь хороброго захисника, вірного сина України, побратима, земляка, Героя Михайла ДОВБНЮ. Гірко та боляче щось говорити. Адже жодні слова, вмовляння та співчуття не здатні зробити меншим той біль, що роздирає на шматки серце й душу рідних… Ми знаємо, що хоч тіло вмирає, але душа вічна. Тепер Михайло у наших серцях, у нашій пам’яті навічно залишиться незламним Героєм, відданим сином своєї родини, безстрашним воїном України. Співчуття родині та близьким загиблого Захисника. Сумуємо разом з вами. Вічна пам’ять, вічна шана, вічний покій Михайлу ДОВБНІ.”

Наш Захисник народився 23 листопада 1977 року в м. Ромни, де й проживав.

Навчався в Роменській загальноосвітній школі № 1.

Після закінчення школи, вступив до Роменського вищого професійного училища, де здобув  професію «столяр».

Останнє місце роботи Михайла – Роменське ТОВ «Торгсервіс», де він працював кладовщиком і експедитором.

Михайло мав сімейну справу: понад 20 років разом з дружиною розводив кролів рідкісних порід. А почалося все з того, що мама подарувала Михайлу пару звичайнісіньких кроликів. Спочатку він почав тримати безпородних кроликів у своєму господарстві, а далі це захоплення перетворилось в розведення чистопородних кроликів. Михайло також був членом «Клубу кролівників Сумщини» і часто брав участь у обласних та міжнародних виставках. 

Неодноразово Михайло привозив «пухнастих улюбленців» на виставки, які проводилися під час святкування Дня міста Ромни.

Михайло дбав про свою родину, розвивав власну справу, будував свої плани на життя, але жорстока війна обірвала всі сподівання та мрії…

Отримавши в січні 2023 року повістку, Михайло, не вагаючись, взяв до рук зброю і став на захист рідної України. Весь цей рік він служив водієм зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону однієї з військових частин. Разом з побратимами брав участь у важких боях на Авдіївському напрямку.

Здавалося б, попереду ще довге життя й сива, затишна старість. Але війна забирає найцінніше – час бути разом, залишаючи нестерпні випробування в очікуванні дзвінка з фронту.

18 січня Михайло востаннє попередив родину, що не буде на зв’язку кілька днів, але так з цього бойового завдання і не повернувся… Бій поблизу населеного пункту Костянтинівка, став для воїна останнім. Життя Героя обірвалося 21 січня 2024 року. До останнього подиху рядовий Михайло ДОВБНЯ був вірний військовій присязі, українському народові, своїм переконанням та цінностям, за які віддав своє життя.

Скорбота і сум завмерли в повітрі… Звістка про його смерть ранила не одне серце. Мрії, цілі та бажання, скільки всього не встиг він зробити…

Його загибель стала черговою раною на зболеному серці українського народу, в душах рідних, близьких, друзів і побратимів, які любили і цінували Михайла за щирість, відвагу і надійність справжнього чоловіка.

Михайло ДОВБНЯ був добрим сином і братом, чудовим чоловіком, батьком, люблячим і чуйним дідусем двох маленьких онуків…

Його життя обірвала оскаженіла путніська армада у розквіті сил. У цьому році Михайлу мало б бути 47… Та не судилось…

Він не встиг нажитись у своєму домі, розділити усі щасливі сімейні миті, награтися з онуками…

Годинник життя Михайла зупинив свій відлік на 46…

Михайло став ще одним воїном, який, на жаль, не зможе відсвяткувати Перемогу, яка, обов’язково настане. Але він залишиться назавжди у нашій пам’яті, адже завдяки таким мужнім воїнам, як Михайло, ми живемо, працюємо, виховуємо дітей, вільно розмовляємо рідною мовою… Завдяки таким як він, ми – вільний народ, який має сили і продовжує боротися за своє майбутнє. Ми ніколи не забудемо і не пробачимо клятим ворогам жодної втрати в цій страшній війні. Будьмо єдиними, щоб вистояти і вижити, бо інакшого шляху просто не має!

Вічна пам’ять Герою! Вічна слава! Всією Роменською громадою висловлюємо найщиріші співчуття рідним, близьким та всім, хто знав і любив Михайла.

Вічна пам’ять, Царство небесне,Слава Герою України!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

З метою належного вшанування пам’яті військовослужбовця ДОВБНЯ Михайла Анатолійовича, який загинув внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідно до Розпорядження від 27.01.2024 року № 31-ОД в Роменській міській територіальній громаді 28 січня 2024 року оголошено Днем жалоби

На знак скорботи за загиблим військовослужбовцем ??ДОВБНЕМ Михайлом Анатолійовичем:

1. приспустити Державний Прапор України з чорною стрічкою на адміністративних будівлях міської ради та її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій розміщених на території громади;

2. скасувати проведення в громаді розважально-концертних заходів, внести зміни до програм радіопередач на місцевому каналі;

3. заборонити звучання розважальної музики у закладах торгівлі, ресторанного господарства та у громадському транспорті.

Вічна і світла пам’ять нашому Герою – ДОВБНЮ Михайлу Анатолійовичу

Однією з найжахливіших подій ХХ століття є масові розстріли євреїв у роки Другої світової війни.

Голокост – це спільна трагедія людей усіх національностей в Україні. Знищені долі, роз’єднані родини – це занадто жорстокий урок історії, який потрібен пам’яті для того, щоб запобігти повторенню трагедії. На превеликий жаль, він не обійшов стороною Україну. Друга Світова Війна була трагедією для українських євреїв. 27 січня 1945 року на волю вийшли в’язні найбільшого нацистського табору смерті в Освенцимі.

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію, в якій постановила, що 27 січня – це Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Тож щороку в цей день Україна разом з усією світовою спільнотою вшановує пам’ять загиблих жертв Голокосту. Саме цього дня радянські війська звільнили нацистський табір смерті Аушвіц, що розташовувався на теренах Польщі й де було знищено близько мільйона євреїв із різних країн Європи.

У День скорботи та пам’яті у Роменській громаді відбулося покладання квітів до підніжжя пам’ятка розстріляним єіреяв в с. Піски за участю заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василя МАРЮХИ, голови іудейської громади Майї ФЕДЕНКО, педагогічного колективу на чолі з директором Роменського ліцею № 4 ім. Тетяни Маркус Лілією ГОРОДЕЦЬКОЮ.

«Цей день є символом скорботи як для єврейського народу, так і для всіх інших націй, що мають у своїй історії такі трагічні сторінки. Потрібно пам’ятати страшні уроки минулого і не допустити їх повторення. Ми ніколи не забудемо цих невинних жертв. Будемо завжди стояти за утвердження злагоди та миру», – зазначив на заході Василь МАРЮХА. 

Сприймаючи ці події як загальнолюдську трагедію та пам’ятаючи про її жахливі наслідки, присутні схилили голови перед жертвами та згадали українців, які усіма способами намагалися їм допомогти, і нерідко платили за це своїм життям. Вшанувавши хвилиною мовчання пам’ять невинних жертв, гибель яких і досі є гірким відлунням тих лихих воєнних часів, до підніжжя пам’ятного знаку розстріляних євреїв у селі Піски від громади було покладено квіти.

За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни стали шість мільйонів людей.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. 

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. 

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» –таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.

Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.

Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

А ще – уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку.

І звісно – неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні. І без власне готовності діяти на випередження.

Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту – нагода ще раз замислитися над цим.

За минулий рік ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму.

Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.

Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.

Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну стали жертвами рашизму.

Ванда Об’єдкова була однією з тих людей, які вижили в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна вижила тільки тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих же міських маріупольських підвалах обірвалося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці й будинки міста перетворювали в пустку російська артилерія й авіація.

Борис Романченко був в’язнем одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальду. Крім того, його утримували в таборах Пенемюнде, Дора та Берген-Бельзен. Він опікувався збереженням пам’яті про нацистські злочини, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахітття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав майбутнім поколінням. Його життя обірвалося не в нацистській в’язниці чи за колючим дротом, а у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили смертоносною зброєю росіяни. Борису Романченку було 96 років

Берген-Бельзен. Він опікувався збереженням пам’яті про нацистські злочини, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахітття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав майбутнім поколінням. Його життя обірвалося не в нацистській в’язниці чи за колючим дротом, а у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили смертоносною зброєю росіяни. Борису Романченку було 96 років.

Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.

За повідомленням українського Інституту національної пам’яті 

Шановні мешканці Роменської громади! 

Сьогоднішній день є чимось більшим, ніж днем пам’яті, історичною подією чи уроком для майбутніх поколінь. Адже Голокост – це спільна для всіх трагедія, спільний біль та спільна пам’ять. Це символ того, наскільки дбайливо потрібно ставитися до людського життя, що добро ніколи не буде переможено злом. І це заклик – жити у мирі, злагоді та взаємній повазі.

Наша спільна мета – не допустити повторення таких трагедій у майбутньому. І дуже важливо, щоб молоде покоління не просто пам’ятало і шанувало жертв Голокосту, але й усвідомлювало, що злочини такого масштабу не проходять безслідно і що тільки ми самі, не залишаючись байдужими, можемо змінити світ на краще.

Ми вічно будемо пам’ятати найжахливішу трагедію у роки Другої світової війни – Голокост! Трагедію одного народу, яка залишила кривавий слід в історії людства й відізвалася болем в душі кожної людини в світі!

Висловлюю щирі співчуття всім на чию долю випали жахіття Другої світової війни, всім хто втратив найближчих та найрідніших. Щиро захоплююся героїзмом тих, хто вистояв, виборюючи свободу нашого народу! 

Низько вклонімось перед пам’яттю невинно убієнних й закатованих в «таборах смерті», вшануймо пам’ять всіх жертв нацистських переслідувань! 

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ 

Сьогодні відбулось офіційне відкриття дитячого та травматологічного відділень головного корпусу Роменської центральної районної лікарні після оновленого ремонту. На сьогодні будівельні роботи завершені. Зроблено дуже багато. Відділення оновлені повністю: від заміни сантехніки до внутрішнього оздоблення.

На офіційне відкриття відділень після ремонту завітали виконуючий обов’язки начальника управління охорони здоров’я Сумської обласної військової адміністрації Анатолій КОТЛЯР, керуючий справами виконавчого комітету Роменської міської ради Наталія МОСКАЛЕНКО, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василь МАРЮХА.

Анатолій КОТЛЯР відзначив злагоджену роботу медичного колективу на чолі з головним лікарем, та анонсував, що у 2024 році Роменська ЦРЛ отримає комп’ютерний томограф максимальної потужності.

У вітальному слові Наталія МОСКАЛЕНКО сказала: «Зараз важкий час, але незважаючи ні на що, ми повинні і надалі працювати над тим, щоб усі мали доступ до кваліфікованої медичної допомоги в належних умовах. Медицина сьогодні багато надає допомоги і військовим, і населенню. Дуже важливо, щоб умови були якісні, щоб медицина була доступна, і кожен міг отримати допомогу вчасно. Тож маю щиру надію, що з відкриттям оновлених відділень ми надаватимемо ще якісніші послуги мешканцям нашої громади. Закликаю до єдності, бо саме єдністю та згуртованістю зможемо протистояти не тільки недугам та хворобам, але й ворогу!».

 «У воєнний час особливо важливо знати, що кошти витрачені не марно. Ремонт цих відділень був вкрай необхідним. Ми робимо усе для якісної допомоги нашим пацієнтам і прагнемо бути кращими!», – зазначила під час відкриття відділень головний лікар Валентина ГУНЬКОВА, після чого продемонстровала присутнім результати ремонту.

Відремонтоване травматологічне відділення на 15 ліжок відповідає вимогам сучасності: повністю оновлене внутрішнє оздоблення, замінено сантехніку, систему електропостачання,  комунікації з водопостачання та каналізації, придбані нові меблі та сучасне  медобладнання, в т.ч. у гіпсувальну та перев’язувальні, лікарняні палати облаштовані новітніми функціональними ліжками; в гіпсувальній та 2 палатах змонтовано 7 точок подачі кисню.

Дитяче відділення на 20 ліжок має також оновлену матеріальну-технічну базу згідно вимог та табеля оснащення: світлі та просторі  лікарняні палати з новими меблями, маніпуляційна із сучасним медичним обладнанням, душові із новою сантехнікою, ігровий куточок –  усе це зроблено для того, щоб маленькі пацієнти знаходилися в комфортних умовах під час лікування, адже щороку у відділенні отримують медичні послуги близько 400 дітей. Для надання невідкладної медичної допомоги та за потреби в лікуванні захворювань палата інтенсивної терапії, маніпуляційна та загальна палата облаштовані 7 точками подачі кисню.

В обох  відділеннях враховані потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; проведено розширення дверних пройомів; санітарні кімнати облаштовані поручнями.

Витрати на проведення ремонту дитячого відділення склали – 3,4 млн. грн., травматологічного – 3,9 млн. грн. за рахунок власних коштів ЦРЛ, отриманих від НСЗУ на надані медичні послуги. Завдяки раціональному використанню коштів НСЗУ заклад мав залишок цих фінансів, який спрямували на ремонтні роботи даних відділень.

Оновлення та відкриття таких відділень, створення комфортних умов  для перебування пацієнтів та професійної діяльності медичних працівників сприятимуть наданню якісних медичних послуг в лікарні Роменської громади.

Разом до Перемоги!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Шановні працівники контрольно-ревізійної служби!

Від щирого серця вітаю вас із професійним святом!

Ваша служба забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням підприємствами, установами і організаціями, коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, збереженням державного і комунального майна, веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Переконаний, що кожен фахівець служби пам’ятає про високу відповідальність за стан фінансової дисципліни у державі, й надалі вірно служитимете інтересам громадян рідного краю та України.

Ваша праця допомагає зберігати спокій в наших будинках, ваш нелегкий труд йде на благо для всієї держави і для кожної людини окремо.

Бажаю кожному із вас бадьорості і оптимізму, нехай вас завжди супроводжує успіх і удача. Міцного здоров’я, щастя, миру і добробуту!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ