Новини міста (5774)

19.02.2024 в 17:15
Коментарів немає
 
Сайт 400х300 Соцмереж

День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську та національну відвагу й самовідданість, силу духу та стійкість громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Свобода – фундаментальна характеристика людського існування, це змога вільного вибору та усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації суспільства та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України.

Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Його було спричинено різкою зміною зовнішньополітичного курсу та вектора розвитку держави, а згодом антиконституційними діями влади. Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці – Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом перетворилися на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму президента Віктора Януковича – проти корупції та порушення прав людини. Дії влади, спрямовані на придушення протестів силовим шляхом, призвели до ескалації конфлікту та людських жертв. Загиблих під час протистоянь у грудні 2013-го – лютому 2014 року активістів назвали Небесною Сотнею. Згодом лави Небесної Сотні поповнили українські патріоти, учасники Революції Гідності, які загинули, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України навесні 2014 року.

Активне посилання, на:

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ – ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

19.02.2024 в 17:10
Коментарів немає

“Характери Гідності” – спільний проєкт Національного музею Революції Гідності та ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”. Це серія роликів про те, якими герої Майдану були в житті. Це короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення. Розповіді найближчих родичів покликані нагадати нам про ціну свободи та відповідальність за її збереження. Ці відео є складовою інформаційної кампанії Національного музею Революції Гідності до пам’ятних днів. Наразі проєкт налічує 43 відео. Вперше публіці був представлений у 2019 році до Дня Героїв Небесної Сотні.

Музику спеціально для “Характерів гідності” написав і зіграв Роман Коляда.

Ідея та режисура: Дарина Кульчицька.

“Характери гідності” – серія роликів про те, якими герої Майдану були в житті. Це короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення. Розповіді найближчих родичів покликані нагадати нам про ціну свободи та відповідальність за її збереження. Спільний проєкт Національного музею Революції Гідності та ГО “Родина Героїв Небесної Сотні”.

Наразі проєкт налічує 43 відео. Вперше був представлений публіці у 2019 році до Дня Героїв Небесної Сотні. З роликами можна ознайомитися на ютуб-каналі Національного музею Революції Гідності.

5 останніх відео опубліковані в статті нижче.

Віктор Прохорчук

Віктор Прохорчук народився 25 травня 1975 року на Житомирщині. Уперше прибув на Майдан наприкінці листопада 2013 грудня, не повідомивши про це рідних. Згодом записався до Самооборони Майдану. 18 лютого після ходи до Верховної Ради України за нез’ясованих обставин зник, тіло загиблого зі слідами насильницької смерті виявили в одному з дворів по вулиці Хрещатик.

Розповідає Наталія Прохорчук, дружина:

Я була на Дні народження своєї подруги і вже після Дня народження ми поверталися додому і зайшли в кафе попить кави, він сидів за сусіднім столиком. Так ми познайомилися. Скажу чесно, ми провстрічалися чотири місяці і одружилися, а коли ми переїхали у свій власний дім, це був приватний сектор, кури, я завела курей, він нічого мені про це не говорив. Потом я захотіла кролів, завели кролів, потім я захотіла свиней, ну захотіла розширяться, як кажуть, він теж був не проти, він мені допомагав у цьому. Завжди допомагав. Ми жили в центрі, я розуміла, що корову в центрі – вона мені не цей, я захотіла козу, то були його такі слова, він сказав: “Знаєш що, тут не хватає ще тільки крокодила”. І все, оце отакі були його слова, я поняла, шо коза не надо.

У нас уже народився менший син, і я була в декреті, і мені запропонували роботу, а він якраз на той момент був без роботи, у нього не було роботи. Я цей декрет переоформлюю на нього, він залишається в декреті, я йду на роботу. І чесно скажу, це для мене були щасливі такі місяці, поки він був у декреті з цим меншим, а я була на роботі. Тому що я приїжджала з роботи, в мене в хаті було чисто, напалено, їсти зварено, дитя нагодоване, ну все робив. Я ж кажу, я тоді відчувала себе такою щасливою, я не думала що це так буває“.

Іван Наконечний

Іван Наконечний – найстарший з Героїв Небесної Сотні, народився 18 жовтня 1931 року. Долучився до протестів після побиття 30 листопада 2013 року силовиками активістів на майдані Незалежності. 18 лютого 2014 року разом з іншими мітингувальниками Іван Наконечний був в урядовому кварталі, його побили, він отримав важкі травми голови та хребта, після операції два тижнів перебував у комі й помер 7 березня.

Розповідає Валентина Бондар, племінниця Івана:

В Ленінграді вони жили, приватний сектор, і каже, всі діти його любили з вулиці, і всі хотіли, щоб він із ними гуляв. А в них там паркова зона і він каже: “Добре, я вас візьму з собою, тільки якщо ви всі будете мене називать татом”. І він каже: “Я іду, і людей так багато приїхали в парковій зоні відпочивати”, і говорить: “Я іду, зі мною зграйка дітей – сім-дев’ять чоловік, і всі кличуть мене “тато, тато”.

Займався спортом завжди, у 80 років він катався на лижах взимку, якщо лягав сніг, у мене на балконі так і залишилися його лижі, і я їх не хочу викидать, бо це приклад мені, є на кого рівняться.

Приїжджаю на дачу і зразу кричить: “Валя, Валя!” І зразу з двох сторон – шо? А? Каже: “Який я щасливий, у мене дві Валентини”.

В перший же день я сідаю на велосипед і ми їдемо, і тьотя Валя завжди каже: “Ну хай вона там відпочине, навіщо ти її там береш?” – “Нє, вона повинна подивитися, куди ми повинні повезти бджоли, подивиться, в яку гречку ми должні стрибнути, чи вона дає мед, бо є така гречка на полі, яка ще не дає мед”. Ми їдемо кілометрів 5–10, в мене вже ноги болять, він каже: “Ти шо? Ти від мене молодша на тридцять років, ти чого це відстаєш?” Коли ти під’їжджаєш до гречаного поля і зупиняєшся, а навколо жодної машини, то ти чуєш, коли летять ці бджоли, пахне медом і пахне гречкою. Ми зупинялися, клали велосипеди обабіч дороги і він заходив зі мною в гречку, і дивилися, чи сідає бджола на гречку, він дивився, чи можемо ми сюда привезти пасіку, перевезти пасіку, щоб бджоли брали саме гречаний мед. Дуже смачний, такого меду ніколи вже не буде”.

Олександр Капінос

Олександр Капінос народився 10 березня 1984 року, був фермером, проживав на Тернопільщині. Олександр прибув до Києва наприкінці листопада 2013 року, коли Євромайдан тільки розпочався. 18 лютого 2014 року разом зі своєю сотнею обороняв від штурму двір Будинку Федерації профспілок України. Того дня Олександр отримав поранення голови, а 19 лютого помер у лікарні.

Розповідає Олена Капінос, мама:

“Посадили один рік картоплі так багато, три гектари, посадили, викопали половину в вересні, і каже мій Сашко: “Я їду в Крим, на море”. “Дитино, а хто копати буде? Половину тільки вибрали”. І він каже: “Ви мені лишіть моє, я приїду викопаю”. І він автостопом поїхав собі у Крим, і він, мабуть, тиждень їхав туди, на море, тиждень. Дзвоне через два дні: “Мам, я вже гори обійшов кримські” – “А хоч купався?” – “Ну то скупався один раз, чого я буду там вилежуватися?”. І коли приїхав додому каже: “Знаєте, я згубив телефона. Вертаюся назад, ну от кудою йшов, вертаюся назад. І дивлюся, жіночка стоїть і тримає телефона, стоїть, чекає, бо хтось згубив телефона”. Сказав: “Дивіться, мам, на скільки люди різні”. Назад приїхав трошки скоріше, ніж за тиждень. Автостопом любив мандрувати, це віповідно. Це справа поговорити по дорозі з людьми. Він каже: “Ви не можете собі уявити, скільки цікавих людей я собі на своєму шляху зустрічаю. Хтось мені щось розкаже таке, що я не знаю, може, когось я переконаю в чомусь, і це також дуже добре буде”. Тому, так як мамі – це страшно було, знаєте, це ж дорога, спинити чужу машину, це трохи так боязко, но він не з боягузів, він цього не боявся, але завжди вірив людям.

Все казав: “Я не боюся ворогів, бо я знаю, що від них чекати, я себе налаштовую на це, я не боюся друзів, тому що вони мене ніколи не образять, але боюся байдужих, бо від них не знаю чого чекати”.

Сергій Бондарев

Сергій Бондарев народився 24 листопада 1981 року, проживав на Донеччині, працював у галузі IT. У 2013-му Сергій з перших днів Євромайдану відвідував мітинги у середмісті Києва. 18 лютого 2014 року  близько 20:00, перебуваючи поблизу Будинку федерації профспілок України, отримав чотири вогнепальні поранення та помер того дня у лікарні.

Іван Пантелєєв

Іван Пантелєєв народився 1 грудня 1981 року, був музикантом, проживав на Донеччині. 10 грудня 2013 року Іван виїхав до столиці й приєднався до протестів. 20 лютого 2014 року він допомагав виносити поранених з-під обстрілів, отримав кілька поранень і загинув вранці того дня.

Розповідає Світлана Руденко, сестра Івана:

Він вчився краще, ніж я, тому що точні науки йому давались легко, якось він багато читав. Але були нюанси в поведінці, бо він був дуже активним, дуже активним. На перервах от іду я, біжить Ваня, а за ним весь клас, от весь клас, дівчатка в фартушках, з бантиками, все одно всі біжуть за Ваней, куди Ваня сказав, туди всі побігли, таке було.

Ну якось так смішно, бо я його як ото Петрика П’яточкіна виловлювала серед його друзів, не могла знайти, бо він такий маленький був, шебутний, він низького росту був і в подтяжках завжди ходив.

Я ходила в цей час на фортепіано в музичну студію і він ходив зі мною. Я вже десь третій-четвертий клас, а він перший-другий. Короче, він повчився пару років, потім сказав що це трошечки нуднувато, йому не цікаво. І він не закінчив, музичну студію, закінчила тільки я. Але фортепіано стояло у нас в куті і він завжди на ньому грав. І навіть більше, ніж я. Він приходив, він підбирав мелодії і оці такі, знаєте, було там цікаво, думаю, мені надо три-чотири години, щоб розігратися на гаммах, а Ваня так прийшов, раз-два зіграв і вже за дві хвилини у нього все получилось.

Я на літо приїжджала з дітками до нього завжди, з бабусею, потому шо там великий будинок, великий сад, великий город, він завжди запрошував, там було комфортно з ним дуже. Знаєте, він такий легкий-легкий в спілкуванні, в битовому сенсі взагалі з ним дуже легко, він такий, і якщо ми закривали там овочі-фрукти, там компоти, він завжди поруч допомагає, якось так не надо десять раз просить, він підійшов, все зробив.

Він же поступив в технологічний технікум на кулінара, і в нього це так получалось непогано, він дуже смачно, до речі, борщ класно навчив готувати мене він.

Що здивувало, коли ми його з морга забирали, у нього вервиця була, біленький оцей хрестик. Був шок в мене, Ваня не хрещений був, а на Майдані, я думаю, він прийняв оце все на себе, бо він казав, що тут священники є, ми ходимо в палатки до них. Ну думаю, раз така вже ситуація, то не дуже весело, конешно. Страшно, страшно…”

 

19.02.2024 в 14:38
Коментарів немає

18 лютого 2024  року в борцівському залі відділення дзюдо ДЮСШ ім. В. Гречаного відбувся традиційний турнір з рукопашного бою на честь учасників бойових дій.

У турнірі взяли участь спортсмени команд: відділення дзюдо ДЮСШ ім. В. Гречаного (тренери Олександр та Дмитро Богуші), Сумської обласної федерації кіокушин карате (тренер Сайфулла Магомедов), спортивного клубу «Легіон» (тренер Владислав Лакиза) та  спортивно-оздоровчого клубу «Гладіатор» (тренер Андрій Шпота).

З вітальним словом до учасників турніру звернувся міський голова Олег Стогній, який побажав юним спортсменам вдалого виступу та  перемоги у змаганнях. 

Турнір пройшов у запеклій та безкомпромісній боротьбі. Спортсмени продемонстрували гарну підготовку та волю до перемоги.

Переможцями у своїх вікових та вагових категоріях стали вихованці: відділення дзюдо ДЮСШ ім. В. Гречаного: Євченко Єгор, Артюх Данило, Харина Давид, Гриценко Назар, Остапенко Назар, Кузьменко Назар, Кухар Кирило,  Примак Захар, Махов Ярослав, Дорошенко Матвій, Гіря Артур та  Балюра Денис; Сумської обласної федерації кіокушин карате: Таран Нікіта та Гамула Руслан; спортивного клубу «Легіон»: Калуга Іван, Кузнєцов Матвій та Мельник Артем; спортивно-оздоровчого клубу «Гладіатор»: Прийма Дмитро, Калусенко Станіслав, Колодницький Дмитро, Коноваленко Роман, Сердюк Марк.

Переможці та призери змагань  нагороджені грамотами  та медалями відділу молоді та спорту  Виконавчого комітету Роменської міської ради.

Дякуємо Збройним силам України за змогу проведення турніру з рукопашного бою на честь учасників бойових дій, бажаємо нашим воїнам швидкої перемоги над ворогами нашої України.

Вітаємо переможців! Бажаємо юним спортсменам гарних здобутків та нових перемог під мирним небом України.

За повідомленням відділу молоді та спорту

19.02.2024 в 13:30
Коментарів немає

В Роменській міській територіальній громаді з 13 лютого розпочалися заходи із психологічної стресостійкості  для посадових осіб місцевого самоврядування. Протягом 13 – 16 лютого 2024 року відбувся перший блок тренінгів на тему «Психологічна стресостійкість в надзвичайних ситуаціях», який провела бізнес – тренерка, психологиня, мотиваційна спікерка Олена Жаворонкова. В тренінгах взяли участь старости та адміністратори віддалених робочих місць старостатів громади.

Під час тренінгу учасники ознайомилися з питаннями розвитку стресостійкості, видами надзвичайних ситуацій, складовими резілієнсу, обговорили стратегії та шляхи подолання стресу та відпрацювали практичні навички його подолання за допомогою технік креативності та творчого мислення.

Велика подяка тренеру Олені Жаворонкові за позитив, відданість своїй праці, легкій подачі інформації, та Проєкту створення Громадського центру правосуддя у м. Ромни, який реалізується за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх».

Нам разом вдалося створити комфортне середовище, в якому кожен зміг бути почутий, отримати підтримку та натхнення  для подальшого надання послуг мешканцям громади.

Впевнено крокуємо до Перемоги!!!

За повідомленням Управління адміністративних послуг м. Ромни

19.02.2024 в 12:00
Коментарів немає
ШАНОВНІ РОБОТОДАВЦІ!
Державна служба зайнятості пропонує роботодавцям компенсацію за облаштування робочих місць осіб з інвалідністю.
➡️ З ? січня ???? року вступили в силу нові норми компенсації за облаштування робочого місця для людей з інвалідністю І та ІІ груп.
 
До ???,? тис. грн (?? мін. з/п) компенсації може отримати людина з інвалідністю І групи, а для ІІ групи – до ?? тис. грн (?? мін. з/п).
 
За цією програмою роботодавці отримують компенсацію на придбання:
? Меблів
? Поручнів та брусів
?️ Допоміжних засобів для позиціонування курсора та тактильних комп’ютерних дисплеїв
⌨️ Брайлівських клавіатур та портативних пристроїв
?️ Підйомних платформ для робочих місць та інше.
 
? Більше про програму можна дізнатися за посиланням: https://bit.ly/3v0Izrp
 
? За більш детальною інформацією можна звернутися до фахівців Роменської філії Сумського обласного центру зайнятості за телефонами: 
? 0972278412, 0442449420 або за адресою: м. Ромни, вул. Аптекарська, буд. 2.
За повідомленням Роменської філії Сумського обласного центру зайнятості 
19.02.2024 в 12:00
Коментарів немає

16 лютого 2024 року в онлайн – форматі відбулось третє засідання Робочої групи з питань розробки Плану відновлення та розвитку Роменської міської територіальної громади, яку очолює керуючий справами виконкому Наталія МОСКАЛЕНКО. 

План відновлення та розвитку розробляється Роменською громадою завдяки участі в проєкті «Планування відновлення в громадах», який впроваджується спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України у рамках діяльності Good Governance Fund за фінансової підтримки UK International Development від Уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Britain та КПМГ.

Спільно з експертами Роменська громада підготувала ідеї та концепції проєктів, що включатимуться до плану, обговорено бачення громади після відновлення.

За результатами засідання робочої групою буде проведено пріоритезацію проєктів за визначеним критеріями та напрямами, щоб створити фінальний варіант Плану відновлення та розвитку Роменської громади.

За повідомленням управління економічного

розвитку Роменської міської ради

19.02.2024 в 11:00
Коментарів немає

Сьогодні Роменське громада попрощалася з Героєм – Михайлом Михайловичем ПАНТЕЛІЄНКОМ, який перебував у місцях, де велися запеклі бої, стояв на захисті своєї країни та вірив у Перемогу.

Загинув, бувши вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконав свій службовий обов’язок, віддав за мир в Україні найцінніше – власне життя.

Михайлу навіки залишиться 55 років….

Живим коридором-пам’яті та шани, стоячи на колінах, зі сльозами на очах, провести в останню путь Героя прийшли рідні, близькі, керівництво Роменської та Андріяшівської громад, друзі, однокласники, колеги, побратими, односельці та просто небайдужі мешканці, щоб висловити безмежну вдячність за неоціненний внесок у майбутнє рідної країни.

Траурний мітинг та прощання із загиблим Захисником відбувся на Алеї Слави. У вись здійнялась спільна молитва за упокій душі загиблого воїна Михайла ПАНТЕЛІЄНКА.

«Ворог забирає найкращих. Безжалісно, криваво, безперервно. Сьогодні на щиті повернувся ще один Герой… У боротьбі за Україну, за мирне небо над нашими головами віддав своє життя стрілець, помічник гранатометника, старший солдат – Михайло ПАНТЕЛІЄНКО, який загинув в жорстокому бою з окупантами 15 січня 2024 року поблизу населеного пункту Синьківка Харківської області.
Якби не московити з їхніми бажаннями знищити Україну і всіх нас, Михайло би зараз продовжував працювати і будувати плани на майбутнє.
Сьогодні ми всі схиляємо голови перед мужністю, сміливістю та безстрашністю Воїна, який став на захист України.
Михайло з честю виконував військовий обов’язок до останнього свого подиху і загинув на полі бою.
Він віддав найдорожче, що мав – своє життя за свободу і волю рідної землі. Вічна слава Герою Михайлу ПАНТЕЛІЄНКУ», – звернувся до присутніх очільник Роменської громади Олег СТОГНІЙ.

Михайло ПАНТЕЛІЄНКО народився 11 серпня 1968 року в с. Низківка Сновського району Чернігівської області.

Михайло був з багатодітної родини, мав 3 братів і сестру. У родині Михайло був найменшим.

Закінчив школу.

Пройшов строкову службу у м. Красноярськ.

Працював в м. Чернігів, де обслуговував високовольтні електричні мережі.

Михайло також доглядав хвору матір…

Коли розпочалась війна, Михайло не зміг дістатися роботи, бо російські війська здійснювали масований обстріл м. Чернігів.

22 березня 2023 року Михайла призвали на військову службу до лав Збройних сил України. І хоч у нього були серйозні проблеми зі здоров’ям: на роботі отримав виробничу травму, впав з висоти і переламав кістки, але Михайло твердо вирішив іти захищати країну. Казав: «я маю йти».

За його плечима участь в бойових діях в районі Бахмуту, Лиману, Куп‘янську, Синьківки…

11 січня 2024 року Михайло зателефонував племіннику привітати з днем народження, наступний раз мав вийти на зв‘язок через 2 дні… але більше не вийшов.

Згодом були довгі дні і ночі в очікуванні та молитві. Рідні до останнього вірили і сподівалися, що він живий. Але дива не сталося…

15 січня 2024 року виконуючи бойове завдання, потрапивши під ворожий мінометний обстріл, життя Михайла обірвалося поблизу населеного пункту Синьківка Харківської області… У той день на полі бою разом з Михайлом загинуло 15 його побратимів…

Пекучим болем для рідних стала ця непоправна втрата. Військовослужбовець став ще одним ангелом, який триматиме небо над Україною.

Висловлюємо щирі співчуття від імені усієї громади родині Героя.

Ми ніколи не пробачимо ворогу кровопролиття та усі ті біди, які він приніс на нашу землю.

Ми ніколи не забудемо цієї страшної ціни нашої свободи і волі.
І надалі будемо єдиними у прагненні Перемоги, у допомозі війську та кожному Воїну допоки ворог на нашій святій землі.

Надіємось лише на те, що скоро ця нечисть буде вигнана з території нашої держави і ми будемо розвивати незалежну і вільну Україну.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!

Вічна пам’ять Герою – Михайлу ПАНТЕЛІЄНКУ!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

19.02.2024 в 06:30
Коментарів немає

Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який  має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

Тризуб має тисячолітню історію, починаючи з князівського роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності. І сьогодні він на наших знаменах і зброї – як символ незламності і звитяжної боротьби проти окупанта!

Будьмо гідними нашої історії і тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні!

Разом до перемоги!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

18.02.2024 в 12:00
Коментарів немає

З метою належного вшанування пам’яті військовослужбовця ПАНТЕЛІЄНКА Михайла Михайловича, який загинув внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідно до Розпорядження від 18.02.2024 року №47-ОД в Роменській міській територіальній громаді 19 лютого 2024 року оголошено Днем жалоби

На знак скорботи за загиблим військовослужбовцем ПАНТЕЛІЄНКОМ Михайлом Михайловичем:

1. приспустити Державний Прапор України з чорною стрічкою на адміністративних будівлях міської ради та її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій розміщених на території громади;

2. скасувати проведення в громаді розважально-концертних заходів, внести зміни до програм радіопередач на місцевому каналі;

3. заборонити звучання розважальної музики у закладах торгівлі, ресторанного господарства та у громадському транспорті.

Вічна і світла пам’ять нашому Герою – ПАНТЕЛІЄНКУ Михайлу Михайловичу

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

16.02.2024 в 16:35
Коментарів немає

Виконавчий комітет Роменської міської ради повідомляє, що з 17 лютого 2024 року міський автобусний маршрут №14 «Коледж КНЕУ –  ШБУ -13» буде курсувати в звичайному режимі руху.

Дякуємо за порозуміння.

Виконавчий комітет Роменської міської ради

16.02.2024 в 10:00
Коментарів немає

Щороку 16 лютого в Україні на державному рівні відзначають нове державне свято з метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

Із нагоди Дня єднання біля будівлі Роменської міської ради відбулось підняття найбільшого державного прапора громади.

До заходу долучилися міський голова Олег СТОГНІЙ, керуючий справами виконавчого комітету Наталія МОСКАЛЕНКО, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василь МАРЮХА, депутати, правоохоронні органи, ДСНС, військові, працівники виконавчого комітету Роменської міської ради та небайдужі мешканці громади. Присутні також спільно виконали Державний Гімн України.

“У цей непростий тривожний час українці демонструють свою силу – силу в єдності, силу у вірі та довірі нашій армії, адже тільки сильні духом люди не бояться ворога і завжди перемагають. Тож й далі тримаємо наш «фронт», не опускаємо руки, єднаємося, аби швидше наблизити нашу Перемогу, перемогти ворога та разом побудувати ту громаду, про яку мріємо. Разом ми сила! З Днем єднання, Україно!»– сказав міський голова Олег СТОГНІЙ.

Сьогодні, Роменська громада як і вся Україна, святково прикрашена національними стягами і, як ніколи, об’єднана єдиною ідеєю – жити в мирі і злагоді з усім світом, процвітати, розвиватися, розбудовувати свою державу.

Ми всі – єдині. Ми – українці. І в цьому наша сила!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

16.02.2024 в 06:00
Коментарів немає

                                                                                  Шановні мешканці громади!
16 лютого український народ відзначає День Єднання. Свято, яке покликане зміцнити стійкість українського народу в умовах зростання гібридних загроз, інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.
Перед нашою державою постали серйозні виклики, які вимагають від українського народу й кожного з нас відповідальності, впевненості та конкретних дій, а головне – єдності.
У цей складний час українські воїни до останнього подиху захищають від ворога рідну землю. Сильний український народ проявляє свої найкращі якості – згуртованість та волю до перемоги. Адже Україна у нас одна і ми зробимо все, щоб вона була вільною і мирною!
Віримо у Збройні Сили України, єдність, непереможний козацький дух та продовжуємо разом захищати наше майбутнє.
Слава Героям!
Слава великому народу великої країни!
Слава Україні!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

15.02.2024 в 18:00
Коментарів немає

У зв’язку з виходом з ладу транспортних засобів за автобусним маршрутом № 14 “Коледж КНЕУ -ШБУ 13” 16 лютого 2024 року автобус курсувати не буде.

Вживаємо заходів з відновлення руху.  Тому протягом дня слідкуйте за нашими повідомленнями. 

Приносимо вибачення за тимчасові незручності.

Виконавчий комітет Роменської міської ради

15.02.2024 в 12:15
Коментарів немає

Час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності та вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.

Сьогодні, 15 лютого 2024 року, з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, у Роменській міській територіальній громаді провели покладання квітів до пам’ятних знаків, пам’ятників, меморіальних дошок воїнам – борцям за Незалежність України всіх часів.

В заходах взяли участь міський голова Олег СТОГНІЙ, керуючий справами виконавчого комітету Наталія МОСКАЛЕНКО, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василь МАРЮХА, ветерани миротворчих місій та війни в Афганістані, працівники структурних підрозділів та відділів виконкому, представники духовенства та небайдужі мешканці громади.

До присутніх на зібранні звернувся очільник громади Олег СТОГНІЙ: “Сьогодні ми вшановуємо мужність наших співвітчизників, які, будучи вірними військовій присязі, брали участь у воєнних діях, що точилися на території багатьох іноземних держав. Вічна їм пам’ять, а також усім, хто поклав життя на вівтар служінню державі й своєму народові. Від них у спадок нам, нащадкам, перейшли військовий досвід і професіоналізм, відчуття братерства і непохитна упевненість у перемозі добра і світла над злом і несправедливість. У дні російської агресії ми ще більше потребуємо досвіду, який отримали наші герої за кордоном, беручи участь у бойових діях, у миротворчих операціях у різних частинах світу. І цей досвід нам потрібен не лише, як учасників бойових дій, які вміють користуватися зброєю, а людей, які знають, що таке мир. Людей, які представляють державу, яка прагне миру, державу, яка захищає себе! Слава Україні! Слава її Героям!”

Перед світлою пам’яттю загиблих воїнів, які не дожили до сьогоднішнього дня, всі присутні схилили голови у хвилині мовчання та поклали квіти до пам’ятника.

У цей день церемонії покладання квітів та вшанування пам’яті загиблих героїв-учасників бойових дій на території інших держав були проведені у старостинських округах Роменської міської територіальної громади.

Вічна пам’ять героям, які полягли у боях на території інших держав…

Вічна слава героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну…

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики