Новини міста (5884)

22.11.2023 в 12:00
Коментарів немає

Нещодавно в м. Житомирі відбувся відкритий турнір «ZHYTOVIR OPEN» з кіокушинкай карате, в якому взяли участь 643 спортсмени  з 12 регіонів України, в тому числі роменські вихованці секції громадської організації «Дитячо-молодіжного спортивного клубу кіокушинкай карате».

Спортсмени Роменської міської територіальної громади здобули: 10 перших, 10 других та 13 третіх місць. І місце  – Полонський Олександр, Бачу Богдан, Ганжа Глєб, Шевченко Олександр  С., Шевченко Макар, Колодяжний Артем, Йосипенко Софія, Каливод Анна, Юхта Тимур, Пилипенко Вікторія; ІІ місце – Худяков Нікіта, Карпенко Матвей, Шинкарьов Давід, Палажченко Назар, Бойко Максим, Марченко Максим, Деркач Нікіта, Синько Денис, Колодій Софія, Малик Поліна та ІІІ місце – Литвиненко Андрій, Мельник Артур, Цюгро Марк, Шевченко Олександр О., Кива Олександр, Гаценко Артем, Охріменко Єгор, Захарченко Данило, Каливод Євангеліна, Косолапова Софія, Бова Валерія, Даценко Дмитро, Малій Андрій.

 У підсумку зайняли 1 командне місце серед 30 команд та 1 місце в тренерському рейтингу серед 49 тренерів.

Вітаємо наших переможців тренера  Олександра ПРЯДКУ!

Бажаємо юним спортсменам гарних здобутків та перемог!

За повідомленням Відділу молоді та спорту

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

22.11.2023 в 08:00
Коментарів немає

Шановні мешканці Роменської громади!

Повідомляємо вас, що 22 листопада 2023 в період з 10:00 до 10:20 буде проводитись технічна перевірка територіальної системи оповіщення.

Почувши у цей час сирену, зберігайте спокій – Вашому життю та здоров’ю нічого не загрожує!

Все буде Україна!

За повідомленням Департаменту цивільного захисту населення

Сумської обласної державної адміністрації

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 17:00
Коментарів немає

У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Закликаємо також людей по всьому світу засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид.

Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці.

Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації.

Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку. Для цього окупанти масово вбивають і депортують українців, руйнують міста.

І в 1932–1933 роках, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору. Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Інформаційні кампанії періоду Голодомору та нинішньої російської агресії дуже схожі. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. Як тоді, так і нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності.

Та сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні, а ми, українці, маємо власну державу, Збройні сили, згуртовані та всі разом працюємо на перемогу. І завдяки цьому успішно протистоїмо путінському геноциду. Пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, сьогодні ми всі сили спрямовуємо на підтримку наших захисників.

В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932– 1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав.

Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Водночас пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.

Історична довідка

Чому українців вбивали голодом? Після Жовтневого перевороту впродовж 1917–1921 років на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Вони шляхом прямої окупації знищили демократичну Українську Народну Республіку, проголошену 1917 року. Досвід важкої боротьби із українськими рухом змусив комуністичний режим для зміцнення свого становища в Україні піти на створення у 1919–1920 роках квазідержави УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові.

Україна в 1920-х роках переживала культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом “Геть від Москви!” тут формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця цього періоду в СРСР був встановлений тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих і великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко карався та придушувався.

Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.

Як?

Механізм, який призвів до Голодомору, був приведений у дію із Москви тодішніми лідерами комуністичної партії. У січні 1928 року режим запровадив насильницькі хлібозаготівлі. У фермерів держава примусово забирала більшу частину, або й все вирощене зерно за значно заниженими цінами. Одночасно розпочалась “ліквідація” найзаможніших господарств. У 1930 році колективізація викликає масові протести і повстання. Впродовж року в Україні відбулося понад чотири тисячі масових протестних виступів за участю більше мільйона селян. Однак, не зважаючи на це, до жовтня 1931 року колективізованими, тобто, фактично державними, стали 68 % селянських господарств та 72 % орної землі. Загалом в Україні було “розкуркулено” понад 352 тисячі господарств.

Результатом цього, а також внаслідок неефективного колгоспного господарювання став голод, через який весною 1932 року померло кілька сотень тисяч українців.

Але Україна все одно залишалася центром спротиву тоталітарному режиму. На перші сім місяців 1932-го на Україну припадає 56 % від усіх антивладних виступів у Радянському Союзі.

Улітку 1932 року через наростання спротиву Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб не “втратити Україну”. Шляхом знищення частини населення.

Під час голоду тоталітарна влада не лише не припинила примусове відбирання їжі, а й відхилила допомогу з-за кордону та кинула всі сили на ізоляцію голодуючих районів. Армія, загони НКВД оточили українські міста та залізничні станції, бо селяни втечею намагалися врятуватися від голодної смерті. Мешканцям сіл забороняли виїжджати в інші регіони СРСР. Хліб вилучався, продавався до інших країн за валюту, яку спрямовували на закупівлю верстатів та іншого обладнання для промислових підприємств.

До чого це призвело?

Саме за цей менш ніж календарний рік (1932–1933) в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистки смертності унеможливлюють встановлення точної кількості загиблих невинних людей і вичерпного поіменного списку жертв.

Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Ученими Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.Птухи для Гарвардського університету створена карта втрат УСРР у Голодоморі. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половини населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8– 9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донецькій і Луганській області – у 3–4 рази.

Голод на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.

Подолання інформаційної блокади

Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було зроблено. Офіційно голоду не було. Навіть такого слова в офіційних документах не вживалося. Масові смертність і опухання у владних документах називали – “продовольчими труднощами”.

Сільрадам наказали при реєстрації смерті не вказувати її причину. Більше того, в 1934 році надійшло розпорядження: всі книги ЗАГС про реєстрацію смертей за 1932–1933 роки вислати в спеціальні частини (де більшість із них було знищено).

Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. У січні 1933 року Нарком закордонних справ СРСР М.Литвинов зробив спеціальну заяву про відсутність голоду в країні. Режим відмовився від зовнішньої допомоги. Тим не менш, деякі західні журналісти, які побували за залізною завісою тоталітаризму, публікували репортажі про злочин, доносили світові про те, що там діється насправді.

Британський журналіст Малколм Маґґерідж у березні 1933-го здійснив поїздку в Україну й передав статті до “The Manchester Guardian”. Тоді ж репортажі британського журналіста Ґарета Джоунза про Голодомор в Україні виходили у Великій Британії, США, Німеччині. Публікації з’являлися також у французькій, австрійській, польській, бельгійській пресі. Так, у Бельгії упродовж 4 місяців до вересня 1933 року в 17 виданнях опублікували біля 50 статей і повідомлень про ситуацію в Україні.

Населення Західної України, яка на той час перебувала у складі Польщі, не залишилося байдужим до горя українців по той бік Збруча. Одним із найпотужніших був голос митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. 24 липня 1933 року він проголосив відозву “Україна в передсмертних судорогах”. Наступного дня 35 громадських організацій і партій у Львові об’єдналися в Український громадський комітет рятунку України, який став координатором допомоги жертвам і поширення інформації про цей злочин.

29 вересня 1933 року завдяки зусиллям українських діячів на засідання Ради Ліги Націй її президент Йоган Людвіґ Мовінкель (прем’єр-міністр Норвегії) ініціював обговорення голоду у радянській Україні. Рада передала це питання до Міжнародного товариства Червоного Хреста. Але Москва відкинула пропоновану допомогу голодуючим людям. У жовтні 1933 року в австрійській столиці Відні за ініціативою кардинала Теодора Інніцера створено спеціальний комітет для надання допомоги жителям радянської України.

У 1934 році з’являються перші книги, в яких розкриваються теми Голодомору в Україні. Американський журналіст та історик Вільям Генрі Чемберлин, який зумів відвідати Україну у жовтні 1933-го, наступного року оприлюднив факти про Голодомор у книзі “Залізна доба Росії”. У 1934 році було видано і перший художній твір про Голодомор в Україні – роман “Марія” українського письменника Уласа Самчука.

Після Другої світової війни в Європі та Північній Америці опубліковано перші спогади, мемуари та наукові дослідження про Голодомор. Українці, які його пережили й після війни опинилися у країнах вільного світу, разом із західними, зокрема американськими вченими, громадськими та політичними діячами збирали свідчення, вшановували пам’ять жертв, проводили наукові дослідження, видавали матеріали.

1953 року американський юрист Рафаель Лемкін, який запровадив у світову правову термінологію термін “геноцид”, охарактеризував Голодомор як “класичний приклад геноциду”.

Визначальними ж у збереженні пам’яті про Голодомор стали заходи із відзначення його 50-х роковин 1983-го, передусім у США та Канаді, що набули міжнародного розголосу. Тоді ж у канадському місті Едмонтоні спорудили перший пам’ятник жертвам Голодомору.

1984 року Конгрес США створив спеціальну Комісію з розслідування штучного голоду в Україні у складі двох сенаторів та чотирьох осіб від Палати представників. Виконавчим директором Комісії став американський історик Джеймс Мейс. Комісія дійшла такого висновку, що Сталін та його оточення вчинили акт геноциду проти українського народу. Цей звіт комісії схвалив Конгрес США 1988-го. Того ж року за ініціативою Світового Конгресу Вільних Українців створено Міжнародну комісію юристів, яка мала дослідити свідчення про Голодомор 1932-1933 років, його причини, наслідки й винуватців. Комісія дійшла висновку, що Голодомор був актом геноциду.

Під впливом викриттів СРСР врешті-решт змушений був визнати факт голоду 1932–1933 років. У 1993-му вперше на державному рівні відзначені його роковини – через 60 років після трагедії.

1998 року Указом Президента України встановлено День пам’яті жертв Голодомору – щороку в четверту суботу листопада. Цього дня українці, як тільки смеркне, запалюють у вікнах свічки – на пам’ять про всіх убитих голодом. 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. А в листопаді 2008-го в Києві споруджено Національний меморіал жертв Голодомору.

2009 року Служба безпеки України порушила кримінальну справу щодо голоду в Україні за ознаками злочину геноциду. У січні 2010-го Апеляційний суд міста Києва ухвалив, що в 1932–1933 роках в Україні Сталін і його поплічники вчинили злочин геноциду.

Сьогодні дані соціологічних досліджень свідчать, що, понад 80 % українців підтримують цю позицію.

Визнання іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу. На жовтень 2023-го Голодомор 1932–1933 років в Україні визнали актом геноциду на державному рівні (крім України) парламенти 28 держав (в хронологічному порядку): Естонії (Заява Рійґікоґу (Парламенту) від 20.10.1993), Австралії (політичні заяви Сенату (2003, 2012, 2017, 2020 рр.) та Палати представників (2008, 2018 рр.), Канади (резолюція Сенату від 20.06.2003 та Акт Палати громад від 28.05.2008), Угорщини (постанова Державних Зборів від 26.11.2003), Литви (Заява Сейму від 24.11.2005), Грузії (Заява Парламенту від 20.12.2005), Польщі (постанови Сенату від 16.03.2006 та Сейму і від 06.12.2006), Перу (резолюція Конгресу від 21.06.2007), Парагваю (Декларація Сенату від 25.10.2007), Еквадору (резолюція Національного Конгресу від 30.10.2007), Колумбії (резолюція Палати представників Конгресу від 10.12.2007), Мексики (постанова Палати депутатів Національного Конгресу від 19.02.2008), Латвії (Декларація Сейму від 13.03.2008), Португалії (резолюція Асамблеї Республіки Португалія від 03.03.2017), США (Резолюція Сенату США від 04.10.2018), Чехії (постанови Палати депутатів від 06.04.2022, Сенату від 14.12.2022), Молдови (Декларація Парламенту Молдови від 22.11.2022), Ірландії (резолюція Сенату від 24.11.2022), Німеччини (резолюція Бундестагу від 30.11.2022), Болгарії (рішення Народних зборів від 01.02.2023), Бельгії (резолюція Палати представників від 09.03.2023), Ісландії (резолюція Парламенту Ісландії (Альтингу) від 23.03.2023), Франції (резолюція Нижньої палати від 28.03.2023), Словенії (Декларація Державних Зборів від 23.05.2023), Люксембургу (резолюція Палати депутатів від 13.06.2023), Словаччини (Постанова Національної Ради від 20.06.2023), Хорватії (Декларація Хорватського сабору від 28.06.2023, Нідерландів (резолюція Палати представників від 07.07.2023), Чилі (резолюція Палати депутатів 21.12.2022, політична заява Сенату 09.08.2023). Країни, в яких рішення наразі прийнято однією палатою парламенту і очікуються рішення другої палати: Бразилія (законопроєкт Сенату від 26.04.2022), Велика Британія (рішення Палати громад від 25.05.2023), Італія (резолюція Сенату від 26.07.2023). Ватикан назвав Голодомор 1932–1933 років геноцидом (серед інших геноцидів XX столітті) в «Компендіумі соціальної доктрини Церкви», опублікованому 02.04.2004.

Також Голодомор визнали геноцидом міжнародні організації, а саме Балтійська Асамблея (дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви) у заяві від 24 листопада 2007 р., Європарламент у резолюції від 15 грудня 2022 р. та Парламентська асамблея Ради Європи 12.10.2023 ухвалила відповідну резолюцію.

21.11.2023 в 14:29
Коментарів немає

18 листопада 2023 року у м. Суми  відбувся відкритий чемпіонат з грепплінгу серед юнаків та дівчат. В змаганнях взяли участь борці з міст: Суми, Конотоп, Буринь, Лебедин, Тростянець та Роменської міської територіальної громади.  Загальна кількість учасників налічувала близько 170 чоловік.                                            Команда юних вихованців Роменського спортивного клубу “Legion”, більша половина яких  перший раз приймали участь у змаганнях  здобули наступні результати: ІІ місце – Родіон ШМАТКО (Роменський ліцей №1 ім.П.І.Калнишевського), ІІІ місце –   Ілля КОРЧАКА та   Єгор СНЄЖКО (Роменська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №6). Тренер СК”Legion” Владислав  ЛАКИЗА. Вітаємо наших переможців!

Бажаємо юним спортсменам гарних здобутків та Перемог!

За повідомленням відділу молоді та спорту Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 13:30
Коментарів немає

06 та 07 грудня 2023 року в приміщенні Управління соціального захисту населення Роменської міської ради за адресою: б-р Шевченка, 8 з 11:00 до 16:00 проходитиме збір даних на програму УВКБ ООН для видачі грошової допомоги.

У телеграм-каналі “Допомога від УВКБ ООН у Сумській області” – https://t.me/unhcr_help_sumy Ви можете слідкувати за розкладом виїздів  мобільних пунктів реєстрацій по Сумській області, який публікується щоп’ятниці.

Отже, Ви можете звертатися до пунктів збору даних, якщо Ваша родина:

 не отримувала раніше грошову допомогу від міжнародних організацій,

  • має дохід, менший за 5400 грн на особу та

 належить до таких категорій та критеріїв вразливості:

  • переселенці, які перемістилися після 24.02.22,
  • особи, що НЕ переміщувалися після 24.02.2022, але постраждали від воєнних дій;
  • люди, що через воєнні дії були вимушені залишити свої домівки, але повернулися до постійного місця проживання (зокрема, і з-за кордону).

ОБОВ’ЯЗКОВІ КРИТЕРІЇ ВРАЗЛИВОСТІ ДЛЯ УСІХ 3-х вищезазначених категорій, що дають можливість подати заявку на допомогу:

 родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з одним або кількома дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (55 років і старше);

  • родина, яку очолює одна самотня/ кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше) або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;

родина з однією або декількома особами з особливими потребами. А саме ті, що мають: інвалідність, хронічні захворювання. Перелік не обмежується тільки цими критеріями особливих потреб;

  • прийомні сім’ї, які опікуються дітьми без супроводу та дітьми, розлученими з батьками (потрібне документальне підтвердження).

 Інформація, яку необхідно буде надати:

  • податковий номер;
  • національний паспорт або інші документи, що посвідчують особу;

довідка ВПО (за наявності);

  • банківська картка головного заявника;
  • свідоцтво про народження дітей (за необхідністю);

документ, що посвідчує законну опіку над дитиною (за необхідністю);

  • посвідчення/медична довідка за наявності інвалідності або хронічного захворювання;

інші документи, що підтверджують відповідність критеріям програми.

Для збору даних мають бути особисто присутні всі члени родини.

Для сімей, членами яких є маломобільні люди, які не можуть прибути до пункту реєстрації, допускається реєстрація за оригіналами документів за умови надання медичної довідки, що підтверджує їхній стан.

Детальна інформація про грошову допомогу на сайті БФ “Право на захист”: https://bit.ly/3Tgnpx5

Інформаційна підтримка та можливість поставити питання: https://t.me/IDPhelp

Гаряча лінія УВКБ ООН: 0 800 307 711

Контактний номер телефону пункту збору даних БФ “Право на Захист” у м.Суми: +380631826838

Telegram: Contact @unhcr_help_sumy                       

            За повідомленням Управління соціального захисту населення Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 10:47
Коментарів немає

До Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) надійшли звернення від мешканців Чернігівської області з пропозицією щодо надання житла для розміщення внутрішньо переміщених осіб (село Сальне та село Бакланове Чернігівської області).

Отримати більш детальну інформацію з даного питання можна за телефоном Департаменту (0542) 77 92 07.

                                 За інформацією Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та

              реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 10:00
Коментарів немає

День Гідності та Свободи – одне зі знакових державних свят у новітній історії України, яке приурочене двом революціям в Україні – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Щороку День Гідності та Свободи українці відзначають 21 листопада – у річницю початку Євромайдану.

Тож сьогодні з нагоди 10 річниці відзначення Дня Гідності і Свободи у Роменській громаді відбулось покладання квітів до меморіального знаку героям-борцям за незалежність України, Меморіалу пам’яті полеглим військовослужбовцям Роменської міської територіальної громади, пам’ятників видатних діячів України Тарасу Шевченку, Богдану Хмельницькому та Петру Калнишевському.

У заході взяли участь керівництво громади, депутати міської ради, представники структурних підрозділів РМР, правоохоронні органи та небайдужі мешканці громади, які хвилиною мовчання вшанували  пам’ять Героїв Небесної Сотні, учасників Революції Гідності, антитерористичної операції, та захисників повномасштабної російсько-української війни.

У своєму виступі міський голова Олег СТОГНІЙ звернувся до мешканців громади: «Свобода варта того, щоб за неї боротися! І ми завжди пам’ятатимемо Героїв Небесної сотні, героїв які сьогодні боронять на передовій, віддаючи життя заради України і її свободи, ставши справжнім взірцем для наступних поколінь. Сьогодні, у часи великих випробувань, говоримо слова вдячності всім захисникам та захисницям української державності, всім воїнам, що беруть участь у військових діях на території нашої країни. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій можемо досягти мети — Перемоги. Ми, українці, — нація нескорених, сильних, вольових борців за справедливість і свободу. Сила наша — у єдності! Тож будьмо гідними нащадками, тримаймо стрій, допомагаймо нашим військовим та разом будуймо незалежну Україну! Ми все подолаємо. Пересилимо. І обов’язково Переможемо. Низький уклін усім, хто захищав незалежність України на Майдані і хто зараз захищає її на фронті!».

Сьогодні Гідність та Свобода – це зброя Перемоги! Після перемоги Майдану рф, яка перетворила своїх громадян на рабів, вирішила відібрати перемогу у громадян України. Нині йде війна ідей Гідності та Свободи проти ідей ницості та імперства, війна гідних і вільних людей проти рабів, які не мають гідності.
Гідність та свобода – в головах українців прошиті наскрізно.

Завдяки цим рисам український народ бере до рук зброю і відстоює право на власну країну.

Слава Україні! Слава її Героям!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 07:00
Коментарів немає

Свобода та Гідність як національна ідея, народжена на Майданах. Видатний українець, вояк армії УНР, поет, громадський діяч Євген Маланюк свого часу писав, що Україна програла у тодішній російсько-українській війні 1917–1921 років, бо не мала власної національної ідеї. Ідеї, яка запалювала би та єднала націю у боротьбі за волю. Яка мала би таку силу, що змогла би протистояти імперській ідеї північного сусіда, його фанатичній вірі у свою обраність та право вершити долю інших, позбавляючи їх волі та гідності.

Національна ідея України почала гартуватися на Майданах наприкінці ХХ століття. Вона зазвучала під час студентської Революції на граніті, утвердилася під час Помаранчевої революції 2004 року. А на Майдані 2013–2014 року набула такої міці, що змогла кинути екзистенційний виклик росії, що від часів Пізнього Середньовіччя уявляла себе новою імперією, Третім Римом. Наша національна ідея – ідея Гідності та Свободи. Ідея, яка здатна об’єднати націю, мобілізувати на боротьбу та надихнути на перемогу – заради сьогодення та заради майбутнього.

Право громадян на Гідність і Свободу. Європейська цивілізація з часів римського права ґрунтується на розумінні свободи та гідності як основоположних цінностей демократичного суспільства.

Право громадян на Гідність і Свободу закріплено в статтях Конституції України. Зокрема:

Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Однак Гідність і Свобода не надаються державою. Це базові суспільні цінності. Тоталітарна держава прагне знищити Гідність і Свободу, але від людини залежить: зректися їх і стати рабом або ж повстати проти диктатури влади і залишитися вільною та гідною особистістю.

В історії України ідея свободи викристалізувалася за часів козацтва. Її намагалися викорінити упродовж темних століть перебування нашої держави під московським ярмом. Але ген свободи не можна знищити. Він нагадав сучасним українцям про себе на Майданах, де ми знов вчилися бути гідними та вільними. З кожним Майданом в нашій країні ставало все більше громадян, які розуміли важливість таких цінностей, як Свобода та Гідність.

Значення Гідності та Свободи. Блаженніший Любомир Гузар, один із тих, хто вітав багатотисячний мітинг на майдані Незалежності 1 грудня 2013 року, хто бачив море людей, які стали на захист людської Гідності та Свободи після того, як режим Януковича намагався посягнути на те, що йому не належало – на демократичні та загальнолюдські цінності та європейське майбутнє України – провістив: «Якщо знайдеться достатня кількість людей, чия віра в свободу виявиться справжньою і твердою, – віра ця неодмінно знайде відгук у серцях багатьох з тих, кому будувати Україну майбутнього».

Революція Гідності об’єднала мільйони людей, які усвідомили, що бути вільним і гідним означає насамперед бути відповідальним: за себе, за своїх близьких, за свою країну. Гідність і Свобода – це завжди сукупність індивідуальних якостей і персонального вибору громадян. По-справжньому незалежною та гідною держава є тоді, коли вільним і гідним є її суспільство – від чільника до пересічного громадянина.

Гідність і Свобода – зброя Перемоги. Національна ідея України – загроза для диктаторських режимів. Після перемоги Майдану, перемоги Гідності та Свободи, рф, громадяни якої заради уявної стабільності добровільно зреклися права вільних людей, вирішила відібрати перемогу у громадян України та розпочала війну. Війну ідей ницості та імперства проти ідей Гідності та Свободи, війну рабів, які не мають гідності, проти гідних і вільних.

Під час Революції Гідності та під час війни з російським агресором українці довели свою відданість демократичному шляху розвитку, нагадали світові справжній сенс демократичних цінностей. Стійкість українців, які відстояли десять років тому та боронять сьогодні свою країну, свої Гідність і Свободу, вразила Європу та світ. Інтелектуали та політики демократичних країн визнають, що від результатів війни, яку розв’язала росія проти України, залежить не лише наше майбутнє, а й майбутнє Об’єднаної Європи та усього світу.

Майдан став каталізатором трансформацій, які з початку повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну надали Європейському Союзові потужну енергію розширення. Сьогодні наша країна, яка продовжує боротьбу за Гідність і Свободу, є лідером цього процесу. Боротьба за демократичні цінності об’єднала навколо України усі цивілізовані держави. З перших днів повномасштабного вторгнення московитів слова та дії підтримки лунали з різних куточків світу. Нам допомагають зброєю: “Енлави”, “Байрактари”, “Леопарди”, “Петріоти”… Але зброя – лише інструмент, який набуває сили у руках людини. Раб, якого змушують брати участь у загарбницькій війні, заряджає свою зброю страхом і ненавистю. Вільна людина, яка захищає свою землю, – Гідністю та жагою Свободи.

Українські герої – гідні та вільні. У перші місяці війни у 2014 році громадяни України відправилися на схід боронити свою землю. Багато з них – з барикад Майдану. Десятки і сотні тисяч майданівців і сьогодні воюють у лавах ЗСУ та Сил Оборони, евакуюють поранених з поля бою, волонтерять, підтримують армію. Тисячі тих, хто під час Революції Гідності був ще дитиною та не розумів значущості тих подій, сьогодні, натхненні Гідністю та жагою Свободи, які надихали учасників Майдану, разом зі старшими побратимами та посестрами захищають Україну від московської навали.

Сьогодні ми дякуємо всім гідним і вільним. Тим, хто зі щитом і хто на щиті. Для яких найважливішими цінностями були, є і будуть Гідність і Свобода.

Гідність і Свобода – руйнують імперії.

Гідність і Свобода – об’єднують країни та згуртовують громадян.

Гідність і Свобода – перемагають завойовників і диктаторів.

Гідність і Свобода – рушії поступу та добробуту України.

Гідність і Свобода – найважливіші інвестиції в майбутнє України.

Гідність і Свобода – найважливіші інвестиції в майбутнє України.

Гідність і Свобода – це те, за що ми боремося і що надає нам силу. Те, що нас єднає і що ми виявляємо навіть у найважчі періоди нашої історії. Те, що втримало нашу оборону в найскладніші часи і що дасть нам силу вибороти Перемогу. Адже наша зброя, як і ми, заряджена нашою Гідністю і жагою Свободи.

Детальна інформація до Дня Гідності та Свободи

За повідомленням Українського Інституту Національної пам’яті

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

21.11.2023 в 06:34
Коментарів немає

Щорічно 21 листопада на теренах України відзначається День Гідності та Свободи. Ця знакова подія із трагічним скорботним забарвленням символізує боротьбу українського народу за гідне життя у процвітаючій та вільній країні.

Десять років минуло з того часу, коли розгорнулися криваві події на Майдані в Києві. Найсміливіші представники нації упевнено й на весь світ продемонстрували своє прагнення вивести Україну на шлях соціально-економічного, культурного та суспільного розвитку. День Гідності та Свободи став зразком утвердження ідеалів свободи й демократії в Україні.

Ті події сколихнули весь світ і розбудили повстанський козацький дух українського народу. Уся світова спільнота була вражена патріотизмом українців.

Сьогодні, у часи великих випробувань,  говоримо слова вдячності Героям Небесної Сотні, всім захисникам та захисницям української державності, всім воїнам, що беруть участь у військових діях на території нашої країни. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій можемо досягти мети — Перемоги.

Ми, українці, — нація нескорених, сильних, вольових борців за справедливість і свободу. Сила наша — у єдності! Тож будьмо гідними нащадками, тримаймо стрій, допомагаймо нашим військовим та разом будуймо незалежну Україну!

З повагою,

міський голова – Олег СТОГНІЙ

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.11.2023 в 16:43
Коментарів немає

Втім певний рівень «професіоналізму» потрібен не лише для роботи зі стародавнім знаряддям для молотьби, а й для поширення неправдивої інформації. Здавалося б нічого складного: беремо вразливу тему, бажано яку важко перевірити, але легко повірити, додаємо маніпулятивний заголовок, заправляємо брехливими фактами — російська пропаганда готова. Цього разу творці фейків «оригінально» вирішили згадати й Роменщину.
«Морозилки действующего молокозавода в г. Ромны (Сумская область) забиты телами ВСУ. Выбравшаяся на нашу территорию сотрудница Роменского молочного комбината (г. Ромны, ул. Киевская, д. 94), в беседе с силовиками рассказала: «Как-то придя на работу и открыв одну из морозильных камер предприятий (производящего, на минуточку, пищевую продукцию), я обнаружила, что та, полностью забита трупами украинских солдат. Было жутко, ревела долго. До сих пор вижу всё это перед глазами». Местные жители подтверждают большие потери ВСУ и проблемы с их транспортировкой «по домам».
Таку новину поширюють в соцмережах і зокрема російських телеграм-каналах. Буря емоцій. Особливо у людей із добре розвинутою уявою. Мабуть, можна було б і повірити, але… дзвінок дійсно знайомій (а не придуманій рашистськими пропагандистами) і отримане на вайбер фото остаточно перекреслило всі сумніви — майже порожнє приміщення, яке однозначно використовується за призначенням. А не в якості моргу, як намагаються переконати творці фейку.

За повідомлення Служби безпеки України

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.11.2023 в 15:00
Коментарів немає

11 листопада 2023 року в м. Ромни на базі Роменської  ЗОШ №7 відбувся  кубок Сумської області з кіокушин карате.

В змаганнях прийняло участь більше 100 спортсменів із м. Полтави, м. Пірятина, смт. Гребінки та Роменської міської територіальної громади. На початку турніру з вітальним словом виступили почесний гість змагань депутат обласної ради  Дмитро Кірюхін та президент Сумської обласної федерації кіокушин карате  Сайфулла Магомедов.

 Для багатьох учасників це були перші змагання, в яких вони показали гарні результати:

І місце здобули: Єрмаков Радіон, Глумний Самір, Кириленко Денис, Бережньов Марк, Остапенко Тимур, Нестеренко Єгор, Хмелівський Сергій, Мисенко Максим, Зархіна Мілана, Расулова Фаїна та Магомедова Розаліна.    

ІІ місце у змаганнях посіли: Кондратєв Іван, Косаренко Стас, Стоян Давид, Дятлов Артем, Дарун Даниїл, Карчака Кіріл, Горбовий Єгор, Власков Рамір, Бережний Богдан, Шепітько Дмитро, Палєєв Назар, Самойленко Анна, Яременко Валерія, Сугак Каріна, Горбова Альона, Васяніна Софія та Мірончук Олександра. 

ІІІ місце вибороли, показавши велику силу волі: Цьома Ілля, Литовченко Ілля, Олійник Юрій, Жук Богдан, Нестеренко Платон, Шматко Ярослав, Кривогуз Назар, Колєснік Юрій, Курбанов Богдан, Цимбал Андрій, Калініченко Ульяна, Белінська Олександра, Коваль Анна, Колосова Олександра, Коряка Поліна та Мартіян Каріна.

За підсумками змагань загальнокомандне ІІ місце – здобула команда Роменської міської територіальної громади, поступившись команді з м. Полтава.

Переможці та призери були нагороджені кубками, медалями та грамотами обласної федерації кіокушин карате.

Шепітько Дмитро отримав кубок «за волю до перемоги», а Пономаренко Єгор отримав кубок наймолодшого учасника змагань.

Організатори та батьки висловлюють щиру подяку за фінансову підтримку постійному спонсору, обласному депутату Дмитру КІРЮХІНУ, Петру САГУНУ, Івану КРИВОЗУБУ. Окремі слова подяки також висловлюємо директору ЗОШ №7 за надані комфортні умови для проведення змагань.

Велика шана та подяка нашим захисникам за можливість проводити такі заходи.   

Вітаємо наших переможців! Бажаємо юним спортсменам гарних здобутків та перемог!

За повідомленням відділу молоді та спорту Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.11.2023 в 14:11
Коментарів немає

Створити безпечний і комфортний простір для дітей і в той же час забезпечити їх якісною освітою – на сьогодні це головне завдання. Наразі в закладах освіти продовжується облаштування укриттів. Нещодавно від благодійної організації “Благодійний фонд “ГУДГЕЙМ” заклади освіти отримали допомогу у вигляді меблів та антисептиків для закладів освіти, комп’ютерного обладнання для Малої академії наук учнівської молоді.
Висловлюємо щиру подяку засновнику Фонду Олексію КОВАЛЬЧУКУ  та його керівнику Миколі ОКСЮТІ за допомогу в облаштуванні укриттів та створенні комфортних умов для навчання дітей!

За повідомленням відділу освіти Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

20.11.2023 в 13:23
Коментарів немає

19 листопада 2023 року  в м. Лохвиця відбувалась відкрита першість з настільного тенісу Лохвицької дитячо – юнацької спортивної школи, в якій взяла участь команда з настільного тенісу Роменської міської територіальної громади.

За результатами змагання наші спортсмени здобули:

І місце – Ліщенко Руслан (Відокремлений структурний підрозділ “Роменський фаховий коледж СНАУ”) та Омеляненко Тимур (Роменський ліцей №4 імені Тетяни Маркус);

ІІ місце – Нестерчук Володимир та ІІІ місце – Деретюк Сергій (Роменський ліцей №1 ім. П.І. Калнишевського).

Переможці та призери нагороджені грамотами організаторів змагань.

Вітаємо наших переможців! Бажаємо юним спортсменам гарних здобутків та перемог.

За повідомленням Відділу молоді та спорту Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

19.11.2023 в 06:00
Коментарів немає

Шановні працівники сільського господарства!

Прийміть світлі і теплі вітання з нагоди Дня працівників сільського господарства.

Це свято усіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ. 

Це свято гідних, сильних та прекрасних людей, які працюють на родючій землі нашої громади.

Цьогоріч ваша праця є особливо важливою і одночасно важкою, як ніколи. Бо поки наші захисники продовжують боронити нас від ворога на фронті, Ви – ризикуючи власним життям, під постійними обстрілами та мінною загрозою сієте, дискуєте та збираєте врожаї.

Низький уклін кожному з вас. Із такими людьми як Ви –  перемога обов’язково буде за нами. Ворог ніколи не зможе нас зламати. 

Бажаємо всім аграріям громади міцного здоров’я, щастя, злагоди, миру і добробуту, нових трудових звершень і оптимізму. Нехай і в подальшому колосяться щедрими урожаями ваші ниви. Нехай втілюються в життя ваші плани, замисли і надії на радість вашим родинам, на благо розквіту і покращенню добробуту українського народу!

Бажаю, щоб ви працювали під мирним українським небом і були щасливі на рідній українській землі!

Зі святом вас, аграрії!

Разом до Перемоги!

З повагою,

міський голова – Олег СТОГНІЙ

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

18.11.2023 в 11:00
Коментарів немає

Смерть, велике горе, нестримний біль, сум і ріки сліз… Здається, що небо вже тріщить по швах від кількості Героїв, які постійно поповнюють його лави. 

Черговий чорний день для Роменської громади, бо чорні та криваві руки окупантів назавжди обірвали життя відважному сину України – Валентину КАРПЕНКУ, який пішов на війну, як Герой, і повернувся звідти Героєм!

13 листопада 2023 року загинув навідник десантно-штурмового взводу Валентин Сергійович КАРПЕНКО під час застосування противником БпЛА зі скидом гранат та під впливом артилерійського обстрілу позицій в Харківській області.

Навколішки, зі сльозами на очах, скорботою та болем від непоправної втрати жителі громади зустріли загиблого Героя. На Алеї Слави відбулося відспівування загиблого воїна та траурна церемонія прощання, на яку прийшли віддати останню шану та проститись із Валентином КАРПЕНКОМ рідні та близькі, бойові побратими, керівництво громади, друзі та знайомі.

З прощальним словом до рідних загиблого та присутніх  звернувся заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василь МАРЮХА: «Валентин КАРПЕНКО не був із заліза, але мав залізну волю. Він не шукав війну, але вона сама прийшла на нашу землю… У кінці червня 2023 року Валентина призвали на захист країни від ворога й Герой, відклавши свої плани на майбутнє, взяв до рук зброю. Пройшовши  1,5 місячну навчальну підготовку у Британії,  став на захист України у складі 95-ї десантно-штурмової бригади  спочатку кулеметником у Донецькій області, а після контузії – навідником-гранатометником на Кап’янському напрямку. Валентин КАРПЕНКО мужньо боронив країну від ворога до останнього свого подиху. Він не віддав життя – у нього його підло забрали… У наших серцях вічно житиме пам’ять про Валентина КАРПЕНКА, якому судилося стати нашим Героєм. Вічна пам’ять та вічна шана Валентину КАРПЕНКУ»

Бути воїном означає жити вічно!

Хай вічно живе пам’ять про Воїна світла Валентина, якому назавжди 34 роки.

Вічна пам’ять і вічна слава Герою Валентину КАРПРЕНКУ!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada