Новини міста (5875)

Дистанційний формат роботи, який почав активно впроваджуватися в Україні за часів пандемії COVID-19, став ще актуальнішим після початку повномасштабного вторгнення, адже тисячі українців вимушені виїжджати до більш безпечних регіонів нашої країни та за кордон.

Але перед українським підприємцем, який опиняється за кордоном, постає серйозне питання: чи може він залишатись ФОП і продовжувати працювати, перебуваючи за межами України? І як у такій ситуації правильно сплачувати податки?

Український ФОП дійсно може працювати в іншій країні. Законодавство України не зобов’язує його фізично перебувати в Україні, головне – щоб були дотримані основні вимоги: ФОП повинен бути зареєстрованим у Державному реєстрі фізичних осіб-підприємців (ЄДРФОП) і сплачувати податки згідно з тією системою оподаткування, яку він обрав. Це передбачено відповідними положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та Податковим кодексом України.

Ключовим фактором у веденні підприємницької діяльності українським ФОП за кордоном є податкове резидентство, яке визначає, де особа має сплачувати податки з усіх своїх доходів.

В Україні фізична особа є резидентом, якщо:

• має місце постійного проживання в Україні;
• має центр життєвих інтересів в Україні (ст. 14.1.213 ПКУ);
• перебуває в Україні понад 183 дні протягом календарного року.

Якщо ви перебуваєте за кордоном більш ніж 183 дні на рік і офіційно зареєстровані в іншій країні (наприклад, маєте статус тимчасового захисту або ВНЖ), то, ймовірно, стаєте податковим резидентом іншої держави. 

Якщо, опинившись в іншій країні, ви не припиняєте український ФОП та продовжуєте отримувати кошти на цей ФОП, необхідно сплачувати податки в Україні.

Щодо питання, чи потрібно українському ФОП сплачувати податки ще й у країні свого перебування, то все залежить від податкових правил у країні перебування.

Сьогодні між Україною та більшістю європейських країн діють угоди про уникнення подвійного оподаткування (наприклад, з Польщею, Німеччиною, Чехією, Італією тощо). Вони дають змогу або зарахувати податки, сплачені в Україні, до податкових зобов’язань в іншій країні, або уникнути повторної сплати.

Отже, якщо ви опинились у країні, де діє угода про уникнення подвійного оподаткування і залишилися, наприклад, ФОП третьої групи, ви повинні сплачувати в Україні єдиний податок – 5% (або 3% + ПДВ) з доходу, а також ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати (у 2025 році – близько 1760 гривень). Але при цьому в країні перебування ви повинні надати у податкові органи підтвердження сплати податків в Україні – Довідку-підтвердження податкового резидента України (далі – Довідка).

Цей документ підтверджує, що ви є платником податків в Україні. Його видає Державна податкова служба України, і його часто вимагають іноземні податкові органи, банки та платіжні системи, міжнародні клієнти.

Для отримання Довідки необхідно подати заяву до ДПС (це можна зробити через електронний кабінет платника). Термін видачі – до 10 робочих днів. Довідка видається українською та англійською мовами.

Якщо ж ви перебуваєте у країні, з якою Україна не уклала угоду про уникнення подвійного оподаткування, податкові органи такої країни можуть вимагати оподаткування доходів згідно з місцевим законодавством.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, доходимо висновку, що український ФОП може законно працювати з-за кордону, але для цього потрібно:

• правильно визначити своє податкове резидентство;
• дотримуватись норм українського Податкового кодексу;
• враховувати місцеві закони тієї країни, де ви фактично перебуваєте;
• використовувати угоди про уникнення подвійного оподаткування.

За повідомленням сектору інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Сумській області

Сердечно вітаю усіх причетних із Всесвітнім днем травматолога!

Травматолог – це фахівець, який повертає організм до ладу з точністю інженера. Ваші руки впевнені й точні, ваш розум зібраний навіть у найнапруженіші моменти, а душа – відкрита до співчуття й готова підтримати в найтяжчу мить. Ви щодня ухвалюєте складні рішення і допомагаєте людям знову відчути повноту руху й життя.

Сьогодні, у час важких випробувань для нашої країни, ваша праця стала ще важливішою. Травматологічна допомога потрібна не лише у звичних побутових ситуаціях, а й там, де лунають вибухи, де ранять не лише тіло, а й душу. Ви щодня на медичному фронті: в операційних, у відділеннях, у шпиталях, де зшивається не тільки шкіра, а й людські долі.

Від щирого серця дякую кожному з вас за мужність, витримку й відданість. Бажаю вам професійного визнання, вдячних пацієнтів, спокійних чергувань і родинного затишку. Нехай у вашому житті буде більше усмішок, ніж сліз, більше зцілення, ніж болю, більше світла, ніж тривоги.

Зі святом вас, майстри відновлення руху, сили й життя!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

20 травня – професійне свято тих, хто тримає фінансову основу нашої держави. Щиро вітаю усіх, хто працює у банківській сфері, з Днем банківського працівника!

У складний період для країни ваша робота набуває особливого значення. Ви не просто фахівці своєї справи – ви надійна опора економіки, стабільності й довіри. Щодня, на своїх робочих місцях, ви забезпечуєте безперебійне функціонування фінансової системи, підтримуєте бізнес, допомагаєте українцям реалізовувати важливі життєві рішення.

Банківська справа потребує точності, логіки, відповідальності й водночас глибокого розуміння потреб кожного клієнта. Ви працюєте з великим обсягом інформації та грошовими потоками, демонструючи витримку, чесність і професіоналізм.

Ваша роль у житті громади надзвичайно важлива! Ви підтримуєте фінансову культуру, створюєте можливості для розвитку, допомагаєте зберігати і примножувати ресурси. А головне – даруєте людям відчуття впевненості!

Щиро дякую кожному з вас за сумлінну працю, турботу про клієнтів, відкритість до нових викликів. 

Зичу вам міцного здоров’я, витримки, достатку, вдячності і поваги. Нехай кожен день буде плідним, а серце – сповненим віри в успішну, мирну і сильну Україну!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

Українська онлайн-платформа GIOS запустила новий проєкт PlayMath 2025, що допомагає учням 5–9 класів опанувати математику в інтерактивному форматі. Ініціативу спрямовано на подолання освітніх втрат і популяризацію сучасних методик навчання.

Погожокриницький ліцей Роменської міської ради Сумської області долучився до зазначеного заходу. У захопливому проєкті PlayMath 2025, всеукраїнських змаганнях з вивчення математики в ігровій формі для учнів 5-9 класів, команда ліцею виборола почесне ІІ місце в Україні! Це неймовірне досягнення стало можливим завдяки наполегливій праці учнів, натхненню педагогів та підтримці батьків.

PlayMath 2025 – це не просто змагання, а справжня математична пригода, яка руйнує стереотипи про складність цієї науки. Завдяки ігровій формі, інтерактивним завданням та захопливим квестам, учні з усієї України мали змогу поринути у світ чисел, формул та логічних задач з неабияким азартом. Нещодавно в м. Києві відбулося урочисте нагородження переможців за участю Міністра освіти і науки України Оксена ЛІСОВОГО.

Особливу гордість відчуваємо за наших талановитих школярів, які не лише зробили вагомий внесок у загальну перемогу, а й продемонстрували винятковий рівень знань та кмітливості. Бабак Поліна та Бабак Богдан, учні Погожокриницького ліцею РМР, увійшли до ТОП-50 найкращих з 16 тисяч учасників PlayMath 2025! Їхні імена вже вписані в історію проєкту як приклад цілеспрямованості та глибокого розуміння математики. Цей блискучий результат є свідченням ефективності сучасних підходів до навчання, які активно впроваджуються в освітніх закладах нашої громади. Заохочення до навчання через гру, використання інтерактивних технологій та створення атмосфери здорової конкуренції – ось ключі до успіху наших дітей.

За повідомленням Відділу освіти РМР

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БВС РИТЕЙЛ» (ТОВ «БВС РИТЕЙЛ») має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами для автозаправного комплексу №76, який знаходиться за адресою:  Сумська область, Роменський район, м. Ромни, вул. Прокопенка, 43.

Ідентифікаційний код суб’єкта господарювання – 44098532.

Юридична та поштова адреса: 36009, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Зіньківська, будинок 19Б; контактний номер телефону 0503235583, е-mаіl: Kaliuzhnyi@oil.pl.ua.

Мета отримання дозволу на викиди: надання права експлуатувати обладнання на об’єкті, в результаті роботи якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини або їх суміші.

Відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» для автозаправного комплексу №76 ТОВ «БВС РИТЕЙЛ», який розташований за адресою: Сумська область, Роменський район, м. Ромни, вул. Прокопенка, 43 з метою нового будівництва автозаправного комплексу (АЗК) отримано Висновок з оцінки впливу на довкілля №90-202331010460/1 від 08.09.2023 р.

Основними технологічними процесами, що супроводжуються виділенням забруднюючих речовин в атмосферне повітря, є зберігання вуглеводнів (нафтопродуктів, СВГ) в резервуарах; приймання вуглеводнів (нафтопродуктів, СВГ) що надходять автомобільним транспортом; відпуск вуглеводнів (нафтопродуктів, СВГ) споживачам через паливо-роздавальні колонки; робота дизель-генератора; робота газових котлів для опалення та горячого водопостачання.

Кількість стаціонарних джерел викидів на промисловому майданчику, що розглядається, становить 43 шт. (з них 10 організованих та 33 неорганізованих джерел викидів).

Річна кількість викидів забруднюючих речовин становить: сажа –
0,003 т/рік, вуглецю оксид – 0,293 т/рік, вуглецю діоксид – 86,327 т/рік, метан – 0,00106 т/рік, ртуть металічна – 0,000000106 т/рік, азоту діоксид – 0,154 т/рік,
азоту (1) оксид [N₂O] – 0,000106 т/рік, метилмеркаптан (метантіол) – 0,0000004520058 т/рік, ангідрид сірчистий – 0,022 т/рік, бутан – 0,1175015 т/рік, бензин (нафтовий, малосірчистий – у перерахунку на вуглець) – 0,367 т/рік, вуглеводні насичені C₁₂-C₁₉ (розчинник РПК-26511 та ін.) у перерахунку на сумарний органічний вуглець – 0,021103 т/рік, пропан – 0,1175015 т/рік, акролеїн – 0,003 т/рік.

Залежно від ступеня впливу на забруднення атмосферного повітря об’єкт підприємства належить до третьої групи – об’єкти, які не входять до першої і другої груп.

На об’єктах підприємства не планується впровадження заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тому що на даний час не має перевищень встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин.

Пропозиції щодо дозволених обсягів викидів відповідають чинному законодавству. Для забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, масова концентрація яких обмежується згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 309 від 27.06.2006 року «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел», встановлюються нормативи граничнодопустимих викидів. Для речовин, на які не встановлюються нормативи граничнодопустимих викидів, встановлюються розрахункові величини масової витрати.

Звернення громадських організацій та окремих громадян приймаються впродовж 30 календарних днів, від дати публікації інформації, Сумською обласною державною (військовою) адміністрацією за адресою: 40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2; ел. адреса: zvern@sm.gov.ua, тел. (0542)66-33-77, 066-823-08-37.

За повідомленням відділу містобудування та архітектури

Завантаження...

Надто довго?

Перезавантажити документ

| Відкрити в новій вкладці

Завантажити

За повідомленням відділу містобудування та архітектури

Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps оголосила про початок нового етапу Програми підтримки економічної стійкості в Україні. Програма передбачає два компоненти:  

І. Індивідуальна фінансова допомога для підтримки ініціатив мікробізнесу для ВПО та місцевого населення постраждалого від війни (наказ № 376 Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року), в розмірі $2 600 у гривневому еквіваленті за актуальним курсом НБУ у Дніпропетровській та Сумській областях.   

У межах цього компоненту Програми є можливість  отримати 2 600 доларів США на започаткування, відновлення та розширення бізнесу, який зазнав впливу війни, на основі конкурсного відбору. Це компонент впроваджує ГО «Центр зайнятості вільних людей». Подати заявку можна на сайті: uerp.mercycorps.org. 

Лише за останній рік допомогу вже отримали 140 мікробізнесів. Серед них – Світлана з Бахмута. У 2022 році її будинок було зруйновано, і вона була змушена переїхати до Дніпра. У новому місті відновити дохід було складно, однак завдяки допомозі від Mercy Corps та ГО “Центр зайнятості Вільних людей”, жінка придбала необхідне обладнання для своєї справи: швейну машинку, дрібні інструменти та матеріали для в’язання та шиття тощо. Ця підтримка дозволила їй розширити лінійку своїх виробів, зокрема у майстрині з’явились в’язані іграшки й традиційний одяг. Окрім цього, Світлана шиє адаптивний одяг для поранених. 

Із запитаннями щодо цього компоненту ви можете звернутися за телефоном: +380 (97) 460 10 48 

ІІ. Малий та середній бізнес, який постраждав від війни, може отримати фінансову допомогу у розмірі до $20 000 для відновлення та розвитку своєї діяльності. Програма охоплює зокрема Сумську та Дніпропетровську області.  

Основні критерії для участі включають створення або збереження від трьох робочих місць та здатність до співфінансування бізнес-ідеї. Перевага надається ініціативам, що мають потенціал до розширення або потребують відновлення після збитків, завданих війною. 

Програма доступна у Київській, Сумській, Харківській та Дніпропетровській областях.

Ініціатива реалізується Mercy Corps у партнерстві з громадською організацією West Ukraine Digital. Це вже третій рік поспіль, коли Mercy Corps надає фінансову підтримку підприємцям в межах програми економічної стійкості. 

“До війни ми обробляли 127 гектарів землі й вирощували органічні овочі. Після вимушеної евакуації я вирішив не зупинятись і відновити справу через млинарство — започаткував “Млин Донченко”, названий на честь прадіда-мірошника. Завдяки підтримці Mercy Corps вдалося придбати професійне італійське обладнання. У воєнний час підприємцям важко будувати плани, але така допомога дає впевненість у завтрашньому дні й стимул розвивати українське борошномельне виробництво”, — розповідає Олександр Орєхін, власник “Млин Донченко”, який відновлює справу завдяки коштам допомоги після релокації з Запорізької області. 

Історії таких підприємців демонструють, як фінансова допомога може стати каталізатором для розвитку бізнесу навіть у складних умовах. 

Лише за останній рік таку допомогу в межах компоненту отримали 24 підприємці, які змогли відновити або масштабувати свої бізнеси попри війну. 

Заповнити форму-анкету можна на сайті uerp.mercycorps.org. На першому етапі підприємці заповнюють коротку анкету; бізнес-план потрібно подати лише у фіналі конкурсного відбору. 

Якщо виникнуть додаткові питання щодо цього компоненту, звертайтесь за телефоном: 

+380973421646, або зв’язатися безпосередньо з керівницею організації Оксаною Качурівською, 0969977204.   

Довідка:
Mercy Corps – міжнародна гуманітарна організація, що працює у 40 країнах світу. З початку повномасштабної війни в Україні в 2022 році організація надала допомогу понад 990 000 людей в Україні і тим, хто шукав прихистку у Польщі, Молдові та Румунії. Організація надає допомогу у вигляді багатоцільової грошової допомоги, гуманітарних наборів, фінансової підтримки бізнесу та, зокрема, агробізнесу, психосоціальної допомоги тощо. 

Центр зайнятості Вільних людей – громадська організація,  створена 2014 року та протягом свого існування надає підтримку ВПО, ветеранам, жінкам, людям з інвалідністю. За майже 11 років діяльності ЦЗВЛ реалізував близько 40 проєктів за підтримки міжнародних донорів, за результатами яких надано понад 31000 консультацій, 8500 бенефіціарів пройшли програму перекваліфікації, понад 500 підприємців реалізували свої проекти. 

ГО West Ukraine Digital діє в Україні з 2021 року. Відтоді команда ГО бере активну участь у сприянні розвитку малого та середнього бізнесу. Пріоритети: цифрова трансформація, економічний розвиток та економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб. Також ГО оперує центром підтримки підприємців Дія.Бізнес у Тернополі — частиною національного проєкту із розвитку підприємництва та експорту, ініційованого Міністерством цифрової трансформації України.  

Контакти для медіа:
Наталія Череповська
Комунікаційна менеджерка, Mercy Corps
ncherepovska@mercycorps.org 

За повідомленням ГО “Вест Юкрейн Діджитал”

За перші чотири місяці поточного року платники Сумщини сплатили до державного бюджету 42,5 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів при доведеному показнику 33,2 млн грн. Таким чином, виконання склало 128,0 відс, тобто на 9,3 млн грн більше від запланованого.

Щодо надходжень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до місцевих бюджетів, то показник на січень-квітень 2025 року був доведений у сумі 61,4 млн грн, фактичні ж надходження за вказаний період склали 62,2 млн грн, що на 0,7 млн грн більше доведеного показника. Тобто виконання склало 101,2 відс від плану.

Також у січні-квітні зафіксовано суттєве перевиконання надходжень до місцевих бюджетів плати за ліцензії на право провадження певних видів діяльності з підакцизними товарами. Так, місцеві бюджети отримали:

– плати за ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями – 718,7 тис. грн, що становить 199,6 відс доведеного показника (перевиконання – 682,7 тис. грн);

– плати за ліцензії на виробництво алкогольних напоїв – 9,2 тис. грн (при відсутності доведеного показника);

– плати за ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами – 7353,2 тис. грн, що становить 124,6 відс доведеного показника (перевиконання – 1453,2 тис. грн);

– плати за ліцензії на оптову торгівлю пальним – 112,4 тис. грн (при відсутності доведеного показника);

– плати за ліцензії на роздрібну торгівлю пальним – 86,8 тис. грн, що становить 347,2 відс доведеного показника (перевиконання – 61,8 тис. грн);

– плати за ліцензії на зберігання пального – 546,78 тис. грн, що становить 124,3 відс доведеного показника (перевиконання – 106,8 тис. гривень).

Окрім того, у січні-квітні податківцями Сумщини було проведено 245 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з підакцизними товарами.

У ході цих перевірок встановлено 274 факти порушення вимог законодавства у сфері обігу підакцизних товарів та застосовано штрафних санкцій на загальну суму 6102,62 тис гривень. Загалом за 4 місяці порушники сплатили  1683,84 тис. грн штрафних санкцій, з яких 1482,18 тис. грн. – за матеріалами перевірок поточного року та 201,66 тис. грн – за матеріалами перевірок минулого року.

Найбільш поширеним порушенням виявилась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої. За звітний період таких порушень виявлено 31.

Також у січні-квітні 2025 року було проведено 5625 камеральних перевірок декларацій акцизного податку, за результатом яких складено 203 акти.

До субʼєктів господарювання застосовано 228 штрафних санкцій на загальну суму 92,34 тис. грн, в т.ч.:

– за неподання, несвоєчасне подання декларацій акцизного податку – 68 податкових повідомлень-рішень на загальну суму 74,1 тис грн (сплачено 17,5 тис грн.);

– за несвоєчасну сплату узгоджених зобовʼязань акцизного податку – 160 податкових повідомлень-рішень на загальну суму 18,24 тис. грн (сплачено 9,2 тис. гривень).

За повідомленням сектору інформаційної взаємодії

ГУ ДПС у Сумській області

Історія створення Реєстру

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України («Реєстр»), є першим етапом міжнародного компенсаційного механізму, що покликаний забезпечити відповідальність держави-агресора за шкоду, заподіяну внаслідок війни проти України.

Ідею створення Реєстру було покладено в Резолюції ООН A/RES/ES-11/5 «Сприяння
здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією
проти України» від 14 листопада 2022 року, в якій було рекомендовано державам- членам ООН у співпраці з Україною створити міжнародний реєстр збитків, який слугував би для фіксації в документальній формі доказів та інформації про заяви щодо збитків, втрат або шкоди, завданих усім постраждалим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, в результаті міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї, а також для сприяння та координації збору доказів.

Як результат, 12 травня 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Резолюцію
CM/Res(2023)3 про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, якою було створено Реєстр.

Реєстр було створено як платформу для міжурядового співробітництва, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. Його створення стало можливим завдяки активній позицій Уряду України, що знайшла підтримку міжнародної спільноти.

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон, яким Україна приєдналася до Часткової розширеної угоди.

Членство в Реєстрі

Членство в Реєстрі є відкритим як для держав-членів Ради Європи, так і для держав, що не є її членами. На сьогоднішній день до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Всього Реєстр налічує 41 Учасників та 3 Асоційованих члена.

Оскільки Реєстр прагне набути глобального членства, будь-держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5, може приєднатися до Реєстру як Учасник або Асоційований член, повідомивши про свій намір Генерального секретаря Ради Європи. Будь-яка інша держава може приєднатися до Реєстру за умови схвалення такого приєднання Конференцією Учасників.

Мандат, функції та основні завдання Реєстру

Реєстр слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Зокрема, Реєстр приймає та обробляє інформацію, що стосується заяв про відшкодування збитків та доказів; категоризує, класифікує та систематизує такі заяви, оцінює та визначає прийнятність заяв для включення до Реєстру та реєструє прийнятні заяви з метою їх майбутнього розгляду та винесення рішення.

Крім того, Реєстр співпрацює з відповідними національними та міжнародними партнерами з метою сприяння та координації збору доказів завданих збитків, втрат чи шкоди, спричинених міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Слід наголосити, що Реєстр не має жодних юрисдикційних функцій щодо винесення рішень стосовно заяв, включаючи визначення відповідальності та присудження будь- яких виплат чи компенсацій. У ньому лише реєструються прийнятні заяви для подальшого розгляду та оцінки. Іншими словами, Реєстр не розглядає та не оцінює отримані заяви по суті і не встановлює вартість збитків чи призначає будь-які виплати.

Подальший розгляд та оцінка суті прийнятних заяв, внесених до Реєстру, буде функцією майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом. При цьому Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму.

На сьогодні відбулося чотири підготовчих зустрічі щодо міжнародного інструменту зі створення компенсаційної комісії для України, остання з яких – з 28 по 30 січня 2025 року в Гаазі, на якій взяли участь представники понад 50 держав. 24-26 березня 2025 року у Гаазі відбулося перше засідання Міжурядового переговорного комітету з укладення Міжнародної договору про створення Компенсаційної комісії для України. Комісія матиме мандат розглядати заяви про компенсацію збитків, які зараз подаються до Реєстру, та визначати розмір компенсації у кожному конкретному випадку.

Створення компенсаційної комісії отримало широку міжнародну підтримку. Обговорення та висновки 4-ї підготовчої зустрічі є важливим кроком на шляху до формальних переговорів, спрямованих на створення надійного механізму для розгляду заяв про відшкодування шкоди, спричиненої агресією Російської Федерації проти України. Цей значний поступ підкреслює непохитну відданість міжнародної спільноти зусиллям щодо притягнення винних до відповідальності та забезпечення відшкодування збитків Україні.

Структура управління

Реєстром Реєстр має наступну структуру:

– Конференція Учасників є найвищим керівним органом Реєстру, який несе повну відповідальність за виконання мандату Реєстру; – Рада несе загальну відповідальність за виконання функцій Реєстру та визначає прийнятність заяв з метою їх внесення до Реєстру;

– Секретаріат, очолюваний Виконавчим директором, здійснює керівництво повсякденною діяльністю Реєстру, обробляє заяви та направляє їх Раді з рекомендаціями щодо розгляду та прийняття рішення. Виконавчим директором Реєстру є пан Маркіян Ключковський.

Штаб-квартира Реєстру знаходиться в м. Гаага (Нідерланди).

Реєстр також має Київський офіс, який підтримує зв’язок з Урядом України та відіграє центральну роль у підвищенні обізнаності потенційних заявників та громадськості в Україні щодо мети Реєстру та процедури подання заяв. Очолює офіс пані Ганна Христова.

Восени 2024 року Реєстр започаткував Координаційну платформу для співпраці з громадянським суспільством, з метою консолідації зусиль щодо інформування постраждалих про Реєстр та підтримки заявників з боку правозахисної спільноти у процесі подання заяв про відшкодування збитків від російської агресії.

Підхід, орієнтований на постраждалих

Керуючись Ризькими принципами, у своїй діяльності Реєстр дотримується підходу, орієнтованого на постраждалих. Цей підхід підкреслює важливість визнання та задоволення потреб і прав постраждалих від російської агресії проти України, забезпечуючи, щоб їхні голоси були почуті, а їхній досвід врахований у процесі збору заяв про відшкодування збитків.

Документи Реєстру

Основними документами Реєстру є: Статут Реєстру; Правила подання, обробки та внесення Заяв; Категорії Заяв, які можуть бути внесені до Реєстру; затверджені Реєстром форми та правила подання окремих категорій заяв; тощо.
Ці та інші документи можна знайти на веб-сайті Реєстру:
https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Прийнятність заяв, їх подання та внесення до Реєстру

Для того, щоб заяву було внесено до Реєстру, вона повинна відповідати трьом критеріям прийнятності, що містяться в Статуті Реєстру. Так, заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані: (і) 24 лютого 2022 року або пізніше; (іі) на території України в її міжнародно-визнаних кордонах, включаючи територіальні води; (ііі) міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.
Подання заяв до Реєстру здійснюється заявниками виключно через веб-портал «Дія», що забезпечує спрощений та доступний спосіб подання заяв до Реєстру. У майбутньому заяви від фізичних осіб можна буде подати також через центри надання адміністративних послуг.

Жодної плати за подання заяви до Реєстру не стягується та не передбачається в майбутньому.

Більш детальні інструкції та роз’яснення про те, як подати заяву до Реєстру, можна
знайти на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process.

Прийнятні заяви вносяться до Реєстру. Рада Реєстру вже винесла низку рішень щодо внесення заяв до Реєстру, що є важливим кроком у забезпеченні справедливості у зв’язку з агресією Російської Федерації проти України.

Категорії заяв, які можуть бути подані до Реєстру

Реєстром затверджено перелік із 43 категорій заяв, які можуть бути внесені до Реєстру.
Зокрема, заяви до Реєстру можна поділити на три основні групи:

– заяви з боку фізичних осіб (група А): заяви, пов’язані з вимушеним переміщенням; заяви, пов’язані з порушенням особистої недоторканності; заяви, пов’язані з втратою майна, доходу або засобів до існування; та заяви, пов’язані зі втратою доступу до державних послуг);

– заяви з боку держави Україна (група В): пошкодження або знищення майна; пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей; шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам; державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення; та розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів); та

– заяви з боку юридичних осіб (група С: крім тих, що входять до групи В): пошкодження або знищення майна; пошкодження, знищення або втрата об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей; збитки бізнесу та інші економічні втрати; та гуманітарні витрати).

Категорії заяв можуть змінюватися та/або уточнюватися.

Для кожної категорії заяв розроблено та затверджено форму та правила подання заяви, з якими можна ознайомитися на веб-сайті Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/documents.

Категорії заяв, відкриті на сьогодні для подання

Як зазначалося вище, заяви до Реєстру подаються виключно через веб-портал «Дія».
Наразі в «Дії» відкрито технічну можливість для подання заяв до Реєстру в таких категоріях: вимушене внутрішнє переміщення (А1.1); смерть/зникнення безвісти близького члена сім’ї (А2.1/A2.2); серйозні тілесні ушкодження (A2.3); сексуальне насильство (A2.4); катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання (A2.5); позбавлення свободи (A2.6); примусова праця або служба (A2.7); та пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (А3.1).

Так, заяви в категорії A1.1 можуть бути подані щодо вимушеного переміщення на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, спричиненим міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї. Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного внутрішнього переміщення. Заяви щодо матеріальних наслідків переміщення подаються в інших відповідних категоріях.

Заяви в категоріях А2.1 та А2.2, відповідно, призначені для заяв, пов’язаних з душевним болем та стражданнями (тобто, моральної шкоди), спричиненими смертю/зникненням безвісти близького члена сім’ї на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, завданою міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї.

До цих категорій також включаються заяви про смерть, яка настала за межами території України, але безпосередньо пов’язана з подією, що сталася на території України, а також заяви щодо зникнення безвісти особи, останнє відоме місце перебування якої встановлено за межами території України, але зникнення якої безпосередньо пов’язане з подією, що мала місце на території України.

Заяви в категоріях А2.3-А2.7 стосуються серйозних тілесних ушкоджень (А2.3), актів сексуального насильства з боку особи/осіб або групи/груп осіб, які перебувають або перебували під контролем Російської Федерації (А2.4), катувань або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання (А2.5), позбавлення свободи (А2.6) та примусової праці/служби (А2.7), які, відповідно, були отримані, вчинені чи мали місце на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, 24 лютого 2022 року або після цієї дати внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї.

Крім того, до цих категорій також відносяться заяви щодо вказаних вище порушень, які мали місце за межами території України, але які безпосередньо пов’язані з подією, що сталася на території України.

Зазначені вище категорії містять свої автономні визначення, які не прив’язані до визначень в українському законодавстві, зокрема: «серйозні тілесні ушкодження», приклади того, що може і що не може ними вважатися, а також чим встановлюється ступінь серйозності тілесних ушкоджень (А2.3); «сексуальне насильство» (А2.4), «катування», «нелюдське поводження або покарання», «поводження або покарання, що принижує гідність» (А2.5), «позбавлення свободи» (А2.6) та «примусова праця або служба» (А2.7).

Заяви в категоріях А2.3-А2.7 стосуються передусім моральної шкоди, розмір якої зазначати при поданні заяви не обов’язково. Однак в цих категоріях можна подавати заяви і щодо матеріальних витрат, безпосередньо пов’язаних з серйозними тілесними ушкодженнями загалом (А2.3) або такими ж ушкодженнями, отриманими внаслідок сексуального насильства (А2.4), катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання (А2.5), позбавлення свободи (А2.6) та примусової праці або служби (А2.7), у тому числі і щодо витрат на лікування та реабілітацію, понесені заявником. Заяви, пов’язані з іншими матеріальними наслідками серйозних тілесних ушкоджень (наприклад, втрата доходу або оплачуваної роботи), подаються в інших категоріях.

При цьому висновок судово-медичної експертизи щодо тілесних ушкоджень для подання заяви до Реєстру не є обов’язковим, оскільки він є лише одним із способів довести факт отримання таких ушкоджень. Якщо в заявника такого висновку немає, він все одно може подати заяву з іншими наявними доказами. Однак якщо висновок є, його слід надати.

У разі наявності декількох порушень та сумнівів у заявника, в якій категорії/категоріях подавати заяву/заяви в категоріях А2.3-А2.7, простий та зрозумілий опитувальник на веб-порталі «Дія» допоможе заявникові зорієнтуватися в цьому питанні.

Важливо зазначити, що заяви у зазначених вище категоріях можуть подавати як цивільні особи, так і військовослужбовці, учасники бойових дій, ветерани, колишні військовополонені тощо (або близькими родичами таких осіб, якщо мова йде про заяви в категоріях А2.1 та А2.2).

Нарешті, заяви в категорії A3.1 можуть бути подані фізичними особами або від імені фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, яку було пошкоджено або знищено 24 лютого 2022 року або після цієї дати, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. Заяви можна подавати також і щодо майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України чи в зоні активних бойових дій.

Під час подання заяв до Реєстру через веб-портал «Дія» деяка інформація для заяв, там де це можливо, буде автоматично підтягнута з різних існуючих електронних джерел, які є різними для різних категорій заяв.

На веб-сайті Реєстру також можна знайти відповіді на поширені питання, пов’язані із поданням заяв у зазначених вище категоріях, відкритих для подання до Реєстру.

Веб-сайт Реєстру: https://rd4u.coe.int/uk/.

Веб-сайт «Дії»: https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii- mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv.

 Інформація станом на 16.04.2025.

За повідомленням комісії Конгресу місцевих та регіональних влад при

Президентові України “Євроінтеграція України та її вплив на територіальні громади”

1. Довідник безбар’єрності –  https://bf.in.ua/  

2. Гайд безбарʼєрних подій- коли можемо проводити подіїдля всіхбез виключень

3. Брендбук з безбар’єрності- https://barrierfree.crevv.com/

4. Рекомендації щодо викладення інформації суб’єктами владних повноваженьу форматах, що забезпечують доступність її сприйняття-  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1046-2023-%D1%80#Text

5. Типові рішення щодо використання кольорівта дизайну оформлення комунікаціїв рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрногопростору в Українідо 2030 року  – https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/rekomendacziyi-brendbuk.pdf

Комунікаційні цілі

1. Підвищити рівень обізнаності

• донести широкому загалу, що безбар’єрність— цеколи люди можуть, рухатися вільно, навчатися, працювати, подорожувати незважаючина інвалідність, вік, стать, та інші характерні риси. Цепро зручністьі повагудо потреб кожного та кожної;

• пояснити, як безбар’єрність впливаєна наше спілкуванняодин з одним, якість життя, економіку, розвиток суспільства.

2. Сформувати позитивне ставлення

• викликати емоційне розуміння: через особисті історії, кейси, інтерв’ю;

• показати безбар’єрністьяк нову українську цінність- сучасну, потрібну, людянуі досяжну.

3. Підкреслитироль кожного

• дати чітке розуміння, що створення безбар’єрного середовища— цене лише завдання влади, а спільнасправа бізнесу, громади, кожного з нас;

• показати приклади простих дій, що змінюють ситуацію: відправильного мовленнядо зміни маршрутів чи адаптаціїпростору.

4. Мотивуватидо дії

• закликатидо ініціатив: участіу подіях, поширення інформації, створеннядоступного простору;

• мотивувати місцеві ініціативи: запуск проєктів, змінив інфраструктурі.

Цільові аудиторії кампаніїта ключові повідомлення

1. Громадяни України(усі вікові групи, різні регіони)

Мета: Формування розуміння, що безбар’єрність— це вигіднота зручнодля всіх.

Ключові повідомлення:

• Безбар’єрність— цеколи дитячий візок, милиці чи старістьне є перепоною.

• Інклюзивне середовище— це комфортне місто(село) для кожного.

• Твоє ставленнята поведінка— вже частина безбар’єрного світу.

• Безбар’єрність створює простір можливостейдля кожного з нас.

• Те, що зручнодля когось іншого— зручноі для тебе.

2. Органи влади(ЦОВВ, ОВА, ОМС)

Мета: Активне включенняв реалізацію Національної стратегії безбар’єрності.

Ключові повідомлення:

• Безбар’єрність— цене лишепро інфраструктуру, а про повагуі гідність.

• Ми не просто адаптуємо— ми відкриваємо можливості.

• Ми не чекаємо змін— ми їх ініціюємо.

• Залучення громади— ключ до сталих рішень.

• У співпраціз бізнесомта громадянським суспільствомми створюємо нову якість життя.

• Реалізація безбар’єрності— це частина євроінтеграції.

• Пишаймося тим, що змінюємо країнуна краще— з громади, з міста, з району.

Наративинапрямів безбар’єрності

1. Фізична безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи ти можеш вийтиз дому й не боятись першогобордюру. Коли міський простір— не виклик, а запрошення.

Безбар’єрність— цеколи ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинитьтебе на наступному кроці. Твоє місто маєбути для тебе — не лишена словах.

2. Інформаційна безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи ти можеш зрозуміти написанез першогоразу. Бодоступна мова— це прояв поваги, а не спрощення.

Безбар’єрність— цеколи ти можешне витрачати силина розшифрування— бо інформація маєбути зрозумілою одразу.

3. Суспільно-громадянська безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи ти можешбути частиною суспільства, не підлаштовуючисебе під його уявленняпро “норму”. Босильна громада — це різнагромада.

Безбар’єрність— цеколи ти можеш братиучасть у суспільному життіна рівних. Коли твоїдумки важливі незалежно відтого, чи ти говориш уголос, жестами чичерез екран.

4. Освітня безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс — відкритідля всіх, хто хочезнати більше.

Безбар’єрність— цеколи ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чиформату навчання. Знання маютьбути відкритимидля всіх.

5. Цифрова безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи ти можешбути онлайн на рівних умовах. А не залишатися остороньчерез незручний чи непродуманий інтерфейс.

Безбар’єрність— цеколи ти можешбути частиноюцифрового світу— не залежно від віку, досвіду чистану здоров’я.

6. Економічна безбар’єрність

Безбар’єрність— цеколи можеш працювати, коли хочеш. І коли тебе оцінюютьза справу, а не за вік, стать чистан здоров’я.

Безбар’єрність— цеколи ти можеш працювати, бо маєш хист, знання  та бажання, а не “відповідний профіль”. А роботодавецьдивиться на твій фах і  твій досвід, а не лишестать та вік.

16 травня 2025 року в Роменській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 відбулося відкриття меморіальної дошки випускнику школи, захиснику України Дмитру КОШЛАЮ, який віддав своє життя за незалежність та свободу України 18 вересня 2023 року під час мінометного обстрілу в районі села Вербове Пологівського району Запорізької області.

На заході були присутні міський голова Олег СТОГНІЙ, начальник Відділу освіти РМР Ірина ІВНИЦЬКА, рідні загиблого, учителі, батьки й учні школи.

Теплими словами присутні пригадали коротке життя захисника: навчання в школі, юність, службу в лавах ЗСУ та фатальний день, який приніс невимовне горе рідним Дмитра, розділивши життя на «до» та «після». Спогадами про захисника поділилися перша вчителька Лариса ЧИРВА, директор школи Наталія ДІХНИЧ.

Право відкрити меморіальну дошку було надано міському голові Олегу СТОГНІЮ та брату загиблого захисника Олександру ЛИТВИНЕНКУ, який із перших днів війни боронив Батьківщину.

Хвилиною мовчання та покладанням квітів  присутні вшанували  пам’ять Дмитра КОШЛАЯ та усіх загиблих у цій нещадній війні.

Колись закінчиться війна

І знову небо буде мирним.

Колись закінчаться слова,

Що сіють лють і безнадію.

Нарешті висохне земля

Від річок крові безневинних.

Колись останній вражий кат

Навіки ляже в домовину…

Слава Україні! Слава її Героям!

За повідомленням Відділу освіти РМР

10 травня 2025 року в місті Ромни завершився шестимодульний освітньо-мотиваційний проєкт «Girl Power Ukraine Romny», який став важливою подією для дівчат-підлітків Роменської громади. Ініціатива була спрямована на підтримку дівчат віком 13–18 років, розвиток їхнього лідерського потенціалу, критичного мислення, самопізнання та соціальної активності.

Програма тривала з 5 квітня і включала шість змістовних тематичних модулів, кожен з яких розкривав різні аспекти особистісного становлення, самопізнання, лідерства та здорових соціальних взаємодій.

Протягом шести тижнів дівчата віком 13–18 років брали участь у тренінгах, майстер-класах, практикумах, де разом із досвідченими тренерками говорили про самоосвіту, лідерство, кар’єру, права жінок, емоційне здоров’я, сексуальну освіту та баланс у житті. Учасниці вчилися розуміти себе, планувати майбутнє, визначати сильні сторони й працювати в команді.

Фінальним акордом проєкту став шостий модуль, де дівчата розмірковували над темою балансу, щастя та ролі жінки в сучасному суспільстві. Особливо надихаючим був виступ представниці компанії Mondelēz International Дар’ї, яка поділилася власною історією професійного зростання й розповіла, що міжнародна компанія — це простір рівних можливостей для всіх, незалежно від бекграунду. Знайомство зі структурою компанії стало цінним орієнтиром для дівчат у виборі майбутніх професій.

Проєкт став не лише навчальним, а й глибоко емоційним досвідом для учасниць. Із кожною зустріччю дівчата ставали впевненішими, відкритішими, глибшими. Вони не боялися ділитися найщирішим, підтримували одна одну й горіли бажанням змінювати світ навколо. Саме такі дівчата — майбутнє нашої України. Багато з них відзначили, що не хочуть залишати чат, прагнуть залишатись на зв’язку й долучатися до нових ініціатив.

Дякуємо організаторам і партнерам проєкту:

ГО “Українська античність”, Благодійному фонду “БлагоМай”, компанії “Mondelēz International” та органам місцевого самоврядування Роменської громади – за підтримку, ресурс і віру в потенціал дівчат.

Проект “GIRL POWER UKRAINE Romny” благодійного фонду “Благомай”. Реалізується завдяки фінансуванню Монделіс Україна».