Новини міста (5459)

25.11.2022 в 19:54
Коментарів немає

Традиційно у четверту суботу листопада в Україні та світі відзначається День пам’яті жертв голодоморів. Цього року ми вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України та не маємо права забути про мільйони жертв від найстрашнішої смерті – штучного голоду.

26 листопада, о 16:00 долучайтесь до хвилини мовчання та запаліть у вікні своєї домівки свічку – як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.  Досі дослідники встановлюють імена мільйонів убитих голодом людей, місця масових поховань жертв Великого Голоду, знаходять конкретні накази, розпорядження і телеграми комуністичної влади. Від Голодомору 1932–1933 років, за різними даними, загинули від 3,9 до 7 мільйонів людей. Точна чисельність загиблих в Україні досі невідома.

Просимо у цей день на всіх установах, підприємствах і організаціях Роменської міської територіальної громади приспустити Державні Прапори України на знак вшанування пам’яті жертв голодоморів…

За повідомленням відділу з питань з питань внутрішньої політики

25.11.2022 в 19:36
Коментарів немає

Знову в кінці осені стука у наші серця трагічна дата – День вшанування пам’яті жертв Голодоморів 1922-1923, 1932-1933-х років.

25 листопада, поблизу села Малярівщина, біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору на жалобну данину пам’яті тим людям, які хотіли жити, радіти, трудитися на своїй землі, а стали жертвами геноциду, зібралися жителі Перехрестівського старостинського округу. Настоятель Спасо-Преображенського храму отець Олександр відслужив заупокійну літію, помолившись за замордовані голодом душі. Вшанування пам’яті жертв трагедії продовжив староста – Олексій Ященко. Місцева жителька Ніна Литвин, переповіла спогади своєї мами про масові захоронення страчених Жовтим князем. Хвилиною мовчання, палахкотінням скорботної свічки та покладанням квіткової гірлянди до пам’ятного знаку жертвам Голодомору закінчилася жалоблива церемонія.
Голод – це жахлива сторінка історії нашого народу, на якій чорними літерами записані мільйони загиблих душ. Ще й досі спогад про страшний голод в Україні – незагоєна рана.

Нехай пам’ять про невинних жертв Голодомору згуртує нас, додасть нам мудрості і наснаги на благо світлого майбутнього та зміцнення держави.

За повідомленням Перехрестівського старостинського округу

 

 

 

 

 

25.11.2022 в 12:30
Коментарів немає

Колектив комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради ініціював проєкт для Пустовійтівської амбулаторії: «Придбання матеріалів для переходу на альтернативний вид палива для Пустовійтівської амбулаторії в умовах воєнного стану» і став одним із переможців на отримання гранту у розмірі 100 тис. грн. в рамках Всеукраїнського конкурсу соціальних ініціатив «Час діяти, Україно» в 2022 році від БО «БФ «МХП-Громаді».

Метою проєкту є створення комфортних умов для роботи персоналу, прийому пацієнтів та енергозбереження в Пустовійтівській амбулаторії КНП «ЦПМСД міста Ромни» РМР та уникнення неможливості роботи закладу в осінньо-зимового періоду із-за відсутності постачання електроенергії.

Завдяки постійній підтримці міського голови Олега СТОГНІЯ та депутатського корпусу було виділено 92 тис. грн. на проведення робіт для  поточного ремонту систем опалення у Пустовійтівській амбулаторії.

Завдяки небайдужості добровольчого будівельного батальйону, зокрема Вадима ЛАВРИКА також був проведений поточний ремонт покрівлі амбулаторії за що їм окрема подяка!

За повідомленням ЦПМСД РМР

 

23.11.2022 в 13:16
Коментарів немає

22 листопада 2022 року в центрі «Територія добра» відбулося заняття на тему «Радість життя». Учасники знайомилися з емоцією «радість»,  її значенням в житті людини та вчилися дарувати радість іншим.

Зустріч розпочалась із привітання та повторення правил роботи групи. Діти та дорослі складали «Рецепт гарного настрою»: що потрібно зробити, щоб сумний настрій перетворився на радісний та веселий. Виконуючи вправу «Комплімент», вчилися говорити один одному приємні слова. Ми завжди відчуваємо радість, коли говоримо та отримуємо компліменти.

Під час зустрічі учасники познайомилися з історією виникнення слова «радість». У давні часи в Єгипті люди називали бога сонця іменем РА. Від цього імені утворилися сонячні слова РАДІСТЬ, РАДІСНИЙ, РАДІТИ. Вони несуть у собі частинку сонця, світла, добра. Сонечко дарує нам радість своїми промінчиками, теплом.

Завітавши до «арт-терапевтичної студії», діти і дорослі виготовляли сонечко із кольорового паперу. Працюючи в групах, малювали місце, де живе «радість».

По завершенню зустрічі грали в гру «Третій – зайвий», «Перестрибни річку».

Наступна зустріч 06 грудня 2022 року о 15:00. Кожен бажаючий може приєднатися до наших занять. ЗАПРОШУЄМО!  Телефонуйте! Буде цікаво!

Чекаємо вас за адресою: м. Ромни, вул. Коржівська, 5; т. 0686869405.

  За повідомленням Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Ромни

23.11.2022 в 11:50
Коментарів немає

ТОВ «ЕЛІТ-ОІЛ» (юридична адреса: вул. Миропільська,4, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область, 42333) має намір одержати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами майданчику, який розташований за адресою: вул. Київська,111, м. Ромни, Сумська область, 42010.

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин складає – 4,436 т/рік, у тому числі: сполуки металів – 0,001 т/рік, тверді речовини (пил) – 0,579 т/рік, діоксид азоту – 0,054 т/рік, оксид вуглецю – 3,788 т/рік, вуглеводні (НМЛОС) – 0,012 т/рік, метан – 0,001 т/рік, кремнію діоксид – 0,0004 т/рік, титану діоксид – 0,0001 т/рік. Викид парникових газів складає: вуглецю діоксид – 27,911 т/рік, діазоту оксид – 0,001 т/рік.

Підприємство в процесі діяльності дотримується встановлених нормативів та не має перевищення граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони.

Контактний телефон відповідального за охорону навколишнього середовища на підприємстві – 067-324-25-12.

З пропозиціями та зауваженнями щодо діяльності даного підприємства з питань охорони атмосферного повітря звертатися протягом 30 діб з моменту опублікування цього оголошення до Департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської обласної державної адміністрації: пл. Незалежності,2, м. Суми, тел. (0542) 63-28-39, е-mail: ecoe@sm.gov.ua

22.11.2022 в 11:45
Коментарів немає

22 листопада відбулася чергова оперативна нарада при міському голові Олегу Стогнію, на якій заслухано звіт  начальника управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради Олени ГРЕБЕНЮК про стан виконання розпорядження міського голови від 27.09.2022 № 169-ОД “Про утворення робочої групи з питань виявлення та недопущення фактів самовільного спалювання сухого листя, побутового сміття, залишків рослинності на подвір’ях”. З метою запобігання погіршення якості атмосферного повітря, виконання санітарних правил утримання територій населених пунктів було визначене місце для складування і компостування органічних відходів, що розташоване на землях Роменської мiської територіальної громади в селі Зеленківщина. Восени поточного року вивезено 290 тон опалого листя.

Окрім того, заслухано доповіді керівників комунальних підприємств з найактуальніших питань життєдіяльності громади.

Директор КП “ККП” PМP” В’ячеслав БАШТА поінформував, що протиожеледна суміш заготовлена у необхідних обсягах, на стрімкі підйоми та спуски доріг завезено протиожеледну суміш.

За інформацією директора КП “Міськводоканал” PMP” Вiктора ГОЛУБА, звернень та скарг вiд мешканців громади щодо водопостачання не надходило.

ОЛЕГ СТОГНІЙ зазначив, що все більше скарг надходить від громадян щодо роботи теплопостачальних підприємств, наголосив керівникам КП “Ромникомунтепло” PМР” Віталію МЕЗІ та КП «Ромнитеплосервіс Володимиру БЄСЄДІ на необхідності надання грунтовних роз’яснень кожній особі, що звертається з питанням формування плати за теплопостачання, проведення зустрічей з мешканцями конкретних будинкiв.

Щодо наслідків складних погодних умов минулими вихідними, то без світла залишилося ще 35 сіл. Олег СТОГНІЙ наголосив, що Роменською філією PEM для  пришвидшення усунення поривів електромереж залучені бригади з інших районів.

Очільник громади подякував усiм за згуртованість, відповідальність та оперативне вирiшення проблемних питань.

За повідомленням загального відділу

22.11.2022 в 11:29
Коментарів немає

18-20 листопада 2022 року в місті Суми пройшов чемпіонат Сумської області з боксу, в якому взяли участь більше 130 боксерів Сумщини, а також Харкова, Ніжина та Бахмача. Вдало виступили вихованці Сумської обласної ДЮСШ «Колос» та Роменського спортклубу «Юність» здобувши чотири перемоги, а саме:
– КАЙРИС Вікторія (ліцей №1) – 1 місце та кубок «Кращий боксер»;
– ВЄЛІЄВ Віктор (Роменський фаховий коледж СНАУ) – 1 місце та кубок «Краща техніко-тактична підготовка»;
– ГОЛУБ Іван (ліцей №1) – 1 місце;
– БУЛАХ Руслан (ліцей №1) – 1 місце.
Підготував боксерів до змагань тренер з боксу обласної ДЮСШ «Колос» Богдан ДМИТРЕНКО.
Спортивний клуб «Юність» висловлює щиру подяку за постійну допомогу у підготовці юних боксерів до змагань президенту Федерації боксу Роменщини Андрію АЛЄКСЄЄНКУ.
Дякуємо нашим військовим за можливість робити улюблену справу, а дітям займатися спортом!

За повідомленням  відділу молоді і спорту 

22.11.2022 в 11:16
Коментарів немає
Відділом культури Роменської міської ради оголошено відкритий літературний конкурс для дітей та молоді імені Йосипа Дудки «Собори душ», з метою виявлення і розвитку юних талантів Роменського району, утвердження в суспільстві української мови, любові і пошани до рідного слова, формування високих духовних ідеалів та популяризації літературно-мистецьких здібностей підростаючого покоління.
Конкурс проводиться за трьома віковими категоріями (молодша 8-10 років; середня 11-14 років; старша 15-18 років) у двох номінаціях: «ПОЕЗІЯ», «ПРОЗА».
Матеріали на Конкурс подаються учасниками до 25 грудня 2022 року до Роменської бібліотеки ім. Йосипа Дудки, за адресою: м. Ромни, вул. Гетьмана Мазепи, 51, тел. 3-24-77
або на E-mail: romny_library@ukr.net.
За повідомленням відділу культури РМР
22.11.2022 в 11:00
Коментарів немає

Громадяни України у своєму повсякденному житті зіштовхуються з необхідністю  звертатися з різних питань в установи, організації, органи влади різного  рівня. Право на таке звернення гарантоване Законом України «Про звернення громадян».

Міський голова Олег СТОГНІЙ черговий особистий прийом громадян провів 22 листопада 2022 року. До нього звернулось троє мешканців громади стосовно спиляння аварійних дерев, вирішення житлових проблем, відшкодування пошкодженого майна внаслідок військових дій рф.

На всі порушені під час прийому питання громадяни отримали вичерпні відповіді та рекомендації. Звернення, що потребують більш детального вивчення, Олег СТОГНІЙ взяв під особистий контроль та надав доручення фахівцям відповідних структур.

Наступний прийом запланований на 13 грудня 2022 року. Консультації громадян щодо прийомів, їх попередній запис на прийом міським головою проводиться щоденно в робочі дні з 08.00 до 17.00 у кабінеті 4 (б-р Шевченка, 2) та за телефонами: роб. 5 32 86, моб. (096) 874 93 39.

За повідомленням загального відділу

22.11.2022 в 10:00
Коментарів немає

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні у зв’язку з виконанням ремонтних робіт на обладнанні підстанції (ПС, РП, ТП, КТП) за адресами:

Дата Час припинення та відновлення електро-постачання Населений пункт Вулиця (бульвар, площа, провулок)
23.11.2022 09:00-16:00 с.Гаврилівка

вулиця Ведмедівка 1,11,12,14,15,19,20,22,24,26,27,28,29,3,

30,32,33,7,9;
вулиця Садова 1,10,11,13,14,15А,16,17,18,19,19А,2,20,21,22,

23,26,3,33,4,5,6,7,9,9А;
провулок 1-й Ведмедівської 12,14,3,5

23.11.2022 09:00-16:00 с.Погреби

вулиця Набережна 11Б,13,15,17,18,19,20,22А,23,25,26,27,

28,30,32,34,36,37,39,4,41,41А,43,45,47,48,49,51,55,5Б,6,61,

77,81,83,84,85,87,89,90

23.11.2022 09:00-16:00 с.Пустовійтівка вулиця Травнева 3;
вулиця Центральна 65В;
провулок 1-й Центральної
23.11.2022 09:00-16:00 с.Борозенка

вулиця Гагаріна 10,11,12,14,15,16,17,18,19,2,21,24,25,26,27,

28,29,3,33,4,5,6,7,8,9;
вулиця Конотопська 29,31,33,35,37,39А,41,43,45,47,49,51,

53,55,59,61,63,67;
вулиця Некрасова 1,2,4,6;
вулиця Суворова 1,13,17,19,2,21,23,3,4,5,9;
провулок Гагаріна 1,10,11,12,13,14,15,16,17,19,2,20,22,24,3,4,

5,6,7,8,9

24.11.2022 09:00-16:00 м.Ромни

вулиця Олексієнка 100,101,102,104,106,108,110,112,73,79,81,83,85,86,87,88,

89,90Б,91,92,92Б,93,94,94А,96,97,98;

провулок 2-й Олексієнка 32,34,36,38
вулиця Прокопенка 107,87В;
вулиця Терновецька 11,13,31,35,37А,39,41,41А,43,47,51,53,55,59,61,63А,65,67,69,

71,73,75,77,79,81,83,85,93,95,96,97,97А,97Б;

24.11.2022  09:00-16:00 с.Овлаші

вулиця Лісова 1,10,12,14,2,2А;
вулиця Лугова 1;
вулиця Молодіжна 1,11,13,14А,16,17,1А,1В,2,20,22,29,3,33,3А,4,4А,5,5А,5В,5М,

6,6А,7А,8,8А,;
вулиця Польова 12,14А,15,15А,16А,17,17А,18,18А,19,2,

20,21,21А,25А,2А,3,5,6,7,;
вулиця Роменська 12,14,16,18,2,20,22,26,28,30,32,34,36,

4,6А,8,8А,;
провулок Роменський 10,12,14,16,16А,18,20,20А,

24.11.2022 09:00-16:00 с.Пустовійтівка вулиця Берегова 129,
24.11.2022 09:00-16:00 с.Борозенка

вулиця Гагаріна 10,11,12,14,15,16,17,18,19,2,21,24,25,26,27,28,29,3,33,4,5,6,

7,8,9;
вулиця Конотопська 29,31,33,35,37,39А,41,43,45,47,49,51,53,55,59,61,63,67;
вулиця Некрасова 1,2,4,6;
вулиця Суворова 1,13,17,19,2,21,23,3,4,5,9;
провулок Гагаріна 1,10,11,12,13,14,15,16,17,19,2,20,22,24,

3,4,5,6,7,8,9

25.11.2022 09:00-16:00 с.Борозенка

вулиця Гагаріна 1,10,11,12,14,15,16,17,18,19,2,21,24,25,26,

27,28,29,3,33,4,5,6,7,8,9;
вулиця Конотопська 1,10,11,12,13,14,16,17,18,19,20,21,22,

23,24,26,27,29,3,30,31,32,33,34,35,37,38,39,39А,4,40,41,

42,43,45,46,47,48,49,4А,4Д,5,50,51,53,55,59,6,61,63,67,

7,8,9;
вулиця Некрасова 1,1А,2,4,6;
вулиця Суворова 1,13,17,19,2,21,23,3,4,5,9;
провулок Гагаріна 1,10,11,12,13,14,15,16,17,19,2,20,22,

24,3,4,5,6,7,8,9

22.11.2022 в 09:42
Коментарів немає

Чемпіонат України з гімнастики спортивної

14-18 листопада 2022 року в м. Києві відбувся Чемпіонат України серед ДЮСШ та СДЮШОР з гімнастики спортивної (жінки, юніорки).

У змаганнях взяли участь команди з міст Києва та  Черкаської, Рівненської, Івано-Франківської, Сумської, Запорізької, Харківської, Тернопільської, Хмельницької, Київської та  Львівської областей (80 учасників).

Сумську область представили вихованки Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного.

З програмою Майстра спорту України виступили Ельвіра ЗАХАРЧЕНКО (Роменська ЗОШ №7), Вікторія  КИБА (Роменський ліцей № 1 РМР), Анастасія БАРАНІК (Андріяшівський ЗЗСО)

За програмою І розряду – Марія БОБРОВСЬКА (Пустовійтівский ЗЗСО), Тетяна НЕФЕДОВА (Київський олімпійський коледж ім. І. Піддубного).

Норматив МС України з гімнастики спортивної виконала Ельвіра ЗАХАРЧЕНКО, Перший  розряд підтвердила Тетяна НЕФЕДОВА.

У командній першості м. Ромни посіли 7 місце.

В особистій першості за програмою І розряду Тетяна НЕФЕДОВА посіла 12 місце.

Вітаємо наших гімнасток та тренерів з успішним виступом на Чемпіонаті України та бажаємо нових успіхів!

Команду до змагань підготували тренери-викладачі відділення гімнастики спортивної Тетяна МОМОТОК, Оксана ГІРМАН, Ірина ПАВЛЕНКО.

Чемпіонат України з дзюдо серед дорослих

16-18.11.2022 р. в місті Києві пройшов Чемпіонат України з дзюдо серед дорослих. У змаганнях взяли участь 300 спортсменів з різних областей України.

Вдало виступили вихованки Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного в ваговій категорії 48 кг.

Мілена КУХАРЬ, (Роменська ЗОШ № 7) посіла 3 місце та виконала норматив Майстра спорту України, Маргарита МІРОШНІЧЕНКО – 5 місце (Роменський ліцей № 4 ім. Тетяни Маркус).

Переможці і призери змагань були нагороджені медалями та дипломами Федерації  України з дзюдо.

Команду до змагань підготували тренери-викладачі Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного Олександр та Дмитро БОГУШІ.

За повідомлення Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного

 

21.11.2022 в 14:32
Коментарів немає

День Гідності та Свободи є не лише черговою пам’ятною датою в календарі, цей день символізує відданість України ідеалам і принципам побудови демократичної держави та ідеям свободи. Події, до яких приурочено День Гідності та Свободи, є одними з ключових моментів українського державотворення, знаковими точками консолідації народу та уособленням глибинних трансформацій суспільної свідомості.

Помаранчеву революцію спричинили разом із цілою низкою факторів масові брутальні фальсифікації та застосування адміністративного ресурсу під час президентської виборчої кампанії 2004 року. Ця революція стала маркером становлення й розвитку громадянського суспільства в Україні, його готовності обстоювати базові демократичні свободи та людську гідність, брати на себе відповідальність за власний вибір.

Завдяки Революції Гідності Україна отримала новий шанс для цивілізаційного вибору, руху до демократії, очищення від рудиментів тоталітарного й людиноненависницького комуністичного минулого. Однак, на відміну від подій Помаранчевої революції, обстоювання власної гідності та свободи взимку 2013–2014 років коштувало Україні життя та здоров’я багатьох патріотів.

Народ України як ініціатор та учасник революційних подій виявив свою суб’єктність у формуванні майбутнього держави й утвердив вектор її розвитку як вільної демократичної європейської країни.

Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, у тому числі міжнародних.

Рекомендовані фільми про Помаранчеву революцію

  1. «День сьомий» (2005), документальний фільм, режисер Олесь Санін.
  2. «Епізоди парламентської хроніки» (2004), документальний фільм, режисер Андрій Михайлик.
  3. «Ніщо та ніколи» (2006), документальний фільм, режисер Дмитро Сан.
  4. «Операція «Проффесор» (2004), вебсеріал, студія «Веселі яйця».
  5. «Помаранчева зима» (2007), документальний фільм, режисер Андрій Загданський (США).
  6. «Помаранчева революція» (2007), документальний фільм, режисер Стівен Йорк (США).
  7. «Помаранчеве небо», мелодрама, режисер Олександр Кирієнко.
  8. «Помаранчевий протест» (2004), документальний фільм, телевізійна агенція «Кипарис» та ГО «За права кожного».
  9. «Помаранчеві хроніки» (2007), документальний фільм, режисер Даміан Колодій (США).
  10. «Українська революція: за півкроку до крові» (2005), документальний фільм, режисери Світлана Карнасюк, Юрій Юрченко.

 Рекомендована література про Помаранчеву революцію

  1. Вишеславський Гліб, Осадчук Петро. «Майдан свободи» (фотоальбом). Київ: Оранта, 2005.
  2. Гальчинський Анатолій. «Помаранчева революція і нова влада». Київ: Либідь,2005.
  3. Забужко Оксана. «Let my people go»: 15 текстів про українську революцію. Київ: Факт, 2006.
  4. Кульчицький Станіслав. «Помаранчева революція». Київ: Генеза, 2005.
  5. Слабошпицький Михайло. «Пейзаж для Помаранчевої революції». Київ: Ярославів Вал, 2005.
  6. Яневський Данило. «Обличчя «Помаранчевої» революції». Харків: Фоліо, 2005.

Музичні та пісенні твори, популярні у період Помаранчевої революції

  1. Державний Гімн України.
  2. Гурт «Ґринджоли» – «Разом нас багато».
  3. Гурт «Мандри» – «Не спи, моя рідна земля».
  4. Марія Бурмака – «Ми йдемо», «Не бійся жити».
  5. Гурт «Стелсі» – «Ющенко – ТАК».
  6. Гурт «ТНМК» – «Помаранчі».
  7. Гурт «Бумбокс» – «Солодкі сиропи».
  8. Гурт «Океан Ельзи» – «Вставай».
  9. Руслана Лижичко – «Ой, заграй».

 Рекомендовані фільми про Революцію Гідності

  1. «День жалоби» (2014), драма, режисер Максим Тетерук.
  2. «Еволюція Гідності» (2014), документальний фільм, режисери Ольга Читайла та Артем Лагутенко.
  3. «Жіночі обличчя революції» (2014), документальний фільм, режисер Наталія П'ятигіна.
  4. «Зима у вогні» (2015), документальний фільм, режисер Євген Афінєєвський.
  5. «Зима, що нас змінила» (2013–2014), документальний фільм, режисер Володимир Тихий.
  6. «Майдан» (2014), документальний фільм, режисер Сергій Лозниця.
  7. «Майдан. Мистецтво спротиву» (2014), документальний фільм, режисер Антін Мухарський (Орест Лютий).
  8. «Молитва за Україну» (2014), документальний фільм, режисер Євген Афінєєвський.
  9. «Переломний момент: Війна за демократію в Україні» (2017), документальний фільм, режисери Олесь Санін, Марк Гарріс.
  10. «Правда Майдану» (2014), документальний фільм, режисери Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук.
  11. «Сильніше, ніж зброя» (2014), документальний фільм, режисери Володимир Тихий, Юлія Гонтарук, Роман Любий.
  12. «Скрізь Майдан» (2015), документальний фільм, режисер Катерина Горностай.
  13. «Чорний зошит Майдану» (2014), документальний фільм, авторський колектив із 13 режисерів.

Відеоматеріали на тему Майдану та щодо діяльності Національного музею Революції Гідності можна знайти на музейному ютуб-каналі: https://www.youtube.com/channel/UCtbhvvtL8TUazkrqvrs_eRw/featured.

 Рекомендована література про Революцію Гідності

  1. 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави. Київ: Ніка-Центр, 2016.
  2. 94 дні. Євромайдан очима ТСН. Київ: Основи, 2014.
  3. Винницький Михайло. Український Майдан, російська війна. Львів: Видавництво Старого Лева, 2021.
  4. Історія з Майдану. Епізод І. Графічна новела. Київ: НМРГ, 2019.
  5. Кошкіна Соня. Нерозказана історія. Київ: Брайт Букс, 2015.
  6. Курков Андрей. Дневник Майдана. Харьков: Фолио, 2018.
  7. Літопис самовидців: дев'ять місяців українського спротиву. Київ: Комора, 2014.
  8. Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. Київ: К.І.С., 2015.
  9. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016.
  10. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3 у 2 ч, ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. Київ: К.І.С., 2017.
  11. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Вип. 3 у 2 ч., ч. 2: Львівська – Чернігівська області. Київ: К.І.С., 2018.
  12. Майдан. Пряма мова. Книги 1–2. Київ: НМРГ, 2019.
  13. Майдан. Свідчення. Київ, 2013–2014 роки. Київ: Дух і Літера, 2016.
  14. Небесна Сотня: антологія майданівських віршів. Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2014.
  15. Революція Гідності: на шляху до історії. Відп. ред. І. Пошивайло, Л. Онишко. Київ: НМРГ, 2020.
  16. Революція Гідності: на шляху до історії: Збірник наукових праць. Кн. 2. Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття / Пошивайло І., Онишко Л. (відп. ред.). Київ: НМРГ, 2021.
  17. Стецик В. Розворот 21 листопада 2013 – 1 березня 2014. Хроніки Майдану. Київ: Смолоскип, 2018.
  18. Стражний О. Майдан. Події – свідчення – менталітет. Київ: Дух і Літера, 2016.
  19. Трайдакало О. Майдан. Погляд зсередини. Київ: BookExpress, 2018.
  20. Терейковська С. Небесна Сотня. Життєписи. Т. 1–3. Київ: НМРГ, 2018, 2019, 2020.
  21. Українська Революція Гідності, агресія РФ і міжнародне право. Київ: К.І.С., 2014.
  22. У поступі до свободи / Л. Онишко, Я. Примаченко, К. Романова. – Київ: НМРГ, 2022.
  23. #EUROMAIDAN – History in the Making. Київ: Основи, 2014.
  24. Fантомная боль. #maidan. Київ: о4і.today, 2014.

Музичні та пісенні твори періоду Революцію Гідності

  1. Гурт «Океан Ельзи» – «Вставай!».
  2. Гурт «Кozak System» – «Брат за брата».
  3. Народна пісня – «Горіла шина, палала».
  4. Народна пісня «Горіла бочка, диміла».
  5. Гурт «Taraka – «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»).
  6. Гурт «Ляпис Трубецкой» – «Воины света».
  7. Гурт «Піккардійська Терція» – «Гей, пливе кача».
  8. Литовські музиканти (музика Віргіса Пупшиса, слова Анастасії Дмитрук) – «Никогда мы не будем братьями».
  9. Злата Огневич «Pray For Ukraine».
  10. Майкл Щур – «Гітарний перебор».

Інформаційно-методичні рекомендації можна знайти за посиланням https://cutt.ly/iMnNJ81

За інформацією Національного музею Революції Гідності

21.11.2022 в 14:09
Коментарів немає

21 листопада – всесвітній день телебачення. Війна змінила не тільки робочі графіки, тематику програм, а й життя тих, хто їх створює. Випуски новин замість ранкових розважальних шоу, трансляція марафону “Єдині новини”, замість власного мовлення, втрата рекламодавців, звуки сирен повітряної тривого у прямому ефірі, з усім цим довелося стикнутися під час вторгнення рф.

З моменту своєї появи – майже 100 років тому – телебачення відіграє надзвичайно важливу роль у житті сучасного суспільства: воно не лише розважає людство, змушує сміятися та плакати, але й забезпечує новинами, виховує, нерідко визначає актуальні тенденції нашого розвитку.

Винахідником принципу телебачення є американець Філо Тейлор Фарнсворт: усе почалося з маленьких чорно-білих телевізорів, але прогрес не стоїть на місці та мільйони людей сьогодні дивляться телепередачі на ноутбуках, планшетах, смартфонах і величезних екранах сучасних телевізорів. Незважаючи на приголомшливий розвиток інтернету та соціальних мереж, телебачення все ще залишається для людей основним джерелом інформації.

Телевізійне мовлення давно та міцно увійшло у наше життя. Його різнобічність, різноманітність телепередач й інформаційний обсяг, зробили його незамінним супутником сучасного суспільства.

17-го грудня 1996-го року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних націй проголосила 21-е листопада новим міжнародним святом – Всесвітнім днем телебачення, що було закріплено в резолюції ООН № A/RES/51/205. Дату щорічного проведення цього свята було вирішено прив’язати до дня проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму ООН. Державним структурам усіх країн було запропоновано відзначати цей День, активно обмінюючись телевізійними передачами та програмами, які присвячувалися б таким проблемам, як соціальний і економічний розвиток, проблемам миру і безпеки, а також розширенню культурного і міжнаціонального обміну. Щорічне проведення цього Дня насамперед має бути спрямована на привернення уваги широкої громадськості до ролі телевізійного мовлення саме у світлі просування миру та розвитку.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

21.11.2022 в 11:26
Коментарів немає

В Україні 21 листопада День Гідності та Свободи пройде під гаслом «Вистояли на Майдані – переможемо у війні». Урочисті заходи відбудуться в межах тематики: «Революція Гідності перший переможний бій цієї війни».

День Гідності та Свободи українці проголошували двічі – вийшовши на майдан Незалежності у 2004-му і організувавши Помаранчеву революцію, і у 2013–2014, відновлюючи своє право на гідність та незалежність, утверджуючи своє прагнення бути у європейській спільноті, жити за принципами демократичного, правового – цивілізованого – світу.

Помаранчева революція стала першим рішучим «Ні» Москві на всі її зусилля перетворити незалежну Україну на свою колонію. Проте тоді, в радісній ейфорії перемоги українського народу над злочинною проросійською владою, все ще видавалося можливим мирне співіснування двох держав – Російської Федерації та України, а вся подальша політична та інформаційна агресія сприймалася суспільством як тимчасовість, яка промине в процесі демократизації росії.

Революція Гідності стала не просто переломним історичним моментом для України, вона стала подією, яка змінила світ. Гідність і стійкість українців, проявлена упродовж трьох зимових місяців, їх прагнення справедливості та свободи, була сильнішою за весь насильницький апарат тогочасної злочинної влади. Сильнішою за кийки, кулі, гранати, отруйні гази та потужну машину дискредитації і дезінформації, які надсилала Росія, щоб знищити беззбройний протест.

Революція Гідності показала сучасним українцям справжню ціну їхньої свободи. Але і те, що ціна несвободи завжди вища.

Революція Гідності навчила наше покоління боротися, вона продовжила пантеон наших борців. Вона дала наснагу до боротьби наступним героям цієї війни. Революція Гідності показала нам, всьому світу, силу нашої стійкості,  єдності, свободолюбності. Революція Гідності навчила нас боротися до перемоги.

Від самого початку заснування Дня Гідності та Свободи у 2014 році українці відзначають цю дату в умовах війни. Бойові дії йшли на сході, саме там українська армія захищала найвищі цінності, відстоювані на Майданах, саме там ризик втрати цих цінностей усвідомлювався з особливою гостротою. У лютому цього року полем битви за свободу нації та незалежність стала вся Україна. Повномасштабна агресія росії проти України перетворила нашу державу на своєрідний Майдан з його базовими принципами самоорганізації, консолідації, взаємодопомоги та безстрашності. Війна змусила нас активніше переосмислювати наше минуле, глибше відчувати й усвідомлювати важливість тих ціннісних орієнтирів, що їх чітко та відкрито задекларували Майдани.

Історія

Вже не вперше в історії України прагнення її народу жити у вільній незалежній державі наштовхується на лютий опір з боку росії, яка упродовж століть знищувала нашу країну, заперечуючи окремішність її народу, її історії, її мови, її традицій.

Вже не вперше українці, які виходили на Майдани – Софійський у 1917–1918 роках та Незалежності у 2013–2014 роках – змушені брати в руки зброю, щоби чинити опір оскаженілому північному сусідові, під маскою так званого «старшого брата» якого заховалося обличчя найлютішого ворога, що прагне нашого знищення.

Український фронтир не одне століття формував нашу свідомість, впливав на нашу історію та культуру та врешті-решт позначився на формах нашого спротиву: ми самі не помічаємо, коли наші майдани стають визвольною війною, і де той рубікон, перейшовши який ми починаємо захищати не лише наші права, а й нашу землю та наше життя – як індивідуумів, так і нації.

20 лютого 2014 року під час Революції Гідності у середмісті Києва силовики розстрілювали протестувальників, які майже три місяці відстоювали на Майдані європейське майбутнє України, власну гідність і свободу.

20 лютого 2014 року – саме цю дату кремлівські керманичі викарбували на російській медалі «За повернення Криму».

Того дня і в наступні за ним Україна оплакувала Героїв Небесної Сотні. І не одразу усвідомила, що війна, яка прийшла у січні-лютому 2014 року на вулиці Києва, невдовзі охопить південь і схід, а вісім років по тому – 24 лютого 2022 року – всю Україну.

Українці ще не встигли осмислити феномен Майдану, а у кремлі вже були переконані, що він несе екзистенційну загрозу як відродженому путіним тоталітарному режимові, так і хворобливим маренням російського президента ліквідувати наслідки найбільшої, на його думку, геополітичної катастрофи ХХ століття, якою став розпад совєтського союзу.

Події в Україні кінця ХХ століття дійсно багато в чому визначили майбутнє імперії зла. У жовтні 1990 року у Києві відбувся перший Майдан, студентський, що пізніше отримав назву Революція на граніті. Однією з вимог протестувальників було непідписання нового союзного договору, що мав би подовжити життя агонізуючого СРСР. Ця акція стала одним із важливих чинників проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

Небезпечним сигналом для російського диктатора стала Помаранчева революція 2004 року. Другий Майдан продемонстрував готовність громадян України захищати своє право вибору. Це суттєво відрізняло Україну від частини колишніх совєтських республік, в яких відбувалося демонтування демократії та розбудова авторитарних режимів.

Революція Гідності, яка починалася з євроінтеграційних вимог, стала черговим етапом утвердження України як незалежної держави. Ці протести стали найбільш голосною та чітко сформульованою заявою українців про свої цінності – гідність, свободу, незалежність, демократію.

Кожен Майдан ставав кроком на шляху до здобуття справжньої незалежності. Але водночас був результатом незасвоєних уроків попередніх Майданів і неусвідомлення значною частиною населення тих загроз, які становила рф.

Майдани та нинішню війну єднає глибинна природа цих суспільно-політичних феноменів, які водночас є результатом поступу та каталізатором подальших змін в Україні та які найяскравіше проявилися у поняттях:      «суспільство», «герої», «вороги», «трансформація», «культура», «свобода».

Суспільство

Унікальна самоорганізація та консолідованість суспільства є найбільш яскравим феноменом Майданів.

Самоорганізація та згуртованість людей стала       одним із тих вирішальних чинників, який завадив російським окупантам «взяти Київ за три дні».

Герої

Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук назвав Небесну Сотню першими героями російсько-української війни, які прорвали московську блокаду. Саме з Майдану йшли боронити східні українські землі перші добровольчі підрозділи у 2014 році. У лавах ЗСУ б’ються сьогодні й майданівці. Чимало з тих, хто пройшов вогонь Майдану, на жаль, загинув, захищаючи Донецьк, Маріуполь, Київ, Харків, Чернігів, інші українські міста і села…

Питання вшанування пам’яті героїв Майдану та російсько-української війни спричинило певний зсув свідомості: українці зрозуміли, що мають пантеон своїх – національних – героїв, що сучасні герої не мають лиша     тися невідомими і що героями можуть бути не лише загиблі, а й ті, хто не зраджує себе і чинить опір ворогу.

Ворог

Енн Епплбаум, авторка книг «Гулаг» та «Червоний голод: сталінська війна проти України», називає росію державою, яка «сприймає себе настільки вищою від сусідів… що вважає, ніби має право стерти їх з лиця землі, з карти світу, знищувати їх за власним бажанням, вбивати їхнє мирне населення – а не лише солдатів. Ідеологія, яка дає їм виправдання для таких дій, – різновид імперіалізму».

З часів Помаранчевої революції росія, просуваючи ідею про українців на Майдані як ворогів російському режимові та народові, формувала в головах росіян образ оскаженілих фашистів, які загрожують самій росії. Пропагандистська машина рф призвела до абсолютного викривлення світосприйняття, де абсурдні та злочинні твердження сприймаються як догмат і виправдовують найстрашніші злочини.

Трансформація

Всупереч наріканням українців на повільні зміни у державі, особливо якщо йшлося про добробут, наше суспільство пережило більш значущі трансформації, результат яких проявився лише в останні роки. Йдеться передусім про формування українців як політичної нації та поступові зміну ціннісних орієнтирів і усвідомлення важливості таких категорій, як свобода, гідність, мова, історія, культура, громадянське суспільство.

Водночас від часів Революції Гідності українці почали впливати на Європу та весь демократичний світ. Вже тоді європейські інтелектуали вказували на парадокс, що Майдан, який почався з євроінтеграційних гасел, відбувався у деякій суперечності з західним мейнстримом. Зокрема, французька письменниця та журналістка Галя Акерман зазначала, що у багатьох європейських країнах цінності безпеки стоять вище від демократичних.

Певний час після Майдану західний світ стояв осторонь подій, що відбувалися в України. Лише російсько-українська війна в її гострій фазі, що почалася 24 лютого 2022 року, і, передусім той спротив, який чинять як українські військові, так і цивільне населення, змусили демократичні суспільства та уряди усвідомити важливість України для подальшого майбутнього Європи.

Культура

Упродовж століть росія нищила будь-які прояви українського життя, перетворюючи українців на малоросів. З початку повномасштабної агресії російські окупанти ведуть неприховану війну проти української культури. Пограбування та обстріли музеїв, знищення та пошкодження пам’ятників, пов’язаних з національними діячами або національною історією – все це є свідченням того, що йдеться про війну двох цивілізацій, двох культур.

Але культура – це не лише пам’ятки та предмети мистецтва, це певні моделі поведінки, ідеали та цінності. Це те, без чого нація не може відбутися та усвідомити себе як нація. За людські та суспільні цінності люди виходили на Майдани. І саме останній Майдан, який вибухнув неймовірною творчою енергією, дав поштовх до глибшого усвідомлення того, що наші культурні надбання є невід’ємною складовою нашої ідентичності. Що українці – народ, який прагне творити, а не знищувати. І це відрізняє нас від ворога, який прагнучи знищити створене та пережите нашими предками сподівається знищити нас як націю.

Свобода

У 2017 році віце-президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу Микола Рябчук заявив: «Українці від росіян відрізняються любов’ю до свободи».

Останні десятиліття нашої історії це довели. Свобода та гідність були тими цінностями, за які виходили і гинули люди на Майдані. Свободу та гідність сьогодні захищають і проявляють українські воїни та цивільні громадяни.

Віримо, що переможний дух – дух Свободи, ті чесноти та цінності, які загартовувалися на Майданах, приведуть Україну до перемоги.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

21.11.2022 в 10:57
Коментарів немає

21.11.2022 відбулося позачергове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням керуючого справами виконкому Наталії Москаленко.

На комісії були розглянуті питання щодо встановлення та функціонування мобільного пункту незламності (обігріву) та стаціонарних пунктів незламності (обігріву) на території Роменської міської територіальної громади.

  1. У результаті обговорення міська комісія рекомендує забезпечити пункт незламності, а саме:

1.1. Відділу освіти необхідною кількістю меблів (столи, стільці).

1.2. Комунальному некомерційному підприємству «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Ромни» аптечками.

1.3. Управлінню житлово-комунального господарства огородження території, а також надати для обігріву міжрегіональному центру швидкого реагування ДСНС України резервне паливо в кількості 75 л. з розрахунку 25 л. на день. В разі потреби продовжити на той самий термін і в тій кількості. 

 Також міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила стаціонарні пункти незламності (обігріву) по громаді:

  1. Роменський ліцей № 1 ім. П.І. Калнишевського Роменської міської ради Сумської області.
  2. Роменський ліцей № 2 ім. акад. А.Ф. Йоффе Роменської міської ради Сумської області.
  3. Роменський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів № 8 Роменської міської ради Сумської області.
  4. Миколаївський заклад загальної середньої освіти    І-ІІІ ступенів Роменської міської ради Сумської області .
  5. Гришинський навчально-виховний комплекс: заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів – заклад дошкільної освіти Роменської міської ради Сумської області.
  6. Плавинищенський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) “Теремок” Роменської міської ради Сумської області.
  7. Пустовійтівський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) “Золота рибка” Роменської міської ради Сумської області.
  8. Роменський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 9 “Фіалка” Роменської міської ради Сумської області.

 За повідомленням відділу з питань надзвичайних ситуацій

та цивільного захисту населення