Новини міста (5459)

Програма покликана сприяти створенню та розвитку інноваційної продукції подвійного призначення: технологій, процесів чи інших складових, що відрізняють таку продукцію від існуючих на ринку або відповідають існуючому попиту одночасно як від приватних осіб, так і держави.

Фонд надає грантову підтримку проєктам, що здійснюють свою діяльність у наступних сферах: оборона, кібербезпека, інфраструктурна відбудова, охорона здоров’я, освіта.

Учасники: підприємці, стартапери.

Розмір гранту: до 35 000 доларів США, з яких 25 000 доларів США спрямовуються на діяльність заявника, та до 10 000 доларів США — на оплату послуг Акредитованого Акселератора.

Дедлайн: постійно діюча програма.

Детальніше за посиланням: https://usf.com.ua/programa-grantovoi-pidtrimki-proiektiv-podvijnogo-priznachennya/?fbclid=IwAR3loAeYCErD0JIghRMI-LHuS1GAaAxAt08ccw31RFbkpuB-BOqJttKtBDU

За повідомленням управління економічного розвитку РМР

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.

Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що розташована на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.

П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених – розповідали очевидці тих трагічних подій.

28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну «Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга… В загальному бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звільнено.

Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.

«Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, — сказав Президент УНР Михайло Грушевський під час поховання героїв.

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства. 

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Державний Прапор України – це офіційний символ, яким пишається кожен українець. Синьо-жовтий біколор прославляє нашу Україну у різних куточках світу, на всіх континентах планети Землі. Його яскраве полотнище з гармонійним поєднанням кольорів неодноразово поважно майоріло на п’єдесталах слави, на підкорених вершинах гір, над спорудами державних установ, консульств та посольств, на суміжних із сусідніми державами кордонах. Український блакитно-жовтий стяг гордо підноситься на територіях Донбасу, де мужні воїни світла й добра боронять українську землю, відстоюють державну цілісність та суверенітет.

Державний Прапор України – це наша гордість, наша національна святиня із багатовіковою історією свого існування. Щорічно День державного Прапора України відзначається 23 серпня на загальнодержавному рівні з гучними урочистостями, які славлять велич українського народу та його традицій. На атласному полотнищі національного знамена міцними нитками прошитий довгий шлях державотворчого процесу – омріяного й вистражданого нашим сильним, терплячим і незламним народом. Формування поваги до національної символіки нерозривно пов’язане з високими патріотичними почуттями, з любов’ю до рідного краю та Батьківщини.

Історія сучасного святкування Дня державного Прапора бере свій початок із 1990 року, коли його відзначення відбувалося на муніципальному рівні в Києві. 24 липня синьо-жовтий прапор було піднято над столичною мерією. Після провалу путчу в Москві 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради України. Наступного дня було проголошено незалежність України, а історичний прапор відправили до музею ВРУ.

4 вересня 1991 року національний прапор України було піднято над будинком парламенту. 18 вересня 1991 року президія Верховної Ради України своєю постановою “Про прапор України” фактично надала двоколору статус офіційного прапора. Саме із цього дня під синьо-жовтим прапором почали працювати українські дипломатичні відомства, в урочистій атмосфері складали присягу військовослужбовці тощо.

28 січня 1992 року ВРУ прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України національного прапора», яким вже офіційно затвердила прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору і нижньої – жовтого.

Запрошуємо кластери України до участі у конкурсі проєктів на отримання грантів задля системної підтримки та розвитку підприємництва в Україні.

Цей конкурс проєктів є частиною програми міжнародної допомоги «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП»*, одним із завдань якого є удосконалення інфраструктури розвитку МСП через надання підтримки кластерам України.

Мета конкурсу: підтримка зацікавлених кластерів в реалізації програм/проєктів/дій, спрямованих на підтримку розвитку та зміцнення кластерів, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, з особливим акцентом на просування експорту, стимулювання інновацій та діджиталізації, покращення державно-приватного діалогу, передачі технологій, а також залучення державних та іноземних інвестицій.

Цільова аудиторія (заявники): юридично зареєстровані та активно діючі кластери на території України, які мають продемонструвати активну економічну діяльність та потенціал для розвитку, як самого кластеру так і його членів (МСП), мати діючі стратегії/плани з підтримання та розвитку кластеру/МСП.

Максимальна сума гранту для кожного кластеру: 25 000 євро у гривневому еквіваленті.

Мова подання заявок: українська з обов’язковим перекладом англійською.

Кінцевий термін подання заявок: 12:00, 27.01.2023 в електронному вигляді на адресу: mail@bdf.gov.ua.

За повідомленням управління економічного розвитку РМР

Сьогодні над Роменською громадою знову линула «Плине кача», війна обірвала ще одне життя… Громада прощалася з 36-річним Олександром ХОВАЙКОМ.

31 грудня 2022 року обірвалося життя нашого земляка, українського захисника Олександра Петровича Ховайка. Військовослужбовець Збройних Сил України, мужньо та самовіддано захищаючи рідну землю, загинув  під час виконання бойового завдання Луганщині.

В останнє попрощатися з воїном, який загинув при захисті Батьківщини, на Алею Слави прийшли рідні, друзі, представники влади, колеги, знайомі, та просто небайдужі жителі громади.

Українського захисника зустріли прихиливши коліна. Мешканці громади несли живі квіти, віддаючи шану відважному земляку та не стримували сліз. Прощалися з Героєм з безмежною вдячністю в душі та пекучим болем в серці.

Міський голова Олег СТОГНІЙ, висловив скорботні слова співчуття рідним та близьким загиблого Героя: «Ціна незалежності надто висока й важка. Олександр ХОВАЙКО мужньо та самовіддано захищав Батьківщину від російської агресії. Відчайдушно, з вірою у Перемогу та, на жаль, ціною власного життя. Вічна слава українському воїну».

Світла пам’ять захисникам України, які віддали життя за майбутнє Батьківщини. Низький уклін батькам, які виховували справжніх Героїв.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Прогноз погоди в Сумській області

28 січня погоду визначатиме поле підвищеного тиску.

Мінлива хмарність, без опадів.

Вітер північно-східний, 5-10м/с.

Температура повітря вночі 3-8⁰ морозу, вдень від 2⁰ морозу до 3⁰ тепла.

                                             Прогноз складений Сумським обласним центром з гідрометеорології

29 січня:

Хмарно з проясненнями, без істотних опадів, вночі та вранці слабкий туман.

Вітер східний, 3-8м/с.

Температура повітря вночі 3-8⁰ морозу, вдень від 4⁰ морозу до 1⁰ тепла.

30 січня:

Мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер південний, 7-12м/с.

Температура повітря вночі 3-8⁰ морозу, вдень від 3⁰ морозу до 2⁰ тепла.

31 січня:

Хмарно з проясненнями, вночі без істотних опадів, вдень невеликий сніг, мокрий сніг, вдень на дорогах місцями ожеледиця.

Вітер південний, 7-12м/с.

Температура повітря вночі 3-8⁰ морозу, вдень від 3⁰ морозу до 2⁰ тепла.

1 лютого:

Хмарно, невеликий сніг, мокрий сніг, на дорогах місцями ожеледиця.

Вітер південний, 7-12м/с.

Температура повітря вночі 2-7⁰ морозу, вдень від 2⁰ морозу до 3⁰ тепла.

                             Прогнози складені Харківським регіональним центром з гідрометеорології

Українські підприємці, які релокували свій бізнес у більш безпечні регіони України, можуть отримати компенсацію. ЄБРР, Швейцарія та США відшкодують усі витрати на релокацію в розмірі до €30 000 на одну компанію. Допомога українському середньому та малому бізнесу, який релокується у більш безпечні регіони країни, включає гранти на загальну суму €2,4 млн.

Партнери відшкодують витрати повʼязані з:

– транспортуванням обладнання, сировини та готової продукції; пакуванням, демонтажем, налагодженням, ремонтом, орендою та придбанням обладнання;

– використанням приміщень: до одного місяця оренди, інженерні або ремонтно-будівельні роботи у приміщеннях для зберігання обладнання та виробництва. Умови отримання компенсації за релокацію бізнесу  

Отримати відшкодування за релокацію бізнесу можуть малі та середні українські компанії, які відповідають наступним вимогам:

• до 500 працівників;
• річний обіг до €50 млн або загальні активи до €43 млн;
• не менше двох років операційної діяльності;
• частка українських власників – більше 50%.

Компанії, які відповідають вказаним умовам, мають можливість подати заявку на отримання грантових коштів до 31 січня 2023 року.

Подати заявку можна за посиланням: https://form.jotform.com/223342545115044

У заявці потрібно буде вказати: рік заснування компанії та чисельність працівників до і після релокації; галузь діяльності; річний обсяг за минулий рік; контактні дані Також потрібно буде коротко вказати обгрунтування потреби релокувати бізнес та зазначити, чи була/буде якась інша допомога з релокації.

За повідомленням управління економічного розвитку РМР

Голокост – це спільна трагедія людей усіх національностей в Україні. Знищені долі, роз’єднані родини – це занадто жорстокий урок історії, який потрібен пам’яті для того, щоб запобігти повторенню трагедії. На превеликий жаль, він не обійшов стороною Україну. Друга Світова Війна була трагедією для українських євреїв. 27 січня 1945 року на волю вийшли в’язні найбільшого нацистського табору смерті в Освенцимі.

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію, в якій постановила, що 27 січня – це Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Тож щороку в цей день Україна разом з усією світовою спільнотою вшановує пам’ять загиблих жертв Голокосту. Саме цього дня радянські війська звільнили нацистський табір смерті Аушвіц, що розташовувався на теренах Польщі й де було знищено близько мільйона євреїв із різних країн Європи.

У День скорботи та пам’яті відбувся захід за участю заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василя МАРЮХИ, голови іудейської громади Майї ФЕДЕНКО, учнівського та педагогічного колективів на чолі з директором Роменського ліцею № 4 ім. Тетяни Маркус Лілією ГОРОДЕЦЬКОЮ.

Сприймаючи ці події як загальнолюдську трагедію та пам’ятаючи про її жахливі наслідки, присутні схилили голови перед жертвами та згадали українців, які усіма способами намагалися їм допомогти, і нерідко платили за це своїм життям. Вшанувавши хвилиною мовчання пам’ять невинних жертв, гибель яких і досі є гірким відлунням тих лихих воєнних часів, до підніжжя пам’ятного знаку розстріляних євреїв у селі Піски від громади було покладено квіти.

За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни стали шість мільйонів людей.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, щороку 27 січня світова спільнота вшановує Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН називає Голокост, який знищив третину євреїв і безліч жертв серед представників інших меншин, попередженням для усіх людей про небезпеку ненависті, фанатизму, расизму і упередженості.

Уперше цей день відзначили в усьому світі у 2006 році. Починаючи з 2012 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 року «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру» Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається і в Україні. Пам’ять про жертви нацистського терору в Україні у Другій світовій війні, а це 1,5 млн євреїв і понад 4 млн українців та представників інших національностей, свято зберігається у нашій державі.

Український народ завжди пам’ятатиме трагедію Бабиного Яру. Щороку 29 вересня у день пам’яті жертв нацизму в Україні сотні тисяч українців по всій країні вшановують загиблих у цій страшній трагедії. 

Ми згадуємо у молитвах невинних жертв, чиї імена  назавжди закарбовані на кривавих сторінках історії Другої світової війни та Голокосту.

Згадуючи жертв Голокосту, ми не можемо не згадати з відчуттям вдячності і про тих, хто, ризикуючи своїм життям і життям своїх близьких, рятував приречених на смерть – українських праведників світу.

Зворушують слова колишнього в’язня Освенцима Єлі Візеля: «Неможливо розповісти про геноцид, але і замовчувати його не можна».

Зберігаючи пам’ять про Голокост, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.

Висловлюючи у цей день співчуття єврейському і ромському народам, які зазнали жахливих втрат від рук нацистських катів, ми рішуче засуджуємо будь-які злочинні прояви антисемітизму, расизму і ксенофобії.

Вічна пам’ять невинно убієнним, усім жертвам Голокосту.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Це Голокост – всього одне лиш слово,
Та його сенс – пекучий болі жар,
Вбивали всіх!… Старого і малого
І мало хто життя порятував!

Щорічно, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року. Жертвами жахливої трагедії стали близько шести мільйонів євреїв. В Україні було розстріляно понад півтора мільйони людей, але й до сьогодні дослідники не мають точних даних щодо справжньої кількості жертв. Величезною братською могилою представників різних народів в нашій країні став Бабин Яр у Києві.

Вшановуючи пам’ять загиблих в роки Голокосту, в центральній міській бібліотеці для дорослих імені Бориса Антоненка-Давидовича відбулася година роздумів «Голокост: жити щоб пам’ятати».

Бібліотекар читального залу розповіла присутнім про жахливі події, які відбулися в період 1933-1945 років та призвели до умисного знищення практично однієї третини євреїв. Доповнила розповідь про трагічну сторінку історії, розстріл єврейського населення на Роменщині Майя Феденко, яка є головою єврейської общини у нашому місті та координатором волонтерського центру. А також Майя Василівна познайомила присутніх з культурою та звичаями єврейського народу, пригостила традиційним єврейським хлібом – хала, розповіла про роботу волонтерського центру.

На завершення заходу ведуча наголосила, що вшанування пам’яті жертв Голокосту, це нагадування про найжахливіші сторінки історії ХХ століття.

На жаль, сьогодні Україна продовжує боротьбу, знов відбувається геноцид нашого народу, знов люди стають жертвами тортур, масових страт, переслідувань, але ми віримо, що зможемо здолати всі труднощі та впоратися з будь-якими викликами і перемогти.

За повідомленням відділу культури РМР

Шановні жителі територіальної громади!

27 січня ми разом з усім світом вшануємо пам’ять жертв Голокосту, одну з найстрашніших сторінок історії людства ХХ століття − масового винищення єврейського народу, ромів, слов’ян у 1933-1945 роках минулого століття.

Для нашого народу символом Голокосту став Бабин Яр, де нацисти знищили 150 000 євреїв та представників інших національностей.

Пам’ять про тисячі невинно вбитих людей за расовою чи релігійною приналежністю закликає нас не допустити повторення тих страшних злочинів проти людства, щоб ми ніколи не були жертвами або байдужими до проявів ворожнечі чи насилля.

Ми знаємо правду про ті часи, ми пам’ятаємо уроки минулого і нині протистоїмо спробам розпалити ненависть та міжнаціональну ворожнечу у нашій країні, боронячи кордони демократичного світу.

 У День скорботи та пам’яті ми схиляємо голови перед тими, чиї житті забрали страшні події тих часів та згадуємо українців, які всіма способами намагалися їм допомогти, і нерідко платили за це своїм життям. Приєднуємося до загальної печалі й прагнемо співчувати болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати.

Миру усім нам, наснаги, сил і ПЕРЕМОГИ!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

Сім’ям військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабміном. Механізм виплати визначається урядовою постановою від 30 листопада 2016 р. № 884.

Для того, щоб отримувати виплату, члени родини мають звернутися із заявою на ім’я командира військової частини.

До заяви додаються:

• копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);
• довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);
• копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);
• копії свідоцтва про народження дітей (у разі наявності);
• копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення про виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов’язково зазначаються підстави для такої відмови.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі:

• подання заяви особами, які не мають права на отримання зазначених виплат;
• подання не в повному обсязі визначених документів;
• подання заяви з порушенням строків;
• з’ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертування.

Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв’язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира військової частини повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти.

Право на отримання грошового забезпечення військовослужбовців мають наступні категорії:

дружина (чоловік) військовослужбовця, а за їх відсутності повнолітні діти, які проживають разом із військовослужбовцем;

законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства – незалежно від їх віку) військовослужбовця (за відсутності дружини (чоловіка);

особи, які перебувають на утриманні військовослужбовця або батьки військовослужбовця (за відсутності дружини (чоловіка) та дітей).

Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з’ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими.

У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Виплати діляться на всіх, хто має на них право, в рівних частинах. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Сім’ї військовослужбовців також мають право на отримання додаткової винагороди згідно з Постановою Кабміну від 28 лютого 2022 р. № 168.
Йдеться про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 гривень щомісячно та збільшеної винагороди до 100 000 гривень.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертували, не здійснюється.

За повідомленням управління соціального захисту населення РМР

Прогноз погоди в Сумській області

26 січня погоду визначатиме поле підвищеного тиску.

Хмарно з проясненнями, без опадів, вночі та вранці слабкий туман.

Вітер змінних напрямків, 3-8м/с.

Температура повітря вночі 6-11⁰ морозу, вдень від 4⁰ морозу до 1⁰ тепла.

                                             Прогноз складений Сумським обласним центром з гідрометеорології

27 січня:

Мінлива хмарність, без опадів.

Вітер змінних напрямків, 3-8м/с.

Температура повітря вночі 5-10⁰ морозу, вдень від 4⁰ морозу до 1⁰ тепла.

28 січня:

Мінлива хмарність, без опадів.

Вітер північно-східний, 5-10м/с.

Температура повітря вночі 5-10⁰ морозу, вдень 0-5⁰ морозу.

29 січня:

Мінлива хмарність, без істотних опадів.

Вітер північно-східний, 5-10м/с.

Температура повітря вночі 4-9⁰ морозу, вдень 0-5⁰ морозу.

30 січня:

Хмарно з проясненнями, вночі без істотних опадів, вдень невеликий сніг та мокрий сніг.

Вітер південно-західний, 7-12м/с.

Температура повітря вночі 3-8⁰ морозу, вдень від 3⁰ морозу до 2⁰ тепла.

                             Прогнози складені Харківським регіональним центром з гідрометеорології