Новини міста (5985)

У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада.

Долучіться в цей день о 16:00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

Цього року ми вдруге вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Закликаємо також людей по всьому світу засвітити вогник у домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид. 

Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці. 

Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. 

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації. 

Через 90 років після Голодомору-геноциду росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову –  знищити українську націю як таку. Для цього окупанти масово вбивають і депортують українців, руйнують міста. 

І в 1932–1933 роках, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін для організації геноциду вдався до тотальної конфіскації харчів, блокади, посилення терору. Путін застосовував повномасштабне військове вторгнення. За ним як складові геноцидної політики почалися терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей). 

Інформаційні кампанії періоду Голодомору та нинішньої російської агресії дуже схожі. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. Як тоді, так і нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності. 

Та сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні, а ми, українці, маємо власну державу, Збройні сили, згуртовані та всі разом працюємо на перемогу. І завдяки цьому успішно протистоїмо путінському геноциду. Пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, сьогодні ми всі сили спрямовуємо на підтримку наших захисників.  

В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932– 1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав. 

Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!». 

Водночас пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.

ВСЕУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ «ЗАПАЛИ СВІЧКУ» 

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер з голоду, запалюють свічки. Цього року 25 листопада о 16-й годині Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання. 

Опісля біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933  років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях осель українці запалюють свічки і лампадки. О 16:00 прийдіть до меморіалу, пам’ятника чи хреста пам’яті жертв голодоморів у вашому місті чи селі, щоби вшанувати пам’ять убитих голодом. А із настанням темряви запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, нашу віру у майбутнє.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА 

ЧОМУ УКРАЇНЦІВ ВБИВАЛИ ГОЛОДОМ? 

Після Жовтневого перевороту впродовж 1917–1921 років на більшій частині території колишньої Російської імперії владу захопили комуністи. Вони шляхом прямої окупації знищили демократичну Українську Народну Республіку, проголошену 1917 року. Досвід важкої боротьби із українськими рухом змусив комуністичний режим для зміцнення свого становища в Україні піти на створення у 1919–1920 роках квазідержави УСРР зі столицею у Харкові та певні поступки українському національному рухові. 

Україна в 1920-х роках переживала культурний ренесанс європейського зразка. Під гаслом «Геть від Москви!» тут формувалися самобутні, відмінні від російських, культурні традиції, орієнтовані на Європу. Створювалася національна система освіти, обґрунтовувалася економічна концепція України як автономного економічного організму. Проте до кінця цього періоду в СРСР був встановлений тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Будь-який прояв незгоди або нонконформізму (як індивідуального, так і малих і великих груп людей за професійною, національною, релігійною, партійною ознаками) негайно жорстоко карався та придушувався. 

Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом. 

ЯК? 

Механізм, який призвів до Голодомору, був приведений у дію із Москви тодішніми лідерами комуністичної партії. У січні 1928 року режим запровадив насильницькі хлібозаготівлі. У фермерів держава примусово забирала більшу частину, або й все вирощене зерно за значно заниженими цінами. Одночасно розпочалась «ліквідація» найзаможніших господарств. У 1930 році колективізація викликає масові протести і повстання. Впродовж року в Україні відбулося понад чотири тисячі масових протестних виступів за участю більше мільйона селян.  Однак, не зважаючи на це, до жовтня 1931 року колективізованими, тобто, фактично державними, стали 68% селянських господарств та 72% орної землі. Загалом в Україні було «розкуркулено» понад 352 тисячі господарств. 

Результатом цього, а також внаслідок неефективного колгоспного господарювання став голод, через який весною 1932 року померло кілька сотень тисяч українців. 

Але Україна все одно залишалася центром спротиву тоталітарному режиму. На перші сім місяців 1932-го на Україну припадає 56% від усіх антивладних виступів у Радянському Союзі. 

Улітку 1932 року через наростання спротиву Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоби не «втратити Україну». Шляхом знищення частини населення.

ДО ЧОГО ЦЕ ПРИЗВЕЛО? 

Саме за цей менш ніж календарний рік (1932–1933) в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистки смертності унеможливлюють встановлення точної кількості загиблих невинних людей і вичерпного поіменного списку жертв. 

Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Ученими Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.Птухи для Гарвардського університету створена карта втрат УСРР у Голодоморі. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половини населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8– 9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донецькій і Луганській області – у 3-4 рази.

Голод на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.

ПОДОЛАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЛОКАДИ 

Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було зроблено. Офіційно голоду не було. Навіть такого слова в офіційних документах не вживалося. Масові смертність і опухання у владних документах називали – «продовольчими труднощами». 

Сільрадам наказали при реєстрації смерті не вказувати її причину. Більше того, в 1934 році надійшло розпорядження: всі книги ЗАГС про реєстрацію смертей за 1932–1933 роки вислати в спеціальні частини (де більшість із них було знищено). 

Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. У січні 1933 року Нарком закордонних справ СРСР М. Литвинов зробив спеціальну заяву про відсутність голоду в країні. Режим відмовився від зовнішньої допомоги. Тим не менш, деякі західні журналісти, які побували за залізною завісою тоталітаризму, публікували репортажі про злочин, доносили світові про те, що там діється насправді. 

Британський журналіст Малколм Маґґерідж у березні 1933-го здійснив поїздку в Україну й передав статті до «The Manchester Guardian». Тоді ж репортажі британського журналіста Ґарета Джоунза про Голодомор в Україні виходили у Великій Британії, США, Німеччині. Публікації з’являлися також у французькій, австрійській, польській, бельгійській пресі. Так, у Бельгії упродовж 4 місяців до вересня 1933 року в 17 виданнях опублікували біля 50 статей і повідомлень про ситуацію в Україні. 

Населення Західної України, яка на той час перебувала у складі Польщі, не залишилося байдужим до горя українців по той бік Збруча. Одним із найпотужніших був голос митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. 24 липня 1933 року він проголосив відозву «Україна в передсмертних судорогах». Наступного дня 35 громадських організацій і партій у Львові об’єдналися в Український громадський комітет рятунку України, який став координатором допомоги жертвам і поширення інформації про цей злочин. 

29 вересня 1933 року завдяки зусиллям українських діячів на засідання Ради Ліги Націй її президент Йоган Людвіґ Мовінкель (прем’єр-міністр Норвегії) ініціював обговорення голоду у радянській Україні. Рада передала це питання до Міжнародного товариства Червоного Хреста. Але Москва відкинула пропоновану допомогу голодуючим людям. У жовтні 1933 року в австрійській столиці Відні за ініціативою кардинала Теодора Інніцера створено спеціальний комітет для надання допомоги жителям радянської України. 

У 1934 році з’являються перші книги, в яких розкриваються теми Голодомору в Україні. Американський журналіст та історик Вільям Генрі Чемберлин, який зумів відвідати Україну у жовтні 1933-го, наступного року оприлюднив факти про Голодомор у книзі «Залізна доба Росії». У 1934 році було видано і перший художній твір про Голодомор в Україні – роман «Марія» українського письменника Уласа Самчука. 

Після Другої світової війни в Європі та Північній Америці опубліковано перші спогади, мемуари та наукові дослідження про Голодомор. Українці, які його пережили й після війни опинилися у країнах вільного світу, разом із західними, зокрема американськими вченими, громадськими та політичними діячами збирали свідчення, вшановували пам’ять жертв, проводили наукові дослідження, видавали матеріали. 

1953 року американський юрист Рафаель Лемкін, який запровадив у світову правову термінологію термін “геноцид”, охарактеризував Голодомор як «класичний приклад геноциду». 

Визначальними ж у збереженні пам’яті про Голодомор стали заходи із відзначення його 50-х роковин 1983-го, передусім у США та Канаді, що набули міжнародного розголосу. Тоді ж у канадському місті Едмонтоні спорудили перший пам’ятник жертвам Голодомору. 

1984 року Конгрес США створив спеціальну Комісію з розслідування штучного голоду в Україні у складі двох сенаторів та чотирьох осіб від Палати представників. Виконавчим директором Комісії став американський історик Джеймс Мейс. Комісія дійшла такого висновку, що Сталін та його оточення вчинили акт геноциду проти українського народу. Цей звіт комісії схвалив Конгрес США 1988-го. Того ж року за ініціативою Світового Конгресу Вільних Українців створено Міжнародну комісію юристів, яка мала дослідити свідчення про Голодомор 1932-1933 років, його причини, наслідки й винуватців. Комісія дійшла висновку, що Голодомор був актом геноциду. 

Під впливом викриттів СРСР врешті-решт змушений був визнати факт голоду 1932–1933 років. У 1993-му вперше на державному рівні відзначені його роковини – через 60 років після трагедії. 

1998 року Указом Президента України встановлено День пам’яті жертв Голодомору – щороку в четверту суботу листопада. Цього дня українці, як тільки меркне, запалюють у вікнах свічки – на пам’ять про всіх убитих голодом. 2006  року Верховна Рада України ухвалила Закон про визнання Голодомору геноцидом українського народу. А в листопаді 2008-го в Києві споруджено Національний меморіал жертв Голодомору. 

2009 року Служба безпеки України порушила кримінальну справу щодо голоду в Україні за ознаками злочину геноциду. У січні 2010-го Апеляційний суд міста Києва ухвалив, що в 1932–1933 роках в Україні Сталін і його поплічники вчинили злочин геноциду. 

Сьогодні дані соціологічних досліджень свідчать, що, понад 80% українців підтримують цю позицію.

За інформацією Український інститут національної пам’яті

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

Шановні мешканці Роменської громади!

Повідомляємо вас, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрохімтрейд”, планує здійснення діяльності, яка відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі -Закон) підлягає оцінці впливу на довкілля, а саме: «Реконструкція залізничної під’їзної колії ТОВ «АГРОХІМТРЕЙД» станції Біловоди регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та переобладнання (реконструкція) з заміною одиниць та вузлів технологічного обладнання частини резервуарів складу КАС для зберігання дизпалива за адресою: вул. Марківська, 1-А, с. Біловод, Роменський район, Сумська область.

ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМТРЕЙД»

За повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХІМТРЕЙД»

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

Біль у серці, скорбота в душі, гіркі сльози на очах, синьо-жовті хризатнеми, як символ боротьби за Україну та сотні червоних гвоздик, що символізують мужність та самопожертву: Роменська міська територіальна громада сьогодні назавжди попрощалась з полеглим за Україну земляком Євгеном ІВАНОВИМ.

Знову жителі громади схиливши голови в жалобі, навколішки зустрічали на щиті Воїна, Патріота, Героя, дякуючи Захиснику за те, що ми тут не зазнали жахіть війни, бо він разом з побратимами зупиняв те безмежне російське зло.

Євген народився і виріс в м. Ромни, закінчив 3 школу, навчався в КНЕУ, потім здобув вищу освіту в Сумському державному педагогічному університет імені А.С. Макаренка за спеціальністю «вчитель фізкультури».

Після навчання Євген пройшов строкову службу в Збройних силах України, бо сам захотів служити… але через травму  був комісований.

Євген ІВАНОВ брався за будь-яку роботу: працював на взуттєвій фаблиці, в охороні, у  магазині “Фора”… Був відповідальним та наполегливим.

Але прийшла війна: 2022 рік змінив його життя зі звичного, мирного – на тривожне, сповнене небезпек, воєнне.

26 вересня 2022 року він був призваний на військову службу в Збройні сили України, де понад рік боронив Україну від нескінченних орд рашистів. 

У вересні Євген востаннє приїхав додому на своє 40-річчя, відсвяткувати своє день народження з близькими та рідними. Як виявилось, це був останній його день народження…

Він дуже вірив у Перемогу, обіцяв повернутися живим….. Але день 16 листопада 2023 року став трагічним, бо Євген прийняв свій останній бій та поповнив Небесне військо воїнів світла. Загинув у районі населеного пункту Степове Покровського району Донецької області.

За життя Євген був начитаним, працелюбним, люблячим батьком для єдиної доньки, відповідальним, щирим та відвертим, завжди готовим прийти на допомогу.

На жаль, він вже ніколи не повернеться до рідної домівки, бо окупанти відібрали не лише життя нашого Героя, а і його мрії, і майбутнє…

Кровинку – у рідних, відважного захисника – в громади та України….

Слова скорботи та підтримки згорьованій родині від імені жителів всієї міської громади висловив заступник міського голови Василь МАРЮХА: «Для Євгена війна вже закінчилася назавжди… Тепер йому навічно 40… Не зміряти горя цієї родини, адже мама втратила сина, донька – тата, сестра – брата. Низький уклін та безмежна вдячність нашому Герою за мужність, патріотизм, за захист Батьківщини, захист кожного з нас! Смерть може забрати відважних наших воїнів, проте в кожному подиху, в кожному ударі серця всіх жителів Роменської громади житиме пам’ять про подвиг нашого Захисника Євгена ІВАНОВА!»

З синьо-жовтими стягами провели загиблого воїна Євгена до місця останнього спочинку під жалобні звуки духового оркесту рідні та близькі, керівництво громади, сусіди, друзі, однокласники та мешканці Роменської громади.

Вічна пам’ять та вічна слава  Українському Захисникові – Євгену ІВАНОВУ!

Спочивай з миром, наш Герою!

Герої не вмирають, слава Героям України!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

Попередження про стихійні та небезпечні гідрометеорологічні явища, різкі зміни погоди: вдень 26 та ніч 27 листопада по Сумській області  очікуються складні погодні умови: сильний сніг, мокрий сніг, у південній половині області з дощем, ожеледь, налипання мокрого снігу, хуртовини, снігові замети, посилення вітру до 15-20м/с, на дорогах ожеледиця (IІ рівень  небезпечності, помаранчевий).

26 листопада:

Хмарно, вночі помірний сніг, мокрий сніг, вдень сильні опади (сніг, мокрий сніг, на півдні області з дощем), ожеледь, налипання мокрого снігу, хуртовина, на дорогах ожеледиця.

Вітер північно-східний, вночі 9-14м/с, вранці та вдень 15-20 м/с.

Температура повітря вночі 0-5⁰ морозу, вдень від 2⁰ морозу до 3⁰ тепла.

27 листопада: Хмарно, вночі сильні опади (сніг, мокрий сніг, на півдні області з дощем), вдень помірний сніг, мокрий сніг, ожеледь, налипання мокрого снігу, хуртовина, на дорогах ожеледиця. Вітер південно-західний, 15-20 м/с.

Температура повітря протягом доби 0-5⁰ морозу.

28 листопада: Хмарно з проясненнями, вночі невеликий сніг, вдень без істотних опадів, на дорогах ожеледиця.

Вітер південно-західний, 7-12м/с, місцями пориви 15-20 м/с.

Температура повітря вночі 5-10⁰ морозу, вдень 2-7⁰ морозу.

29 листопада: Хмарно, сніг, мокрий сніг, місцями значний, на дорогах ожеледиця.

Вітер південно-східний, 7-12м/с, вдень пориви 15-20 м/с.

Температура повітря вночі 3-8⁰ морозу, вдень 0-5⁰ тепла.

30 листопада-1 грудня: невеликий сніг.

2 грудня: помірний сніг.

3-4 грудня: переважно без опадів.

Температура повітря вночі 5-13⁰ морозу, вдень 0-6⁰ морозу.

За повідомленням Харківського регіонального центру з гідрометеорології

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

На шістдесят четвертій сесії Роменської міської ради, що відбулась 22 листопада 2023 року, прийнято ряд рішень з актуальних питань.

Так, було внесено зміни до низки галузевих програм для забезпечення таких пріоритетних напрямків:

• допомога військовим частинам. Такі рішення, як зазвичай, приймалися в закритому режимі;
• матеріальна допомога членам Хмелівської ДФТГ, що забезпечують чергування на блок-постах в нашій громаді, на їх харчування та підвезення, а також на придбання дров для обігріву;
• матеріальна допомога військовослужбовцям та іншим мешканцям громади на лікування та придбання необхідних медичних засобів;
• фінансова підтримка комунальних підприємств міста, що забезпечують водопостачання, утримання доріг та вулиць, вивезення побутового сміття та утримання багатоквартирних житлових будинків тощо.

Щоправда, окремі депутати, ймовірно, не розібравшись із проєктами рішень на засіданнях постійних комісій, не проголосували з першої спроби за окремі рішення, що стосувалися зменшення фінансування за напрямками програм галузі житлово-комунального господарства. Саме за рахунок цих коштів від початку передбачалося фінансування вищевказаних пріоритетних напрямків. Тож депутатам довелось переголосовувати неприйняте рішення, щоб мати змогу прийняти інші важливі рішення.

За повідомленням відділу з організаційного

та комп’ютерного забезпечення

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

З метою належного вшанування пам’яті військовослужбовця ЛУЦЕНКА Богдана Анатолійовича, який загинув внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідно до Розпорядження №210-ОД від 23.11.2023 року у Роменській міській територіальній громаді 25 листопада 2023 року оголошено Днем жалоби.

На знак скорботи за загиблим військовослужбовцем ЛУЦЕНКОМ Богданом Анатолійовичем:

1. приспустити Державний Прапор України з чорною стрічкою на адміністративних будівлях міської ради та її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій розміщених на території громади;

2. скасувати проведення в громаді розважально-концертних заходів, внести зміни до програм радіопередач на місцевому каналі;

3. заборонити звучання розважальної музики у закладах торгівлі, ресторанного господарства та у громадському транспорті.

?️Вічна і світла пам’ять нашому Герою – ЛУЦЕНКУ Богдану Анатолійовичу.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

З метою належного вшанування пам’яті військовослужбовця ІВАНОВА Євгена Олеговича, який загинув внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, відповідно до Розпорядження №209-ОД від 23.11.2023 року у Роменській міській територіальній громаді 24 листопада 2023 року оголошено Днем жалоби

На знак скорботи за загиблим військовослужбовцем ІВАНОВИМ Євгеном Олеговичем:

1. приспустити Державний Прапор України з чорною стрічкою на адміністративних будівлях міської ради та її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій розміщених на території громади;

2. скасувати проведення в громаді розважально-концертних заходів, внести зміни до програм радіопередач на місцевому каналі;

3. заборонити звучання розважальної музики у закладах торгівлі, ресторанного господарства та у громадському транспорті.

?️Вічна і світла пам’ять нашому Герою – ІВАНОВУ Євгену Олеговичу

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

З 1 листопада поточного року змінено правила оформлення виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Це стосується внутрішніх переселенців, які вперше звертаються за призначенням такої допомоги від держави.  Зокрема,  для оформлення виплат ВПО має звертатись одна особа від всієї сімʼї, а не кожен член родини окремо. Йдеться про щомісячну державну допомогу на проживання у розмірі 3 тисяч гривень особам з інвалідністю й дітям і 2 тисяч гривень для всіх інших внутрішніх переселенців. Відповідна  допомога  призначається на кожного члена сім’ї, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО. Ці нововведення передбачені постановою КМУ від 31 липня 2023 року № 789.

?Якщо маєте питання щодо таких виплат, звертайтеся до Мінреінтеграції на цілодобову гарячу лінію за коротким номером: 15-48 або на гарячу лінію Уповноваженого з питань ВПО за номером: (066) 813-62-39.                              

✅Подати заяву та отримати статус ВПО можна в Центрі надання адміністративних послуг м. Ромни, за адресою м. Ромни, вул. Соборна 13 / 71.                                                                                

??Для  більш детальних консультацій телефонуйте: (05448) 5-29-15, 5-33-00, (098) 783 48 66.

За повідомленням Центру надання адміністративних

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

«Лють» – це воєнізований підрозділ поліції нового зразка. Основні завдання — відсіч та стримування збройної агресії проти України, проведення штурмових дій, знешкодження диверсійно-розвідувальних груп і незаконних збройних формувань ворога, аеророзвідка, виявлення позицій ворога та знищення противника.

До лав штурмової бригади запрошують вмотивованих, рішучих та патріотично налаштованих людей. На кандидатів, які пройдуть спеціальний відбір, чекає високоякісна підготовка.

Якщо ви, готові долучитися до лав штурмової бригади «Лють» та захищати Україну, звертайтеся за телефоном 097-725-25-13 або до найближчого центру зайнятості. Анкету кандидата можна також заповнити на сайті https://nabir.np.gov.ua/.

За повідомленням Сумського регіонального відділення Асоціації міст України

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

Сьогодні у місті Суми начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир АРТЮХ вручив дружині загиблого Героя Роменської міської територіальної громади нагороду Президента України.

Указом Президента України № 315/2023 від 2 червня 2023 року старшого солдата Олега Миколайовича КАБАНОВА нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

Сміливість і стійкість нашого земляка була відзначена, на жаль, посмертно.

20 грудня 2022 року солдат Олег КАБАНОВ загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти нашої Батьківщини поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області…

Олегові назавжди 37…

Пам’ятаємо, що ціна нашої свободи є надзвичайно висока, бо нещадна війна забирає з лав Захисників та Захисниць України кращих із кращих.

Спочивай з миром, наш Герою!

Низький уклін та вічна пам’ять Воїну!

СПІВЧУВАЄМО! ПИШАЄМОСЯ! ПАМ’ЯТАЄМО!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Шановні мешканці Роменської громади!

Повідомляємо вас, що 22 листопада 2023 в період з 10:00 до 10:20 буде проводитись технічна перевірка територіальної системи оповіщення.

Почувши у цей час сирену, зберігайте спокій – Вашому життю та здоров’ю нічого не загрожує!

Все буде Україна!

За повідомленням Департаменту цивільного захисту населення

Сумської обласної державної адміністрації

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

У 2023-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 25 листопада. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.

18 листопада 2023 року у м. Суми  відбувся відкритий чемпіонат з грепплінгу серед юнаків та дівчат. В змаганнях взяли участь борці з міст: Суми, Конотоп, Буринь, Лебедин, Тростянець та Роменської міської територіальної громади.  Загальна кількість учасників налічувала близько 170 чоловік.                                            Команда юних вихованців Роменського спортивного клубу “Legion”, більша половина яких  перший раз приймали участь у змаганнях  здобули наступні результати: ІІ місце – Родіон ШМАТКО (Роменський ліцей №1 ім.П.І.Калнишевського), ІІІ місце –   Ілля КОРЧАКА та   Єгор СНЄЖКО (Роменська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №6). Тренер СК”Legion” Владислав  ЛАКИЗА. Вітаємо наших переможців!

Бажаємо юним спортсменам гарних здобутків та Перемог!

За повідомленням відділу молоді та спорту Роменської міської ради

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada