🇺🇦 Шановна Роменська громадо!
30 серпня ми відзначаємо Міжнародний день зниклих безвісти — день, який особливо болісно відгукується в серцях тисяч українських родин.
Серед тих, кого щодня чекають удома, — наші Захисники та Захисниці України, які зникли безвісти або перебувають у російському полоні. За кожним таким ім’ям — людська доля, родина, нездійснені плани, рідний дім, у якому не згасає світло надії.
Вони не зникли з нашої пам’яті. Вони залишаються у наших думках і серцях. Їхні імена живуть у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всієї Роменської громади.
Щомісяця в Роменській громаді проходять мирні акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. На них виходять рідні — зі світлинами найдорожчих людей у руках, із болем у серці та незламною вірою в те, що одного дня вони знову обіймуть своїх близьких.
Алея надії стала символом цього очікування. На ній — імена тих, кого люблять і чекають. Тих, за кого щодня моляться. Тих, чиє повернення стане найбільшою радістю для їхніх родин.
Наш обов’язок — не мовчати. Ми маємо пам’ятати про кожного і кожну, говорити про них, підтримувати їхні родини та робити все можливе, щоб тема зниклих безвісти й військовополонених не зникала з уваги суспільства.
Особливі слова підтримки сьогодні — родинам, які живуть у постійному очікуванні. Жодні слова не здатні втамувати біль невідомості, але хочу, щоб ви знали: ви не самі. Поруч із вами — громада, яка пам’ятає, підтримує та разом із вами чекає.
Вірю в силу тих, хто чекає. Вірю в мужність і незламність кожної родини. Вірю, що попри всі випробування настане день, коли двері рідних домівок відчиняться для тих, кого так довго чекали.
🇺🇦 Чекаємо. Віримо. Пам’ятаємо. Боремося за кожного і кожну.
І понад усе хочемо одного — щоб усі наші Захисники та Захисниці повернулися додому.
З глибокою шаною та повагою
міський голова
ОЛЕГ СТОГНІЙ
