22 травня 2026 року Україна вшановує пам’ятну дату — 165 річницю перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Саме цього дня у 1861 році було виконано останню волю Великого Кобзаря — повернутися на рідну українську землю.
Після смерті у Санкт-Петербурзі поета, художника, мислителя та пророка українського народу спочатку поховали далеко від Батьківщини. Та друзі Тараса Шевченка виконали його безсмертний «Заповіт»: «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…»
Сьогодні постать Шевченка є не лише символом української культури та духовності, а й уособленням боротьби за свободу, гідність і незалежність України. Його слова, написані понад півтора століття тому, і нині звучать пророчо та надзвичайно актуально.
У час героїчного спротиву українського народу російській агресії особливо глибоко торкають серця рядки: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!»
Шевченко об’єднує покоління українців, надихає на боротьбу та додає сили у найважчі часи. Його слово — це голос правди, незламності та віри у вільну Україну.
Ми обов’язково виконаємо Шевченків заповіт — збудуємо сильну, незалежну та мирну державу, у якій пануватимуть справедливість, гідність і людяність. «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…»
Тож єднаймося задля Перемоги, бережімо нашу історію, мову, культуру та пам’ятаймо тих, хто виборює майбутнє України сьогодні.
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
