Новини громади (7220)

16.07.2026 в 11:20
Коментарів немає

В межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», що реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської, в Сумській області розпочато проєкт «Національна платформа самоосвіти».

Метою цього проєкту є посилення спроможності працівників центрів зайнятості у взаємодії з людьми з досвідом війни. Одним із ключових напрямів роботи є проведення комплексного дослідження щодо потреб і викликів у сфері зайнятості для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин.

З метою збору якісних даних просимо пройти анкетування ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин. Опитування спрямоване на вивчення Вашого досвіду звернення за послугами, визначення наявних бар’єрів, поточних запитів і потреб.

Анкетування є повністю анонімним та доступне для заповнення в онлайн-форматі за посиланням:

https://forms.gle/qcBJjFRK8j2aKyoJ6

Ваша думка є важливою для нас!

Додаткова інформація за телефоном:

0992801898 – Жанна Сидоренко, регіональний координатор Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», за ініціативи першої леді Олени Зеленської.

За повідомленням регіонального координатора Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»

 

16.07.2026 в 10:36
Коментарів немає

Відділенням «Ветеранський простір» Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Роменської міської ради проведено черговий захід для дружин та матерів загиблих Героїв під назвою «Подих творчості», присвячений Дню Української Державності.

День Української Державності – одне з найважливіших державних свят, яке щороку відзначається 15 липня. Це свято нагадує про багатовікову історію українського державотворення, що бере свій початок із часів Київської Русі, та символізує незламність українського народу, його прагнення до свободи, незалежності й збереження національної ідентичності. Дата святкування збігається з днем вшанування пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого – державотворця, який відіграв визначну роль у становленні Київської Русі та запровадженні християнства.

Напередодні свята учасниці зібралися у теплій, дружній атмосфері, щоб разом долучитися до творчого процесу. Під час майстер-класу вони створювали композиції з пластиліну у формі Державного Герба України – тризуба, прикрашаючи його елементами української символіки та декоративними деталями. Така творча діяльність стала не лише способом самовираження, а й можливістю вкотре відчути єдність, підтримку одна одної та гордість за свою країну.

Під час заходу учасниці також прослухали інформаційно-пізнавальну бесіду «Шлях створення України», у ході якої дізналися більше про історію становлення української державності, розвиток державних традицій, а також про походження тризуба – одного з найдавніших символів української держави, який у різні історичні періоди уособлював силу, незалежність і єдність українського народу.

Особливу атмосферу затишку створило дружнє чаювання. Одна з учасниць власноруч заготовила духмяний липовий цвіт і пригостила всіх ароматним липовим чаєм. За чашкою теплого напою жінки мали можливість поспілкуватися, поділитися спогадами, підтримати одна одну та відчути щирість і тепло спільної зустрічі.

Такі заходи мають важливе значення для емоційного відновлення, психологічної підтримки та соціальної адаптації родин загиблих Захисників і Захисниць України. Вони допомагають створити простір довіри, взаєморозуміння та творчого натхнення, де кожна учасниця може знайти підтримку, нові знайомства та внутрішній ресурс.

Заходи проводяться щоп’ятниці у Просторі соціальної адаптації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Роменської міської ради за адресою: м. Ромни, вул. Аптекарська, 19.

Запрошуємо матерів, дружин і сестер загиблих Героїв долучатися до наших зустрічей. Детальну інформацію можна отримати за телефоном: +380 96 853 06 31.        

За повідомленням Територіального центру соціального обслуговування

(надання соціальних послуг) РМР

16.07.2026 в 08:29
Коментарів немає

Мета — об’єднати українців навколо спільного символу свята, який народжується не указами чи постановами, а завдяки участі тисяч родин, громад, бізнесів, культурних інституцій та українських спільнот у всьому світі.

«Традиції не виникають самі по собі. Їх створюють люди. Саме тому ми оголошуємо початок нового сезону “Пирога Незалежності” і запрошуємо до нього всю Україну».

«Пиріг Незалежності» є відкритою громадською ініціативою, до якої може долучитися кожен. 

До участі запрошуються:

Державні інституції — підтримати проєкт на національному та регіональному рівнях, залучити заклади освіти, культури, дипломатичні установи та державні організації.

Органи місцевого самоврядування та громади — організовувати локальні святкування, фестивалі, ярмарки, конкурси, спільні випікання, залучати школи, музеї, бібліотеки та будинки культури.

Бізнес — ставати офіційними партнерами ініціативи, проводити тематичні активації для працівників і клієнтів, підтримувати розвиток нової української традиції.

Українські громади за кордоном — організовувати спільні випікання, об’єднувати українців навколо святкування Дня Незалежності та популяризувати українську культуру у світі.

Кожна українська родина — стати творцем нової традиції святкування Дня Незалежності.

Як долучитися?

Кожен українець може стати частиною нової традиції святкування Дня Незалежності.

Для цього достатньо зробити кілька простих кроків:

  • Спекти свій «Пиріг Незалежності» — за родинним рецептом або створити власний.
  • Поділитися рецептом, щоб він став частиною спільної української гастрономічної спадщини.
  • Розповісти свою історію — про родину, сімейні традиції або про те, що для вас означає Незалежність України.
  • Опублікувати фото чи відео свого «Пирога Незалежності» у соціальних мережах із хештегами проєкту та запросити друзів долучитися до ініціативи.

Кожен спечений пиріг — це більше, ніж страва. Це символ єдності, вдячності, родинного тепла та любові до України.

«Пиріг Незалежності – 2026» — це запрошення до спільного творення сучасної української традиції, яка щороку об’єднуватиме мільйони українців в Україні та по всьому світу навколо Дня Незалежності. Разом ми можемо створити традицію, яку успадкують наступні покоління.

#пирігнезалежності 

За повідомленням Асоціації міст України

16.07.2026 в 06:11
Коментарів немає

Шановні бухгалтери та аудитори! Щиро вітаю вас із професійним святом!

Кажуть, що цифри ніколи не помиляються. Але за кожною цифрою стоїть людина – уважна, відповідальна, принципова, яка щодня своєю працею забезпечує фінансову стабільність, порядок і впевненість у завтрашньому дні. Саме такими людьми є ви.

Ваша професія вимагає не лише глибоких знань і високої кваліфікації, а й надзвичайної зосередженості, чесності та відповідальності. Від вашої роботи залежить ефективне функціонування підприємств, установ, організацій, реалізація важливих соціальних програм, розвиток громади та добробут її жителів.

Сьогодні, коли Україна переживає непрості часи, ваша праця має особливу цінність. Ви забезпечуєте фінансову дисципліну, прозорість використання коштів, стабільність роботи установ та підприємств, роблячи свій вагомий внесок у стійкість нашої громади й держави.

Дякую кожному з вас за професіоналізм, сумлінність, витримку та відданість своїй справі. Бажаю вам міцного здоров’я, миру, добробуту, сімейного затишку, професійного розвитку, нових досягнень і впевненості у завтрашньому дні. Нехай у ваших звітах завжди панує порядок, у роботі — стабільність, у колективах — взаєморозуміння, а в житті — щастя, гармонія та благополуччя.

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

16.07.2026 в 06:00
Коментарів немає

Шановні жителі Роменської міської територіальної громади!

Щиро вітаю вас із Днем прийняття Декларації про державний суверенітет України – визначною історичною подією, яка стала одним із найважливіших кроків на шляху до відновлення української незалежності.

16 липня 1990 року Верховна Рада України ухвалила Декларацію про державний суверенітет України – документ, що заклав правові та політичні засади української державності, утвердив право українського народу самостійно визначати власне майбутнє та став фундаментом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

У Декларації були закріплені основоположні принципи народовладдя, верховенства права, територіальної цілісності, економічної самостійності та рівності всіх громадян незалежно від їхнього походження, національності, мови, віросповідання чи політичних переконань. Саме вони стали основою Конституції України та розвитку демократичної, незалежної і правової держави.

Сьогодні, коли Україна продовжує героїчну боротьбу за свою свободу, незалежність і територіальну цілісність, цінність державного суверенітету ми усвідомлюємо особливо гостро. Наші Захисники і Захисниці щодня виборюють право українського народу жити у вільній державі, а кожен із нас своєю працею, єдністю та незламністю зміцнює нашу країну.

Щиро бажаю всім жителям Роменської громади міцного здоров’я, миру, добробуту, злагоди та впевненості у завтрашньому дні. Нехай любов до України, повага до її історії та віра в Перемогу завжди об’єднують нас.

Низький уклін нашим воїнам, які сьогодні мужньо захищають державний суверенітет України. Вічна пам’ять Героям, які віддали своє життя за свободу рідної землі.

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

15.07.2026 в 16:52
Коментарів немає

Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Сумській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях оголошено аукціон із зниженням стартової ціни з продажу об’єкта малої приватизації – об’єкта незавершеного будівництва – одноквартирного житлового будинку №4, за адресою: Сумська обл., Роменський р-н, с. Горове, вул. Польова, 9-А

Балансоутримувач – відсутній.

Об’єкт приватизації – об’єкт незавершеного будівництва – одноквартирний житловий будинок №4, до складу якого входять:

– одноповерхова цегляна будівля (А-1) загальною площею 77,9 кв.м, готовність – 63%, рік побудови – 1994 (фундамент – бетон, стіни – цегла, перекриття – дерев’яне, покрівля – азбофанера);

– прибудова (а), готовність – 59%, рік побудови – 1994 (фундамент – бетон, стіни – цегла, покрівля – азбофанера, перекриття – дерев’яне);

– ганок (а1), рік побудови – 1994;

– сарай (Б), рік побудови – 1994;

– погріб (В), рік побудови – 1994.

Інженерне обладнання та комунікації на об’єкті приватизації відсутні.

Спосіб проведення аукціону: аукціон із зниженням стартової ціни.

Дата проведення аукціону: 20 липня 2026 року.

Стартова ціна: 16 345, 00 грн (без урахування ПДВ).

На фінальну суму нараховується ПДВ.

Завершення прийому пропозицій: 19 липня 2026 року.

Детально про аукціон: https://cutt.ly/oyeUdP5d.

Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Сумській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях оголошено аукціони зі зниженням стартової ціни з продажу об’єктів малої приватизації – об’єктів незавершеного будівництва – житлових будинків №1, №2 та №3. за адресами: Сумська область, Недригайлівський район (Роменський район), с.Березняки, вул. Новоселівка, 3,5,11. Балансоутримувач – відсутній.

Об’єкти приватизації:

  • житловий будинок №1, загальною площею 85,7 кв.м згідно технічного паспорту, одноповерховий гіпсоблочний облицьований керамічною цеглою з дерев’яними перекриттями та шиферною покрівлею.
  • житловий будинок №2, загальною площею 85,3 кв.м згідно технічного паспорту, одноповерховий гіпсоблочний облицьований керамічною цеглою з дерев’яними перекриттями та шиферною покрівлею.
  • житловий будинок №3 (літ. А1), загальною площею 80,4 кв.м згідно технічного паспорту, одноповерховий гіпсоблочний облицьований керамічною цеглою з дерев’яними перекриттями та шиферною покрівлею.

Фундамент будинків – бетонні блоки; стіни – гіпсоблочні, обкладені цеглою (в середині тиньковані); перегородки – цегляні (тиньковані); перекриття – дерев’яні балки з утеплювачем, підшиті дошками; покрівля – шиферний лист; інші конструктивні елементи відсутні (підлоги, заповнення дверних і віконних прорізів, внутрішнє оздоблення).

Інженерне обладнання та комунікації на об’єктах приватизації відсутні.

Спосіб проведення аукціонів: аукціони зі зниженням стартової ціни.

Дата проведення аукціонів: 21 липня 2026 року.

Стартова вартість житлового будинку №1: 12 790,00 грн .

Стартова вартість житлового будинку №2: 11 015, 00 грн

Стартова вартість житлового будинку №3: 11 285,00 грн.  

На фінальну суму нараховується ПДВ.

Завершення прийому пропозицій: 20 липня 2026 року.

Детально про аукціони: https://cutt.ly/PyeUgEpl;

 https://cutt.ly/QyeUhVSO;

 https://cutt.ly/syeUjjjr.

За повідомленням Управління забезпечення реалізації повноважень у Сумській області Регіонального відділення Фонду державного майна України

15.07.2026 в 14:12
Коментарів немає

Вітаємо народний аматорський хоровий колектив «Мелодії життя» Роменського міського Будинку культури (керівник Світлана Ріпчанська, акомпаніатор Василь Манько), який гідно представив нашу громаду на Міжнародному двотуровому конкурсі мистецтв «ПОЦІЛОВАНІ БОГОМ» та виборов І місце!

Пишаємося вашими успіхами та бажаємо, щоб музика й надалі єднала серця, дарувала радість і прославляла українську культуру! Невичерпного натхнення, нових творчих здобутків, яскравих виступів та подальших перемог на мистецьких вершинах!

За повідомленням Відділу культури РМР

15.07.2026 в 10:13
Коментарів немає

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням прав і свобод людини і громадянина, зокрема права осіб з інвалідністю на працю.

З метою виявлення проблем у реалізації цього права, прогалин у законодавстві та питань, які потребують вирішення, просимо Вас долучитися до опитування.

Для забезпечення всебічного вивчення проблематики та балансу інтересів розроблено два окремі опитувальники:

Запрошуємо Вас обрати відповідний опитувальник та поділитися своїм досвідом. Отримані результати будуть використані в узагальненому вигляді під час здійснення парламентського контролю та для підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства і державної політики у сфері забезпечення права осіб з інвалідністю на працю.

Дякуємо за Вашу участь та небайдужість!

За повідомленням Управління соціального захисту населення Роменської міської ради

15.07.2026 в 09:15
Коментарів немає

Останнім часом з’явилося багато грантів, але отримують їх ті, хто правильно підготувався. Всеукраїнський конгрес фермерів запрошує на вебінар про державну грантову програму «Власна справа».

 Під час вебінару будуть обговорюватися теми:

  •  покрокова інструкція: від ідеї до формування заявки та її подання;
  • як написати сильну заявку, яка має шанси на перемогу;
  • яких помилок найчастіше припускаються заявники і як їх уникнути;
  • який грант найкраще підходить саме вашому господарству чи бізнесу;
  • як ВКФ супроводжує фермерів на всіх етапах підготовки та подання заявки.

Коли: 16 липня 2026 року

Час: 16.30

Формат: онлайн (Zoom)  

 Реєстрація за посиланням: https://us06web.zoom.us/webinar/register/2117839462362/WN_ytqworksRLG0bl5XPkNZmA

Вебінар проводиться в рамках Програми допомоги фермерам, що реалізується Всеукраїнським конгресом фермерів у партнерстві з MercyCorps.

За повідомленням Управління економічного розвитку РМР

15.07.2026 в 06:00
Коментарів немає

Дорогі мешканці Роменської громади!

Щиро вітаю вас із Днем Української Державності — святом, яке нагадує нам про глибоке коріння нашої нації, незламність українського народу та понад тисячолітню історію державотворення.

Україна була, є і буде незалежною державою. Наша державність бере свій початок із Київської Русі, пройшла крізь століття боротьби, випробувань і відродження. Вона зміцнювалася завдяки мужності й незламності багатьох поколінь українців. Сьогодні її продовжують захищати наші воїни — мужні Захисники і Захисниці, які щодня виборюють право України жити, розвиватися та будувати власне майбутнє.

Державність — це не лише прапор, герб чи кордони. Це кожен із нас. Це наша відповідальність за свою країну, рідну громаду, за майбутнє наших дітей. Саме щоденною працею, єдністю, взаємною підтримкою та любов’ю до рідної землі ми зміцнюємо нашу державу.

У цей день висловлюю щиру вдячність усім, хто сьогодні боронить Україну, хто працює задля її розвитку, підтримує ближніх, волонтерить і своєю працею наближає нашу Перемогу. Низький уклін нашим Захисникам і Захисницям, світла пам’ять Героям, які віддали життя за свободу й незалежність України.

Нехай День Української Державності зміцнює нашу віру в Перемогу, надихає берегти історичну пам’ять, єднатися заради спільної мети та впевнено будувати майбутнє сильної, незалежної України.

Бажаю кожній родині миру, міцного здоров’я, добробуту, Божого благословення та якнайшвидшої Перемоги!

Слава Україні!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

14.07.2026 в 11:11
Коментарів немає

14 липня 2026 року міський голова Олег СТОГНІЙ провів особистий прийом громадян, під час якого мешканці громади мали можливість безпосередньо озвучити хвилюючі їх проблеми та отримати кваліфіковану допомогу у їх вирішенні.

Особисте спілкування з жителями є одним із пріоритетних напрямків роботи очільника громади, адже це дозволяє оперативно реагувати на запити людей та тримати руку на пульсі повсякденного життя громади.

Цього дня на особистий прийом до міського голови звернулися четверо місцевих жителів. Озвучені питання стосувалися сфер благоустрою та врегулювання сусідських відносин:

  • Відновлення вільного проходу: жителі міста звернулися з проханням посприяти у ліквідації штучних перешкод, які були самовільно встановлені сусідами в одному з провулків міста. Наразі це перешкоджає вільному пересуванню громадян.
  • Благоустрій водних об’єктів: ще одне звернення стосувалося допомоги у розчищенні містка через річку Пипу від наносів мулу та сміття для відновлення належного стану переходу та екологічної безпеки водойми.

«Кожне звернення громадян — це конкретна життєва ситуація, яка потребує нашої уваги та оперативного втручання. Питання благоустрою та комфорту наших мешканців є ключовими. За всіма порушеними питаннями я вже надав відповідні доручення керівникам профільних структурних підрозділів та комунальних служб громади. Виконання цих завдань триматиму під особистим контролем», — наголосив міський голова Олег СТОГНІЙ.

За результатами прийому всім заявникам надано вичерпні роз’яснення. Відповідні служби вже розпочали роботу над вивченням технічних деталей для якнайшвидшого вирішення озвучених проблем.

📅 Інформація для громадян:

Нагадуємо, що особистий прийом міським головою Олегом СТОГНІЄМ проводиться двічі на місяць — у другий та четвертий вівторок.

  • Наступний прийом відбудеться 28 липня 2026 року.
  • Попередній запис та консультації здійснюються щоденно в робочі дні з 08:00 до 17:00.
  • Адреса: бульвар Шевченка, 2, кабінет № 4.
  • Телефони для довідок: роб. 5-32-86, моб. (096) 874-93-39.

За повідомленням загального відділу

14.07.2026 в 10:12
Коментарів немає

Відбулася чергова оперативна нарада під головуванням міського голови Олега СТОГНІЯ за участю керівників структурних підрозділів, комунальних підприємств та установ громади. Головним лейтмотивом зустрічі стала консолідація зусиль усіх служб для забезпечення безперебійної життєдіяльності громади в умовах сьогодення.

Безпека та екстрена готовність — пріоритет №1

В нинішніх надзвичайних умовах незмінними залишаються базові питання безпеки та готовності громади до будь-яких викликів. Під час наради чітко визначено ключові напрямки роботи для всіх міських служб:

  • максимальна готовність: усі комунальні та екстрені служби повинні бути готові до оперативного реагування на будь-які позаштатні ситуації;
  • ресурсне забезпечення: на постійному контролі знаходиться поповнення запасів пального та своєчасна заготівля дров;
  • безперебійний зв’язок: для забезпечення швидкого та ефективного реагування усі керівники та відповідальні особи зобов’язані постійно бути на зв’язку;
  • укриття: окрему увагу приділено питанню доступності та належного стану захисних споруд;
  • виконавча дисципліна: наголошено на безумовному та своєчасному виконанні всіх доручень керівництва.

Особливий акцент міський голова Олег СТОГНІЙ зробив на персональній відповідальності управлінців: «Підпорядковані вам структурні підрозділи повинні працювати як годинник навіть за вашої відсутності. У нинішніх надзвичайних умовах відповідальність кожного має бути максимально посилена. Я на це розраховую».

Здоров’я населення: важливість профілактики

У рамках обговорення питань галузі охорони здоров’я виступила головний лікар КНП «ЦПМСД міста Ромни» РМР Світлана ШВАЙКА. Вона звернулася до керівників підприємств та жителів громади із закликом пройти медичний скринінг для осіб віком 40+. Це важлива ініціатива, спрямована на раннє виявлення та профілактику захворювань, що є особливо актуальним для збереження здоров’я населення в умовах тривалого стресу.

Успішні соціальні ініціативи

Позитивним підсумком наради стала відзнака успішної роботи профільних управлінь у соціальній сфері. Олег СТОГНІЙ окремо відмітив злагоджену та ефективну роботу Управління соціального захисту населення Роменської міської ради та Управління економічного розвитку Роменської міської ради. Завдяки їхнім спільним зусиллям успішно налагоджено роботу важливого гуманітарного проєкту «Їжа без кордонів», який допомагає забезпечувати харчуванням тих, хто цього найбільше потребує: внутрішньо переміщених осіб, багатодітні сім’ї, осіб з інвалідністю, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, сім’ї Захисників, які зникли безвісти або знаходяться у полоні, громадян похилого віку, які перебувають на обліку у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Роменської міської ради.

Місцева влада продовжує працювати в посиленому режимі, тримаючи на контролі всі ключові сфери життєзабезпечення громади.

За повідомленням загального відділу

14.07.2026 в 08:36
Коментарів немає

Згідно з Конституцією, Україна є суверенною, демократичною та правовою державою. За формою правління це парламентськопрезидентська РЕСПУБЛІКА (походить від латинського виразу res publica, що означає «спільна справа»). Людей, які брали участь у загальних справах у Стародавній Греції, називали політами (від грец. πολίτης — громадянин). Тих, хто не брали участі у загальних справах, називали ідіотами (від грецького ἰδιώτης ) — людина, що живе у відриві від суспільного життя.

Подивимось тепер на реалії – самоврядування, яке нам дозволяється. В Україні самоврядування — це «гарантоване законом право та реальна здатність громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів держави». Виникає питання: «В межах територіальних громад «спільна справа» діє, за межами громад виборці приймають участь у суспільних справах тільки один раз у 5 років? Тобто в громаді ми політи, за межами – ідіоти». Чому громадянин має право самоврядування лише в межах своєї громади, але практично позбавлений постійного впливу на рішення регіонального та державного рівнів?

Сьогодні вищі ланки влади привласнили собі основні політичні повноваження, залишивши громадам тільки господарські питання в умовах обмеженого ними фінансування. Вони пишуть закони, наглядають за їх дотриманням, використовують скарбницю, а народу-суверену залишають тільки тягар виконання. Ото кульбіт!

З трьох гілок влади, – законодавчої, виконавчої, судової, – перші дві гілки знаходяться більш-менш під народним впливом завдяки виборності, строковості та відповідальності.

Третя гілка, судова влада, сьогодні практично не має механізмів прямої демократичної підзвітності громадянам. Судді не обираються народом і мають високий рівень інституційної незалежності. Для них не існує ні виборності, ні строковості, ні відповідальності. Не випадково, що це найбільш корумпована гілка влади. Для справжнього самоврядування на всіх рівнях потрібно встановити таку політичну систему, коли громадяни (політи) отримають право участі в прийнятті законів, в контролі за їх виконанням, отримають право коригувати або відміняти недолугі закони і постанови. Врятує зруйновану політичну систему тільки Відповідальне Виборче Право (відкриті вибори, відповідальність виборця за свій вибір, відкликання особистого голосу у будь-який час). ВВП не скасовує представницьку демократію, а доповнює її постійними механізмами громадського впливу між виборами. Тільки при ВВП самоврядування отримує сукупність правових важелів через «Раду Виборців» і керівництво громад, які дозволять громадянам не лише формувати владу, а й постійно впливати на її рішення, користуючись правом Відповідального Виборця (Зауваження – Попередження – Відклик голосу). Через Відповідального Виборця самоврядування розповсюджується на державу в цілому і бере під контроль всі ланки влади.

Голова ГО «ДВП» Микола Горбачов

14.07.2026 в 07:39
Коментарів немає

ВСТУП

15 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення.  Історія нашого державотворення сягає своїми витоками української середньовічної держави Русь, центром якої був Київ. Прийняття Київським князем Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Це сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Саме у день вшанування пам’яті видатного державотворця Київського князя Володимира Великого та у День Хрещення Київської Руси–України  встановлено День Української Державності. 

Ключові повідомлення

День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми згадуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.

Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.    

Історія українського державотворення сягає своїми витоками середньовічної української держави Русь, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Тризуб є нашим давнім символом. Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак, що об’єднував і Русь. Ми є спадкоємцями Русі, Тризуба Володимира Великого. 

Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.

Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Руське королівство, Українська козацька держава – Військо Запорозьке, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Впродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її. 

Кілька разів у ХХ столітті Україна здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.

Реальна історія спростовує фейки про “єдиний народ” і “Україна – штучна  держава”, тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за її минуле, національну незалежність та ідентичність.

Етапи державотворення

Витоки української державності – у Русі. На початку ІХ столітті на просторах східної Європи довкола Києва почалася консолідація перед- і ранньодержавних слов’янських племінних об’єднань – утворилася середньовічна держава – Русь. У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства. У період Русі почала формуватися українська мова.

Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі “Руській правді” князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Продовжила традиції української державності Руське Королівство. В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у ХІІІ–ХІV століттях розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 року Данила Галицького у Дорогичині короною, присланою Папою Римським Інокентієм ІV.

У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського. Велике Князівство Литовське і Руське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі, на той час, були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, система адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.

Основним джерелом права була “Руська правда”, пізніше – “Литовські статути”, укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.

У XVI столітті українці витворили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Козацтво на руських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ, засновану на принципах особистої свободи та виборності влади. У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та генетичний зв’язок козацької держави з Руссю.

Ці принципи були втілені у ранньомодерній українській державі Гетьманщині. Вона була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо. Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 року Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом. 

Російський імперіалізм різними способами і методами обмежував українські національні державні інститути і зрештою до кінця XVIII століття ліквідував їх.

У ХІХ столітті покоління Руської трійці, Кирило-Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для відновлення української державності. Упродовж ХХ століття попри історичні катаклізми та мільйонні жертви українці неодноразово виборювали самостійність.

У ході Української революції 1917–1921 років вперше у ХХ сторіччі створили незалежну національну державу. Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки. За часів УНР у 1918 році пісню Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького була неофіційним гімном. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи. Гетьман усіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми. Директорія ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню. Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА). 22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.

Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху ХХ століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.

Від жовтня 1938 року розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР. 

В умовах Другої світової війни 30 червня 1941 року у Львові було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції УНР і ЗУНР. Слідом за Львовом проголошення Акта відбулося у багатьох містах західної та центральної України.

У липні 1944 року підпільна конференція під захистом відділів УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР) – політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.

За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні масові штучні голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років ХХ століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж, відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці боролися протягом багатьох століть. Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі Український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.

28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя. 

Наш спадок Русі

Тризуб

Тризуб – наш Герб – також є нашим давнім символом. Він єднає сучасну Україну з давньою Руською державою.

За часів Русі тризуб був особистим княжим знаком Володимира Великого, символом князівської влади. Княжі знаки Володимира Великого та його нащадків можна зустріти на різних предметах і артефактах, датованих Х–ХІІІ століттями. Монети, печатки, посуд, персні, злитки-гривні чи зброя – скрізь є його відбиток чи його видозмінених форм: двозубів або тризубів із додатковими елементами. Від кінця ХІІІ тризуб виходить з ужитку, а самі княжі знаки закріплюються в гербах наших князів – Острозьких, Вишневецьких та інших.  

До давнього знака київських князів повернулися вже в ХХ столітті, коли українці здійснили спробу створити незалежну державу. 6 січня 1918-го з’явилася перша надрукована в Українській Народній Республіці банкнота номіналом 100 карбованців, а на ній знак князя Володимира – тризуб. Згодом він став елементом морського прапора УНР. 25 лютого цього ж року Рада Народних Міністрів затвердила «знак Київської Держави часів Володимира Святого» як герб УНР. Тоді ж утверджується й така знайома нам назва – тризуб.

Після втрати державності печатки, штампи, бланки документів уряду УНР в екзилі (еміграції) містили герб УНР. Тризуб став символом подальшої боротьби українців за свободу й незалежність. Наприклад, на емблемі ОУН зображено тризуб, центральний зубець якого у вигляді меча. 

У Радянському Союзі тризуб був під забороною. Хіба автори таврувальних карикатур у журналі «Перець» малювали його з відповідною пропагандистською метою. Та попри сім десятиліть заборони, наприкінці 1980-х під час людних українських маніфестацій мітингувальники використовували тризуб разом із іншою національною символікою.

Після відновлення незалежності Тризуб (у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі) було затверджено як малий Державний герб постановою Верховної Ради України від 12 лютого 1992 року. Герб України поступово з’явився на марках, грошах, емблемах установ та організацій, у символіці Збройних сил України. Під знаком Тризуба ми виборюємо свою незалежність, територіальну цілісність та свободу сьогодні.

Синьо-жовті барви

Витоки кольорів нашого Державного Прапора сягають доби Руського королівства, коли синя та жовті барви позначали державу короля Данила у ХІІІ столітті. Одна з перших згадок про поєднання синьої і жовтої барв на «гербових прапорах» українських земель датується початком ХV століття. У Грюнвальдській битві 1410 року воїни з Львівської землі йшли у бій під синім прапором із жовтим левом, який спинається на скелю. У ХV столітті вже у Польському королівстві гербом Руського воєводства (Львівська, Галицька та інші землі) продовжував залишатися лев. Цікаво, що форми цього геральдичного знака могли були різними – лев був і в короні, і без, зі скелею й ні. Проте кольори були однакові: поле щита – синє, а лев і скеля – золоті. Після 1772 року частину західноукраїнських земель було приєднано до Австрійської імперії. Давній знак із левом тимчасово вийшов з ужитку.  

1848 рік. У Європі триває Весна народів – підйом демократичних і визвольних рухів. Тоді й відродився історичний символ Руського королівства – лев. Разом із жовтим та синім кольорами він став національним знаком українців Галичини. У ті часи стихійно і масово почали утворюватися місцеві військові загони. Вони потребували прапорів. Однак швидко виготовити їх не могли, тож просили Головну Руську Раду, аби та допомогла «штандар руский зо Львова спровадити». Так замість зображення лева стали поширюватися простіші у виготовленні полотнища «в руських барвах» із двох рівновеликих синьої та жовтої смуг.

На початку ХХ століття, після падіння царату в Російській імперії та на тлі національно-визвольного руху, такий стяг поширився всією Україною. Під синьо-жовтими прапорами проходили багатотисячні мітинги. Під ними вирушали на фронт. Офіційно цей стяг в Українській Народній Республіці  затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот. Після окупації України більшовиками за синьо-жовтий карали. Попри це, питомо українські кольори лишалися нашим символом. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. 

4 вересня 1991 року, вже після відновлення незалежності України,  національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою.

Гривня

Розвиток економіки Русі привів до карбування грошей у цій ранньосередньовічній державі: «златників» і «срібників». Поряд із ними грошовою одиницею стала гривня. Слово «гривня» походить від назви нашийної прикраси гривни (у старослов’янській мові «грива» означає шия або потилиця), яка важила приблизно 150 г та використовувалася при обміні товарів.

З часом гривнею стали називати уніфіковані злитки срібла ромбоподібної форми, які з’явилися в VIII-IX столітті спочатку як міра ваги, але згодом, особливо в XI–XIII століттях, набули поширення як засіб обміну. На території Русі використовували декілька видів таких злитків, зокрема, серед них були київського (ромбоподібні) та чернігівського (сплюснуті з країв) типів. Як вагова, лічильна та грошова одиниця гривня продовжувала побутувати у ХIV–XVIII  століттях на українських землях, що входили до Корони Польської.

Повернулася гривня в економіку в часи Української революції 1917–1921 років. 1 березня 1918-го Центральна Рада ухвалила Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким запровадила нову грошову одиницю – гривню. Вона дорівнювала 1/2 карбованця та містила 100 шагів.

Перші емісії гривневих банкнот вийшли за правління гетьмана Павла Скоропадського. Автором багатьох українських бон став талановитий графік Георгій Нарбут. У 1918–1919-му були надруковані грошові знаки номіналом 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.

Українська державність початку ХХ століття не вистояла у вогнищі воєн. Разом із нею гривня зникла з українських теренів на сімдесят років аж до відновлення Україною незалежності. Перші гривневі банкноти були надруковані у 1992 році. Щоправда, потримати їх у руках пересічні громадяни змогли лише через 4 роки, бо інфляція не давала можливості ввести їх в обіг. Відповідно до Указу Президента України «Про грошову реформу» з 2 вересня 1996 року гривня стала офіційною валютою України. На банкнотах найменшого номіналу були зображені князі Русі.

Християнство

Прийняття християнства визначило цивілізаційний вибір Русі і її входження у коло середньовічних держав Європи. Хрещення Русі, здійснене 988 року князем Володимиром, стало важливим чинником розвитку Руської держави і визначило ту основу, на якій великою мірою формуватиметься надалі українська культура.

Після офіційного прийняття християнства Київська держава перестала сприйматися сусідами як далека варварська периферія, повноправно увійшовши до кола найрозвиненіших держав тогочасної Європи. Династичні шлюби Володимира Великого та Ярослава Мудрого лише закріпили цей статус.

Вибір християнства став не лише політичним, але й світоглядним. Християнська етика і гуманізм послугували основою українського світобачення, мистецтва. Водночас православ’я нашарувалося на язичницькі вірування, утворивши унікальний український космос народних звичаїв та обрядів. 

Прийняття християнства сприяло розвитку освіти й культури, літописання, храмового будівництва та живопису. Все це відбувалося в спільному контексті загальноєвропейських культурних тенденцій, але українське мистецтво зберегло свої неповторні риси.

Християнство стало духовною опорою для формування українського війська і зародження українського козацтва, діяльності Острозької та Києво-Могилянської академій, появи феномену козацького бароко, філософії Григорія Сковороди і в загальному підсумку – основою для формування модерної української нації.

Київ

Київ завжди був і залишається духовним, культурним символом українських земель по обидва боки Дніпра. У IX київський стіл став найпрестижнішим у політичній, військовій, економічній та культурній ієрархії сусідніх племен.   

Після хрещення Русі Київ став духовним центром, ядром митрополії. Першим відомим митрополитом-русичем був Іларіон, автор «Слова про закон і благодать». Київ протягом століть залишався центром паломництва, а його християнські святині відомі далеко за межами українських теренів.

Понад тисячолітня історія міста показала його економічну та політичну стійкість. Сюди після облоги Москви у 1618-му та переможної Хотинської битви 1621-го повертався Петро Сагайдачний. А у 1649-му, після перемоги над військом Речі Посполитої, Богдан Хмельницький тріумфально вʼїхав до Києва через Золоті ворота – головну міську браму у середньовічні часи, чим засвідчив символічне відновлення столиці давньої Русі.

З Києва хвилі Української революції 1917 року розбурхалися на всю Україну. Тут у 1918 році проголошувалася незалежність, а в 1919-му  урочисто оголосили Акт Злуки українських земель, що раніше перебували під владою різних імперій. А відзначення дня Соборності у 1990-му в серці тисячолітнього Києва оприявнює тяглість традицій, ідейну спорідненість, єдність українців.

Київ для України – не просто топографічна, адміністративна одиниця чи цятка на мапі. Це душа, джерело натхнення, виразник прагнень українського народу, центр загальнонаціональних перетворень.

2022-й показав геополітичну вагу Києва, його здатність до опору Росії. Одвічному ворогу, який, не маючи власної історії, претендує на тисячолітній  спадок нашої столиці.  

Корисні Інтернет-посилання на тематичні матеріали Інституту

  • Відео “Історія України за 15 хвилин”

https://www.youtube.com/watch?v=ITw2Lk93qrY

  • Відео “ІстФакт. “Історія Тризубу”

https://www.youtube.com/watch?v=m3n70kgNIgw

  • Виставка «Творці української державності: до 30-річчя заснування УГС»

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-tvorci-ukrayinskoyi-derzhavnosti-do-30-richchya-zasnuvannya-ugs

  • Виставка «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України»

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-symvol-tvoyeyi-svobody-100-rokiv-derzhavnogo-gerba-ukrayiny

  • Виставка «Воїни. Історія українського війська»

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-voyiny-istoriya-ukrayinskogo-viyska

  • Виставка «Кожен із нас – воїн»

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-kozhen-iz-nas-voyin

  • Інфографіка “Тисячолітній спадок Української державності”

Інфографіка – Google Диск

  • “НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення”

https://rodovid.net/product/233/nash-herb-ukrayinski-symvoly-vid-kniazhykh-chasiv-do-sohodennia-pdf-fajjl/ 

  • Інфографіка “Чому українці та росіяни історично – не «братні народи»

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/rosiysko-ukrayinska-viyna-istorychnyy-kontekst/chomu-ukrayinci-ta-rosiyany-istorychno-ne-bratni-narody-infografika

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavkovyy-proyekt-rekrutyng-z-pradavnih-chasiv-do-suchasnosti

  • Виставка “В єдності сила” 

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-v-yednosti-syla

  • Відео “Становлення української державності” 

https://www.youtube.com/watch?v=JPwTPJQGPYo

  • Відео “Кому належить спадщина Київської Русі?”

https://www.youtube.com/watch?v=2A3J2IQBcfk

За повідомленням Українського інституту національної пам’яті