Забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО) залишається ключовим викликом у системі соціального захисту. 10 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 751 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості». Документом запроваджується дворічний експериментальний проєкт, метою якого є забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) житлом у сільській місцевості та сприяння їх інтеграції до територіальних громад за новим місцем проживання.
Для реалізації проєкту держава надаватиме субвенції місцевим бюджетам на придбання житлових будинків у сільській місцевості. Після придбання такі будинки передаватимуться у комунальну власність територіальних громад та використовуватимуться для проживання ВПО.
Хто має право на отримання житла в сільській місцевості?
Право на отримання житла мають ВПО, які перемістилися з територій бойових дій або тимчасово окупованих згідно з Переліком, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, і які одночасно відповідають таким критеріям:
Особа й члени її домогосподарства:
▸ не мають власного житла на умовно безпечній території — території, не включеній до Переліку територій , для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
▸ мають житлове приміщення, незалежно від загальної площі, яке знищено або пошкоджено (до ступеня, непридатного для проживання) і відомості про нього внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, або щодо нього наявні акт комісійного обстеження об’єкта й / або звіт із технічного обстеження відповідно до постанови Кабміну від 19 квітня 2022 року № 473;
▸ не отримували компенсації за знищене житло і щодо них не ухвалювали рішення про надання такої компенсації;
▸ не отримували житловий ваучер у порядку, встановленому постановою Кабміну від 22 вересня 2025 року № 1176;
▸ протягом шести місяців перед поданням заяви про отримання в користування житла в сільській місцевості не здійснювали купівлі:
– земельної ділянки вартістю понад 100 000 грн;
– транспортного засобу (механізму), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як 5 років.
При цьому НЕ враховуються:
⟶ мопеди;
⟶ причепи;
⟶ мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, у якому укладено договір користування житлом у сільській місцевості (у 2026 році — 33 735 грн);
⟶ самостійно зібрані транспортні засоби;
⟶ транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I та II групи, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення / одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля;
⟶ транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв’язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами;
⟶ транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім’ями, сім’ями з дітьми з інвалідністю, сім’ями з особами з інвалідністю I та II групи, які досягли 80-річного віку.
Як отримати в користування житло в селищі або селі?
1. Пошук житла
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, військові адміністрації населених пунктів разом з користувачами із залученням органів державної влади, установ, громадських обʼєднань, організацій, зокрема благодійних, рад з питань ВПО, волонтерів здійснюють:
→ пошук житла;
→ попереднє узгодження з власниками такого житла його вартості;
→ узгодження можливості придбання житла.
2. Подання заяви
Протягом трьох календарних днів з моменту узгодження з власником житла вартості й можливості придбання житла, користувачі подають до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій населених пунктів заяву про надання в користування житла в сільській місцевості в довільній формі, у якій вони мають зазначити:
– документи, що посвідчують особу користувача й членів його домогосподарства. У разі подання заяви уповноваженим представником користувача пред’являються документи, що посвідчують особу представника, і копія довіреності;
– довідку ВПО заявника й членів домогосподарства (за наявності);
– документи, видані органами ДРАЦС або судом, що підтверджують родинні відносини користувача й членів його домогосподарства (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
– РНОКПП.
У разі нестачі необхідних відомостей у відповідних інформаційних системах або неможливості їх отримання в порядку електронної інформаційної взаємодії заявнику буде потрібно подати також копії документів, перелічених у списку вище.
До заяви потрібно додати:
– копії документів, які підтверджують відповідність користувача критеріям надання житла;
– повідомлення в довільній формі про те, що користувач і члени його домогосподарства мають або не мають:
- власне житло на території, не включеній до Переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
- житлове приміщення незалежно від загальної площі, яке було знищено або пошкоджено (до ступеня, непридатного для проживання) і відомості про яке внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, або щодо якого наявні акт комісійного обстеження об’єкта, і / або звіт технічного обстеження відповідно до постанови Кабміну від 19 квітня 2022 року № 473;
- згоду осіб, які не перебувають у родинних зв’язках і виявили бажання спільно проживати в житлі в сільській місцевості, — у разі подання заяви з метою забезпечення спільного проживання таких осіб у житлі в сільській місцевості.
Заява подається: в паперовій формі особисто або поштою; в електронній формі через Портал електронних послуг ПФУ. Орган ПФУ протягом трьох робочих днів передає отримані заяви органам місцевого самоврядування або військовим адміністраціям, які формують фонди тимчасового житла.
3. Придбання житла
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, військова адміністрація утворюють тимчасову комісію з обстеження житла з метою визначення його відповідності мінімальним вимогам до споживчої якості житла, яка складає відповідний акт обстеження.
З урахуванням акта місцева рада або військова адміністрація:
– узгоджує остаточну вартість житла з власником нерухомості;
– ухвалює рішення про придбання житла;
– здійснює купівлю житла протягом трьох календарних днів з моменту погодження з власником нерухомості остаточної вартості, за рахунок місцевого / державного бюджету й / або інших джерел, не заборонених законодавством.
На придбання одного об’єкта нерухомості з бюджету виділяється до 500 000 грн, з урахуванням податків, зборів і платежів, необхідних для здійснення заходів з реєстрації нерухомості. Якщо вартість житла перевищує зазначену суму, різниця може фінансуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, на умовах співфінансування.
Придбане житло стає власністю громади, яка бере його на свій баланс як комунальне майно.
4. Укладання договору про проживання
Не пізніше пʼяти календарних днів з дати оформлення будинку у власність громади виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, військові адміністрації населених пунктів укладають з користувачами договір безоплатного користування житлом у сільській місцевості. Договір укладається на строк до трьох років і є підставою для вселення користувача й членів його домогосподарства до житла і реєстрації місця проживання.
Договір може бути продовжений на наступний строк до трьох років чи на менший строк за згодою сторін, якщо користувач і надалі відповідає встановленим критеріям і не набув іншого місця проживання.
5. Вселення в житло
Вселення користувачів і членів їхнього домогосподарств до житла у сільській місцевості здійснюється протягом 60 календарних днів з дня укладення договору.
Користувачі і члени їхнього домогосподарств, зазначені в договорі, зобов’язані протягом 30 календарних днів з дати укладення договору зареєструвати своє місце проживання в житлі.
Зверніть увагу! Договір може бути розірваний у будь-який час за згодою сторін або через недотримання умов користування житлом.
Договір розривається, а користування житлом припиняється достроково у випадках:
– зміни користувачем і / або членами його домогосподарства місця проживання внаслідок надання їм іншого житла;
– невідповідності критеріям надання житла;
– неповідомлення про зміну підстав, що дають право на отримання житла в сільській місцевості, зокрема про зміну майнового стану й / або складу домогосподарства, протягом 14 календарних днів з дня настання такої зміни;
– несприяння непрацюючою особою працездатного віку з числа домогосподарства своїй зайнятості або ненабуття статусу безробітного протягом трьох місяців з дня вселення в житло в сільській місцевості;
– наявності заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги протягом 90 календарних днів;
– порушення користувачем і / або членом його домогосподарства правил користування житлом у сільській місцевості, громадського порядку, руйнування чи псування житла у сільській місцевості (його частини);
– використання житла в сільській місцевості особою, що не є членом домогосподарства користувача (крім спільного проживання осіб, які не мають родинних звʼязків і подали заяву про спільне проживання);
– надання житла в сільській місцевості в оренду й / або суборенду;
– знищення або пошкодження (до ступеня, непридатного для проживання) користувачем і / або членами його домогосподарства житла (його частини), рухомого майна (обладнання, устаткування, меблів), яке передано разом з таким житлом у сільській місцевості;
– смерті користувача за умови непідтвердження протягом 30 календарних днів, що член домогосподарства має право на отримання житла в сільській місцевості. У такому випадку договір переукладається з таким членом домогосподарства.
Виконавчий комітет Роменської міської ради
визначали, хто і за що відповідає у різних ситуаціях
Анастасія ГОЛОВКО, начальник відділу з координації надання соціальних послуг Управління соціального захисту населення Роменської міської ради: «Важливо, щоб служби не працювали окремо, а діяли як одна команда. Під час тренінгу ми розбирали конкретні ситуації та обговорювали, що має робити кожен фахівець, коли дитина потребує допомоги. Такі зустрічі допомагають краще розуміти роль одне одного, швидше обмінюватися інформацією та спільно визначати, яка підтримка потрібна дитині та родині».
