Новини громади (6639)

Програмою підтримки ветеранів та членів їх сімей Роменської міської територіальної громади на 2026-2028 роки передбачено надання компенсаційних виплат на придбання твердого палива учасникам бойових дій, які отримали статус починаючи з 20.02.2014, домогосподарства яких мають тільки пічне опалення. Компенсація виплачується один раз на рік на домогосподарства за місцем реєстрації за умови фактичного проживання у разі, коли житлове приміщення не забезпечене електро-, тепло- або газопостачання для опалення.

Для отримання грошової компенсації заявник може звернутися до центру надання адміністративних послуг для подачі заяви та копії таких документів:

1) копія паспорта заявника;

2) копія картки платника податків про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, подають копію паспорта з відповідною відміткою);

3) витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання;

4) довідка про те, що житлове приміщення забезпечується опаленням із застосуванням твердого палива та не забезпечується електро-,тепло-, або газопостачанням для опалення;

5) копія довідки компетентного органу про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

6) копія посвідчення учасника бойових дій;

7) реквізити рахунку в уповноваженому банку, на який перераховуватиметься компенсація.

Детальну інформацію можна отримати в Управлінні соціального захисту населення Роменської міської ради за адресою: м. Ромни, б-р Шевченка, 8, каб. 15 або за телефонами: (05448) 5 17 06, моб. 0961875850.

За повідомленням Управління соціального захисту населення Роменської міської ради

Департаментом захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації видано товариству з обмеженою відповідальністю «ВАРІАНТ С» висновок з оцінки впливу на довкілля від 23.02.2026 № 126-14515/1 щодо планованої діяльності «Розробка Процівського родовища цегельної сировини Роменського району Сумської області».

Згідно з матеріалами оцінки впливу на довкілля, вплив планованої діяльності може поширюватися на територію м. Ромни та с. Плавинище.

Ознайомитися з матеріалами справи можна у Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (реєстраційний номер справи 14515) на Єдиній екологічній платформі «Еко Система».

За повідомленням Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації

24 лютого — дата, що назавжди закарбувалася в серці кожного українця. День, коли тиша ранку була розірвана вибухами, а мирне життя розділилося на «до» і «після». Відтоді війна стала не просто словом із новин — вона стала нашою реальністю, випробуванням, яке змінило долі мільйонів і водночас загартувало дух української нації.

В Роменській громаді на Алеї Слави сьогодні панувала особлива тиша — тиша молитви й пам’яті. У Національний день молитви за Україну громада зібралася разом, щоб піднести до небес щирі слова прохання за Перемогу, мир і згуртованість українців, віддаючи шану і пам’ять жертвам четвертої річниці повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України.

У заході  взяли участь міський голова Олег СТОГНІЙ, заступник голови районної ради Василь МАЛИК, керуючий справами виконкому Наталія МОСКАЛЕНКО, заступники міського голови Олена ВАХТЕРОВА та Лілія ГОРОДЕЦЬКА, депутати міської ради, представники Виконавчого комітету та структурних підрозділів Роменської міської ради, організацій та підприємств громади, молодіжної ради при Роменській міській раді, священнослужителі, члени сімей загиблих Воїнів та небайдужі мешканці громади.

Звертаючись до присутніх, міський голова Олег СТОГНІЙ наголосив на відвазі та незламності українського народу: “24 лютого назавжди залишиться у наших серцях — день, коли мирне життя обірвалося війною. Чотири роки тому розпочалося повномасштабне вторгнення, і відтоді ми щодня боремося за свободу, мир і майбутнє України. Наші Захисники показують незламну відвагу, а пам’ять про полеглих надихає нас єднатися, підтримувати один одного і стояти на захист Батьківщини. Вічна пам’ять і слава Героям!”.

Присутні схилили голови в хвилині мовчання, запалили лампадки та піднесли молитви за спокій душ загиблих Героїв. Благочинний Роменського округу, протоієрей Православної Церкви України Ігор МУРИЙ, очолив поминальну панахиду, віддаючи шану Воїнам, які віддали життя за мир, свободу та незалежність України.

Ми ніколи не маємо забувати, якою страшною ціною дається свобода. Кожне життя, віддане за Україну, — це урок мужності, відваги та любові до Батьківщини. Вічна пам’ять усім учасникам бойових дій, які віддали життя на полі бою, захищаючи наші домівки, дітей і майбутнє країни.

Шана і слава всім, хто стояв і стоїть на захисті України! Ваш подвиг назавжди залишиться у серцях нації, у нашій історії та в пам’яті кожного українця. Нехай ваша відвага надихає нас триматися, єднатися і боротися до Перемоги.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Ми вистоїмо.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Вступ

Ключові повідомлення

Національний день молитви

Термін “Війна за Незалежність України”

Історія нескорених:

2014 рік. 19 лютого. Початок Війни за Незалежність України

2022 рік. 24 лютого. Повномасштабне вторгнення

2023–2025 роки. Головні бойові дії в межах третьої стратегічної оборонної операції.

Додаток 1. Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті

Додатки 2–6. Практичні кейси щодо присвячені меморіалізації Героїв і Героїнь Війни за Незалежність та борців за незалежність України в закладах освіти 

Вступ

У лютому 2014 року почалася сучасна російсько-українська війна – Війна за Незалежність України. Тоді, 12 років тому, РФ окупувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької, Луганської та Херсонської областей. До 24 лютого 2022 року основні події війни, з різною інтенсивністю бойових дій, точилися на сході нашої країни. Хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося не тільки на лінії фронту, а й на всій території України. 

Росія розв’язала проти України імперіалістичну – загарбницьку – й екзистенційну війну, спрямовану не лише на захоплення території, а й на знищення української державності, нашої національної ідентичності, геноцид Українського народу. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом війни, розпочатої у 2014 році. Cпротив агресії після 24 лютого 2022 року консолідував українців.

Ключові повідомлення

Війна за Незалежність України – боротьба за державну незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України проти агресії Російської Федерації, яка розпочалась 19 лютого 2014 року. 

Війна є наслідком послідовної російської імперської політики, спрямованої на заперечення та знищення української державності та ідентичності Українського народу, включає тимчасову окупацію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; протидію агресії шляхом проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. 

Від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, за право на вільний європейський та євроатлантичний вибір, за суверенітет і територіальну цілісність. До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни. Протягом восьми років Збройні сили України разом із добровольчими формуваннями, волонтерами ефективно стримували збройну агресію РФ, звільнивши більшість захоплених нею на той час територій. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення на всій території України. 

Війна в Україні та за Україну не почалася зненацька – в латентних і гібридних формах вона тривала всі роки нашої незалежності. Повномасштабний напад став черговою спробою РФ зламати Україну, перетворити суверенну державу на симулякр, а її народ – на «насєлєніє», подібне до російського. 

Українці вистояли, а наша армія продовжує доводити, що за багатьма параметрами вона є еталоном ведення військової справи в умовах протистояння агресору, який кількісно та ресурсно переважає. Так ЗСУ зірвали спроби російських окупантів завоювати панування в повітряному просторі України, саме тому ворог вдається до застосування так званих КАБів. Україна зуміла нанести противнику важкі поразки на Чорному морі, вигнати його чорноморський флот з Криму і загнати в Новоросійськ, забезпечити морську торгову комунікацію зі світом. Саме Україна відкрила в 2024–2025 роках так званий дроновий етап війни. Тепер значна частина окупантів та їхніх бойових засобів знищується саме безпілотними апаратами. Вони також виконують розвідувальну та логістичну функції. Наразі ж Україна нарощує виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК), які стають важливою частиною технологічної переваги на полі бою, виконуючи бойові, розвідувальні, логістичні та евакуаційні завдання. 

Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. І кожен проходить це випробування по-різному. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля. 

Війна загартувала й згуртувала нас. Нині нас об’єднує пам’ять про загиблих, спільний біль і спільна відповідальність, прагнення помститися за всіх убитих та закатованих рашистами. Щоб вижити, у нас є лише один вихід – перемога.

У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою перемоги. 

Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим підготуватися і знайти своє місце у цій війні. Але перемогти ми зможемо лише спільними зусиллями всіх українців. У нас є цей шанс і ми не маємо права його змарнувати.

Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає своє право на існування, національну ідентичність, європейський вибір і цінності. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. І сьогодні, унаслідок воєнної агресії РФ, на жаль, Україна має не тільки Небесну Сотню, а й ціле Небесне військо. 

Та українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. Сьогодні Україна стримує її завдяки зусиллям на військовому, інформаційному фронтах, а також міжнародній допомозі. Але передусім ми вдячні нашим мужнім і стійким захисникам і захисницям із Сил безпеки та оборони.   

Варто усвідомлювати, що рівень загрози залишається високим. Ворог не має наміру зупинятися, не рахується із власними втратами. Тому ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву. Зберігаймо дух свободи і згуртованість.

Національний день молитви

Постановою Верховної Ради України від 12 лютого 2025 року № 4243-IX встановлено Національний день молитви. 

Відповідно до Плану заходів з відзначення Національного дня молитви, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2025 року № 1157-р, у всіх населених пунктах України, закордонних дипломатичних установах за участю української громадськості щороку 24 лютого мають відбуватися церемонії віддання шани та вдячності всім, хто поклав життя, захищаючи свободу і незалежність України, із залученням представників релігійних організацій – меморіальні заходи на честь захисників та захисниць України, урочисті молебні за Україну та інші релігійні заходи. У закладах загальної середньої освіти і закладах культури будуть організовані інформаційно-освітні, національно-патріотичні тематичні зустрічі, бесіди, наукові конференції, семінари, круглі столи з питань повномасштабного збройного вторгнення РФ, про важливість збереження духовних та моральних цінностей, єдності Українського народу з урахуванням права на свободу совісті та відповідно до національних традицій України.

Ці заходи покликані сприяти збереженню духовної спадщини, зміцненню патріотичного духу та консолідації українського суспільства у спільній молитві за перемогу та відновлення територіальної цілісності України.

Термін “Війна за Незалежність України”

21 серпня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про засади державної політики пам’яті Українського народу», в першому розділі статті 1 якого зафіксовано назву сучасної війни з Росією – Війна за Незалежність України. Закріплення офіційної назви війни з Російською Федерацією у контексті державної політики пам’яті є важливим з багатьох причин, зокрема: 

– використання єдиного терміна на позначення війни виступає об’єднуючим фактором у суспільстві довкола питання пам’яті учасників, жертв та подій війни; 

– термін закріплює дату початку військової збройної агресії РФ проти України – 19 лютого 2014 року, що є вкрай важливим з огляду на сприйняття історії війни в суспільстві;

– ця дефініція чітко й вичерпно показує, що обороняючись від російської агресії, Україна відстоює територіальну цілісність, суверенітет та недоторканість – атрибути державної незалежності.

Історія нескорених

2014 рік. 19 лютого. Початок Війни за Незалежність України

19 лютого 2014 року визначено датою початку Війни за Незалежність України Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України”. В цей день РФ окупувала перші об’єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України. 

З 20 лютого 2014 року Російська Федерація розпочала окупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

У березні агресор взявся розхитувати ситуацію в південних областях. Керовані російськими спецслужбами учасники “антимайдану” в Донецьку, Дніпрі, Одесі, Херсоні, Запоріжжі, Харкові збирали мітинги і закликали захоплювати обласні державні адміністрації. Водночас у багатьох містах – Сумах, Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Миколаєві – прокотилися масові акції на захист суверенітету та цілісності України. 

На початку квітня ворожі спецслужби перейшли до реалізації плану «Новоросія» та ініціювали чергову хвилю дестабілізації. Патріотичні українці відчайдушно протистояли наступу «русской весни». А остаточно його зірвали одесити 2 травня 2014 року.

За даними Служби безпеки України, проросійські акції в Одесі взимку–навесні 2014 року інспірувалися з Росії – місцеві ватажки сепаратистів отримували від кураторів з Москви прямі інструкції щодо розхитування ситуації. Так, 9 березня у відповідь на рішення Одеської облради проросійські сили облаштували на Куликовому полі наметове містечко, де проводили мітинги із закликами до РФ ввести війська в Україну. Серед організаторів акцій були й громадяни Росії.

2 травня 2014 року в Одесі мав відбутися футбольний матч між одеським «Чорноморцем» і харківським «Металістом». Патріотичні активісти запланували перед грою знову пройти Маршем миру – цього разу із фан-клубом «Чорноморця». Проросійські ж протестувальники оголосили мобілізацію прихильників. Тож, коли колона учасників Маршу миру вирушила з Соборної площі, дорогу їм перекрили люди з Куликового поля. На Грецькій вулиці відбулися сутички. Шістьох одеситів, серед яких був сотник «Правого сектора», правник Ігор Іванов, проросійські бойовики розстріляли просто в середмісті. 

Місцеві підприємці, ресторатори, випадкові перехожі, які опинилися в епіцентрі подій, підтримали учасників Маршу миру. Щоб зупинити озброєних бойовиків, вони почали зводити барикади зі столів і стільців вуличних кав’ярень, смітників. Бруківка ставала «набоями», а бензин з припаркованих автомобілів використовувався для «коктейлів Молотова». 

Попри те, що нападники мали травматичну і вогнепальну зброю, а також лояльне ставлення міліції, за декілька годин інтенсивного вуличного протистояння їхні сили вичерпалися, вони почали тікати і барикадуватися у Будинку профспілок неподалік Куликового поля. З даху та вікон будівлі вони відкрили «стрілянину» по українських активістах «коктейлями Молотова» та камінням. У приміщення, де таборувалися проросійські сили, так само полетіли пляшки із запальною сумішшю і бруківка. 

Невдовзі на сходах Будинку профспілок розпочалася пожежа. Обставини її виникнення дотепер не з’ясовані. Синтетичний матеріал під сходами почав тліти. Отруйний дим затягнув всю споруду, а температура перевищувала всі критичні показники. Багато людей загинуло від отруєння чадним газом і через падіння з висоти. Загалом жертвами протистояння стали 48 осіб з обох боків, понад 200 людей отримали поранення.

2022 рік. 24 лютого. Повномасштабне вторгнення

24 лютого 2022 року почалося відкрите збройне повномасштабне вторгнення росіян в Україну – Владімір Путін оголосив про початок так званої СВО – спеціальної воєнної операції з метою «демілітаризації» та «денацифікації» України. За кілька хвилин російські ракети з території Білорусі та тимчасово окупованого Криму атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні. Війна, розпочата РФ у 2014 році, перейшла в нову гостру фазу.

Рашисти розраховували на блискавичне захоплення України, адже були переконані, що українці чекають на росіян із хлібом-сіллю. Та насправді з перших годин вторгнення армія агресора зустріла шалений спротив не лише бійців ЗСУ та Національної гвардії, а й пересічних громадян, об’єднаних в загони територіальної оборони, добровольчі формування територіальних громад, волонтерські організації.

У перші місяці війни світ вражали факти, коли жителі міст у Харківській чи Чернігівській областях виходили на вулиці та площі, без зброї зупиняючи російську військову техніку. Коли в окупованих Херсоні, Енергодарі, Мелітополі більше місяця не припинялися акції протесту під українськими прапорами. Коли кияни чи одесити збирали пляшки і наповнювали їх коктейлями Молотова. Коли люди голіруч захоплювали окупантів, бронетехніку, зброю і здавали все це ЗСУ. Таких прикладів боротьби й героїзму українських цивільних чимало.

У всіх містах перед військкоматами утворилися черги з досвідчених військових, резервістів і пересічних чоловіків і жінок, нерідко зовсім юних, котрі хотіли захищати рідну землю.

На початку вторгнення в Україну у 2022 році РФ кинула всі сили на блискавичне захоплення Києва. Сухопутні війська РФ мали швидко просунутися обласними центрами з південного, північно-східного та східного напрямків і підступити до столиці. Її окупант планував взяти не більше як за 3–5 днів.

На Київщині запеклі бої почалися вже в перший день повномасштабного вторгнення. Агресор намагався  висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Ця колона російської техніки за 3 дні зайшла до Бучі, але далі не просунулася. Стійкий опір ЗСУ і територіальної оборони зірвав наміри РФ. Через безрезультатність спроб прорватися до Києва наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. 

На Чернігівщині основною логістичною артерією мав стати автошлях Нові Яриловичі–Чернігів, звідки залізницею та автошляхами через річку Десну переправлялися б засоби ведення війни на Київ. Опір українців на Чернігівщині – і військових, і місцевих жителів зламав усі плани ворога.

Першими на Чернігівщині російського удару зазнало село Дніпровське на кордоні з Білоруссю, а також прикордонні пункти «Нові Яриловичі», «Грем’яч», «Сеньківка», аеродром у Ніжині, навчальний корпус 1-ї окремої танкової Сіверської бригади у Гончарівському. Вороже угруповання «Центр» заходило з боку Білорусі через Добрянку, Городню в напрямку Ріпок, Михайло-Коцюбинського, Шестовиці на Чернігів. До обіду 24 лютого загарбники зайшли в Семенівку, Городню, Седнів, Новгород-Сіверський. Найбільша колона ворожої техніки розтяглася на 34 кілометри.

Того ж дня українська артилерія знищила дві передові колони росіян за 15 кілометрів від Чернігова в районі Рівнопілля, що зупинило наступ і дало змогу оборонцям зайняти позиції на висоті поблизу Новоселівки. Криваві бої в цій місцевості тривали до кінця березня. Утримати висоту було вкрай важливо – бо інакше Чернігів був би у росіян, як на долоні. Також стратегічне значення мав аеродром «Півці» на півночі Чернігова. У перші дні повномасштабного наступу бійцям Нацгвардії та ЗСУ вдалося втримати цю локацію. 

25 лютого українські військові розбили колону російської техніки в Городні за 50 кілометрів від обласного центру. Проти російських танків голіруч виходили й мешканці сіл і містечок. Соцмережами ширилися емоційні відео з Бахмача, Корюківки, Городні, де люди намагалися зупинити ворожу техніку. Про її переміщення та місця розташування місцеві повідомляли ЗСУ. Чернігівці, готуючись до оборони та вуличних боїв, споруджували барикади, робили коктейлі Молотова.

Кільце ворожих військ навколо Чернігова стискалося. Врешті єдиною шпариною, яка зʼєднувала обласний центр з «великою землею», залишилося село Количівка на південь від Чернігова. Звідси в місто вела пряма дорога через міст над Десною. Цим мостом евакуювали цивільних, завозили з Києва гуманітарну допомогу та військову амуніцію. Захопивши Количівку, росіяни могли б штурмувати Чернігів. 

Отримавши відсіч у Количівці, росіяни штурмували сусіднє село Лукашівку, яка таки потрапила в тимчасову окупацію. Ворожа авіація по декілька разів на день завдавала ударів по Чернігову. Критичним моментом стало знищення ворогом 23 березня останнього автомобільного мосту через Десну. Місто опинилося на межі гуманітарної катастрофи. 

Наприкінці березня бліцкриг остаточно провалився. Російські війська сконцентрувалися на Сході України. Північна фортеця вистояла, відтягнувши на себе значні сили російської армії, які звідси так і не дійшли до Києва. 28 березня вони почали відступати, а на 2 квітня переважно вийшли за державний кордон.

 На Сумщині першими опір ворогу чинили місцеві жителі й тероборона – коктейлями Молотова і стрілецькою зброєю, а подекуди і беззбройними зупиняли колони російської техніки. «Щоб не було у нас ні ЛНР, ні ДНР, і СНР щоб не було. У нас одна вільна Україна. В Росію не хочемо. Ми її сюди не звали, не просили. А зараз будемо пригощати коктейлями [Молотова]», – сказав місцевий житель кореспондентці «Суспільне: Суми» 1 березня 2022 року. Масовий спротив місцевого населення і злагодженість територіальної оборони сприяли успішним діям Сил оборони України і тому, що з перших днів повномасштабного вторгнення ворог зазнавав відчутних втрат і мав проблеми з постачанням боєприпасів, пального, загалом з логістикою. Комплекс цих чинників змусив окупантів відступити з Сумщини.

У вересні–грудні 2022 року Сили оборони України успішно провели 2 стратегічні наступальні операції – Харківську та Херсонську.

Наступальна операція в Харківській області розпочалася 6 вересня. Її головний удар був спрямований на головні логістичні центри окупантів – Балаклію, Куп’янськ та Ізюм. Заскочені зненацька ворожі підрозділи в паніці тікали, залишаючи техніку та боєприпаси на сотні мільйонів доларів США. Лише в середині жовтня ворог зумів закріпитися на рубежі Сватове–Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів.

На південно-східному напрямку до 23 вересня підрозділи Сил оборони України вийшли на адміністративний кордон з Херсонською та Дніпропетровською областями й розпочали створювати плацдарм для просування. В листопаді вийшли на правий берег річки Дніпро, рашисти ж відійшли на лівобережжя. Завдяки успішному проведенню цієї операції Україна звільнила від окупантів понад 200 населених пунктів правобережжя Херсонщини та Миколаївської області, а 11 листопада – місто Херсон. Тисячі українців, які лишалися в місті, вітали своє військо з українськими прапорами.

Усі дев’ять місяців окупації Херсонщини на непідконтрольних територіях діяв громадянський рух спротиву «Жовта стрічка». Дотепер він продовжує партизанські акції на Донеччині, Луганщині та в Криму.

2023–2025 роки. Головні бойові дії в межах третьої стратегічної оборонної операції.

У 2023–2024 роках наші війська перейшли до стратегічної оборони, стримуючи ворога на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. Також тривали оборонні битви за Бахмут, Вугледар, Білогорівку, Павлівку. Завдаючи значних втрат ворогу в живій силі та техніці, виснажуючи резерви та підриваючи його наступальний потенціал. Восени 2023 року українські сили форсували Дніпро та створили плацдарм у районі Кринок, що стало важливою локальною перемогою. А головним успіхом стали морські операції, які змусили Росію перебазувати боєздатні кораблі Чорноморського флоту з окупованого Севастополя до Новоросійська. Також у цей період українські далекобійні дрони завдавали відчутних ударів по нафтопереробних підприємствах і паливних базах у глибокому тилу РФ і на тимчасово окупованих територіях України.

За інформацією головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, у 2025 році Сили оборони України провели три наступальні операції: на Добропільському напрямку і дві на території РФ – у Бєлгородській і Курській областях. Ці дії зірвали плани противника захопити Донецьку область і створити так звану буферну зону.

Крім того, 1 червня 2025 року Служба безпеки України провела унікальну спецоперацію “Павутина” – одночасне ураження у трьох часових поясах чотирьох військових аеродромів у тилу РФ: “Бєлая” (Іркутська область), “Дягілєво” (Рязанська область), “Олєнья” (Мурманська область) та “Іваново” (Івановська область). Завдяки операції одномоментно вдалося уразити найбільшу кількість ворожої авіації. За даними Василя Малюка (на той час Голова СБУ), наші дрони уразили 41 бомбардувальник-ракетоносець стратегічної авіації РФ, серед яких А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і надзвуковий Ту-160.  

Над матеріалами працювали співробітниці та співробітник Українського інституту національної пам’яті: Олена Охрімчук, Ганна Байкєніч, Сергій Бутко

Додаток 1

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті

Віртуальний музей російської агресії – платформа, на якій можна прочитати детальну хроніку подій: https://surl.li/ecqjbz

Інтерактивна карта: https://surl.li/evmoov 

Визволені регіони: матеріали до річниці деокупації: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vyzvoleni-regiony-materialy-do-richnyci-deokupaciyi

Серія матеріалів Російсько-українська війна: історичний контекст: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/rosiysko-ukrayinska-viyna-istorychnyy-kontekst

Колекція зібраних свідчень учасників та очевидців сучасної війни проєкту «Усна історія російсько-української війни»: https://uinp.gov.ua/usna-istoriya/ato-usna-istoriya

«Вистояли – переможемо!» – інформаційні матеріали до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну:
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-10-oyi-richnyci-vid-pochatku-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny, а також відповідну презентацію:
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/prezentaciyi/vystoyaly-peremozhemo-do-richnyci-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-rf-v-ukrayinu

Інформаційні матеріали до 10-ої річниці від початку російсько-української війни:
https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-10-oyi-richnyci-vid-pochatku-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny

Виставки:

«Спадкоємці волі: Українська армія крізь століття»

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/fotovystavka-spadkoyemci-voli-ukrayinska-armiya-kriz-stolittya

«Церковний рашизм»

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-cerkovnyy-rashyzm

«Україна. Війна в Європі»:
https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-ukrayina-viyna-v-yevropi

«Кожен із нас – воїн»:
https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-kozhen-iz-nas-voyin

«Рашизм – це…»:
https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-rashyzm-ce

«Стерті з лиця землі»:
https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavky-sterti-z-lycya-zemli

«Наш Маріуполь»: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-nash-mariupol
«10 років агресії – 10 років спротиву»: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-10-rokiv-agresiyi-10-rokiv-sprotyvu
«Мововбивство – складова рашизму»: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/movovbyvstvo-skladova-rashyzmu

Видання: 

«Без ротації»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/bez-rotaciyi
«Наш Маріуполь»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/broshura-nash-mariupol
«Свідчення про війну. Чернігівська та Городнянська громади»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/svidchennya-pro-viynu-chernigivska-ta-gorodnyanska-gromady
«Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/voyiny-dnipra-cinnosti-motyvaciyi-smysly
«Дівчата зрізають коси»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/divchata-zrizayut-kosy-knyga-pro-zhinok-na-viyni
«Дівчата зрізають коси» англійською мовою / «Girls cutting their locks»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/divchata-zrizayut-kosy-angliyskoyu-movoyu-girls-cutting-their-locks
«Волонтери: Сила небайдужих»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/volontery-syla-nebayduzhyh
«Капелани. На службі Богу і Україні»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/kapelany-na-sluzhbi-bogu-i-ukrayini
«2014: початок російсько-української війни»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/broshura-2014-pochatok-rosiysko-ukrayinskoyi-viyny
«Люди сірої зони. Свідки російської анексії Криму 2014 року»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/lyudy-siroyi-zony-svidky-rosiyskoyi-aneksiyi-krymu-2014-roku

Відеоматеріали:

«Герої України. Південь» – інтерв’ю із військовослужбовцями, нагородженими званням Герой України: http://surl.li/nxyxbc
«Навіки в строю. Слава і Честь»: http://surl.li/nxyxbc
«Козацьке коріння Донеччини та Луганщини»: http://surl.li/ahcvts
«Вогонь та Мистецтво: Сага Героїв»: http://surl.li/nyqafu
«Голоси Революції Гідності»: http://surl.li/sewpjy
Цикл «Нескорені»: http://surl.li/ungqpw
Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну»: http://surl.li/fbmagd
«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів: http://surl.li/gtwaba
Серія банерів про перший рік війни: http://surl.li/rzkjon

Проєкт «Діалоги про війну»: https://surl.li/jtwkrg

Практичні кейси щодо меморіалізації Героїв і Героїнь Війни за Незалежність та борців за незалежність України в закладах освіти 

Представлені нижче сценарії заходів є авторськими, розробленими учасниками Літньої школи «Уроки пам’яті» щодо опрацювання в освітньому просторі теми війни Росії проти України й увічнення пам’яті про неї, яка була організована Українським інститутом національної пам’яті у співпраці із Програмою “Партнерство за сильну Україну” для вчителів закладів освіти Сумської та Полтавської областей у 2025 році.

За повідомленням Українського інституту національної пам’яті

Шановні мешканці Роменської громади! Дорогі земляки!
24 лютого — день, який назавжди змінив історію нашої держави й долю кожного з нас. Сьогодні минає чотири роки від початку повномасштабного вторгнення. Чотири роки боротьби… Чотири роки болю, втрат і випробувань… Але водночас — чотири роки незламності, єдності та віри! Ми стали сильнішими. Ми навчилися підтримувати одне одного, цінувати життя, берегти родини й допомагати там, де це потрібно найбільше. Ми побачили, що справжня сила народу — у взаємній підтримці, у готовності стояти пліч-о-пліч навіть у найтемніші часи. 
Наша громада, як і вся Україна, вистояла. Вистояла завдяки нашим Воїнам — тим, хто сьогодні на передовій боронить нашу землю, наше право жити у вільній державі. Вистояла завдяки волонтерам, медикам, рятувальникам, енергетикам, освітянам, кожному і кожній, хто щоденно робить свою справу заради спільної перемоги!
Ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав найцінніше — своє життя — за Україну. Наші Герої назавжди залишаться у строю, у наших серцях, у майбутньому нашої держави. Вічна пам’ять і слава Героям, які загинули за Україну…
На жаль, війна триває… Вона випробовує нас на міцність, на витримку та людяність. Але водночас вона показала всьому світові, ким є українці — народом, який неможливо зламати. Народом, який обирає свободу. Народом, який бореться і обов’язково перемагає!
Щиро дякую кожному мешканцю громади за стійкість, працю та взаємопідтримку. Дякую нашим Захисникам і Захисницям за можливість жити, працювати й вірити у майбутнє! Нехай пам’ять про полеглих Воїнів додає нам сили, а віра в Перемогу — єднає щодня!

Слава Україні! Героям слава!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

В умовах системних атак на енергетичну інфраструктуру України особливої актуальності набуває впровадження енергоефективних заходів та формування практичних навичок ощадливого споживання енергоресурсів у повсякденному житті.

Енергоефективність є не лише інструментом економії, а й важливим чинником підвищення стійкості домогосподарств до кризових ситуацій та зменшення навантаження на енергосистему держави.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) спільно з Данським енергетичним агентством проводять другу фазу загальноукраїнської соціальної інформаційної кампанії під назвою «Залиш цю енергію для себе!».

Кампанія покликана популяризувати переваги енергоефективності серед широкої аудиторії та нагадати про прості й доступні рішення для оселі. Йдеться про практичні кроки, які залишаються дієвими навіть в умовах обмеженого енергопостачання.

Детальніше про енергоефективні рішення — на сайті: www.eeua.org.ua 

Завантаження...

Надто довго?

Перезавантажити документ

| Відкрити в новій вкладці

Завантажити

За повідомленням Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області

23 січня 2026 року під головуванням міського голови Олега СТОГНІЯ відбулося чергове засідання виконавчого комітету Роменської міської ради. У ході роботи було прийнято низку стратегічних рішень, спрямованих на стабільне функціонування інфраструктури та соціальну підтримку мешканців громади в новому році.

Підтримка комунальних підприємств та благоустрій

Одним із пріоритетних блоків питань стало забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури. Виконком визначив одержувачів бюджетних коштів для виконання ключових завдань:

• КП «ККП» РМР» — для закупівлі паливно-мастильних матеріалів;
• КП «Міськводоканал» РМР» — на розробку проєктно-кошторисної документації з реконструкції Процівського водозабору (вул. О. Костюка, 60), оплату електроенергії та оновлення матеріально-технічної бази (придбання гідромолота та обладнання для керування насосами);
• КП «Житло-Експлуатація» РМР» — для забезпечення виплати заробітної плати працівникам;
• КП «Ромникомунтепло» РМР» та КП «Ромнитеплосервіс» РМР — для забезпечення виплати заробітної плати працівникам, а також погашення зобов’язань за спожитий природний газ.

Соціальний захист: житлові ваучери для ВПО

Продовжується робота над вирішенням житлових питань внутрішньо переміщених осіб. Було затверджено вісім рішень щодо надання допомоги окремим категоріям ВПО, які проживали на тимчасово окупованих територіях. Це дозволить заявникам реалізувати право на отримання житлового ваучера — електронного документа для фінансування придбання житла, земельних ділянок або погашення іпотечних кредитів через Державний реєстр майна, пошкодженого внаслідок агресії РФ.

Робота зі зверненнями громадян та енергоефективність

Під час засідання було проаналізовано стан виконання конституційного права громадян на звернення. Статистика свідчить про позитивну динаміку:

• упродовж 2025 року надійшло 761 звернення, що у 2,3 раза менше порівняно з попереднім роком (1735 звернень);
• найбільш актуальними залишаються питання житлово-комунального господарства (50,6%) та соціального характеру (19,7%).

Також, з метою раціонального використання ресурсів, було затверджено ліміти на споживання паливно-енергетичних ресурсів для об’єктів бюджетної сфери на 2026 рік.

Інші рішення

Окрім вищезазначеного, члени виконкому розглянули питання соціального захисту, квартирного обліку, торгівлі та інвестиційної діяльності.

Повний перелік прийнятих рішень та їх детальний зміст будуть оприлюднені на офіційному вебсайті міської ради у терміни, визначені законодавством.

За повідомленням загального відділу

Війна триває. І вона щодня забирає в нас найкращих – тих, хто не вагаючись став на захист рідної землі. Сьогодні Роменська громада віддала останню шану Воїну-Захиснику, уродженцю Андріяшівської громади – ОРЛУ Віктору Володимировичу.

На Але Слави з живими квітами рідні, друзі, керівництво громад, побратими та небайдужі мешканці схилили голови в скорботі, дякуючи воїну за відданість і незламну боротьбу… Священнослужителі провели заупокійну службу, молячись за вічний спокій душі Героя.

«ОРЕЛ Віктор Володимирович серцем і долею завжди був з Україною. Він жив, працював, захищав країну… Віктор зробив свідомий вибір – бути зі своєю країною в найтяжчий її час. На жаль, війна забирає не лише на передовій. Низькій уклін перед родиною Захисника. Світла пам’ять Воїну, якому назавжди 30 років!» – зі скорботним словом звернувся очільник громади Олег СТОГНІЙ.

ОРЕЛ Віктор Володимирович народився 25 жовтня 1995 року в селі Нова Гребля. В 2011 році закінчив Новогребельську загальноосвітню школу l-lll ступенів.

Після чого вступив на навчання до Роменського професійно-технічного училища, де згодом здобув професію столяр будівельний.

В 2015 році створив власну сім’ю, одружився. Того ж року народилася донечка. Здавалося б щастю не має меж, але раптом на його шляху постало горе – втрата батька.

Для Віктора це стало важким випробуванням, яке він переживав з глибоким сумом та болем.

У мирному житті Віктор був вмілим електрозварювальником. Будь-яке завдання при будівництві ангарів демонструвало його справжню майстерність в своїй справі та уважність до деталей.

Він залишив по собі не лише добру пам’ять, а й зроблене своїми руками. Віктор був людиною світлої душі та золотих рук. Багато хто знав його як майстерного столяра та електрозварювальника. Його праця втілена у багатьох будівлях, а особливий слід він залишив, працюючи над Ярошівською капличкою — місцем, де тепер за нього підноситимуться молитви.

У вільний час любив рибалити. Його серце було завжди відкрите до людей, але водночас вразливе.

29 серпня 2025 року був призваний до лав Збройних Сил України. Пройшовши навчання, був на посаді стрільця-снайпера 3 аеромобільного відділення, 3 аеромобільного взводу, 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону 95-ої окремої десантно-штурмової бригади.

3 грудня 2025 року Орел Віктор зник безвісти, виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність в районі населеного пункту Котлине, Покровського району, Донецької області.

Два місяці родина не припиняла пошуки, трималася за останню надію, вірила та молилася про диво.

Але 13 лютого 2026 року після проведеної експертизи ДНК надійшло трагічне підтвердження.

Віктору назавжди 30…

Боляче від того, що його життєвий шлях обірвався так рано. Віктор ОРЕЛ віддав найдорожче – своє життя – за наше мирне майбутнє. Доки ми будемо пам’ятати його голос, усмішку та добрі справи – він з нами. У наших серцях, у наших думках.

Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю захисника. Висловлюємо глибокі співчуття родині Віктора – матері, доньці, сестрі, рідним, близьким та всім, хто знав і поважав полеглого захисника.

Жодні слова не здатні зменшити біль утрати, проте вся громада розділяє з вами це горе.

Вічна пам’ять і вічна шана Герою України – Віктору Володимировичу ОРЛУ!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

21 лютого у світі відзначається Міжнародний день рідної мови — свято, особливе для кожного українця. Адже мова є найціннішим багатовіковим надбанням, душею нашого народу, його генетичним кодом і невід’ємною частиною національної ідентичності. Протягом століть наші предки боролися не лише за свободу рідної землі, а й за право існування та визнання української мови.

Сьогодні, у непрості для Україна часи, наша прекрасна, милозвучна й багатогранна мова набула нового, надзвичайно важливого змісту. Якщо раніше хтось вважав мовне питання другорядним, то з перших днів повномасштабної війни кожне серце ще сильніше відчуло свою приналежність до української нації.

Наша мова — велична, щедра, барвінкова — стала символом незламності й духовної сили народу. Українське слово сьогодні звучить не менш потужно, ніж зброя, а слова «Слава Україні!» знають і розуміють у всьому світі без перекладу.

Мова — це наша сила, наша єдність і наша перемога. Тож шануймо материнське слово, говорімо українською, передаваймо її красу наступним поколінням і будьмо непереможними у боротьбі за незалежність.

Перемагає мова — переможе й Україна!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

Шановні мешканці Роменської громади! З метою покращення пасажирських перевезень у період дії воєнного стану, з 22 лютого 2026 року запроваджується додатковий рейс у вихідний день (неділю) за приміським маршрутом «Ромни — Плавинище»:

• Неділя:
  • 05:45 — від зупинки «Автостанція-2» (Поштамт, м. Ромни);
  • 06:10 — від зупинки «с. Плавинище».

Виконавчий комітет Роменської міської ради

Шановна Роменська громадо!
20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні – людей, які заплатили своїм життям за незалежність, свободу та європейське майбутнє нашої держави. Ми пам’ятаємо ті лютневі дні 2014 року, коли гинула Небесна Сотня. На шляху боротьби за демократичні цінності та європейські прагнення їх не зупинили ні кулі снайперів, ні гранати, ні людська жорстокість.

Революція Гідності змінила не тільки країну. Вона змінила кожного з нас. Ми у ті буремні дні навчилися брати на себе відповідальність. У державі народилася нація, яка ніколи не дасть розділити свою землю і стоятиме за Україну до останнього.

Сьогодні розуміємо, що боротьба на Майдані стала лише початком людських втрат, початком великої боротьби великого українського народу за своє право на Незалежність.
Звитяга Героїв Небесної Сотні – перших героїв російсько-української війни – згуртувала українське суспільство і надихнула на продовження боротьби з московською ордою.

На жаль, через повномасштабну російську воєнну агресію Україна має не тільки Небесну Сотню, а й Небесне військо – тисячі янголів-захисників, які тримають небо над Україною. Кажуть Герої не вмирають, так вони не вмирають, бо їх вбивають наші вороги. Найкращі сини і доньки в боротьбі за незалежність нашої Батьківщини віддають найцінніше, що мають – свої життя за те, щоб наші діти, наші внуки могли жити у вільній країні. Тому для кожного з нас є святим обов’язком не зрадити ідеалам Революції Гідності. 

Нехай палають свічки пам’яті загиблих Героїв Небесної Сотні у наших серцях!
Вічна шана всім, хто загинув за Україну!
Слава Збройним Силам України!
Слава Україні!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

У громаді відбувся перший публічний захід у межах розроблення Стратегії розвитку Роменської міської територіальної громади на 2027-2037 роки. Подія стала стартом комплексної роботи над визначенням пріоритетів розвитку, економічного зростання та підвищення якості життя мешканців.

Роменська громада увійшла до числа чотирьох громад України (із 56 учасників), відібраних для участі в проєкті. Це відкриває нові можливості для залучення експертної підтримки, партнерств та інвестиційних ресурсів.

Участь у першій стратегічній сесії взяли міський голова Олег СТОГНІЙ, директор «МХП-Урожайна країна» Федір КРЮКОВСЬКИЙ, керуючий справами виконкому Наталія МОСКАЛЕНКО, заступник міського голови Олена ВАХТЕРОВА, керівниця групи соціального розвитку «Північ» Фонду «МХП-Громаді» Юлія КОРОЛЬ, експертка Ради розвитку громад Фонду «МХП-Громаді» Наталія ДАНЬКОВСЬКА,  регіональна менеджерка із соціальних проєктів «МХП-Громаді» Наталія БОГДАН, голова правління Інституту «Республіка» Олександра ГЛІНЖИНСЬКА, відділів та управлінь міської ради, представники бізнесу, громадських організацій, освітяни, медики, молодь, ветерани та активні мешканці.

«Ми розпочинаємо розробку Стратегії розвитку Роменської міської територіальної громади на 2027-2037 роки. І я розумію, що дехто може подумати: «Війна на дворі — які плани на десять років?». Але моя відповідь проста і щира: якщо ми не сплануємо своє майбутнє сьогодні — за нас це зробить хтось інший. Ми не повинні просто виживати. Нам потрібно жити, розвиватися, будувати. Стратегія — це про шлях. Чіткий шлях від того, що ми маємо сьогодні, до того, як ми хочемо жити завтра! Стратегія розвитку — це чітке розуміння того, куди рухається громада, які можливості ми створюємо для людей. Наше завдання — сформувати реалістичний і водночас амбітний план, який забезпечить сталий розвиток Роменської громади на багато років вперед», — зазначив міський голова Олег СТОГНІЙ.

Під час обговорення було зазначено про сильні сторони громади, ключові виклики та можливості розвитку. Серед пріоритетних напрямків — економічний та аграрний потенціал, підтримка підприємництва, енергонезалежність, розвиток освіти і медицини, підтримка військових і ветеранів, відкритість управління та залучення інвестицій.

Розробку Стратегії супроводжує експертна команда Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» від Інституту «Республіка» разом із фахівцями зі стратегічного планування. Вони будуть підтримувати громаду на всіх етапах — від дослідження та аналізу до формування конкретних проєктів і плану реалізації.

Тож попереду — етапи аналітики, громадських консультацій та формування стратегічних рішень, які визначатимуть розвиток громади до 2037 року.

👉 Захід проводиться в межах розробки Стратегії розвитку Роменської міської територіальної громади, що реалізується командою ВІ «Активна Громада» від Інституту «Республіка» за підтримки Фонду «МХП-Громаді» в межах проєкту «STRATEGY LAB: лабораторія змін у громадах».

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Нещодавно у м. Шаморін (Словаччина) відбувся Кубок Європи з дзюдо серед кадетів «Samorin Millennium Team Cadet European Cup 2026», який зібрав 626 талановитих спортсменів з 22 країн світу.

Українські дзюдоїсти гідно представили країну на міжнародному рівні, зайнявши друге загальнокомандне місце в медальному заліку, виборовши 13 медалей.

Відстоював честь нашої громади, області та України на цих змаганнях вихованець комунального закладу «Роменська дитячо-юнацька спортивна школа імені Віктора Гречаного» Роменської міської ради Сумської області В’ячеслав СТОЛБУН (категорія до 66 кг). Ця категорія виявилася наймасовішою на турнірі — за перемогу в ній змагалися 95 спортсменів. Попри шалену конкуренцію, Вʼячеславу вдалося продемонструвати високу майстерність та піднятися на п’єдестал пошани, посівши ІІІ місце.

Вітаємо В’ячеслава та тренерів-викладачів Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного з достойним результатом, бажаємо не зупинятися на досягнутому та подальших перемог у спорті! Попри війну, вимкнення електроенергії, наші спортсмени продовжують тренуватись, здобувати змагальний досвід і нові перемоги!Дякуємо Збройним силам України за змогу брати участь у змаганнях!

За повідомленням Роменської ДЮСШ ім. В. Гречаного