Роменська міська рада
офіційний сайт
Так, “під прапором” щоденної програми новин телевізійного каналу “1+1” ТСН (“Телевізійна служба новин”), деякими телеграм-каналами поширюється дезінформація щодо проведення “повної мобілізації” в Україні, під час якої нібито планується мобілізувати 80% чоловіків.
Разом із цим, в будинкових групах та чатах в месенджерах Telegram, Viber та WhatsApp розповсюджуються повідомлення типу “Доброго дня! Завтра зранку і до вечора будуть перекриті дороги на світлофорах, буде рейд, будуть перевіряти документи поліція і військові, всім чоловікам призивного віку будуть вручатися повістки”.
Такі публікації та повідомлення – дезінформація. Її мета – дискредитувати мобілізаційні заходи в Україні та поширити паніку серед українців.
Закликаємо всіх, хто отримав подібні повідомлення, відразу повідомляти інших учасників чатів і груп про те, що вони є дезінформацією. Тільки разом ми забезпечимо нашу інформаційну безпеку і переможемо ворога. Довідково: згідно рішення Верховної Ради України, воєнний стан і загальна мобілізація триватимуть ще 90 днів, починаючи з 18 серпня. Жодні додаткові умови та рішення щодо збільшення обсягів мобілізації не розглядались і не ухвалювались.
За повідомленням служби безпеки України
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
Щороку 30 липня в Україні відзначається Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми.
Серед найстрашніших порушень прав людини в сучасному світі є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». Боротьба з торгівлею людьми визначена одним із пріоритетних напрямів діяльності Уряду України у сфері захисту прав людини. За період з 1991 року по 2017 рік в Україні, за аналітичними даними Міжнародної організації з міграції, від торгівлі людьми постраждало понад 230 тис. українців. Чоловіки, жінки та діти потрапляють до рук работорговців як у своїх країнах, так і за кордоном.
Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми заснований Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй в 2013 році та відзначається в системі міжнародних днів ООН 30 липня.
В Роменській громаді постійно проводяться інформаційно-просвітницькі акції з питань протидії торгівлі людьми для населення щодо роз’яснення можливих ризиків потрапляння в ситуації торгівлі людьми та можливостей отримання постраждалими комплексної допомоги у державних інституціях.
Для тих, хто мріє отримати гарну роботу за кордоном, слід звернути увагу на те, що торгівці людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств. Також вони розміщують неправдиві оголошення в газетах та на стендах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу.
Пам’ятайте, що жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти.
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
Шановні працівники торгівлі Роменської міської територіальної громади!
Щиро вітаю вас із професійним святом!
Наше повсякденне життя, з його турботами і потребами, неможливо уявити без сфери торгівлі. Ви є представниками тієї важливої професії, яка покликана щоденно задовольняти потреби населення.
Розвиток торговельної мережі, висока якість надання послуг та культура обслуговування населення – це результат вашої непростої роботи. Від майстерності та професіоналізму кожного працівника, від продавця до директора, залежить зручність та комфорт мешканців.
У день професійного свята бажаємо всім працівникам торгівлі Роменської громади найміцнішого здоров’я і довголіття, бадьорості духу та оптимізму, душевної гармонії і витримки, миру і злагоди, успіхів у вашій нелегкій праці і зростання добробуту!
Нехай ваша робота приносить людям радість, а у відповідь ви завжди отримуйте тільки подяки і радісні посмішки! Хай з кожним днем зміцнюється престиж обраної вами професії, а успіх та щастя будуть вашими супутниками назавжди.
З повагою,
міський голова – Олег СТОГНІЙ
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
Громадська організація Pro Women UA та Громадська організація Nomad за підтримки Українського Ветеранського Фонду стартує набір на безкоштовну Програму «Розвиток сімейного бізнесу ветеранів/ок», у тому числі і бізнесу діючих військових та їх родин.
Понад 80 відсотків опитаних нами повідомили, що більш схильні до ведення власного бізнесу разом із дружиною/партнеркою, аніж самостійно. Крім того, вони погодились би на отримання психологічних послуг, якби вони надавались би у форматі групової терапії чи сесій самопідтримки разом з іншими такими ж екскомбатантами.
Зазначений проєкт дає змогу зняти з учасників програми стигму сприйняття «повернення з війни та неможливості себе знайти в цивільному житті».
Програма «Розвиток сімейного бізнесу ветеранів/ок» складається з наступних блоків:
– бізнес-табір в Карпатах протягом 7 днів;
– менторські сесії;
– робота з психологом;
– допомога з подачами проєктних заявок на грантові та інвестиційні конкурси.
Як потрапити?
– бути військовим/ою чи ветераном/ою або родичем/дружиною/чоловіком
/партнером/партнеркою;
– заповнити реєстраційну анкету;
– розписати мотивацію та ідею;
– пройти відбір та опинитися на крок ближче до реалізації сімейної справи.
Що покривають організатори?
– трансфер зі Львова на військового/у, ветерана/ку та їх партнера/ку;
– проживання та триразове харчування на базі відпочинку;
– навчання протягом 7 днів бізнес-табору;
– робота менторів/рок;
– допомога та зустрічі з психологом;
– допомога з подачею проєкту на фінансування.
Структура програми (6 місяців): бізнес-табір (7 днів) – щотижневі зустрічі з менторами онлайн – щомісячні зустрічі з психологом онлайн – консультації по проєктній заявці (на вимогу).
Щоб потрапити на табір, потрібно зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/MPDUirQEp2Hn9itv8. Дедлайн подачі заявки – 05.08.2023 включно. Результат надійдуть відібраним учасникам/ям не пізніше 07.08.2023
Соціальні мережі Pro Women UA та Громадська організація Nomad:
https://www.facebook.com/prowomenua
https://www.facebook.com/veteranfundua
https://www.facebook.com/nomad.today
https://instagram.com/pro.women.ua
https://instagram.com/veteranfundua
https://www.instagram.com/nomad.live.today
Контактна особа для детальнішої інформації – 0952426722, Олена
Управління соціального захисту населення Роменської міської ради,
за інформацією прес-служби Міністерства охорони здоров’я
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
Кабінетом Міністрів України 21.07.2023 прийнято постанову №754 „Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань»
Відповідно до неї, держава забезпечить до Дня Незалежності України разову грошову виплату ветеранам війни, постраждалим від нацистських переслідувань, громадянам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною в відзначились, боронячи власну країну.
Постанова Кабінету Міністрів України встановлює наступні розміри виплат для визначених категорій осіб:
I групи – 3 100 грн.;
II групи – 2 900 грн.;
III групи – 2 700 грн.;
Додаткову інформацією можна отримати за номерами телефонів «гарячої лінії» ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області (05448) 5-15-98, 067- 164 62 45.
За повідомленням Управління соціального захисту населення Роменської міської ради
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
Від 24 лютого 2022 року евакуаційні рейси та транспортування постраждалих внаслідок війни українців здійснюються чи не щодня. Уже майже 4 тисячі наших громадян евакуйовані до закордонних клінік завдяки активній міжнародній підтримці та взаємодії МОЗ із партнерами.
У програмі лікування (реабілітації) можуть брати участь цивільні та військові громадяни. Сьогодні розповімо про алгоритм медичної евакуації на лікування до закордонних клінік саме для захисників та захисниць України.
Нещодавно уряд ухвалив постанову, яка значно спростила механізм направлення на лікування за кордон військових.
Відтепер для медевакуації не потрібно отримувати висновок консиліуму військово-медичної установи. Натомість медзаклад, в якому захисник/захисниця України перебуває на лікуванні (реабілітації), ініціює та визначає необхідність направлення на лікування за кордон. Медзаклад також готує пакет документів, зокрема:
згоду військового або його/її законного представника на лікування за кордоном;
згоду на обробку та передачу персональних даних медзакладам іноземних держав;
виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
висновок про необхідність направлення військового на лікування за кордон.
Висновок про необхідність евакуації разом із пакетом документів медзаклад надсилає до державного органу зі складу сектору безпеки й оборони, в якому військовий/військова проходить службу. Державний орган, своєю чергою, надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів.
Потім МОЗ шукає закордонні медзаклади, що готові безоплатно надати захиснику України усю необхідну медичну та реабілітаційну допомогу, і листом інформує Командування Медичних сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких можуть прийняти на лікування за кордоном.
МОЗ за сприяння офіційних структур Європейської комісії транспортує захисника/захисницю до закордонної клініки.
Ознайомитися з алгоритмом медичної евакуації для цивільних українців можна за посиланням.
?t.me/dilova_odesa
?facebook.com/BusinessOdessa
?dilova.com.ua
Управління соціального захисту населення Роменської міської ради,
за інформацією прес-служби Міністерства охорони здоров’я
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
Щороку відповідно до Положення про призначення стипендій голови Сумської обласної державної адміністрації обдарованим учням-переможцям олімпіад, конкурсів, турнірів, спортивних змагань щороку установлюється 45 стипендій голови Сумської обласної державної адміністрації. Такі стипендії призначаються учням, які особливо відзначилися в навчальній, науково-дослідницькій, творчій, спортивній та громадській діяльності.
У 2023/2024 навчальному році таку стипендію отримуватимуть:
Щиро вітаємо наших стипендіатів та їхніх батьків, учителів, наукових керівників, тренерів, які допомогли досягти високих результатів! Пишаємося нашими вихованцями і зичимо досягти нових вершин у науці та спорті!
За повідомленням Відділу освіти РМР
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
У 2023 році Україна вдруге відзначатиме День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.
День Державності відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.
Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.
Спадком Русі є герб (тризуб), грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
У 2023 році День Державності відзначається 28 липня. Але вже наступного року відзначатиметься 15 липня з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря. За відповідний законопроєкт, внесений Президентом, Верховна Рада проголосувала 14 липня.
В основі концепції державних заходів до цієї дати – тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення.
День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава.
Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Історія українського державотворення сягає своїми витоками Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Тризуб є нашим давнім символом. Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак, що об’єднував і Русь. Ми є спадкоємцями Русі, Тризуба Володимира Великого.
Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.
Традиції Русі у розбудові зорієнтованого на Європу культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими традиціями. Захисники нашої державності є нащадками воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, воїнів УПА. Сучасні Збройні сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність України, доводять, що українці – народ-військо.
Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в XX столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її.
Кілька разів у XX столітті Україна здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.
Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ чи Україна – штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за право на власні історію та ідентичність.
Витоки української державності – у Русі. В IX столітті на просторах Східної Європи довкола Києва почалася консолідація перед- і ранньодержавних слов’янських племінних об’єднань – утворилася середньовічна держава – Русь. Київ став центром політичного тяжіння та культурного піднесення. У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства. У період Русі почала формуватися українська мова.
Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі «Руській правді» князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Продовжило традиції української державності Галицько-Волинське князівство. В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у XIII–XIV століттях розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 року Данила Галицького у Дорогичині короною, надісланою Папою Римським Інокентієм IV.
У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського. Велике Князівство Литовське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, систему адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.
Основним джерелом права була «Руська правда», пізніше – «Литовські статути», укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.
У XVI столітті українці створили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Козацтво на давньоруських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ, засновану на принципах особистої свободи та виборності влади. У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та зв’язок козацької держави з Руссю.
Ці принципи були втілені у ранньомодерній українській державі Гетьманщині. Вона була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо. Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 року Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом.
Російський імперіалізм різними способами і методами обмежував українські національні державні інститути і зрештою до кінця XVIII століття ліквідував їх.
У XIX столітті сформувалося поняття української нації з її етнічними кордонами, мовою та культурою. Покоління Руської трійці, Кирило-Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для майбутньої української державності. Упродовж ХХ століття попри історичні катаклізми та мільйонні жертви українці неодноразово виборювали самостійність.
У ході Української революції 1917–1921 років вперше у XX сторіччі створили незалежну національну державу. Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці, проголошеній 20 листопада 1917 року. 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки.
За часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи. Гетьман всіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми. Директорія ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню. Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА). 22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.
Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху XX століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.
Від жовтня 1938 року розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР.
В умовах Другої світової війни 30 червня 1941 року у Львові було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції УНР і ЗУНР. Слідом за Львовом проголошення Акта відбулося у багатьох містах західної та центральної України.
У липні 1944 року підпільна конференція під захистом відділів УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР) – політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.
За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні масові голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років XX століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці боролися тривалий час. Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.
28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю й утвердив народовладдя.
Державний герб – це символ, що презентує країну як суверенну незалежну державу. Він зображується на офіційних документах, печатках, грошових і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.
У Руській державі тризуб був династичним знаком великого Київського князя Володимира та його нащадків, династії Володимировичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.
Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення тризуба. Від XIV століття в ужиток увійшли територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.
Під час Української революції 1917–1921 років питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Комісія розглянула кілька проєктів, але обрала тризуб.
6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім «зубом» у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Після проголошення 22 січня самостійності України питання про офіційне затвердження державної символіки треба було вирішувати негайно. 25 лютого в Коростені на засіданні Малої Ради було офіційно затверджено тризуб гербом Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. За часів Української Держави тризуб залишився в геральдичному вжитку. В офіційних описах кредитових білетів цей знак іменувався українським гербом. За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проєкту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. З 22 січня 1919 тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.
У міжвоєнний період тризуб став символом боротьби українців за свободу.
Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року тризуб як малий Державний Герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями). Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави.
За повідомленням Українського інституту національної пам’яті
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
28 липня День хрещення Київської Руси, який відзначається в Україні згідно з Указом Президента №668/2008, від 25.07.2008 р. у день пам’яті Святого Рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.
Ключова подія – масове (ймовірно 1 серпня) хрещення у 988 р. мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією в Київської Русі. Утвердження християнства на Русі було тривалим складним процесом, що розтягнулося у часі на багато століть.
На Русі про християнство знали задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Правдивим є факт хрещення княгині Ольги у 958 р. Княгиню Ольгу вважають покровителькою православної віри. Однак її діяльність не знаходила підтримки і розуміння у її найближчому оточенні. Продовжити справу княгині Ольги – хрестити Київську Русь й проголосити християнство державною релігією – зміг лише її онук князь Володимир Великий.
На момент прийняття християнства у суспільстві Київської Русі існувала велика кількість різних віровчень і напрямків, серед яких слід відзначити язичництво, християнство (грецького та латинського обрядів, все ще єдиної на той час вселенської кафолічної церкви), мусульманство (поширене в сусідній Волзькій Булгарії, а, отже, без сумніву, відоме і на Русі), іудаїзм (віра правителів Хазарії, а також спільнот у різних містах Русі, зокрема Києві).
Таким чином, перед Володимиром Великим, постало складне завдання – вибрати одне з віровчень про єдиного Бога для зміцнення держави та її престижу і зовні, й внутрішньо.
Київська держава підтримувала найтісніші стосунки з Візантією – найбагатшою, могутнішою і найбільш культурно впливовою державою того часу. Так князь Володимир вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ.
Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі.
Християнство, проповідуючи милосердя та християнську любов – підвалини цивілізованого і мирного життя, об’єднало релігійно велику державу Володимира та позитивно вплинуло на мораль керівної верхівки і населення, відкрило новій християнізованій спільноті зв’язки з далекими та близькими сусідами.
З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир засновував школи, будував церкви, спершу в Києві, а згодом по інших містах. Все це слід вважати найпозитивнішим наслідком акту хрещення.
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
Шановні мешканці громади!
Щиро вітаю вас з Днем Української Державності!
28 липня ми відзначаємо День Української Державності, встановлений Указом Президента України.
В умовах збройної агресії проти України росія активно просуває фейковий образ російської держави, як захисника традиційних цінностей. У цій системі дезінформації українці не є окремим народом, який має більш ніж тисячолітню історію державотворення, а є складовою російського народу.
Тому, для нашої країни вкрай важливе утвердження українського державотворення та активна протидія російській дезінформації.
Символічно, що зародження української державності ми відзначаємо в День хрещення Київської Русі-України. Адже, історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира.
Українці більше ніколи і нікому не подарують своєї державності, яка означає тисячолітню історію багатомільйонного народу, десятків поколінь зі своєю рідною мовою та звичаями, традиціями та культурою, своїм військом і зі своїми героями.
Сьогодні увесь світ знає про мужність, стійкість, незламність України та підступність, звірство, агресивність і тероризм росії.
У цей час, український народ відчайдушно об’єднаний у захисті рідної землі та своєї державності, ми обов’язково переможемо путінську навалу та побудуємо щасливе майбутнє для нашої громади та всієї країни!
Зі святом! Слава Україні!
З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ
Національною соціальною сервісною службою України розроблено пам’ятку для осіб, постраждалих від торгівлі людьми, а також для посадових осіб, відповідальних за встановлення статусу такої особи.
Торгівля людьми – це порушення прав людини, при якому її експлуатують з метою отримання вигоди. Постраждалими вважаються особи, які потрапляють у трудове, сексуальне або домашнє рабство. Це лише кілька з багатьох видів такої торгівлі.
Зважаючи на важливість тематики, Національною соціальною сервісною службою України розроблено пам’ятку для осіб, постраждалих від торгівлі людьми, а також для посадових осіб, відповідальних за встановлення статусу такої особи.
У пам’ятці подаються індикатори визначення, що людина є постраждалою, види допомоги, що може отримати особа, установи, до яких можна звернутися за допомогою особі, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, процедура набуття та встановлення статусу особи тощо.
З інформаційною пам’яткою у форматі PDF можна ознайомитися на сайті Нацсоцслужби за посиланням: http://surl.li/iptem.
За повідомленням Національної сервісної служби України
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
Людина може втратити здоров’я через захворювання, травму чи її наслідки або мати вроджені порушення. Все це є підставою для встановлення групи інвалідності.
Зокрема, причини інвалідності можуть бути:
Медико- соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню заходів щодо реабілітації людини, пристосування до суспільного життя.
У разі хронічних захворювань стан здоров’я може змінюватися як в кращу, так і в гіршу сторону. Тому необхідно періодичні огляди для динамічного спостереження пацієнта. За результатами оглядів може бути прийняте рішення про зміну групи інвалідності.
Є перелік станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду. Він регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2010 №10.
Нагадаємо критерії, за якими встановлюють І, ІІ, чи ІІІ групу інвалідності.
I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами.
I група інвалідності (підгрупи А і Б)
Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоровʼя: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.
Критерії встановлення I групи інвалідності – це нездатність до:
ІI група інвалідності
Особи, яким встановлено II групи інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.
До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:
ІIІ група інвалідності
Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:
Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.
Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Якщо під час проходження МСЕК ваші права чи інтереси порушуються, або у вас вимагають гроші за проходження медико-соціальної експертизи, звертайтесь на «гарячу лінію» МОЗ за номером телефону 0 800 60 20 19.
З питань соціального захисту осіб з інвалідністю рекомендуємо звертатися до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради за адресою: бульв. Шевченка, буд.8, кім 7 та 8 або за телефонами: 5 31 44 та (068) 958 94 08
Управління соціального захисту населення Роменської міської ради,
за інформацією прес-служби Міністерства охорони здоров’я
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada
З метою соціальної захищеності осіб похилого віку та осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, Урядом прийнять постанову Кабінету Міністрів України від 21.03.2023 № 248 «Деякі питання реалізації експериментального проекту з надання в закладах охорони здоров’я, які належать до сфери управління Міністерства соціальної політики, окремих соціальних послуг деяким категоріям осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах».
Під час реалізації експериментального проекту особам похилого віку та особам з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб на базі Спеціалізованого Трускавецького санаторію «Батьківщина» та Спеціалізованого Миргородського санаторію «Слава» (далі – учасники експериментального проекту) будуть безкоштовно надаватися соціальні послуги стаціонарного догляду, надання притулку, підтриманого проживання та соціальної адаптації відповідно до державних стандартів.
Надання учасниками експериментального проекту соціальних послуг особам похилого віку та особам з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб розпочалася з 1 квітня поточного року.
Оплата за надані соціальні послуги здійснюватиметься Національною соціальною сервісною службою України за рахунок бюджетних коштів.
Консультативну допомогу з питань реалізації експериментального проекту можна отримати в Управлінні соціального захисту населення Роменської міської ради за адресою: м. Ромни, бульв. Шевченка, 8, за телефоном (05448) 5 17 06.
За повідомленням Упрвління соціального захисту населення РМР
Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada