Пости автора Larisa

Larisa

Larisa

20.03.2024 в 11:57
Коментарів немає

756-й день повномасштабного наступу росіян на нашу землю. 108-й тиждень кровопролитних боїв за українську Незалежність. І ще один чорний день скорботи у нашій громаді… Жорстока війна веде свій кривавий лік, забираючи у засвіти найкращих – сміливих, мужніх, справжніх синів та доньок України, тих, хто ціною власного життя зупиняє лютого ворога.

Сьогодні в останню земну дорогу Роменська громада проводжала свого Героя –53-річного Володимира Володимировича ДЕШКА.

Церемонія прощання із новітнім Героєм відбулась на Алеї Слави. Попрощатися із траурними квітами та державною символікою прийшли рідні, близькі, керівництво громади, священнослужителі, побратими, друзі, однокласники, знайомі загиблого та просто небайдужі жителі. Разом з священнослужителями помолилися за упокій душі нашого Захисника.

Зі словами співчуття до рідних загиблого воїна звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Новітні Герої, уродженці нашої громади, які віддали життя у боротьбі з окупантами… Вони різні – молоді і старші, сімейні і неодружені… Але їх всіх об’єднало спільне невтримне бажання захищати Україну, свою родину, свій дім, зрештою, всіх нас від нещадного ворога. Хижа війна забирає найкращих… Володимир ДЕШКО прожив коротке, але свідоме життя справжнього чоловіка. Адже Володимир ДЕШКО був справжнім патріотом, щирим і добрим, а ще відважним та самовідданим бійцем. Пішов боронити свою землю, свій народ. За Україну він втратив найдорожче — своє життя… Ось вона, ціна добрих ранків і спокійних днів… Вічна пам’ять і слава українському Воїну!».

Після чого присутні схилили коліно в хвилині мовчання та почергово підходили до домовини, клали квіти й вклонялися мужності й відвазі Воїна-Захисника.

ДЕШКО Володимир Володимирович народився 28 квітня 1970 року у м. Ромни, де і пройшло його дитинство та юність.

Навчався у школі № 6. Закінчив 9 класів і вступив до Роменського вищого професійного училища”, де здобув фах «столяра».

У 2000 році Володимир створив родину, разом з дружиною виховували доньку та сина.

Працював різноробочим, був майстром на всі руки, адже йому вдавалося все за, що брався. Останнім місцем роботи Володимира було ТОВ «АГРОБІЗНЕС ТСК».

Володимир захоплювався риболовлею, любив слухати музику, читати книжки. 

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, проживав разом з родиною в с. Сакуниха Недригайлівського району.

2 березня 2023 року Володимир ДЕШКО добровільно пішов до територіального центру комплектування і соціальної підтримки та долучився до лав оборонців Батьківщини. Спочатку пройшов навчання у Польщі, згодом воював у складі Сухопутних Військ Збройних сил України у званні солдата резерву запасної роти.

Від перших днів і до останнього подиху пліч-о-пліч з побратимами вірно ніс службу на Лиманському та Куп’янському напрямках, був надійним товаришем…

Взимку 2024 року Володимир захворів та потрапив у лікарню. Мав плани після одужання прийти у відпустку додому… але смерть не питає коли їй приходити… Лише одна мить і людини немає…

Володимир майже місяць боровся за життя, але марно…

15 лютого 2024 року Захисник помер внаслідок запалення легень в Харківському обласному протитуберкульозному диспансері.

Володимиру навіки 53…

У Захисника залишилися дружина, донька, син, мати та сестра…

Смерть кожного українського воїна — велика і важка втрата для цілого війська, нашої громади та України. Ми не в змозі змінити обставини. Лише просимо Бога дати сил рідним і близьким перенести біль втрати, а душу покійного прийняти в Царство небесне.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким з приводу загибелі захисника України. Світла пам’ять і вічна шана Герою Володимиру ДЕШКУ, який віддав життя за Незалежність та територіальну цілісність України, та за кожного з нас. Низький уклін Воїну!

Спочивай з миром

20.03.2024 в 08:22
Коментарів немає

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні 21 березня 2024 року з 09:00 до 16:00 за адресами:

с. Яковенкове:
вулиця Яковенківська 1,10,12,14,18,2,20,22,24,3,4,5,7,8,9

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні 22 березня 2024 року з 09:00 до 16:00 за адресами:

с. Яковенкове:
вулиця Яковенківська 1,10,12,14,18,2,20,22,24,3,4,5,7,8,9

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні 23 березня 2024 року з 09:00 до 18:00 за адресами:

с. Бобрик:
вулиця Гвардійська 1,10,11,12,14,15,16,17,18,19,2,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,3,30,31,32,33,34,35,36,37,39,4,40,41,42,43,44,46,48,5,54,58,6,60,62,7,8,9;
вулиця Заяр 10,11,12,14,16,18,2,20,22,24,26,28,3,30,32,34,36,38,4,42,44,48,52,54,8,9

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні 25 березня 2024 року з 09:00 до 15:00 за адресами:

м. Ромни:

вулиця Волошенка 10,11,13,15,16,17,19,2,20,4,6,9;
вулиця Конотопська 115,115А,115Б,121В,122Б,52В;
вулиця Петра Вовни 1,10,16,2,3,5,6,7,8,9,9А,9Б;
вулиця Семена Гаркуші 1,10,11,13,14,15,16,17,18,1А,5,7,8,9;
провулок 1 Й Гаркуші 13,2,3,5,7;
провулок 1 Й Петра Вовни 10,11,12,14,2,4,5,6,7,8,9;
провулок 1 Й Семена Гаркуші 1;
провулок 2 Й Петра Вовни 1,3,4,5,6,7,9;
провулок 3 Й Петра Вовни 3,4,6

вул. Конотопська, 117, 122г, 122А, 190, 117, 117А, 119, 119А/1, 119Б, 121, 121А, 121Б, 121Г, 123, 123А, 125А, 100,100А,101,103,103А,104А,105,106,106А,107,108,109,109А,110,110А,111,111Б,112,112А,113,114,114А,115,115Б,116,120,122А,81,81А,83,85,85А,89,93,95,97,98А,99

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні 26 березня 2024 року з 09:00 до 15:00 за адресами:

с. Мокіївка:
вулиця Миру 48,

с. Овлаші:
вулиця Молодіжна 31,43,47,5Б,61;
вулиця Роменська 1,10,11,13,15,17,19,21,23,25,27,27А,29,29А,3,31,33,35,38,39,41,42,44,45,46,47,48,49,5,50,51,52,53,54,55,56,57,58,59,60,61,62,63,65,66,67,68,69,7,70,71,72,73,74,76,76А,78,80,82,82А,84,86,9;
провулок 2 Й Роменської 1,10,2,3,5,6,7,8,9;
провулок Роменський 1,13,13А,2,25,27,3,35,37,4,5,6,7,7А,8,9,

м. Ромни:
вулиця Прокопенка 95А

с. Бобрик:
вулиця Гвардійська 1,10,11,12,14,15,16,17,18,19,2,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,3,30,31,32,33,34,35,36,37,39,4,40,41,42,43,44,46,48,5,54,58,6,60,62,7,8,9;
вулиця Заяр 10,11,12,14,16,18,2,20,22,24,26,28,3,30,32,34,36,38,4,42,44,48,52,54,8,9

АТ “Сумиобленерго” повідомляє про тимчасову перерву в електропостачанні 27 березня 2024 року з 09:00 до 15:00 за адресами:

с. Бобрик:
вулиця Гвардійська 1,10,11,12,14,15,16,17,18,19,2,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29,3,30,31,32,33,34,35,36,37,39,4,40,41,42,43,44,46,48,5,54,58,6,60,62,7,8,9;
вулиця Заяр 10,11,12,14,16,18,2,20,22,24,26,28,3,30,32,34,36,38,4,42,44,48,52,54,8,9

За повідомленням АТ “Сумиобленерго”

18.03.2024 в 13:00
Коментарів немає

У Роменській громаді активно тривають роботи з благоустрою та приведенню територій в належний стан.

Щоденно працівники комунальних служб докладають максимум зусиль, щоб підтримувати чистоту громади та покращувати її благоустрій. Зараз, після закінчення зимового періоду, робіт додалося в рази більше: прибирання узбіч доріг, скверів громади, розчистка тротуарів і доріг від сухостіїв, піску, сміття.

Цими днями до впорядкування території долучилися працівники Управління надання адміністративних послуг, Територіального центру соціального обслуговування, Роменського міського центру соціальних служб, Служби у правах дітей РМР, заклади дошкільної освіти №3 “Оленка” та №8 «Дзвіночок».

Спільними зусиллям розчистили чагарники, згребли залишки сухої рослинності, зібрали й вивезли сміття та гілля. Узбіччя та вулиці громади набули охайнішого вигляду, а результатом роботи стала чиста та впорядкована територія.

Турбота про чистоту і благоустрій – справа кожного мешканця. Навіть в умовах воєнного стану, не потрібно забувати, що ми повинні дбати про наш спільний дім.

Дякуємо всім, хто дотримується правил благоустрою, підтримує чистоту та порядок на території нашої громади!

Перемоги та миру нам та нашій Україні!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

 

17.03.2024 в 13:03
Коментарів немає

У весняний березневий день, __ березня, наче завмерло все живе в природі й навкруги.

Сьогодні у Роменській громаді попрощались з мужнім захисником України – Русланом КАМІНСЬКИМ, який повернувся додому «на щиті».

Багатолюдним було прощання із полеглим воїном на Алеї Слави. Рідні, близькі, керівництво громади, священнослужителі, військовослужбовці, побратими, друзі, знайомі і незнайомі люди не стримували сліз…

Навколішки, зі сльозами на очах, з живими квітами у руках та прапорами, усі присутні проводжали Захисника в останню земну дорогу.

Спільно з священнослужителями помолилися за упокій душі загиблого Героя.

До рідних та близьких загиблого зі словами співчуття звернувся очільник громади Олег СТОГНІЙ: «Знову громада зібралася на цьому скорботному місці… Знову шукаємо слова, щоб погасити біль у зранених душах рідних, але такі слова знайти неможливо… Сумуємо разом з вами і низько схиляємо голови у скорботі перед Героєм Русланом КАМІНСЬКИМ, який віддав своє життя за Батьківщину та український народ, вдягнувши білі крила янгола на піксель. Руслан ніколи не був байдужим до Батьківщини, був чудовим сином, люблячим батьком, братом, коханим чоловіком, надійним товаришем. Вічна пам’ять і слава Герою! Він відійшов у кращий світ. Він до загину захищав Святу Українську землю!»

Після чого пам’ять загиблого воїна було вшановано хвилиною мовчання. Під супровід оркестру жалобна процесія провела загиблого Героя Руслана КАМІНСЬКОГО до місця останнього спочинку.

Народився наш Герой 5 вересня 1990 року в м. Ромни.

Навчався в Роменській загальноосвітній школі 7.

З дитинства Руслан займався спортом. Головним захопленням хлопця став футбол. У 2006-2007 роках грав за юнацьку команду “Електрон” на чемпіонаті України серед дитячих юнацьких спортивних шкіл. Був нападником.

Після закінчення школи, Руслан вступив до Роменського фахового коледжу Сумського національного аграрного університету, де здобув фах електрика.

Руслан був справжнім другом, вмів дружити і цінувати дружбу. Був людиною, яка ніколи не йшла на компроміс зі своїм сумлінням.

Після навчання Руслан пройшов строкову службу в Збройних силах України. Служив в 95 окремій десантно-штурмовій бригаді м.Житомир.

Згодом зустрів другу половинку, разом з якою переїхали до Харкова.

Там Руслан працював на різних будівельних роботах, займався футболом та брав участь в регулярних чемпіонатах аматорського турніру «Металіст-Ліга».

7 червня 2014 року пара побралася, народився син.

Захопленням Руслана також була риболовля. Завжди особливо готувався до сезону: перебирав сітки, вудки та снасті.

Руслан радів успіхам сина, будував сімейні плани на майбутнє, але війна написала свій жорстокий сценарій.

24 лютого 2022 року родина Руслана прокинулась під звуки сирени та вибухів. Поспіхом зібравши речі, прийняли рішення покинути Харків та поїхати до батьків Руслана в м. Ромни.

При першій можливості Руслан вивіз дружину з сином за кордон, а сам за кілька днів повернувся та долучився до лав захисників.

23 березня 2022 року Руслан КАМІНСЬКИЙ став на захист України в складі 152 батальйону територіальної оборони. Спочатку боронив Сумський кордон, згодом вирушив на схід, де брав участь в запеклих боях на території Краматорського району Донецької області.

Серце мужнього воїна зупинила війна…

13 березня 2024 року солдат Руслан КАМІНСЬКИЙ загинув під час виконання бойового завдання із аеророзвідки з метою своєчасного виявлення наступу противника під час влучання ворожого ударного БПЛА на Донецькому напрямку.

У віці Христа зупинився відлік земних років Руслана…

Руслан встиг побудувати міцну сім’ю, але не встиг пожити простим земним життям.

Із війни Героя не дочекалися батьки, дружина, син, брат…

Висловлюємо щирі співчуття родині, сумуємо та розділяємо біль цієї непоправної втрати. Доземний уклін Тобі та вічна пам’ять, наш Славний Герою!

Світла пам’ять і вічна шана Герою – Руслану КАМІНСЬКОМУ!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

15.03.2024 в 12:00
Коментарів немає

Щорічно у третю неділю березня в Україні відзначається День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення.

Напередодні професійного свята Роменський міський голова Олег СТОГНІЙ, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Владислав СУХОДОЛЬСЬКИЙ в малій залі міського будинку культури привітали тих, на кого покладено важливу роль у задоволенні потреб населення Роменської міської територіальної громади.

«Незважаючи на повномасштабне вторгнення рф на територію України, а також бажання агресора залишити українців без світла, тепла, води галузь вистояла і сьогодні понад 500 працівників працюють на благо Роменської міської територіальної громади» – зазначив міський голова.

Олег СТОГНІЙ висловив щиру подяку людям, відданим своїй справі, які і вдень і вночі роблять усе можливе для надання споживачам необхідних послуг, від працелюбності яких залежить затишок і комфорт наших домівок, чистота та охайність вулиць, забезпечення нормальної життєдіяльності громади.

За  сумлінну і плідну працю, професійну майстерність, відповідальне ставлення до виконання посадових обов’язків та з нагоди Дня працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення Грамотами Виконавчого комітету Роменської міської ради нагороджено:

– Заржицького Володимира Васильовича, електрозварника ручного зварювання Комунального підприємства «Міськводоканал» Роменської міської ради»;

– Гупала Віталія Васильовича, машиніста екскаватора, Комунального підприємства «Міськводоканал» Роменської міської ради»;

– Пономаренка Костянтина Борисовича, слюсаря аварійно-відновлювальних робіт, Комунального підприємства «Міськводоканал» Роменської міської ради»;

– Крівову Світлану Олександрівну, двірника Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Роменської міської ради»;

– Бойка Максима Сергійовича, водія Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Роменської міської ради»;

– Романенка Ігоря Володимировича, вантажника Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Роменської міської ради»;

– Сусліну Тетяну Павлівну, головного бухгалтера Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради»;

– Каплун Аллу Миколаївну, економіста Комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради»;

– Параніча Валерія Олексійовича, слюсаря з обслуговування теплових мереж 5 розряду Комунального підприємства «Ромнитеплосервіс» Роменської міської ради»;

– Шейко Тетяну Іванівну, працівника Комунального підприємства «Ільїнський ярмарок» Роменської міської ради»;

– Кириченко Валентину Михайлівну, двірника Приватного підприємства «Наш Дім»;

– Сіненко Жанну Сергіївну, маляра Приватного підприємства «Наш Дім»;

– Гірченко Світлану Валентинівну, майстра дільниці Комунального підприємства «Житло-Експлуатація» Роменської міської ради;

– Загорулька Сергія Віталійовича, слюсаря-сантехніка Комунального підприємства «Житло-Експлуатація» Роменської міської ради»;

– Бабку Ігоря Володимировича, провідного інженера з інвентаризації нерухомого майна Комунального підприємства «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації»;

– Суходольську Олену Валеріївну, завідувача сектору юридичної та кадрової роботи Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради;

– Сороку Вячеслава Володимировича, головного спеціаліста відділу інженерного забезпечення та будівництва Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради;

– Колектив Приватного підприємства «Житло-сервіс».

Тож щиро зичимо працівникам комунальної сфери Роменської громади благополуччя, наснаги, добра, міцного здоров`я та успіхів у всіх починаннях. Нехай у ваших стосунках зі споживачами завжди панує атмосфера взаєморозуміння.

Зі святом та якнайшвидшої Перемоги!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

 

12.03.2024 в 11:01
Коментарів немає

Незліченна кількість людей, квітів та сліз…

Сьогодні, 12 березня 2024 року, в невимовному горі Роменська громада провела в останню земну дорогу свого Захисника – Максима КОЗАЧЕНКА.

Траурний мітинг-прощання з воїном відбувся на Алеї Слави, де під супроводом священнослужителів провели спільну молитву. 

Віддати останню шану Захиснику із жовто-блакитними квітами та вінками у жалобних стрічках численно прийшли рідні, друзі, керівництво громади, священнослужителі, військовослужбовці, побратими, небайдужі мешканці громади.

Зі словами співчуття з приводу непоправної втрати до рідних і близьких звернувся заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Владислав СУХОДОЛЬСЬКИЙ: «Наші відважні оборонці гинуть не завжди на полі бою. Та від цього не менш боляче. Сьогодні ми прощаємось з прекрасною людиною, справжнім патріотом, захисником України Максимом КОЗАЧЕНКОМ, який віддав усі свої сили і здоров’я, щоб захистити всіх нас від ворожої навали. Нещодавно Максим отримавши 15-денну відпустку приїхав додому. Тут, 3 дні тому й зупинилось гаряче серце воїна-захисника. У цей прощальний час ми низько схиляємо голови перед загиблим воїном, щиро співчуваємо, сумуємо і підтримуємо родину – матір і сестру у важку годину. Герої не вмирають – вони стають янголами та дивляться на нас із небес!»

Хвилиною мовчання усі присутні вшанували пам’ять загиблого захисника, якому не судилося прожити  довге і щасливе життя. Після чого, всією громадою провели траурний кортеж до місця останнього спочинку.

Наш захисник Максим КОЗАЧЕНКО народився 25 січня 1985 року у Недригайлові. Навчався у місцевій школі.

У 2007 році закінчив юридичний факультет Української академії банківської справи Національного банку України.

Працював завідувачем юридичним відділом банківської установи та на товарних біржах в Сумах та Києві.

Проте змушений був повернутися додому, щоб доглядати за тяжкохворим онкологією батьком. Це було його ствердне рішення. У силу свого характеру Максим завжди підтримував тих, хто цього потребував, навіть у важкі для себе часи, залишаючись опорою для близьких.

Після смерті батька він переїхав до м. Кременчук, де певний час працював на посаді юриста.

Війна застала Максима там…

З першого дня повномасштабного вторгнення він  відразу почав займатися волонтерством. Їздив з Кременчуга в Охтирку та Маріуполь, де допомагав постраждалому населенню з продуктами харчування та евакуацією. Маким КОЗАЧЕНКО був водієм, готовим виїхати на допомогу у будь-який час доби.

Неодноразово хотів доєднатись до Збройних сил України, щоб боронити країну, але за станом здоров’я отримував відмову.

Завдяки власній наполегливості, під час війни, Максим виграв грант та отримав можливість переїхати до Лондона.

Повернувшись на Батьківщину з-за кордону, 21 лютого 2023 року Максима мобілізували до Збройних Сил України. Хоч Максим і не проходив строкової служби та не мав військового досвіду, але взяв до рук зброю і відправився захищати народ України від рашистської навали.

Пройшов навчання у Чернігівській області. Служив у розвідці. 

Восени 2023 року пройшов офіцерські курси. У званні молодшого лейтенанта служив на посаді заступника командира з морально-психологічного забезпечення самохідного артилерійського дивізіону однієї з військових частин на Харківському напрямку.

Максим знайшов себе у військовій справі. Він був воїном, який йшов тільки до перемоги і тільки вперед.

«Дуже сильний, відповідальний, вольовий і світлий душею» – таким Максим КОЗАЧЕНКО залишився в пам’яті своїх побратимів, які багато днів стояли з ним пліч-о-пліч і сьогодні продовжують виконувати бойові завдання.

Нещодавно Максим прийшов у довгоочікувану 15-денну відпустку. Родина тішилися своїм мужнім захисником, однак, трагічний випадок обірвав його молоде життя. На жаль, його серце зупинилося…

10 березня 2024 року відлетіла у вічність світла та хоробра душа Воїна.

Військовослужбовцю  навіки залишиться 39 років…

У захисника залишилася мати, сестра, маленька донька…

У скорботі й вдячності низько схиляємо свої голови. Нестерпний біль пронизує душі від усвідомлення великої втрати. Герої не вмирають! Просто перестають бути поруч. Відлітають,  тихо, не прощаючись. Стають зірками в небі,  янголами-охоронцями в Небесному легіоні…

Вічна пам’ять воїну Максиму КОЗАЧЕНКУ!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

 

10.03.2024 в 12:30
Коментарів немає

Навіть небо цього дня затягнулось густими сивими хмарами, що ранило сльозами всю громаду, бо війна продовжує писати свій гіркий сценарій.

Сьогодні Роменська громада зустріла мужнього сина України з війни. Та, на жаль, не з радісною Перемогою… Мужній воїн, хоробрий захисник, наш земляк Сергій ВЕРЕТІН повернувся додому «на щиті». Він один із тих, хто віддав своє життя за незалежність України, за наше мирне завтра.

Чимало людей зібралось на Алеї Слави, аби навколішки, спільною молитвою вшанувати подвиг воїна, який захищав Україну, рятував побратимів та наближав нашу перемогу – ціною власного життя. Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі, керівництво громади, священнослужителі, бойові побратими та вдячні земляки.

Зі словами співчуття до родини та близьких загиблого звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Війна змусила Сергія відкласти свої звичні справи та взяти в руки зброю — аби захистити родину та найдорожчих. Захистити свої мрії, плани на мирне життя та сподівання на щастя. Та клята війна, кляті вороги відібрали його життя… Дуже прикро і жаль, що така ціна нашої незалежності. І цю ціну заплатив Сергій. Так кується наша свобода. Так виглядає нескорений український народ. Народ, якого ніхто ніколи не підкорить.  Ніколи рідні не виплачуть сліз, а ми – ніколи не зможемо пробачити смерті Сергія ВЕРЕТІНА».

Схиливши голови в скорботі усі присутні ставали на коліна та покладали квіти перед жалобною процесією.

Народився Сергій ВЕРЕТІН 28 червня 1985 року в с. Глинськ Роменського району.

Закінчив 9 класів місцевої школи, далі здобув середню освіту за спеціальністю «тракторист». Після закінчення навчання, пройшов службу в армії.

Потім Сергій познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою у 2010 році одружились, створили сім’ю та переїхали до м. Ромни.

Працював в ТОВ «Нафтозахист» та на Роменському заводі «Тракторозапчастина».

У 2015 році Сергій ВЕРЕТІН був учасником АТО. Протягом року Сергій гідно та рішуче давав відсіч ворогові у важких боях.

Сергій мав позивний «Водолаз», бо мав допуск до спусків під воду. Під час активних бойових дій, коли був зірваний міст, Сергій робив водолазні спуски під воду.

Тоді доля вберегла нашого Героя. І він повернувся до мирного життя, продовжив працювати в ТОВ «Нафтозахист», згодом працював на литтєвій машині для виготовлення взуття ТОВ «Таланпром».

Колеги згадують Сергія як чесного, відповідального, справедливого та працьовитого. У 2017 році, до Дня працівників легкої промисловості, Сергія було нагороджено грамотою від ТОВ «Таланпром» за плідну працю.

Сергій захоплювався мотоциклами, мопедами, займався їх ремонтом. Сергій мав “вогняне” почуття гумору, співав, танцював, читав реп. Друзі називали його душею компанії, цінували його за відчуття справедливості, безкорисливість, відвертість, вміння підтримати у важку хвилину. Але головним для нього в житті була родина і дружина. Він був чоловіком, з яким було нічого не страшно.

24 лютого, після того, як російська авіація обстріляла міста України, а колони ворожої бронетехніки прорвали кордон, Сергій одним із перших переступив поріг військкомату. Пройшов місячне навчання в Чернігівській області, був командиром бойової машини, у складі 117 окремої бригади 152 батальйону ТРо боронив Сумський кордон.

У лютому 2024 року бригада Сергія була перекинута на схід – Лиманський напрямок. Будучи у пеклі війни, Сергій сміливо йшов попереду і вів за собою бійців. Завдяки Сергію, його підтримці, побратими не упустили руки.

Хоч в 2015-му доля вберегла Сергія, та в 2024-му у великій битві за Україну у степах Донбасу його душа полинула у засвіти…

4 березня Сергій в останнє зателефонував дружині, повідомивши, що йде на бойовий вихід…. Так з нього і не повернувся…

5 березня 2024 року Сергій ВЕРЕТІН загинув під час виконання бойового завдання по утриманню позицій від ворожого наступу у зоні проведення бойових дій під час ворожого артилерійського обстрілу.

У Сергія залишилися батьки, дружина та 2 брати…

Тепер йому навіки 38 років…

Немає таких слів, які б зараз могли заспокоїти родину Воїна-Героя. Лише біль. Біль, який неможна передати словами, пекучий сум та сльози…

Обіцяємо пам’ятати, боротися і перемагати в ім’я тих, хто вже не може стояти поруч із нами. Спочивай, воїне, з миром, за який пролив кров і віддав життя! Вічна слава полеглим за Україну!

Карбуємо навіки у пам’яті це ім’я: Сергій Геннадійович ВЕРЕТІН!

Сергій ВЕРЕТІН тепер наближатиме нашу перемогу з небес.

Вічна пам’ять та слава Захиснику!

06.03.2024 в 16:34
Коментарів немає

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

про продовження термінів процедури громадських обговорень проекту «Внесення змін до Генерального плану та плану зонування території міста Ромни Сумської області»  та звіту про стратегічну екологічну оцінку до нього, «Внесення змін до Історико-архітектурного опорного плану м. Ромни Сумської області» 

З метою врахування пропозицій громадськості терміни громадських обговорень продовжені до «31» березня 2024 р. включно.

Ознайомитися з проектом містобудівної документації та звітом про СЕО до нього можливо в приміщенні Роменської міської ради, за адресою: Сумська обл., м. Ромни, бул. Шевченка, 2, до «31» березня 2024 р. включно та на офіційному порталі Роменської міської ради –  https://romny-vk.gov.ua/ (крім інформації з обмеженим доступом).

Зауваження та пропозиції приймаються у письмовому вигляді за поштовою адресою: 42000, Сумська обл., м. Ромни, бул. Шевченка, 2. та за електронною адресою:  misto@romny-vk.gov.ua до «31» березня 2024 р. включно. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Остання дата прийняття пропозицій (зауважень) «31» березня 2024 р.

Відповідальна особа за забезпечення організації розгляду пропозицій: Литвиненко Юрій Анатолійович – начальник відділу містобудування та архітектури, головний архітектор міста, тел.: +38 (097) 207-35-25.

                                                  Виконавчий комітет Роменської міської ради

06.03.2024 в 09:02
Коментарів немає

5 березня 2024 року у малій залі Роменського міського Будинку культури відбулося свято вшанування обдарованих учнів «Зоряний олімп-2024». На заході вже традиційно відзначили здобувачів освіти, які підтвердили високий рівень знань та стали переможцями обласних етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Нагородження інтелектуальної еліти громади відбулося за участі міського голови Олега СТОГНІЯ, начальника відділу освіти Ірини ІВНИЦЬКОЇ, директора Роменської МАНУМ Оксани АНДРУЩЕНКО. Також на заході були присутні депутати міської ради, директори закладів загальної середньої освіти, вчителі, керівники наукових секцій, батьки.

Приємно відзначити, що у 2023/2024 навчальному році переможцями обласних етапів інтелектуальних змагань стали 19 учнів закладів загальної середньої освіти та слухачів Роменської МАНУМ, які вибороли 24 призових місця.

19 здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти та слухачів Роменської міської Малої академії наук учнівської молоді нагороджені дипломами відділу освіти, подарунками від благодійної організації «Благодійний фонд «ГУДГЕЙМ». А четверо з них, які вибороли по 2 і більше призових місця на обласному етапі, нагороджені ще й грамотами міського голови, грошовими преміями.

Свято прикрасили вокальні та танцювальні номери вихованців ЦПО ім. І. Кавалерідзе та учнів закладів загальної середньої освіти Роменської громади. Вітаємо нашу інтелектуально обдаровану молодь громади! Бажаємо не зупинятися і досягати нових вершин під мирним небом України!

За повідомленням Відділу освіти РМР

06.03.2024 в 08:16
Коментарів немає

Гранти від ЄС та Німеччини для українських підприємств!

Українські мікро-, малі та середні підприємства з експортною спроможністю та інноваційним потенціалом можуть отримати 100 грантів до 10 тисяч євро кожен для відновлення, розвитку та підвищення стійкості у часи війни.

До участі у конкурсі запрошуються ММСП, що працюють в сферах:

переробки (машинобудівна, меблева, харчова та легка промисловість);

креативних індустрій;

логістики та транспорту;

інших секторів з потенціалом експорту або створення інновацій (наприклад, освітні та медичні послуги).

Подати заявку на отримання гранту можна за посиланням: https://100grants4smes.net.ua

Дедлайн — 24 березня 2024 року

Запланована хвиля грантів сприятиме реалізації цілей урядової ініціативи єРобота під егідою Міністерства економіки України. Грантова програма діє у межах програми EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП за фінансування Європейського Союзу та уряду Німеччини (GIZ Ukraine).

За повідомленням управління економічного розвитку