Пости автора Larisa

На Сумщині є багато міст, сіл, які з початку війни були в окупації російських військ. 

Днями волонтери громадського руху “Добробат” за постійної підтримки Роменської міської ради вкотре здійснили виїзд до Тростянця. Як результат:  допомогли розібрати завали п’ятиповерхового будинку, який найбільше постраждав від рук російських окупантів.

Зазначимо, що на Сумщині вже майже рік діють два осередки «Добробату» – Сумський та Роменський. Наразі кістяк загонів складається приблизно з 40 волонтерів. За цей час добробатівці працювали в Охтирці, Тростянці, Ворожбі та Боромлі.

«Відбудуємо! Буде ще краще, ніж було», — говорить волонтер «Добробату» Володимир КУЩ.

«У кожної людини своя трагедія, свої душевні рани через війну. Історії постраждалих вражають…” – розповідає двадцятитрьохрічна медсестра за фахом Юлія РЄПА.

А от Надія РЕШКОВА почала працювати в “Добробаті”, коли старший син та чоловік стали на захист рідної землі, вступивши до лав Збройних Сил України!

Приватний підприємець Андрій КРАВЧЕНКО, каже, що поки наші захисники виборюють життя на передовій, ми маємо робити все, що в силах тут, у тилу.

Тож “Добробат” згуртовує людей різного віку, професій, вподобань на шляху до спільної мети – ПЕРЕМОГИ!

Шановні жителі громади, долучайтеся до важливої справи, адже стати волонтером добровольчого будівельного батальйону дуже просто. Для цього потрібно мати лише бажання!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Деталі на телеграм каналі Роменського “Добробату”: https://t.me/DobrobatRomny.

Сюжети про виїзд до міста Тростянець знаходяться за посиланням:

Днями у відділі освіти Роменської міської ради проведено нараду з керівниками закладів дошкільної освіти.  Під час якої обговорили актуальні питання, а саме: ведення ділової документації в закладах дошкільної освіти, участь у грантах, режим роботи груп та інші організаційні питання.

Начальник відділу освіти Ірина ІВНИЦЬКА наголосила, що вся документація в закладах дошкільної освіти повинна відповідати Інструкції з ведення діловодства. Головний спеціаліст відділу освіти Ірина МАЦАПУРА разом з керівниками проаналізувала результати опитування батьків вихованців щодо форми навчання та режим роботи груп. Більшість батьків висловилася за очну форму навчання. Наприкінці наради були підведені підсумки, визначені проблемні питання та шляхи їх вирішення.

За повідомленням відділу освіти РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

25 березня у спортивному комплексі ім. В. Окіпного відбувся традиційний турнір з футзалу, присвячений пам’яті Геннадія СВІРСЬКОГО, мецената, почесного громадянина міста Ромни, який зробив великий вклад у розвиток місцевого футболу.

У змаганнях взяли участь 6 команд: ДЮСШ смт. Недригайлів, ДЮСШ м. Ромни № 1, ДЮСШ м. Ромни № 2, ДЮСШ м. Лохвиця, ДЮСШ смт. Липова Долина, ДЮСШ Ромни № 3.

Учасників турніру привітав начальник відділу молоді та спорту Володимир МЕЛЬНИК, подякував командам за те, що в такий нелегкий для країни час, винайши можливість взяти участь у турнірі, а також побажав показати найкращий результат – перемогти.

У результаті наполегливої боротьби:

І місце у турнірі виборола команда ДЮСШ м. Ромни № 1 ім. В.Гречаного;

ІІ місце – команда ДЮСШ м. Ромни № 2 ім. В.Гречаного;

ІІІ місце – ДЮСШ м. Лохвиця.

Переможців та призерів нагороджено грамотами, медалями, цінними призами та солодощами від організаторів турніру.

Спонсором турніру виступив директор ТОВ «Біловоди» Вадим ТКАЧЕНКО.

За повідомленням відділу молоді та спорту

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

Функціональне напруження організму під час праці схематично можна охарактеризувати з двох боків – енергетичного та інформаційного. Перший переважає при фізичній, другий при розумовій праці. Характеристику роботи, що потребує інтенсивної праці головного мозку при отриманні та аналізі інформації, фізіологи називають напруженістю. Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. Напруженість трудового процесу оцінюють відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014р. №248.

Основними показниками напруженості праці є: тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб або ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну зміну.

До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи. Інтелектуальні навантаження – використовується виключно для оцінки професій розумової праці. Тривале розумове навантаження впливає на психічну діяльність, може погіршувати функції уваги, пам’яті, сприйняття (збільшується частота помилок). Під час значної розумової напруженості може виникати тахікардія (частішання пульсу), підвищення кров’яного тиску, зміни в електричній активності серцевого м’язу та мозку, збільшення легеневої вентиляції і споживання кисню. Такі функціональні зміни в організмі під час довготривалої дії можуть спричинити розвиток гальмівних процесів у центральній нервовій системі, послаблення пильності й уваги, розвиток втоми.

Найбільш легкою вважають розумову працю, в якій відсутня необхідність ухвалення рішення. Такі умови праці вважаються оптимальними. Якщо ж робітник працює і приймає рішення у рамках однієї інструкції, то такі умови праці відносяться до допустимих.  До напружених шкідливих умов відносять працю, яка пов’язана з рішенням складних завдань по відомих алгоритмах або роботою з використанням декількох інструкцій. Творча діяльність, що вимагає рішення складних завдань за відсутності очевидного алгоритму рішення, має бути віднесена до напруженої праці.

Обробка будь якої інформації або виконання завдання без оцінки його результатів є менш складною працею, що дозволяє оцінювати його як оптимальний. Якщо ж вказаним діям додається необхідність перевірки отриманого результату, то такі умови праці є допустимими. Робота з розподілу виробничого завдання між іншими особами і контроль за їх роботою належать до напруженої праці.

Істотний вплив на міру напруженого стану виконавця робить відповідальність за кінцевий або проміжний результат праці. Якщо працівник несе відповідальність за виконання тільки окремих елементів виробничого завдання, то напруженість такої праці оцінюється  як оптимальна. Підвищення міри відповідальності, наприклад, за функціональну якість допоміжних операцій спричиняє за собою додаткові емоційні зусилля з боку безпосереднього керівника (бригадира, майстра та ін.). У цих випадках напруженість праці оцінюється як допустима. Якщо на виконавцеві лежить відповідальність за функціональну якість основної роботи, що може спричинити необхідність ухвалення рішень, пов’язаних з виправленням результатів за рахунок додаткових зусиль усього колективу, то такий вид діяльності є напруженим 1- го ступеня. Якщо ж працівник несе персональну відповідальність за функціональну якість кінцевого продукту, виробничого завдання в цілому або його дії можуть привести до поломки устаткування, зупинці усього технологічного процесу або створити ситуацію, небезпечну для життя, його умови праці оцінюються як напружені 2- го ступеня.

За відсутності ризику для власного життя в процесі виконання своїх обов’язків працю виконавця вважають оптимальною, якщо ж він вірогідний, то умови праці відносять до класу 3 – напружена праця 2- го ступеня. Аналогічно встановлюється клас умов праці при оцінці міри ризику за безпеку інших осіб, що беруть участь у виробничому процесі.

Одноманітність виконуваних операцій призводить до певного стану людини, що називається монотомією. Ознакою монотомії є або перевантаження однаковою інформацією, або недолік нової. Це накладає відбиток на функціональний стан людини: вона втрачає інтерес до виконуваної роботи. Для неї робочий час ніби зупинився, і тоді вона з нетерпінням чекає закінчення зміни, її хилить до сну. Монотонна робота знижує ефективність праці, збільшує плинність кадрів, аварійність і, як наслідок, травматизм на виробництві.

Важливими чинниками, що характеризують клас умов праці за напруженістю трудового процесу, є фактична тривалість робочого дня і змінність роботи. При тривалості робочого дня від 6 до 7 годин умови праці належать до оптимального класу, до 8 годин – до допустимого, більше за 8 годин – до напруженого. Тривалість безперервної праці до 12 годин належать до 1- го ступеня, а більше за 12 годин – до напруженої праці 2- го ступеня.

Тривала робота в умовах постійної нервово-емоційної напруги може призвести до серцево-судинних захворювань. Будь-яка дія, що перевищує допустимі межі, викликає порушення діяльності аналізаторів і навіть призводить до больових відчуттів. Завдання розробників технологічних процесів – не допустити перенапруження вищої нервової діяльності, інакше може настати стрес. Стрес з’являється в екстремальних ситуаціях при неможливості адаптації організму до надзвичайних дій. Поява стресу в аварійній обстановці стає причиною неправильних дій працівника. Виробничий процес має бути організований так, щоб уникнути стресів. 

За повідомленням відділу з контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення 

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada