Пости автора Larisa

Знову Роменська громада в жалобі… Важка непоправна втрата… Невтихаючим болем та смутком огорнутий цей день…

Багатостраждальна Україна у боротьбі за цілісність, незалежність та суверенітет не перестає втрачати кращих з кращих. До Небесного війська полинула чиста й світла душа Євгенія СІТАКА.

Цього дня Роменська громада зібралася та вшанувала пам’ять загиблого, який віддав своє життя за нас з вами, за рідну землю, за нашу країну…

Прощання із загиблим військовослужбовцем відбулось на Алеї Слави. На омиту сльозами площу прийшли вклонитися подвигу Героя рідні, близькі, керівництво громади, священнослужителі, побратими, друзі, знайомі та небайдужі жителі.

У вись здійнялась спільна молитва… Усі присутні схилили голови і помолилися за спокій душі загиблого воїна Євгенія СІТАКА.

Із щирими словами співчуття до рідних звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Триває страшна війна, яка забирає життя відважних захисників. Сьогодні Роменська громада знову у скорботі, бо «на щиті» повернувся чоловік, чию міць і стійкість важко описати словами. Прикро і боляче, що такі молоді, сильні, мужні сини гинуть. Несправедливо, що так рано обриваються їх життя через цю війну! Кожен обирає свій шлях у житті, професію. Євгеній СІТАК був «природженим військовим». Щоб боронити рідну землю, вигнати окупантів з України та стати на захист її суверенітету і територіальної цілісності, відстояти право кожного українця жити у вільній та суверенній державі Євгеній з перших днів війни взяв до рук зброю і щодня з побратими наближав Перемогу. На жаль, його воєнний шлях закінчився дуже рано – у 29 років. Євгеній СІТАК для нас назавжди залишиться: молодим, сильним, мужнім, справжнім героєм України! У цей надзвичайно важкий час ми низько схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя! Вічна пам’ять воїну Євенію Анатолійовичу СІТАКУ!»

 «Війна безжальна. Вона забирає найкращих… Женя… Раввін… Брате… Ти завжди був горою, був відважним, був попереду, завжди захищаючи своїх побратимів, завжди захищаючи свою рідну землю. Ти став мені не просто побратимом, другом…ти став мені братом. Ти завжди був прикладом для оточуючих і на війні, і поза війною. Війна безжальна… Вона косить ряди… І хоч зовні ти був як гора, всередині ти був найдобрішим, найщирішим, найвідданішим… До останньої своєї хвилини ти був другом, воїном, сином, чоловіком, братом, Героєм!»,- звернувся зі скорботним словом побратим Олександр МАЛЯРЕНКО.

По завершенню церемонії прощання під майоріння синьо-жовтих стягів домовину з тілом вірного сина України провели до останнього місця спочинку.

Наш земляк-захисник Євгеній СІТАК народився 23 березня 1995 року в с. Герасимівка.

Навчався в Роменській школі №7. Ще в шкільні роки Євгеній проявив здібності до вивчення математичних наук та іноземних мов. Після закінчення 9 класів продовжив навчатися в Роменському коледжі КНЕУ.

Вищу освіту здобув в Харківському університеті радіоелектроніки на факультеті «Системи технічного захисту інформації».

У цивільному житті Євгеній працював на будівництві у Дніпрі разом з батьком. Мав багато друзів. Чоловік захоплювався автомобілями: сам вмів їх ремонтувати, був професійним водієм.

Євгеній спочатку думав за інших, а потім за себе. Маючи дуже товариський, доброзичливий характер Євгеній завжди приходив на допомогу друзям. І в дорослому віці його кредом залишилося – допомагати людям. Оптиміст по натурі, з хорошим почуттям гумору, Євгеній завжди був пробивний, швидкий, добивався свого, а розпочату справу завжди доводив до кінця.

22 січня 2022 року, за місяць до війни Євгеній одружився. Чоловік створив міцну родину. Жінка для Євгенія була цілим світом, міцним та надійним тилом.

З початком повномасштабного вторгнення, Євгеній СІТАК не зміг залишатися осторонь біди, яка прийшла в Україну. Євгеній за станом здоров’я не підлягав призову, тому на фронт пішов добровольцем. Служив в зенітному відділенні 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

З трьома побратимами, з якими Євгеній познайомився ще з перших днів війни, називали себе загоном «Бородаті Чепепашкии» та навіть мали свій шеврон. Євгеній мав позивний «Раввін»…

2022 та 2023 роки були найважчими у його житті, адже те, що бачив і що пережив Євгеній у епіцентрі боїв, можна порівняти з тим, що відбувається в кратері діючого вулкана: вогонь, суцільні обстріли, дим, зрівнювання з землею їх позицій… Але страх був невідомий Євгенію СІТАКУ. Чоловік постійно брав участь у бойових зіткненнях з ворогом, пройшов пекельний Бахмутський напрямок, де отримав контузії та поранення, але це не зломило його дух воїна, бо після лікування він повертався в стрій та продовжував мужньо боронити Україну від ворога. Повертаючись на фронт говорив: «Поболить і перестане: головне Перемога!».

Євгеній СІТАК разом з побратимами тримав оборону на Покровському, Лиманському, Куп’янському напрямках. Побратими згадують, що чоловік завжди був впевнений в Перемозі, і говорив, що ВІЙНА ВИГРАЄТЬСЯ НА ПОЛІ БОЮ. Євгеній був «природженим воїном», завжди був зі своїми побратимами. Навіть в своєму останньому бою, збивши декілька дронів, він захистив не тільки побратимів, але і бойові машини. Таким було його останнє повідомлення дружині: «Зате, ми врятували САУ».

Солдат Євгеній СІТАК прийняв свій останній бій 25 липня 2024 року під населеним пунктом Богоявленка Волноваського району Донецької області. Збивши декілька ворожих дронів, отримав важкі поранення та в боротьбі за життя у Запорізькій обласній клінічній лікарні 27 липня 2024 року серце воїна зупинилось…

Для рідних Героя та для кожного з нас в цей день зупинився весь світ… 1995-2024… Як страшно дивитися на ці цифри… Захиснику навіки 29…

Турботливий син, брат, онук, коханий чоловік, зразковий воїн, надійний побратим, гордість Роменської громади та держави. Світлий та добрий, розумний та відважний, спритний та винахідливий, ідеальний та незамінний… Таким Євгеній СІТАК був та таким воїн назавжди залишиться у серцях всіх, хто його любив, знав та поважав… Це непоправна та болюча втрата не лише для батьків, родини та Роменської громади! Це непоправна втрата для всієї України, бо ми втратили людину, що була цвітом української нації!

Нехай Господь прийме його в свої обійми і добрі ангели охороняють вічний спокій. Тепер Євгеній у лавах почесної Небесної роти охорони тримає небо над своїми рідними, над нами усіма, над Україною!

Доземний уклін і шана українському Воїнові, який захищав рідну неньку-Україну і кожного з нас!

Вічна пам’ять і слава Герою – Євгенію Анатолійовичу СІТАКУ!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Днями в рамках виконання Меморандуму про співпрацю між Громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку» та Роменською міською територіальною громадою відбулася робоча зустріч міського голови Олега СТОГНІЯ, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Лілії ГОРОДЕЦЬКОЇ з представником Громадської організації «Подільська агенція регіонального розвитку» Олегом ЛЕВЧЕНКОМ.

Громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку» реалізовує проєкт «Security Compact», що впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

У рамках проєкту «Security Compact» виконавчий комітет Роменської міської ради отримав від громадської організації «Подільська агенція регіонального розвитку» комплект першого реагування у вигляді тривожного антивандального кейсу, що включає:

1. Аптечка Індивідуальна першої допомоги IFAK.

2. Захисний кейс 420х310х160 мм.

3. Вогнегасник ВП-5 (3).

4. Інверторний бензиновий генератор RAISE RZE1250i 1,2 кВт.

5. Зарядна станція Bluetti EB55 (537 Вт год/700 Вт.).

Нагадуємо, що метою проєкту є посилення стійкості громад до впливу окупації та військових дій шляхом підсилення безпекових елементів громади і її представників та підтримка процесів довготривалої безпеки.

У рамках виконання Меморандуму про співпрацю між Громадською організацією «Подільська агенція регіонального розвитку» та Роменською міською територіальною громадою буде підготовлений «План безпеки для громади».

Дякуємо громадській організації «Подільська агенція регіонального розвитку» за підтримку на шляху до стійкості нашої громади!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada 

Попереджаємо, що у найближчі 2 години з утриманням до кінця доби 18.07.2024 по Сумській області очікуються грози, місцями град (діаметр 6-19 мм), шквали 15-20 м/с (I рівень небезпечності, жовтий).

За повідомленням Сумського ЦГМ

16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР було ухвалено Декларацію про державний суверенітет України. Документ проголосив суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Це був перший сміливий крок до подальшого утвердження самостійної України, зроблений у дуже непростих умовах.

Тож з нагоди цього історичного дня, керуючий справами виконкому Наталія МОСКАЛЕНКО, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Лілія ГОРОДЕЦЬКА, головний лікар КНП “Роменська ЦРЛ” Валентина ГУНЬКОВА, головний лікар КНП «ЦПМСД” Світлана ШВАЙКА, депутати Роменської міської ради, керівники відділів та управлінь поклали квіти до підніжжя пам’ятника видатному українському поету, художнику та громадському діячу Т.Г.Шевченку.

«34 роки тому – 16 липня 1990-го розпочалося утвердження України як самостійної держави. У цей день було ухвалено Декларацію про державний суверенітет. Шлях до нього був довгим і тернистим: протягом століть наші предки кров’ю, звитягою, мудрим словом виборювали незалежність Батьківщини, її право на самовизначення. Тому Декларація про державний суверенітет України сьогодні є результатом перемоги у віковій боротьбі й одним із найважливіших документів за всю історію нашої державності. На жаль, сьогоднішній день затьмарений кривавими подіями російсько-української війни, бо агресор за 34 роки так і не змирився з вибором України йти власним шляхом і будувати власну державу. Але я вірю, що це свято надихне кожного з нас на ще потужніший спротив ворогу, надасть сил воїнам на передовій і наблизить нашу Перемогу!” – звернулась до присутніх Наталія МОСКАЛЕНКО.

Вітаємо усіх українців з днем сходження зорі нашої державності – проголошенням Декларації про державний суверенітет України.

Слава Україні!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Літніми днями, коли температура повітря може перевищувати +30 ºС, продуктивність праці істотно знижується, а ймовірність нещасних випадків зростає. Аби зменшити вплив підвищеної температури повітря на своїх працівників, роботодавцям необхідно організувати оптимальний режим праці та відпочинку, а також ужити певних заходів безпеки, щоб не допустити перегріву працівників у спекотні дні.

Оптимальні та допустимі показники мікроклімату є різними для різних категорій робіт за показниками важкості, але верхньою межею температури на постійних робочих місцях (тобто там, де працівник проводить більш ніж половину свого робочого часу або не менше двох годин поспіль) є температура +28 ºС. Засоби та заходи з нормалізації мікрокліматичних умов можуть бути різними: це і влаштування жалюзі або світловідбивних плівок на засклених поверхнях, і максимальне використання природної вентиляції, облаштування систем кондиціювання, використання спеціального одягу та засобів захисту.

Під час робіт на відкритих майданчиках слід організувати раціональні режими праці та відпочинку. Так, сумарна тривалість робіт за температури понад +28 ºС не повинна перевищувати 4-5 годин за зміну. Іноді навіть необхідно змінити розпорядок робочого дня та перенести години роботи на ранковий або вечірній час. Внутрішньозмінний режим праці та відпочинку організовують за рахунок тривалості робочого часу: тривалість регламентованих перерв має становити не менше 10 % робочого часу на кожні 2 ºС перевищення. Але потрібно враховувати, що під час таких перерв працівники повинні перебувати у приміщеннях із різницею температур повітря не більше 5 ºС та не нижче +25 ºС (особливу увагу на це слід звернути працівникам, у приміщеннях яких установлені кондиціонери, адже різкі перепади температур значно підвищують ризик серцевих нападів).

Коли роботи проводяться на відкритих місцевостях за температури зовнішнього повітря +35 °C і вище, тривалість періодів безпечної роботи має становити 15-20 хвилин із наступною тривалістю відпочинку не менше 10 хвилин в охолоджуваних приміщеннях. При цьому допустима сумарна тривалість термічного навантаження за робочу зміну для осіб, які використовують спеціальний одяг для захисту від теплового випромінювання, не повинна перевищувати 4-5 годин і 1,5-2 години для осіб без такого спеціального одягу.

Робота, коли температура зовнішнього повітря перевищує +37 °C, за показниками мікроклімату є небезпечною (екстремальною). За цієї температури не рекомендується проводити роботи на відкритому повітрі. Роботодавцям слід змінити порядок робочого дня та перенести години роботи на ранковий і вечірній час.

З метою профілактики зневоднення організму рекомендується правильно дотримуватися питного режиму. Фахівці рекомендують уживання мінеральної лужної води, соків, вітамінізованих напоїв замість питної води. Вживати воду слід часто і в невеликих кількостях. Виконуючи фізичну роботу за температури повітря понад +30 °C, потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину.

Нагадуємо  керівникам підприємств про необхідність посилення уваги за дотриманням вимог чинного законодавства з охорони праці та проведенням профілактичних заходів під час виконання робіт на висоті в несприятливих погодних умовах. Не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях, коли швидкість вітру перевищує 10 м/с, а температура повітря +35 °С. Невідкладні роботи на висоті в більш складних погодних умовах (за інших температур) виконуються за рішенням роботодавця. При цьому в Проєкті виконання робіт слід передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають цим умовам. 

За повідомленням відділу з контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення Виконавчого комітету Роменської міської ради

12.07.2024 відбулося позачергове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням міського голови Олега Стогнія.

На комісії було розглянуте питання щодо виділення будівельних матеріалів з матеріального резерву Калевич Марині Дмитрівні. 

22.05.2024 у житловому будинку, де проживала багатодітна родина, виникла пожежа. Відповідно до акту про пожежу від 22.05.2024 внаслідок цієї події було пошкоджено покрівлю площею до 6 м² та перекриття на площі до 6 м², які сприяли утворенню нових тріщин стін та стелі. Ці обставини унеможливлюють проживання у цьому будинку багатодітної родини, а відновлення потребує вкладення значних коштів. Сім’я опинилася в скрутному становищі. На сьогодні, тимчасовий прихисток родині надали рідні з с. Олексіївка.

В результаті обговорення міська комісія вирішила виділити з матеріального резерву необхідну кількість будівельних матеріалів з подальшою передачею родині Калевич для відновлення будинку, в якому вони проживають.  

За повідомленням  відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada

333 роки тому народився один із найвидатніших діячів козацької доби, останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Іванович Калнишевський. Петро Калнишевський  увійшов у історію не тільки як державний та військовий діяч, поборник козацьких вольностей, а й як меценат і духовний просвітянин.

На знак невмирущої народної пам’яті та любові до славного сина України Роменський міський голова Олег СТОГНІЙ разом тимчасово виконуючим обов’язки голови Роменської районної державної адміністрації – начальника районної військової адміністрації Валентиною НАЗАРЕНКО, депутатом обласної ради Дмитром КІРЮХІНИМ, заступником голови районної ради Василем МАЛИКОМ, депутатами районної та міської рад, керуючим справами виконкому Наталією МОСКАЛЕНКО, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Лілією ГОРОДЕЦЬКОЮ, начальником Роменського РВП ГУНП Михайлом ІЛЬНИЦЬКИМ, командиром 27 реактивної артилерійської бригади кошового отамана Петра Калнишевського Юрієм ЮЛОЮ, виконуючим  директором ГО «Роменське земляцтво» Надією КАРПЕНКО, почесними гостями, представниками Виконавчого комітету та структурних підрозділів Роменської міської ради поклали квіти до підніжжя пам’ятнику Петру Калнишевському.

Керівники Роменського району та Роменської міської територіальної громади, вітаючи всіх зі святом, провели історичні паралелі між подвигом Петра Калнишевського, який своїм прикладом довів, що український дух незламний і героями сьогодення, котрі нині боронять рідну державу.

«Війна безжальна. Окупанти змітають все на своєму шляху, намагаються стерти з лиця землі все українське. Тому історія – впертий свідок ненависті росії до України  ще з сивочолої давнини. Життєвий шлях останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського є незаперечним прикладом боротьби за свободу та волю всіх українців. Сьогодні, як і в часи Калнишевського, наша незалежність оплачується життям захисників і захисниць, які зупиняють навалу і наближають перемогу над російським агресором. Тому борімося, адже козацький дух Петра Івановича Калнишевського єднає Україну!» – з щирими словами вітань звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ.

«У ці непрості часи ми маємо знову згуртуватися  й убезпечити свій історичний вибір, реалізувати віковічне прагнення українського народу до справжньої свободи та демократії!» – зазначила тимчасово виконуючий обов’язки голови Роменської районної державної адміністрації – начальника районної військової адміністрації Валентина НАЗАРЕНКО.

Присутні вшанували хвилиною мовчання всіх захисників і захисниць, які ціною власного життя виборювали і захищали незалежність України.

Кожен народ має в своїй історії особистість, яка втілила в собі непоборність та міцність нації. В нашого народу – це останній кошовий Запорізької Січі Петро Іванович Калнишевський. Петро Калнишевський — це символ нескореності українського народу.

Пам’ятник Петру Калнишевському встановлено у Пустовійтівці у 1991 році з нагоди 300-річчя від дня народження славетного кошового отамана. Згодом його реконструйовано за ініціативи нашого земляка, голови Сумського земляцтва у місті Київ, Івана РІШНЯКА.

У Роменській міській територіальній громаді вулиці, пам’ятні знаки, військовий підрозділ та навіть Роменський ліцей № 1 названі на честь Петра Івановича Калнишевського. Керівництво громади, представники відділу освіти та навчального закладу цього дня поклали квіти до пам’ятника Петру Калнишевському в місті Ромни. 

Патріотичні та яскраві виступи духового оркестру 27 реактивної артилерійської бригади кошового отамана Петра Калнишевського та народного аматорського вокального чоловічого ансамблю «Посульські козаки» Пустовійтівського сільського будинку культури під керівництвом заслуженого працівника культури України Володимира МЕЛЕШКА надали наснаги на продовження славних традицій козацького роду. 

Нині, коли ми осягаємо героїчний життєвий шлях Петра Калнишевського, чітко бачимо: усе життя славного отамана було подвигом в ім’я України, її свободи. І цей подвиг є взірцем для всіх, хто розбудовує Українську державу, захищає територіальну цілісність та виборює незалежність України.

Слава Україні!

Героям Слава!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Знову Роменська громада в жалобі, бо назавжди попрощалася з мужнім воїном-земляком, Героєм – Максимом Олександровичем КОВБАСОЮ, який повернувся з пекла війни «на щиті».

Посмішка на портреті, що навіки застигла на фото з чорною стрічкою у правому нижньому кутку. Очі кольору оливи, які своєю глибиною й мужністю підкреслюють форму Збройних Сил України. Очі, які бачили те, що неможливо навіть уявити…

 Стукіт молодого серця Максима КОВБАСИ назавжди зупинила безжальна війна…

Прощання із загиблим військовослужбовцем відбулось на Алеї Слави. Провести Героя в останню дорогу прийшли рідні, побратими, керівництво громади, священнослужителі, друзі, знайомі, небайдужі мешканці громади.

У скорботі присутні схилили голови та вшанували пам’ять Захисника хвилиною мовчання. Літію за загиблим бійцем відслужили священнослужителі Православної церкви України.

Зі словами співчуття до рідних звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Війна триває та, на превеликий жаль, приносить нові імена, що йдуть у вічність… Уже десятий рік родини України сиротіють від втрати найрідніших… Молодий, обдарований, самовідданий, сміливий земляк Максим КОВБАСА не дочекався Перемоги. Його світло життя загасила війна… Це горе для родини, для громади, для всієї України! Це біль, який не можна виміряти словами, і рана, яка залишиться в наших серцях назавжди. Спочивай з миром, воїне Максиме!».

 Під час церемонії прощання загиблому Герою Максиму КОВБАСІ віддали останні військові почесті та провели до останнього місця спочинку.

Наш Герой Максим Олександрович КОВБАСА народився 4 червня 2000 року у м. Ромни.

Закінчив 9 класів Роменської школи імені академіка А.Ф. Йоффе, після чого продовжив навчання у Кременчуцькому фаховому коледжі транспортної інфраструктури на «колійника».

Будучи студентом, виявив підприємницький дух і рішучість у досягненні своїх цілей – відкрив власний кафе-бар в м. Кременчук. Але диплом Максим так і не встиг отримати, бо його у 2020 році призвали на строкову службу у Збройні сили України.

Максим КОВБАСА проходив військову службу у м. Вінниця на посаді зв’язківця. Під час проходження строкової служби зрозумів, що йому до душі військова справа. Тож, за 2 місяці до початку повномасштабного вторгнення юнак підписав контракт на військову службу.

 Спочатку молодий воїн пройшов навчання у Полтаві, далі потрапив туди, де точилися найзапекліші бої з ворогом: Херсон, Запоріжжя, Донецьк.

На війні Максим був у своїй стихії. Мав натуру природженого доблесного Воїна: відчайдушного, непримиримого до ворога. А ще мав гуморний характер, ніколи не боявся складних бойових завдань та нестерпних труднощів солдатського окопного життя. Мав позивний «Ракета», бо був рішучим, цілеспрямованим юнаком, який завжди досягав поставлених цілей.

За час несення служби Максим отримав шість контузій, лікувався, але завжди повертався до побратимів на фронт.

Навесні 2024 року Максим перевівся до складу 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Служив оператором-радіотелефоністом розвідувального відділення.

За зразкову військову службу та високі показники у службовій діяльності Максим КОВБАСА неодноразово нагороджувався Грамотами та Подяками командуванням бригади, батальйону та частини. Але найголовніша з них –  відзнака Міністра оборони України «Лицарський хрест», видана 4 червня 2024 року, в день народження Максима за проявлену виняткову хоробрість в умовах з ризиком для життя. Цю нагороду Захисник отримав на День Конституції України.

Разом із оборонцем на позиціях весь час перебував песик на прізвисько «Бам-бас», якого Максим придбав собі як подарунок на день народження. Він був справжнім другом та розрадою для воїна.

1 липня, перед виходом на чергове бойове завдання Максим зателефонував батькові, щоб попередити, що не виходитиме на зв’язок, але батько не відповів, бо сам в той час був на бойовому завданні…

Тоді зв’язався із сестрою, перший раз за всю службу залишив контакти побратимів… Сказав, якщо він через 4 дні не вийде на зв’язок, щоб зв’язалися з ними… На третій день невідомості сестра почала бити на сполох, зателефонувала побратиму і почула найстрашніші слова: «Максим загинув»…

2 липня 2024 року під час виконання службових обов’язків старший солдат Максим Олександрович КОВБАСА загинув внаслідок мінометного обстрілу противником та атаки FPV-дрона біля н.п. Новоолександрівка Покровського району Донецької області.

Він був мужнім та виваженим воїном, пройшов не одну “гарячу” точку, відважно боровся з російським окупантом. І віддав у цій боротьбі найдорожче – власне життя. Мужній воїн поліг за свою державу та наш спокій. Він був вірний військовій присязі, з честю і гідністю виконав свій громадянський та військовий обов’язок, до останнього подиху вірив у Перемогу.

Максиму КОВБАСІ назавжди – 24…

Його коротке, але яскраве життя є взірцем патріотизму, відваги та самопожертви заради України. На жаль, війна залишила ще одну сім’ю без найдорожчої людини…

Важко знайти слова втіхи, неможливо заспокоїти біль та гіркоту втрати, адже батьки втратили єдиного сина, свою опору та надію. Без підтримки брата залишилася сестра. Племінниці залишилися без дядька…

Війна поділила життя цієї родини на “до” та “після”. І це “після” віддає смутком, болем та невідворотним усвідомленням втрати.

Максим КОВБАСА хотів, щоб його родина пишалася його вчинками. Як Максим і хотів, рідні пишаються ним. Громада та Україна пишається своїм мужнім воїном. Шкода, що невблаганна доля дала йому так мало пожити на світі. Та найголовніше своє призвання він виконав сповна: відчайдушно боронити рідну землю від ворога.

Жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серці рідних. Усією громадою схиляємо голови в глибокій скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким нашого оборонця. Поділяємо ваш безмежний біль…

Світло пам’яті про Захисника завжди горітиме у наших серцях.

Низький уклін, безмежна шана  і світла пам’ять нашому Герою, захиснику України Максиму КОВБАСІ! 

За повідомленням відділу з питань снутрішньої політики

На оперативній нараді при міському голові заслухано звіт начальника Управління житлово-комунального господарства Роменської міської ради Олени ГРЕБЕНЮК про стан виконання розпорядження міського голови від 17.11.2021 № 206-ОД «Про затвердження Номенклатури матеріальних засобів для створення міського матеріального резерву для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків на 2022-2024 роки». Питання залишене на контролі.

Про нагальні проблеми доповідали керівники підприємств – надавачів комунальних та житло-експлуатаційних послуг. Директор КП «ККП» РМР» Ігор ЩЕРБАК зазначив, що все гостріше на підприємстві відчувається нестача кадрів, узгодити питання бронювання з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не вдалося.

Директор КП «Ромникомунтепло» РМР» Віталій МЕГА також поінформував про аналогічну проблему. Вступили в дію нові правила бронювання: кількість військовозобов’язаних, які і відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників на підприємстві. Неможливість забронювати необхідну кількість працівників призведе до відтоку професійних кадрів – чоловіків.

Міський голова Олег СТОГНІЙ наголосив, що проблема кадрового забезпечення постала як ніколи гостро, потрібно зберегти хоча б мінімальну кількість необхідних кадрів, доручив керівникам підприємств – надавачам комунальних послуг надати до кінця дня змістовну інформацію про ситуацію із кадровим забезпеченням, проблемами з бронюванням, очікувані наслідки відсутності працівників певних спеціальностей. Питання щодо збереження кадрів буде в найкоротші терміни опрацьовуватися – вживатимуться заходи для його вирішення.

Олег СТОГНІЙ поінформував, що сьогодні відбувся прийом громадян, за підсумком якого він наполягає на якісному розгляді звернень. Мешканці не повинні з одного й того ж питання звертатися декілька разів. За наявності можливості, порушені питання повинні вирішуватися своєчасно, в інакшому випадку – заявник отримує змістовну відповідь. Підприємствам з обслуговування житлового фонду необхідно проводити роз’яснювальну роботу з мешканцями будинків щодо переліку послуг, за які вони сплачують, з метою уникнення необґрунтованих звернень.

Зважаючи на наслідки вчорашньої атаки рф, в черговий раз наголошено на необхідності дотримання працівниками правил безпеки під час повітряної тривоги.

За повідомленням загального відділу