Шановна молодь Роменської громади!

Від щирого серця вітаю вас зі святом! Молодість — це особлива пора, коли людина відчуває в собі невичерпну силу й енергію. Лише в молоді роки для нас немає нічого неможливого, а кожен новий день приносить надію, розвиток, сміливі мрії та радість життя. Від того, якою є молодь, залежить майбутнє кожної держави!

Вам випало жити в непростий, але дуже важливий період, коли наша держава у війні з російським агресором відстоює суверенітет і територіальну цілісність. Кожного дня кращі сини і дочки нашої Батьківщини, ризикують життям заради миру та спокою на рідній землі, героїчно кидають виклик злу та несправедливості. Серед воїнів є і мужні ваші ровесники. Тож низький уклін та слова вдячності усім молодим людям, які так ревно та віддано сьогодні воюють зі злом.

Дякую кожному із вас за те, що творите нове майбутнє нашої держави, дякую за ваші сміливі ідеї та переконання змінити Роменську громаду на краще!

У День молоді вітаю усіх, хто молодий серцем, сповнений думок та активний до рушійних змін. Вірю, що майбутнє української молоді буде прекрасним, бо ви вже творите нову сторінку нашої історії.

Тож вірте в свої сили! Живіть, любіть, творіть та перемагайте! А ще щиро зичу молоді нашої громади, щоб в їхньому житті завжди було місце і романтиці, і цікавому дозвіллю, і творчим пошукам, і своєчасній реалізації талантів.

Знайте: молодість – не вік, а стан душі. Залишайтесь завжди молодими, активними та свідомими! Життя триває і воно непереможне!

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

У Роменській міській територіальній громаді до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, триває реєстрація на Сьомий щорічний патріотичний забіг “Шаную воїнів, біжу за Героїв України”.

Щоб вшанувати пам’ять про загиблих воїнів, мешканці громади, разом з усіма українцями можуть долучитися до щорічного забігу.

Не втрачайте можливість приєднатися до 2-кілометрового забігу у пам’ять про знайомого або незнайомого захисника чи захисницю, які віддали життя в боротьбі за волю України.

Крім цього, поділіться історією Героя у соцмережах з тегами #БіжуЗаГероя_2024 та #забіг2024 і покажіть, що пам’ять про них жива!

Нагадуємо, що реєстрація на забіг “Шаную воїнів, біжу за героїв України” триватиме до 13 серпня 2024 року.

Заповнити форму для реєстрації можна за посиланнями:

https://timer.newrun.com.ua/event/121

Забіг відбудеться 31 серпня 2024 року та буде присвячений Дню пам’яті захисників України.

Символ забігу – соняшник.

Розклад заходу у м. Ромни:

8.00 – 8.50 – збір та реєстрація учасників на Алеї Слави

8.50 – 9.15 – офіційна частина заходу

9.15 – 9.30 – розминка

9.30 – 10.30 – забіг 2 км

10.30 – спільне фото

За повідомленням Відділу молоді та спорту РМР

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada 

Днями на базі Простору соціальної адаптації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Роменської міської ради відбулась зустріч із нагоди відкриття Центру життєстійкості.

Центр життєстійкості – це пріоритетний проєкт Міністерства соціальної політики України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Першої леді Олени Зеленської.

Мета проєкту – надання безоплатної психологічної та соціальної підтримки для вразливих категорій населення: ветеранів війни та членів їх родин, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та інших потребуючих громадян.

Центр життєстійкості – це місце, де можна знайти допомогу!

За повідомленням Територіального центру соціального обслуговування

(надання соціальних послуг) РМР

Бажаєте запалювати щодня та переказувати оркам «палкі» вітання?

40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта чекає саме тебе на посадах:

– командир взводу

– заступник командира батареї з морально-психологічного забезпечення

– ⁠командир гармати

– командир відділення

– ⁠навідник

– ⁠номер обслуги

– ⁠водій-механік

– ⁠водій

– ⁠бухгалтер

– ⁠оператор дронів

Телефон для довідок: 073-222-70-40

За повідомленням Сумської обласної державної адміністрації

Квіти з чорними стрічками, «живий коридор» на узбіччях, українські прапори, невимовний жаль та пекучий біль…

Сьогодні свій останній спочинок в рідній землі знайшов мужній Воїн, відданий син українського народу, Герой – Дмитро Володимирович НОВОБРАНЕЦЬ. Церемонія прощання з Дмитром НОВОБРАНЦЕМ відбулась на Алеї Слави.

Попрощатися із загиблим Героєм прийшли рідні, близькі, друзі, керівництво громади, священнослужителі, військовослужбовці, небайдужі мешканці громади. Усі присутні разом  з священнослужителями помолились про Царство Небесне для загиблого Воїна.

Під час траурного мітингу щирі слова співчуття родині, яку спіткало величезне горе висловив міський голова Олег СТОГНІЙ: «Темно… Не через відсутність світла. Темно від БОЛЮ, бо гинуть найкращі, сміливі, добрі серцем… Жахлива війна завдає нашому народу безмірного болю і страждань. Вона без жалю забирає наших рідних, друзів, знайомих… Не вистачає слів, щоб висловити біль від горя й розпачу. Гірко і страшно усвідомлювати, що кращі сини України йдуть у небесне військо. Війна без жалю забрала життя ще одного нашого Героя –  бійця та земляка, який боронив українську землю від російського окупанта – Дмитра Володимировича НОВОБРАНЦЯ. Воїн захищав українську землю… Ціною власного життя він виборював право нашої нації бути вільною. Ступивши у Вічність, він залишив позаду всі болі і тривоги та назавжди залишиться у нашій пам’яті Героєм, оборонцем, воїном…»

По завершенню церемонії прощання під майоріння синьо-жовтих стягів домовину з тілом вірного сина України провели до останнього місця спочинку…

Наш Герой – Дмитро Володимирович НОВОБРАНЕЦЬ народився 5 травня 1971 року в м. Кулебаки Нижньогородської області. Згодом родина переїхала проживати в Ромни, на Батьківщину батька Дмитра.

Навчався Дмитро в Роменській школі № 8.

Після закінчення школи, самостійно обравши професійний шлях, закінчив Роменське вище професійне училище №14.

Потім був призваний на строкову військову службу, яку пройшов в м. Чита у військах зв’язку.

Після проходження служби повернувся в м. Ромни, де й познайомився з майбутньою дружиною.

У 1991 році Дмитро створив міцну родину, одружився. Працював інструктором з водіння в ДОСААФ, водієм-механіком в Полтавському тампонажному управлінні «Укрнафта». Мав золоті, майстровиті руки, уміло ремонтував автомобілі. Останнім часом займався торгівлею.

Коли почалась повномасштабна війна, і російські загарбники увірвались на Україну, Дмитро Володимирович півроку оббивав пороги військомату, щоб стати на захист Батьківщини, але чоловік не підлягав призову за станом здоров’я. 

Останньою краплею для Дмитра стала загибель на війні молодого хлопчини, який був для нього сусідом. Тоді він прийняв остаточне рішення, що не дивлячись ні на що він буде в ЗСУ. Для Дмитра НОВОБРАНЦЯ це були не просто красиві слова, він прагнув бути одним із гвинтиків, які крутять важке колесо Перемоги

13 лютого 2023 року Дмитро долучився до лав Українського Воїнства, ніс службу в складі Окремого стрілецького батальйону. 

Солдат, стрілець Дмитро Володимирович разом з побратимами відбивав нескінченні напливи ворожих військ на Донецькому напрямку, виконував бойові завдання в Авдіївці на Коксохімічному заводі. «Дімон», саме так називали його друзі-військові, робив все, щоб рідні залишалися в безпеці.

Де б не був – тримався за побратимів, а вони за нього. Чоловік постійно брав участь у бойових зіткненнях з ворогом, де отримав більше 5 контузій, але це не зломило його дух воїна, бо після лікування він повертався в стрій та продовжував мужньо боронити Україну від ворога.

Після лікування чергової контузії, у лютому цього року Дмитро прийшов у довгоочікувану відпустку додому. Не міг натішитися улюбленою онучкою Мирославою, яку безмежно любив та обожнював.

Повернувшись на фронт, перебуваючи у самому пеклі війни, Дмитро не втрачав оптимізму, радів своєму життю, в якому, на жаль, було так багато чорних фарб… Жартома завжди говорив «я заговорений».

1 серпня 2024 року Дмитро НОВОБРАНЕЦЬ останній раз вийшов на з’язок, відправивши дружині повідомлення: «У мене все добре»… і тиша… 

Бувало, Дмитро Володимирович затримувався на позиціях через безперестанні обстріли, не виходив на зв’язок 8-16 днів… тому надія була, що він живий і вийде на зв’язок. Але вже тоді серце дружини билося з якимось острахом. Мабуть, відчувало біду. З цього дня зв’язок з воїном обірвався назавжди… 

Життя, що горіло ясно і натхненно. Життя, що було сповнене світлих мрій і планів згасло, немов свічка…

2 серпня 2024 року Дмитро Володимирович НОВОБРАНЕЦЬ загинув під час мінометного обстрілу в ході виконання бойового завдання в районі населеного пункту Рівнопіль Волноваського району Донецької області.

Захиснику навіки 53…

Без рідної людини залишились мати, дружина, донька, сестра, маленька онучка… 

Загибель Дмитра Володимировича стала великою втратою для товаришів по зброї. Вони навіки втратили найкращого друга та побратима…

У цю гірку мить всією громадою поділяємо горе з рідними та близькими воїна, схиляємо голови в скорботі та висловлюємо глибокі співчуття.

Воїн Дмитро назавжди залишиться у нашій пам’яті мужнім, сміливим захисником, який поклав своє життя за нашу з вами незалежність, щоб над нашою Батьківщиною засяяло сонце Перемоги.

Світла пам’ять воїну! Герої не вмирають!

Слава Україні!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Більше інформації на Telegram-каналі “Роменська громада” – https://t.me/romny_gromada