Пости автора Alyona

З 1 грудня 2022 року по 30 червня 2023 року встановлена заборона на лов річкових раків. Під час заборони вилов цих річкових мешканців є грубим порушенням рибоохоронного законодавства.

З метою забезпечення охорони річкових раків під час їх природного відтворення, збільшення їх запасів на водоймах області наказом Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Сумській області від 21 листопада 2022 року № 108 «Про встановлення заборони на лов річкових раків» встановлено заборону на їх виловлювання у період спарювання, виношування ікри та першої линьки з 01 грудня 2022 р. по 30 червня 2023 р.

Після закінчення заборони одній особі за добу можна буде впіймати 30 екз. раків на водоймах загального користування та 50 екз. – на водоймах, де впроваджене платне рибальство. Забороняється вилов цих річкових мешканців у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.

За повідомленням Управління державного агентства меліорації та

рибного господарства у Сумській області

Щороку наприкінці осені всіх нас об’єднує тяжка дата – День пам’яті жертв голодоморів. У цей день ми сповнені емоціями та спустошені водночас… Саме сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів наших загиблих предків і молимося за душі померлих українців.

Цього скорботного дня до пам’ятного знаку жертвам голодоморів запалити свічки та покласти квіти прийшли міський голова Олег СТОГНІЙ, керуючий справами виконкому Наталія МОСКАЛЕНКО, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василь МАРЮХА,  депутати міської ради, старости та представники структурних підрозділів Виконавчого комітету Роменської міської ради, духовенство, а також небайдужі мешканці громади. Присутні вшанували пам’ять загиблих предків, які стали жертвами геноциду, вчиненого проти українського народу хвилиною мовчання.

Сьогодні продовжуються дії російської федерації геноцидного характеру проти українців – це не що інше, як пряме продовження політики російських більшовиків щодо знищення нашого народу.

«Дуже важливо наразі, щоб усі ми усвідомлювали – події 1932-1933 років не були випадковістю чи фатальним збігом обставин. Це була спланована акція. Українську націю хотіли зломити, залякати, поставити на коліна, винищити. Правду про Голодомор кілька десятирічь замовчували та викривляли. Проте вона жила в пам’яті тих, хто пережив цю трагедію, а також у творах українських письменників. Ця пам’ять жива й досі, і наше завдання в тому, щоб про Голодомор знали й прийдешні покоління. Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!», – зауважив очільник громади Олег СТОГНІЙ.

Церемонії вшанування пам’яті загиблих були проведені біля пам’ятників та пам’ятних знаків жертвам Голодомору в Галківському, Коржівському, Погожокриницькому, Малобубнівському старостинських округах Роменської громади.

Нехай пам’ять про усіх невинних жертв Голодомору згуртує нас, додасть нам мудрості та наснаги на благо світлого майбутнього та зміцнення держави.

Вічна пам’ять тим, хто не пережив лихоліття Голодомору!

Голодомор – геноцид української нації, скоєний керівництвом Радянського Союзу на чолі з Йосифом Сталіним шляхом штучно створеного масового голоду з метою знищення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань українців збудувати самостійну, незалежну від Москви Українську Державу.

Міжнародно-правове визначення геноциду

Визначення злочину геноциду в міжнародному праві було дане у статті ІІ Конвенції 1948 року про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього. Термін «геноцид» запровадив науковець єврейського походження Рафал Лемкін. Він був першим фахівцем в галузі міжнародного права, хто визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права. 

Геноцид визначається як дії, що чиняться з наміром знищити, цілком або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу, шляхом вбивства членів такої групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам такої групи, навмисного створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на цілковите або часткове фізичне винищення її, запровадження заходів, розрахованих на запобігання народженню дітей у середовищі такої групи, насильна передача дітей з однієї групи людей в іншу.

Голодомор: причини та механізми

Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою росії. Як наслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією.

За даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село. В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель.

Сталін боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією.

Не бажаючи втрачати Україну, радянський режим вибудував план винищення частини української нації, що був замаскований під плани здачі хліба державі. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна, а потім конфіскацію інших продуктів харчування та майна в якості штрафів за невиконання плану здачі хліба. Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих. З цією метою був застосований режим «чорних дошок» і заборона голодуючих виїжджати за межі України. Колгоспи і села, занесені на «чорні дошки», оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких  товарів. 22,4 мільйони людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод. У січні 1933 року радянською владою було зробленою заяву про відсутність голоду в країні. Сталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.

Наслідки Голодомору

Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня… Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.

Реальні цифри загиблих замовчувалися, що підтверджується наданим владою розпорядженням не реєструвати смерть дітей у віці до одного року. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору. У зв’язку з цим, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не було зафіксовано.

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення населення України, якою скористався тоталітарний комуністичний режим.

Тобто Голодомор в Україні став соціально-гуманітарною катастрофою глобального масштабу.

Наслідком злочину геноциду, окрім фізичного вбивства мільйонів людей, стало руйнування традиційного українського устрою життя. Голод став зброєю масового біологічного знищення українців, на довгі десятиліття порушив генетичний фонд народу, призвів до морально-психологічних змін у свідомості українців. Традиційна культура та народні звичаї зазнали деформації. Голодомор повністю змінив звичний порядок господарювання на селі. На десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.

Психологічними наслідками Голодомору стали почуття вини та сорому. Люди відчували провину за те, що не змогли врятувати рідних, сором за аморальні вчинки, які чинилися задля виживання.

Із послабленням комуністичного контролю над суспільним життям у другій половині 1980-х років відновлюється пам’ять про Голодомор. З 1993 року в Україні на державному рівні відбувається вшанування безневинних жертв Голодомору. У листопаді 2008-го в Києві було споруджено Національний меморіал жертв Голодомору. Загалом в Україні встановлено понад 7100 меморіалів, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених жертвам Голодомору.

Вшанування жертв Голодомору

Пам’ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.

У понад 40 містах 15 країн світу споруджені пам’ятники чи встановлені інші пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв Голодомору.

Міжнародне визнання Голодомору як геноциду 

У 1985-88 роках комісія Конгресу США досліджувала голод в Україні. У своїх висновках вона наголосила, що «Йосиф Сталін та його оточення вчинили акт геноциду проти українського народу в 1932-33 роках». Висновки комісії відкрили шлях до міжнародного визнання Голодомору геноцидом. У наступні роки Голодомор як злочин геноциду у своїх актах засудили парламенти Естонії, Австралії, Канади, Угорщини, Литви, Грузії, Польщі, Перу, Парагваю, Еквадору, Колумбії, Мексики, Латвії, Португалії, США. Також у низці країн світу рішення про засудження злочину геноциду ухвалювалися на регіональних та муніципальних рівнях.

Важливим елементом визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу на міжнародному рівні є визнання його в рамках таких міжнародних організацій як Рада Європа, Європарламент, ОБСЄ, Рада з прав людини ООН, ООН тощо.

Значення міжнародного визнання Голодомору для України

Для українців міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму, який знищив в Україні мільйони людей та підірвав національний дух  українства.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Щороку в останню суботу листопада у пам’ять та серце кожного з нас приходить страшний гість – це спогад про нелюдські злочини, які позбавили життя мільйони українців. Сумна та трагічна сторінка історії – День пам’яті жертв голодоморів.

Це масштабна національна трагедія, яка була створена штучно, це незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Досі не віриться, що люди могли залишитися без крихти хліба в країні, яка в усі часи славилася щедрими врожаями на зерно. Голодомор знищував цілі родини, вулиці, села. Але він не зміг знищити нас остаточно. Ми як народ пережили цей жах. Ключове слово – пережили. І перемогли. І безневинні жертви голодоморів заморені, замордовані, але не забуті!

Як можна прагнути знищити цілий народ? Чому й за що?
Ми ніколи не зможемо цього зрозуміти. Ми ніколи не зможемо цього забути. Ми ніколи не зможемо цього пробачити.

Тож вшануймо пам’ять мільйонів синів і доньок України, мільйонів невинних людей, без жалю винищених Голодомором! Запалімо свічку пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю. Нехай Господь Бог ніколи більше не допустить такого лиха і нехай земля буде пухом для усіх спочилих жертв голодоморів!

Вічна пам’ять загиблим!

З повагою міський голова –  Олег СТОГНІЙ

Традиційно у четверту суботу листопада в Україні та світі відзначається День пам’яті жертв голодоморів. Цього року ми вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України та не маємо права забути про мільйони жертв від найстрашнішої смерті – штучного голоду.

26 листопада, о 16:00 долучайтесь до хвилини мовчання та запаліть у вікні своєї домівки свічку – як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.  Досі дослідники встановлюють імена мільйонів убитих голодом людей, місця масових поховань жертв Великого Голоду, знаходять конкретні накази, розпорядження і телеграми комуністичної влади. Від Голодомору 1932–1933 років, за різними даними, загинули від 3,9 до 7 мільйонів людей. Точна чисельність загиблих в Україні досі невідома.

Просимо у цей день на всіх установах, підприємствах і організаціях Роменської міської територіальної громади приспустити Державні Прапори України на знак вшанування пам’яті жертв голодоморів…

За повідомленням відділу з питань з питань внутрішньої політики

18-20 листопада 2022 року в місті Суми пройшов чемпіонат Сумської області з боксу, в якому взяли участь більше 130 боксерів Сумщини, а також Харкова, Ніжина та Бахмача. Вдало виступили вихованці Сумської обласної ДЮСШ «Колос» та Роменського спортклубу «Юність» здобувши чотири перемоги, а саме:
– КАЙРИС Вікторія (ліцей №1) – 1 місце та кубок «Кращий боксер»;
– ВЄЛІЄВ Віктор (Роменський фаховий коледж СНАУ) – 1 місце та кубок «Краща техніко-тактична підготовка»;
– ГОЛУБ Іван (ліцей №1) – 1 місце;
– БУЛАХ Руслан (ліцей №1) – 1 місце.
Підготував боксерів до змагань тренер з боксу обласної ДЮСШ «Колос» Богдан ДМИТРЕНКО.
Спортивний клуб «Юність» висловлює щиру подяку за постійну допомогу у підготовці юних боксерів до змагань президенту Федерації боксу Роменщини Андрію АЛЄКСЄЄНКУ.
Дякуємо нашим військовим за можливість робити улюблену справу, а дітям займатися спортом!

За повідомленням  відділу молоді і спорту