НАВІКИ В ПАМ’ЯТІ: РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПОПРОЩАЛАСЯ ІЗ РЯТУВАЛЬНИКОМ – ВОЛОДИМИРОМ НАЗАРЕНКОМ🇺🇦
Війна — це Герої, які стали непохитною стіною між життям і смертю, щоб країна могла жити далі. Тому ми зобов’язані пам’ятати: за кожною перемогою стоїть людське життя. За кожним кроком вперед — чиясь біль, чиясь втрата…
Сьогодні наша громада знову з болем у серці стоїть перед гіркою втратою. «На щиті» назавжди повернувся додому Воїн, відданий син нашої держави – Володимир Миколайович НАЗАРЕНКО.
Віддати шану відважному Воїну, підтримати згорьовану родину в цей скорботний день, прийшли керівництво громади, побратими, священнослужителі, знайомі, друзі, сусіди та небайдужі мешканці.
«Володимир НАЗАРЕНКО — солдат, який щоденно ризикував життям заради України. Обрав шлях захисника без страху… Його мужність і відданість залишаться для нас прикладом на все життя. Низькій уклін перед родиною Захисника! Вічна слава і пам’ять Герою!» – звернувся до присутніх на церемонії прощання міський голова Олег СТОГНІЙ.
Біль, невимовний смуток… Під супровід оркестру та майоріння синьо-жовтих прапорів провели Героя в останню земну дорогу… НАЗАРЕНКО Володимир Миколайович народився 19 липня 1979 року в місті Ромни. У 1994 році закінчив восьмирічну загальноосвітню школу №8, а у 1996 році – загальноосвітню школу №7. З юних років активно займався спортом, відвідував секцію футболу в спортивній школі.
З 1997 по 1999 рік проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України на посаді водія.
Після завершення служби працював охоронцем у виробничо-комерційній фірмі «АЛС». Паралельно навчався в Роменському технікумі Сумського національного університету за спеціальністю «Механізація сільського господарства», який закінчив у 2004 році.
У різні роки працював аналітиком у ПП «Ромни-Опт», в Охтирському управлінні бурових робіт, ТОВ «Нафтозахист Україна», Виконавчому комітеті Роменської міської ради та комунальному підприємстві «Міськводоканал».
Після початку повномасштабного вторгнення Володимир повернувся з-за кордону та 15 листопада 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України. Як справжній патріот, став на захист рідної землі, адже вважав своїм обов’язком захистити дім, рідних і зробити все можливе для мирного та щасливого життя майбутніх поколінь.
Військову підготовку проходив у Десні, після чого служив штурмовиком у складі 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Побратими поважали Володимира за щирість, сміливість і добре серце, мав позивний «Назар». Він не уникав труднощів, завжди залишався рішучим і хоробрим.
Воїн брав участь у бойових операціях, де отримав тяжкі поранення. Проходив реабілітацію в Луцьку, Дніпрі та Ромнах. Частково відновивши сили, Володимир знову повернувся до строю та продовжив захищати Україну на Донецькому напрямку.
Та на жаль, Захиснику не судилося повернутися додому, ніжно обійняти дружину, пригорнути до серця дітей, зустрітися з рідними та друзями.
3 травня 2026 року сапер 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, солдат НАЗАРЕНКО Володимир Миколайович загинув під час виконання обов’язків військової служби у бойових діях із захисту Батьківщини на Донеччині.
Воїну назавжди 46…
Залишилися син, донька, дружина та брат…
«Володимира любили всі, хто його знав: рідні, друзі, колеги, побратими. Він був надзвичайно світлою та доброю людиною, яка ніколи не скривдить і не підведе, а у важку хвилину завжди прийде на допомогу. Саме таким ми назавжди збережемо його у своїй пам’яті», — зі щемом говорять найрідніші.
Уся Роменська громада низько схиляє голови у глибокій скорботі перед родиною Воїна. Щиро співчуваємо та розділяємо біль непоправної втрати.
Прикро й боляче усвідомлювати, що більше не засяє його щира і світла посмішка. Україна втратила свого сина, мужнього захисника, ім’я якого назавжди залишиться у пам’яті земляків і всіх, хто його знав.
Світла пам’ять і вічна слава Герою України – НАЗАРЕНКУ Володимиру Миколайовичу.
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
