ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ: РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПОПРОЩАЛАСЯ ІЗ ЗАХИСНИКОМ УКРАЇНИ СЕРГІЄМ КАЛАШНІКОМ
Знову Роменська громада у скорботі… Знову біль втрати стискає серця… Війна безжально забирає найкращих синів України, які ціною власного життя боронять нашу державу від російського агресора.
Цього дня громада зібралася, щоб віддати останню шану мужньому Воїну – Сергію Олександровичу КАЛАШНІКУ. Провести Героя в останню дорогу та віддати шану прийшли прийшли рідні, близькі, керівництво громади, священнослужителі, друзі, побратими, небайдужі мешканці. Літію за загиблим військовослужбовцем відслужили священнослужителі Православної церкви України.
Від імені міського голови Олега СТОГНІЯ до присутніх звернулася начальник Управління соціального захисту населення Роменської міської ради Оксана ПАЛЯНИЧКА: «Сьогодні громада в скорботі схиляє голови перед світлою пам’яттю Сергія КАЛАШНІКА. Довгі місяці його рідні жили між надією і тривогою, чекаючи на повернення Захисника додому. На жаль, війна залишила лише біль непоправної втрати. Сергій виконав свій обов’язок перед Україною до кінця, віддавши за неї найдорожче – власне життя. Його жертовність і відвага назавжди житимуть у наших серцях. Вічна шана і світла пам’ять Герою».
КАЛАШНІК Сергій Олександрович народився 6 листопада 1989 року в місті Ромни. Закінчив 9 класів Бобрицької школи. Згодом здобув професію зварника у Роменському ВПУ-14.
Трудову діяльність розпочав на СТО. Пізніше працював вантажником у ПрАТ «Роменський хлібокомбінат», де Сергій зустрів своє кохання. Разом із дружиною вони виховували двох дітей – сина та доньку. Родина мешкала в селі Довгополівка. Для своїх рідних чоловік був надійною опорою, добрим і турботливим батьком, щирою та світлою людиною.
Останнім місцем роботи Сергія Олександровича було ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина», де він понад два роки працював зварювальником.
Влітку 2022 року був призваний на військову службу. У зв’язку зі станом здоров’я початок служби було відтерміновано. 8 грудня 2022 року розпочав службу в лавах Національної гвардії України на Сумщині.
У грудні 2024 року Захисник протягом трьох місяців виконував бойові завдання в районі міста Торецьк, де був прикомандирований до військовослужбовців 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ. Мав статус УБД, серед побратимів був відомий за позивним «Калаш». Згодом боронив кордони Сумщини та ніс службу на Покровському напрямку.
28 серпня 2025 року Воїн перестав виходити на зв’язок.
Для рідних розпочалися довгі дев’ять місяців невідомості та болісного очікування. Вони не втрачали надії й вірили, що Сергій повернеться додому.
Та після обміну тілами полеглих Захисників України, який відбувся 4 березня 2026 року, та проведення ДНК-експертизи родина отримала підтвердження найстрашнішого…
28 серпня 2025 року стрілець 3-го відділення взводу охорони роти бойового забезпечення 2-го Шосткинського полку Національної гвардії України, старший солдат Сергій КАЛАШНІК загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Новоекономічне Покровського району Донецької області.
Захиснику назавжди 35 років…
У скорботі залишилися мати, дружина, двоє дітей та сестра.
Повернення, на яке так чекали, не відбулося… Ще одне ім’я назавжди викарбуване на Алеї Слави, це є тяжка й трагічна втрата для родини та всієї країни, адже така втрата не має зцілення.
Уся Роменська громада розділяє невимовний біль із рідними та близькими загиблого Захисника, низько схиляємо голови у скорботі.
Віднині Сергій Олександрович КАЛАШНІК назавжди вписаний у нашу історію, у пам’ять громади, у серце кожного, хто прагне жити у вільній країні.
Світла пам’ять та вічна слава Герою!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
