Роменська міська рада
офіційний сайт
Повномасштабне російське вторгнення – це боротьба на інформаційно-культурному фронті, за власне самовизначення та самоідентичність. Протягом багатьох десятиліть тривав процес уніфікації реєстру власних назв. На часі зміни топонімів, які мають географічне й історичне відношення до країни-агресора.
У зв’язку з цим у громаді була створена робоча група щодо перейменування/дерусифікації об’єктів топоніміки, розташованих на території громади, назви яких пов’язані з державою-агресором.
Сьогодні робоча група вже розпочала свою роботу. Під час засідання, яке відбулося у міській раді, було зазначено, що головною метою є не лише перейменування вулиць, а й увічнення великої людської, громадянської та національної відваги, сили духу і стійкості громадян, які стали жертвами злочинних дій країни агресії.
Робота щодо перейменування вулиць триватиме у декілька етапів. Наступним стане залучення до обговорення широкого кола фахівців й громадськості, розгляд пропозицій. Після громадського обговорення рішення робочої групи буде винесено на розгляд сесії Роменської міської ради.
Як запевняють члени групи, буде розглянуто кожну пропоновану назву, фахівці наголошують, зміни не вплинуть на особисті документи мешканців перейменованих вулиць, вони є автоматично дійсними.
За повідомлненням відділу з питань внутрішньої політики
Зараз, коли триває російська агресія проти України, коли росіянами здійснюється геноцид українського народу, коли руйнуються українські міста, кожному з нас варто подумати – чи доречно вшановувати у назвах вулиць росію, яка розпочала цю війну, людей та події пов’язані з нею? Здоровий глузд підказує, що НІ! У нас своя культура, своя історична пам’ять, своя ідентичність, і російської тут не повинно бути!
У нашій громаді вулиць з «російською історією» виявилося чимало. Тому, 26 травня 2022 року розпорядженням міського голови створена робоча група з перейменування/дерусифікації об’єктів топоніміки Роменської міської територіальної громади. До складу групи увійшли представники керівництва громади, депутатського корпусу, працівники музею та сфери культури, громадськість.
Сьогодні відбулося перше засідання групи, на якому розпочато обговорення назв вулиць, які підлягають перейменуванню. Варіанти нових назв визначені за пропозиціями істориків, краєзнавців, комісії з найменування (перейменування) вулиць, провулків, площ, бульварів міст, присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій при Виконавчому комітеті Роменської міської ради, старост Виконавчиго комітету РМР і мешканців громади.
Присутні опрацювали кожну пропоновану назву, бралася до уваги й історична назва вулиці чи бульвару. Зазначали, що дане питання, на часі, адже десятиліттями тривав процес уніфікації реєстру власних назв, сьогодні, у час повномасштабного російського вторгнення, це нагальність. Наголошувалося, що перейменування вулиць буде відбуватись у відповідності до чинного законодавства.
Шановні мешканці громади! Запрошуємо всіх прийняти участь у наданні нових назв вулицям нашої громади.
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
У рамках проведення концертних заходів, спрямованих на підтримку Збройних Сил України, підняття морального духу цивільного населення, в центрі нашого міста, сьогодні, 26 травня 2022року, в другій половині дня відбудеться виступ фольклорного гурту «Святовид» заслуженого академічного зразкового показового оркестру ЗСУ, художній керівник Олександр Мордюк.
Концертна програма відбудеться в рамках проведення патріотично-мистецької акції «Час обрав нас».
Запрошую тепло зустріти та підтримати наших гостей!
З метою підтримки діяльності українських мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП), що постраждали від збройної агресії з боку російської федерації, Державна Установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» (далі – Установа) реалізує низку ініціатив, метою яких є підтримка українських компаній-експортерів в умовах війни.
Так, саме Установа актуалізує інформацію про українських експортерів, які готові постачати свою продукцію за кордон в умовах війни та дати гідну відсіч всьому російському та білоруському у світі.
Актуалізований Каталог українських експортерів (https://export.gov.ua/exporters_catalog) допоможе активувати комунікацію та сприяти потенційній співпраці українських виробників з іноземними імпортерами, запити від яких надходять до Установи.
Наразі в каталозі українських експортерів близько 200 активних компаній, які готові експортувати. Крім того, понад 200 заявок від українських компаній, які подали запит на включення до каталогу та перебувають в процесі опрацювання.
Також Установа отримала понад 60 запитів від іноземних компаній з таких країн як Мальта, Німеччина, ОАЕ, Бельгія, Італія, Ізраїль, Польща, Латвія, Ірландія, Канада, які шукають українських партнерів у наступних секторах – харчова промисловість, хімічна промисловість, машинобудування, меблева та деревообробна промисловість та інше.
Більш детальна інформація про ініціативу – https://export.gov.ua/business_during_war .
Реєстрація в е-каталозі за посиланням – https://bit.ly/35tvydu .
За повідомленням управління економічного розвитку Роменської міської ради
Сьогодні пам’ятний день – 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…».
Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року останки Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято. Після церковної панахиди протоієрей виступив із прощальним словом, назвавши спочилого не тільки братом во Христі, але й справжнім і щирим батьком всього українського люду, а також першим, хто заступився за рідне слово українського народу. Потім труну винесли з церкви, поставили на козацький віз, накрили червоною китайкою, а замість волів впрягся люд. «І повезли, як слід, діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», – згадує сучасник. Везли хлопці і чоловіки, а потім навіть і дівчата – декілька верст. Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.
Над домовиною Шевченка на місці поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Такою могила була до 80-х років ХІХ століття. На народні пожертви 1884 року на могилі Шевченка встановлено чавунний хрест, впорядковано земляний насип, могилу обкладено дерном, недалеко збудовано хату для доглядача. У 1889 році влаштовано перший музей Шевченка. У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г.Шевченка», а величний бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році. Народ здавна називає Чернечу гору Тарасовою.
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
14 травня 2022 року за свободу рідної країни, за її вільне світле майбутнє загинув український воїн, лейтенант Богдан ГЕРАСЬКО.
Провести в останню путь полеглого нашого земляка, українського захисника прийшли рідні, друзі, знайомі, бойові побратими, керівництво та мешканці громади. Присутні утворили живий коридор і прихилили коліна, віддаючи шану воїну, якому назавжди залишиться 20 років.
«Триває 88 день вторгнення росії на територію нашої держави. Кожного дня, кожну годину наші воїни сміливо та відчайдушно захищають свою Батьківщину, виборюють мирне майбутнє для наступних поколінь. Сьогодні ми прощаємося з українським захисником, лейтенантом Богданом ГЕРАСЬКО, який пішов праведним життєвим шляхом боротьби та нескореності. Низько вклоняємося, тобі воїне! Спочивай з миром!», – сказав міський голова Олег СТОГНІЙ.
Щирі співчуття рідним та близьким.
Ми повинні зробити все, щоб ці жертви не були марними. Щоб Україна, за яку поклали життя наші захисники, була такою про яку вони мріяли.
Герої не вмирають!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
Керуючись ч. 14 ст. 231 Закону України «Про звернення громадян», пунктом 4 Порядку розгляду електронної петиції, адресованої Роменській міській раді, затвердженого рішенням районної ради від 27.11.2015, Виконавчий комітет Роменської міської ради повідомляє про початок розгляду електронної петиції Капустіної Катерини Анатоліївни щодо перейменування бульвару Московський на бульвар Героїв Роменщини у місті Ромни, яка зібрала необхідну кількість голосів на її підтримку.
7 травня 2022 року Кабінет Міністрів України постановою № 540 затвердив «Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань».
Відповідна грошова допомога на 2022 рік визначена в таких розмірах:
особам з інвалідністю внаслідок війни: I групи – 4 421 грн; IІ групи – 3 906 грн; III групи – 3 391 грн; УБД, постраждалим учасникам Революції Гідності – 1 491 грн; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 4 421 грн; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих УБД, учасників війни, які не одружилися вдруге; членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України – 966 грн; учасникам війни – 612 грн.
Виплата грошової допомоги у 2022 році буде здійснюватися:
За повідомленням управління соціального захисту населення РМР