Споживачу
|
«Гаряча лінія» для споживачів! У відділі розвитку підприємництва та споживчого ринку управління економічного розвитку Роменської міської ради в робочі дні з 8.00 до 17.00 за телефоном (05448) 5-32-62 працює «Гаряча лінія» з питань захисту прав споживачів.
Захист прав споживачів в сфері торгівлі Основними нормативними актами, які регулюють торговельну діяльність в Україні, є Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, правила роздрібної торгівлі окремими групами товарів, а також Закон України «Про захист прав споживачів в Україні». Через споживчий ринок іде процес задоволення повсякденних потреб населення у товарах. Провідна роль на споживчому ринку відведена торгівлі. Саме торгівля надає покупцям величезну масу продовольчих та промислових товарів. Будучи посередником між виробниками і покупцями – споживачами товарів, торгівля покликана захищати інтереси останніх, пред’являючи до виробників чи постачальників вимоги щодо якості продукції, безпечності її для здоров’я, наявності доступної інформації про товар та інше, забезпечуючи при цьому належний рівень торговельного обслуговування. При кожній покупці товару магазин і споживач укладають публічний договір купівлі-продажу. Будь-яка річ, продана магазином, переходить з його власності у власність покупця, і цей процес регулюється законодавством, яке встановлює правила і порядок укладання та виконання таких угод. Знання встановлених правил дозволяє споживачам уникнути помилок при купівлі товарів або захистити свої права у випадку їх порушення. Одними із найважливіших прав споживачів є право на належну якість та безпечність продукції, а також право на отримання доступної та достовірної інформації про товар. Продавець чи виробник зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості і на вимогу споживача надати йому документи, що підтверджують її якість, а також надати інформацію про цю продукцію, яка містить назву товару, опис основних властивостей продукції (склад продуктів харчування), дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов’язання виробника, правила та умови ефективного використання продукції, строк придатності (служби) товару, найменування та місцезнаходження виробника. Товари, які придбав споживач, повинні бути безпечними для його життя та здоров’я, не завдавати шкоди йому та його майну і навколишньому середовищу. Закон забороняє змінювати строк служби (придатності), який зазначено на етикетці, упаковці або в супровідних документах на товар, а також продавати товари, термін придатності яких закінчився. Грамотність споживача – це дуже серйозна тема для розмови. У зв’язку зі вступом нашої держави до Всесвітньої організації торгівлі її актуальність посилюється. Після переходу до загальноприйнятих в усьому світі правил взаємовідносин між покупцем, продавцем та виробником роль держави у цьому процесі зменшиться. Сьогодні кожен повинен бути грамотним споживачем, повинен вміти захищати свої права. Наскільки грамотно ви будете поводитися з продавцем, настільки цивілізованою стане наша система торгівлі. Споживач – фігура потрібна і. навіть, ключова у будь-якому бізнесі, але інколи, попри свою значимість, саме споживачу потрібен захист. Відповідно до пункту 3 частини б) статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава делегувала органам місцевого самоврядування функцію здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів, тому у випадку виникнення проблемних питань щодо захисту своїх прав споживачі нашого міста звертаються у виконавчий комітет міської ради. Захист прав споживачів у сфері торговельного та побутового обслуговування у виконавчому комітеті міської ради покладено згідно розподілу обов’язків на відділ розвитку підприємництва та споживчого ринку управління економічного розвитку міської ради. При відділі організовано роботу громадської приймальні (кабінет №13) та «гарячої лінії» (тел. 5-32-62) з питань захисту споживачів. Протягом 2018 року проведено 4 наради з суб’єктами господарювання сфери торгівлі, на яких обговорено стан розгляду звернень з питань захисту прав споживачів, питання реєстрації операторів ринку продовольчих товарів, вимоги щодо продажу харчової продукції, зміни в законодавстві щодо реалізації складної побутової техніки і дотримання термінів її гарантійного ремонту, вимоги щодо оформлення «Куточків споживача» в об’єктах торгівлі та послуг та інші питання і захисту споживачів. Відділом розглядаються заяви та звернення споживачів щодо порушення суб’єктами господарювання сфери торгівлі та побуту вимог Закону України “Про захист прав споживачів в Україні”. Протягом 2018 року розглянуто 25 усних та письмових звернень з питань порушення прав споживачів у сфері торговельного обслуговування в магазинах та на ринках міста. Відділом також надається методично-консультативна допомога суб’єктам підприємницької діяльності з питань захисту прав споживачів. Якщо вам не вдається самостійно вирішити проблемні питання щодо захисту своїх прав, як споживача, можете звертатись у відділ розвитку підприємництва та споживчого ринку управління економічного розвитку Роменської міської ради (бул. Шевченка,2, каб. №13, тел. 5-32-62). Будьте обачними при купівлі товарів та вдалих покупок всім споживачам.
Щодо обов’язку продавців видавати розрахункові документи встановленої форми при реалізації побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту Згідно з ч.11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у товарі, вимоги споживача щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Звертаємо увагу споживачів на необхідність вимагати від продавця (суб’єкта господарювання) видачі розрахункового документу встановленої форми при купівлі технічно складних побутових товарів. Форма і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, регулюються Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Мін’юсті 11.02.2016 за № 220/28350. Статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», технічно складні побутові непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк. Перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231. Ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи замовлення, оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Пам’ятка для споживачів, які мають намір користуватися послугами інтернет-магазину. Права споживача при купівлі товару через інтернет-магазин регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів». Закон визначає обсяг інформації, який обов’язково має бути доведений споживачу до моменту замовлення товару. Перед покупкою товару в інтернет-магазині необхідно звернути увагу на наявність на сайті такої інформації: – найменування продавця, його місцезнаходження, порядок прийняття претензій; – основні характеристики продукції; – ціну, включаючи плату за доставку та умови оплати; – гарантійні зобов’язання; – інші умови поставки; – порядок розірвання договору. Як показує практика, споживач, придбаваючи товар через інтернет- магазин, у багатьох випадках не може реалізувати свої права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», у першу чергу у зв’язку із неможливістю встановити найменування продавця та його місцезнаходження. Інша інформація, окрім адреси електронної пошти та номеру мобільного телефону, на сайті інтернет-магазину не вказується, що фактично робить споживача безправним при придбанні неякісного товару. Слід зазначити, що законодавством України під найменуванням юридичної особи розуміється його організаційно-правова форма та назва. Наприклад, ТОВ «АААА», ПП «ББББ», ПрАТ «ВВВВ», тощо. Для фізичної особи-підприємця – це прізвище, ім’я та по-батькові. Аж ніяк не може бути найменуванням продавця назва інтернет-магазину (сайту/домену). Крім того, у більшості випадків продавці не є власниками інтернет- магазинів. І навіть більше, через один інтернет-магазин реалізовувати товар можуть декілька десятків продавців. Стосовно місцезнаходження продавця слід мати на увазі, що адреси, які вказуються у накладних, згідно з якими споживач отримує замовлений товар, це зазвичай адреси, за якими розташовуються поштові відділення або відділення підприємства, що надає послуги з доставки відправлення. Також слід зазначити, що в разі покупки товару через інтернет-магазин споживач не має можливості безпосередньо ознайомиться з товаром, а орієнтується тільки на зображення товару, його текстовий або словесний опис. Користуючись таким становищем, недобросовісні продавці можуть реалізовувати неякісний, фальсифікований або контрабандний товар, або взагалі після отримання коштів можуть: не надіслати товар; надіслати товар, який споживач не замовляв; надіслати товар, технічні характеристики якого не відповідають заявленим на сайті. Окремо необхідно зазначити, що відсутність інформації про найменування та місцезнаходження продавця унеможливлює проведення перевірок з боку Держпродспоживслужби за скаргами споживачів. Держпродспоживслужба не має повноважень на проведення розшукових дій. Тому, щоб убезпечити себе від невдалої покупки в інтернет-магазині, зберегти кошти та нерви, радимо споживачам звертати увагу на наявність на сайті інформації, передбаченої статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема найменування та місцезнаходження продавця. У разі їх відсутності варто взагалі відмовитися від придбання товару в інтернет-магазині. Але якщо інформацію надано у повному обсязі – бажаємо Вам вдалої покупки! Пам’ятка споживача: Що робити споживачу, якщо ціни на ціннику і в чекові не співпадають?
Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію, в тому числі, повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції. Частина 3 цієї ж статті встановлює вимоги до цінника. Так, продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння. Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції. Відповідно до пункту 8 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України. На жаль, дуже часто трапляється ситуація, коли споживач бачить одну ціну на ціннику певного товару і, власне, розраховує сплатити саме таку ціну, однак під час розрахунку на касі виявляється, що ціна на вибраний товар є іншою, як правило, більшою. Без сумнівів, у такому випадку порушені ваші права як споживача. Також слід пам’ятати, що відповідно до частини 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Отже, при виникненні відповідних непорозумінь при розрахунку за товар насамперед слід звернутися до адміністрації магазину з вимогою повернення різниці між ціною на ціннику та ціною, зазначеною у чеку. Відмова продати вам товар за такою ціною є знову ж таки порушенням вашого права споживача. Також не зайвим буде одразу ж зібрати докази порушення ваших прав: сфотографувати цінник і, звичайно ж, зберегти чек. Споживач може також звернутися із відповідною заявою про порушення своїх прав до суду, до Держпродспоживслужби України (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1) або до Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області (м. Суми, вул. Гамалія,25, тел. (05448)77-90-43, E-mail: post@dpss-sumy.gov.ua) Пам’ятка споживача: Як діяти покупцю, який випадково розбив чи пошкодив товар у магазині?
Досить часто трапляються такі неприємні ситуації, коли в магазині покупець ненароком впускає або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином, і він розбивається чи пошкоджується. І, як правило, працівники магазину/адміністрація/охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за такий зіпсований товар. У таких ситуаціях, перш за все, потрібно з’ясувати, хто насправді винен в тому, що товар пошкоджено – покупець, адміністрація магазину, яка неправильно зберігала/розмістила цей товар в торговому залі, чи можливо зовсім інший покупець? Важливо зазначити, що Закон України «Про захист прав споживачів» у таких ситуаціях однозначно захищає покупця (споживача). Однак в таких ситуаціях часто буває багато нюансів. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин. Відповідно до ст. 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його. Якщо ж адміністрація/охорона магазину наполягає на своєму, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди та надати факти, які, на думку адміністрації магазину, доводять вашу вину. Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинен платити за такий товар може встановити тільки суд. Тобто покупець повинен пам’ятати – нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується. Якщо адміністрація магазину відмовляється складати будь-які акти і однаково вимагає сплатити кошти, покупець повинен пам’ятати, що відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Однак споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково. І у цьому може дуже допомогти запис із камери відео-спостереження. У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції». Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання. У випадку, коли після всіх аргументів покупця, однаково продовжують примушувати платити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, споживач повинен викликати поліцію. |