НАЙВИЩА ЦІНА СВОБОДИ: РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ ВІТАЛІЯ СИРБУ 🇺🇦
Є дні, коли важко знайти слова. Коли тиша промовляє більше, ніж будь-які речення, а біль втрати об’єднує всю громаду. Війна продовжує писати найтрагічніші сторінки нашої історії. За можливість жити на своїй землі, говорити рідною мовою, ростити дітей під українським прапором наші Захисники платять найвищу ціну — власним життям.
Сьогодні Роменська громада схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу свого земляка, уродженця міста Ромни, мужнього Воїна — СИРБУ Віталія Володимировича.
На Алеї Слави провести Віталія СИРБУ в останню путь зібралися рідні, представники міської влади, побратими, друзі, знайомі, священнослужителі та небайдужі жителі громади.
🕯 Живим коридором, із квітами та схиленими головами присутні зустріли полеглого Воїна. У ці хвилини кожне «дякуємо» було адресоване Захиснику, який став на оборону України та до останнього залишався вірним своєму військовому обов’язку.
Священнослужителі звершили чин заупокійної служби та піднесли молитви за упокій душі полеглого Воїна.
Зі словами скорботи та вдячності до рідних і всіх присутніх від імен міського голови Олега СТОГНЯ звернулася начальник Управління соціального захисту населення Роменської міської ради Оксана ПАЛЯНИЧКА: «Сьогодні ми проводжаємо в останню путь Воїна, який обрав для себе шлях честі та відповідальності — шлях захисту Батьківщини. Віталій СИРБУ знав справжню ціну війни. Він пройшов через важкі випробування, був поранений, але знайшов у собі сили повернутися до побратимів і продовжити боротьбу. Йому назавжди залишиться 40 років… Для рідних ця втрата — невимовний біль. Для нашої громади — ще одна рана, яка назавжди залишиться у спільній пам’яті. Для України — ще одне ім’я Воїна, завдяки якому вона продовжує стояти. Ми схиляємо голови перед мужністю Віталія та дякуємо йому за службу, стійкість та кожен день, який він віддав боротьбі за нашу державу. Низький уклін Захиснику. Щирі співчуття рідним і близьким. Нехай світла пам’ять про Віталія СИРБУ назавжди залишиться у наших серцях».
СИРБУ Віталій Володимирович народився 20 березня 1986 року в місті Ромни. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут він зростав, навчався, формував свій характер і робив перші кроки у доросле життя.
Віталій навчався у Роменській ЗОШ № 4. Після цього вступив до Роменського індустріального технікуму. Згодом Віталій був призваний на строкову військову службу, яку проходив у навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині. Потім вступив до Полтавського військового інституту зв’язку..
Повернувшись, Віталій знайшов своє покликання у непростій, але надзвичайно творчій справі — виготовленні кованих виробів. З часом став справжнім майстром художнього ковальства. За ескізами замовників його вправні руки створювали з металу справжні витвори мистецтва. Працював у Ромнах, Києві та за кордоном.
Віталій умів бачити красу і творити її власними руками. Працьовитий, творчий, цілеспрямований, із сильним духом і твердим характером — таким його знали рідні, друзі та знайомі.
Після початку повномасштабного вторгнення росії Віталій не залишився осторонь боротьби за Україну.
У липні 2022 року Віталій СИРБУ добровольцем вступив до добровольчого батальйону, сформованого на Роменщині. А потім служив у теробороні. Це було його свідоме рішення — у важкий для держави час стати на захист рідної землі.
У 2023 році Віталій СИРБУ долучився до лав ЗСУ. Військову службу проходив у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.
Молодший сержант Віталій СИРБУ служив водієм-електриком підрозділу безпілотних авіаційних комплексів. Разом із побратимами виконував бойові завдання на Донеччині та Харківщині, мужньо захищаючи незалежність України.
Війна неодноразово випробовувала Віталія на міцність. Під час виконання бойових завдань Віталій СИРБУ зазнав поранення. Пройшовши лікування та відновлення, він повернувся у стрій, до своїх побратимів. Поранення не змусило його відступити. Він залишився вірним своєму військовому обов’язку, побратимам і Україні.
За мужність, стійкість, професіоналізм та сумлінне виконання військового обов’язку Віталій СИРБУ був відзначений нагородами: медаллю «Захиснику України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» І ступеня та нагрудним знаком 57-ї окремої мотопіхотної бригади «Народжені в боях».
За кожною з цих відзнак — непростий бойовий шлях Віталія СИРБУ, виконані завдання, небезпека, поранення і повернення у стрій, бойове братерство та відданість Україні.
Друзі й побратими згадують Віталія СИРБУ як людину сильного духу та характеру, творчу й цілеспрямовану особистість, вірного друга і надійного бойового товариша. На нього можна було покластися у найскладнішу хвилину.
Особливого символізму набув його бойовий позивний — «Кова». У мирному житті Віталій працював із металом, своїми руками перетворюючи його на красу. На війні ж сам продемонстрував надзвичайну міцність, витримку та незламність.
Віталій мав свої плани на життя. Та не судилося…
🕯12 вересня 2026 року водій-електрик 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів DH-І “ДОМАХА” 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Кості Гордієнка, молодший сержант Віталій СИРБУ загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Віталію назавжди 40 років…
Сестра втратила рідного брата. Тітка — племінника. Дві донечки втратили найдорожчу людину — свого тата.
Роменська громада втратила мужнього земляка. Україна — Сина, Захисника і Патріота. Людину, яка в мирному житті своїми руками творила красу, а у найтяжчий для країни час стала на її захист.
Віталій СИРБУ залишив після себе значно більше, ніж створені його руками роботи. Він залишив частинку себе у своїх донечках, у серцях рідних і друзів, у пам’яті бойових побратимів. Його серце любило життя, родину і рідну землю. А коли Україна потребувала захисту, він став Воїном і залишався ним до останнього подиху…
Роменська громада у глибокій скорботі разом із рідними Захисника…
Світла і вічна пам’ять Герою – Віталію Володимировичу СИРБУ!🇺🇦
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
