Я вдячний долі, що пустила мене в світ українцем

7 серпня в центральній міській бібліотеці для дорослих імені Бориса Антоненко – Давидовича відбулася читацька конференція – «Борис Антоненко-Давидович. Штрихи до літературного та політичного портрету» присвячена 120 – тій річниці від дня народження Великого українця Бориса Антоненко-Давидовича.

Під час вступного слова міський голова Салатун Сергій Андрійович наголосив на тому,що ім’я Бориса Антоненко – Давидовичапо праву стоїть в одному ряду з відомими земляками, що прославляли наш край, адже з його постаттю пов’язана ціла епоха, його ім’ям названа вулиця в місті, влада має намір встановити пам’ятник-погруддя Антоненко-Давидовичу біля бібліотеки.

На конференцію, в честь знаного майстра слова, поета, письменника, дослідника української мови завітала   доктор філологічних наук, професор Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренко – Беценко Тетяна Петрівна. В своєму виступі вона наголосила на моральній чистоті і безмежній, аж до самозречення відданості своєму покликанню, унікальному творчому доробку письменника, любові до української мови та її вдосконаленню. Науковий співробітник Недригайлівського краєзнавчого музею, завідуюча музею-садиби Олекси Ющенка – Коваленко Ірина Олексіївна нагадала про родовід Антоненко-Давидовича з боку батька, який походив з Недригайлівщини, та часті відвідини дідуся та бабусі малого Бориса в дитячі роки, що мали значний вплив на духовне зростання письменника.Хвилюючими були спогади від особистої зустрічі з письменником голови громадської організації «Роменське земляцтво» – Карпенко Надії Йосипівни, чий батько – поет Йосип Дудка мав товариські відносини з Антоненко-Давидовичем.  Згадуючи особисту долю письменника, його родинні зв’язки пані Надія відзначила  чисту, світлу, романтичну душу письменника, який незважаючи на репресії та поневіряння завжди зберігав  оптимізм.

Про долю людини, яка протистояла тоталітарному режиму все своє страдницьке життя, відбувши в таборах та на засланні 23 роки, вистоявши не зважаючи на всі перипетії долі  та залишившись людиною з високої літери розповів краєзнавець Діброва Григорій Володимирович, який ініціював та доклав чимало зусиль щодо  рішення про присвоєння центральній міській бібліотеці імені Бориса Антоненко-Давидовича.

Неабияк зворушив присутніх вірш поетеси Бородько Валентини Михайлівни про славних літераторів, митців Роменщини, які своїм талантом прославили рідний край. Знати, любити, відстоювати чистоту і багатство української мови. Як це робив на протязі життя Антоненко-Давидович закликала вчитель, поетеса Лісненко Тетяна Станіславівна.

В творчій атмосфері вільного спілкування – міська громадськість, представники влади, літератори та митці переглянули презентацію – «Великий українець», та ознайомились з книжковою виставкою  «Поборник української мови». Формат зустрічі надав можливість легко і невимушено поспілкуватись  про особливо цікаві, малодосліджені, а часом і зовсім незнані факти  біографії та творчості письменника.

Підсумовуючи враження від заходу, начальник відділу культури Баляба Тетяна Іванівна подякувала всім учасникам та висловила думку про те, що саме на таких літературних заходах відпочиваєш душею, заряджаєшся енергією, маєш комфортне та цікаве спілкування.