СЕРЦЕ ВОЇНА ЗУПИНИЛОСЯ, АЛЕ ПАМ’ЯТЬ ПРО НЬОГО ЖИТИМЕ ВІЧНО: ВІТАЛІЙ СТАСЮК НАЗАВЖДИ В СТРОЮ!

Війна продовжує вписувати трагічні сторінки в історію України. Вона безжально обриває людські життя, руйнує мрії, залишає в серцях рідних невимовний біль. Кожна втрата українського Захисника — це рана, що болить не лише одній родині, а й усій Україні. І за кожним іменем Героя — мужність, відданість Батьківщині та найдорожча ціна нашої свободи.

Сьогодні Роменська та Андріяшівська громади у глибокій скорботі провели в останню земну дорогу Віталія Васильовича СТАСЮКА — уродженця Андріяшівської громади, Воїна, який став на захист України та сумлінно виконував свій військовий обов’язок.

На Алеї Слави зібралися рідні, побратими, представники громад та небайдужі мешканці, щоб схилити голови перед Захисником і віддати йому останню шану.

🕯У спільній молитві духовенство та присутні просили вічного спокою для душі Воїна. Скорботна тиша, сльози рідних і квіти вдячності супроводжували Героя в останню путь.

Зі словами скорботи та вдячності до рідних і всіх присутніх від імені міського голови Олега СТОГНІЯ звернулася начальник Управління соціального захисту населення Роменської міської ради Оксана ПАЛЯНИЧКО: «Шановні Роменська та Андріяшівська громади, дорога сумуюча родино! Сьогодні ми знову схиляємо голови в глибокій скорботі. Війна забрала ще одного Захисника України — Віталія Васильовича СТАСЮКА. Його серце зупинилося, але пам’ять про його мужність, відданість і служіння Батьківщині житиме вічно. Віталію назавжди 46… Від всієї Роменської громади висловлюю найщиріші співчуття матері, братам, усім рідним і близьким Воїна. Розділяємо ваш біль і низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника. Вічна пам’ять і слава Герою!»

Сьогодні ще одне ім’я навіки закарбувалося в історії нашої боротьби за свободу. Ще одна родина залишилася без найдорожчої людини, а Україна втратила свого вірного сина.

🇺🇦Віталій Васильович СТАСЮК народився 16 листопада 1979 року в селі Андріяшівка. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. У 1985 році пішов до місцевої школи, яку закінчив у 1993 році. Згодом здобув професію тракториста у Глинському професійно-технічному училищі.

У 1997–1999 роках проходив строкову військову службу, під час якої отримав звання сержанта. Повернувшись до мирного життя, працював у радгоспі «Андріяшівський», а згодом — на Біловодському комбінаті хлібопродуктів.

Рідні, друзі та односельці пам’ятають Віталія як спокійну, врівноважену, працьовиту й надійну людину. Він цінував родину, поважав людей, сумлінно працював і завжди залишався вірним своїм життєвим принципам.

1 листопада 2025 року Віталій Васильович став до лав Збройних Сил України. Служив командиром радіорелейного відділення взводу зв’язку прив’язки роти мобільних вузлів зв’язку 42-ої окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя.

Він обрав шлях військового обов’язку, ставши на захист рідної землі, своїх близьких та майбутнього України. Сумлінно виконував покладені на нього завдання, залишаючись відданим військовій присязі та українському народові.

🕯11 жовтня 2026 року командир радіорелейного відділення 42-ої окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя, сержант СТАСЮК Віталій Васильович помер від гострої серцево-судинної недостатності у Полтаві.

🇺🇦Воїну назавжди 46…

Найважче сьогодні його родині… Роменська громада висловлює щирі співчуття родині, близьким, друзям та всій Андріяшівській громаді. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій скорботі.

Життя Віталія Васильовича — це шлях звичайної української людини, яка працювала, любила свою землю, берегла родину, а коли настав час — стала на захист Батьківщини.

Нехай світла пам’ять про Воїна назавжди залишиться в серцях усіх, хто знав, любив і поважав.

Вічна пам’ять і шана Захиснику України – Віталію Васильовичу СТАСЮКУ!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики