РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЗАХИСНИКА ВЛАДИСЛАВА ГУЛАКА
Усе частіше й частіше наші громади огортає скорбота… Війна щодня приносить страшні звістки. Ми проводжаємо в останню путь наших Захисників, які віддали свої життя за Україну. І щоразу усвідомлюємо: ще одне життя, ще одна людська доля, ще одне майбутнє, яке безжально обірвала війна…
Цього скорботного дня громада провела в останню путь Захисника, який загинув на фронті, боронячи нашу землю від російського агресора.
Скорботна подія об’єднала в жалобі рідних, друзів, представників керівництва громад, духовенство, побратимів та небайдужих громадян, які прийшли віддати останню шану Воїну.
Під час церемонії прощання на Алеї Слави присутні поклали квіти та схилили голови на знак глибокої поваги до полеглого Захисника.
Міський голова Олег СТОГНІЙ висловив щирі слова скорботи: «Сьогодні ми віддаємо шану Захиснику України, уродженцю Андріяшівської громади — Владиславу Миколайовичу ГУЛАКУ! Важко усвідомлювати, що Владиславу назавжди залишиться 30… У цьому віці ще стільки планів та надій, стільки всього попереду… Та війна не залишила йому можливості здійснити задумане, бути поруч із рідними… І це одна з найболючіших сторін нашої сьогоднішньої реальності. Від імені Роменської громади висловлюю щирі співчуття рідним, близьким, побратимам і всім, хто знав Захисника! Світла і вічна пам’ять Герою України!»
Владислав Миколайович ГУЛАК народився 18 вересня 1995 року в селі Андріяшівка в багатодітній родині.
У 2001 році пішов до першого класу Андріяшівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів. Після закінчення 9 класів вступив до Синівського аграрного ліцею, де здобув спеціальність муляра-штукатура. Згодом продовжив навчання у Глухівському коледжі Сумського національного аграрного університету.
У 2015 році проходив строкову військову службу, склав Військову присягу та служив стрільцем.
Певний час працював на Біловодському КХП. У 2022 році став щасливим і люблячим батьком сина.
Владислав був надзвичайно працьовитою та доброю людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Він був душею компанії, мав світлі плани та сподівання на майбутнє, які, на жаль, безжально обірвала війна…
У листопаді 2025 року Владислав був мобілізований до лав Збройних Сил України. Та жорстока реальність розпорядилася інакше…
21 липня 2026 року навідник взводу бойових машин 2-ї штурмової роти 425-го окремого штурмового полку «Скеля», старший солдат ГУЛАК Владислав Миколайович загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Воїну навіки 30…
У скорботі залишилися мати, син, сестри та племінники.
Роменська громада висловлює глибокі співчуття рідним, близьким і друзям полеглого Захисника. Світла пам’ять про Владислава назавжди збережеться в наших серцях, у спогадах рідних, друзів, побратимів та земляків.
Світла пам’ять Герою — Владиславу Миколайовичу ГУЛАКУ!
Вічна пам’ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
