НАЗАВЖДИ В СТРОЮ: РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ РУСЛАНА НАЗАРЕНКА
Війна щодня залишає болючі рани в українських родинах. Вона безжально забирає найкращих синів і дочок нашої держави – тих, хто без вагань став на захист України, її свободи та незалежності. Ще одна страшна звістка сколихнула Роменську та Андріяшівську громади…
Сьогодні земляки провели в останню путь солдата Руслана Сергійовича НАЗАРЕНКА – мужнього Захисника, який до останнього подиху виконував свій військовий обов’язок, захищаючи українську землю від російського агресора.
Прощання із Героєм відбулося на Алеї Слави. Віддати останню шану Захиснику прийшли рідні та близькі, друзі, побратими, військовослужбовці, представники Роменської та Андріяшівської громад, духовенство й небайдужі жителі.
Живим коридором, схиливши голови та ставши на коліна, люди проводжали Героя в останню земну дорогу. У скорботній тиші лунала спільна молитва за упокій його душі, після чого священнослужителі звершили чин відспівування.
Від імені міського голови Олега СТОГНІЯ слова співчуття родині загиблого Захисника висловила начальник Управління соціального захисту населення Роменської міської ради Оксана ПАЛЯНИЧКА: «Сьогодні ми прощаємося з уродженцем Андріяшівської громади, солдатом Русланом НАЗАРЕНКОМ — відважним захисником України, який загинув на фронті, боронячи наш дім від агресора. Його смерть — це не просто втрата однієї людини, це біль усієї країни. Війна забирає найкращих і змушує кожного з нас зустрітися з жорстокою реальністю. Руслан став до лав Збройних Сил України не заради слави чи нагород, а з глибокого почуття обов’язку перед Батьківщиною. Він мужньо виконав свій військовий обов’язок, залишившись вірним присязі та Україні до останнього подиху. Його ім’я назавжди залишиться серед тих, хто віддав життя за нашу свободу».
Руслан Сергійович НАЗАРЕНКО народився 12 вересня 1993 року у селі Нова Гребля.
У 2009 році закінчив Новогребельську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів. Після цього вступив до Роменського фахового коледжу Сумського національного аграрного університету, де здобув освіту та зробив перші кроки до самостійного життя.
Після завершення навчання працював у ТОВ «Ромни-кондитер», де трудився до 2017 року. Згодом працював на різних підприємствах. Рідні, друзі та знайомі пам’ятають Руслана як доброзичливу, працьовиту, відповідальну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу.
2 січня 2026 року Руслан був призваний до лав Збройних Сил України. Після проходження військової підготовки проходив службу на посаді кулеметника мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
Попри воєнне лихоліття, Руслан не переставав вірити у мирне майбутнє. 4 квітня 2026 року він одружився, створивши власну сім’ю та мріючи про щасливе життя поруч із коханою людиною.
На жаль, війна перекреслила ці мрії…
1 серпня 2026 року кулеметник мотопіхотного відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, солдат НАЗАРЕНКО Руслан Сергійович загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Руслану назавжди 32 роки…
Ім’я Захисника навіки закарбоване в історії боротьби українського народу за незалежність, а його подвиг житиме у пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав цього мужнього воїна. Нехай Господь прийме його світлу душу до Царства Небесного, а вдячна пам’ять про його подвиг житиме вічно…
Вічна слава та світла пам’ять Захиснику України – НАЗАРЕНКУ Руслану Сергійовичу!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
