СТАВ ВОЇНОМ СВІТЛА: РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПОПРОЩАЛАСЯ З ГЕРОЄМ ЄВГЕНІЄМ ВЕДМЕДЕМ

Пекельне жорно війни не дає оговтатися від численних втрат… Знову море людських сліз та скорбота, яка оповиває все навколо.

Сьогодні Роменська громада з глибокою шаною та болем у серці проводжала в останню дорогу Євгенія Івановича ВЕДМЕДЯ.

Синьо-жовті прапори заполонили живий коридор. Під цими кольорами Євгеній Іванович стояв на захисті Батьківщини до останнього подиху… Віддати шану вірному синові України на Алею Слави прийшли рідні, близькі, керівництво громади, духовенство, друзі, побратими та небайдужі мешканці.

Поминальну літію за загиблим відслужили священнослужителі, разом із якими всі присутні молилися за упокій душі полеглого військовослужбовця.

Співчуття рідним висловила заступник міського голови Лілія ГОРОДЕЦЬКА: «Війна, яку російська федерація розпочала проти нашої держави, на жаль, триває… Вона змінює долі, ламає життя. Ми завжди будемо вдячні Героям, які стали на захист України, тим, хто жертвує собою заради нашої свободи! Сьогодні, на цьому місці, ми прощаємося з одним із таких Героїв! Це – солдат Євгеній Іванович ВЕДМІДЬ. Україна втратила вірного Захисника, громада –  мужнього Воїна, на якого можна було покластися в найважчі миті. Низько схиляємо голови перед подвигом нашого земляка. Вічна пам’ять і слава!».

Євгеній Іванович ВЕДМІДЬ народився 10 червня 1985 року в місті Ромни. Навчався у Роменській загальноосвітній школі №5. Доля склалася непросто – він рано втратив батьків. Але не зламався. Його підтримав старший брат, який став для нього опорою й прикладом.

Євгеній ріс відповідальним, щирим юнаком. Постійно працював, не покладаючи рук, а у вільний час підробляв на будівництві. Його «золоті руки» вміли все: майструвати, лагодити, будувати. Друзі та рідні поважали Євгенія за чесність, силу духу, готовність прийти на допомогу. Чоловік захоплювався риболовлею, любив також активний відпочинок.

Згодом Євгеній ВЕДМІДЬ одружився. Родина виховувала сина. Він щиро любив і цінував свою дружину, багато часу приділяв вихованню сина, був уважним, турботливим батьком. Разом родина будувала плани на майбутнє, мріяла про мирне життя, подорожі та щасливі будні.

28 січня 2023 року чоловік розпочав військову службу. Пройшов навчання на стрільця у навчальному центрі «Десна», а згодом був зарахований до 116-ї окремої механізованої бригади. Захисник воював у найгарячіших точках: на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі. Усі, хто служив поруч, знали: це – мужній, вірний, надійний воїн. Його поважали побратими, а командири довіряли найвідповідальніші завдання.

За свою відданість, службу і сміливість Євгеній отримав подяку від командира військової частини та відзнаку «СТАЛЕВА МІЦЬ».  Також нашого Захисника було нагороджено медаллю «Незламним Героям російсько-української війни».

Євгеній неодноразово ризикував життям, вивозив поранених з-під обстрілів, довозив побратимів на передову. Чоловік рідко був у відпустках, але на сьому річницю сина зробив усе можливе, щоб бути поруч із родиною у цей день.

Євгеній ВЕДМІДЬ мав мужнє серце, яке билося за Україну, мав плани на життя під мирним українським небом. Але не судилося… Клята війна безжально обірвала його життя…

1 серпня 2025 року водій господарчого відділення взводу матеріального забезпечення танкового батальйону 116-ї окремої механізованої бригади, солдат Євгеній Іванович ВЕДМІДЬ, будучи вірним Військовій присязі, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність,  загинув під час виконання бойових завдань на Харківщині.

Воїну назавжди 40 років…

У Захисника залишилися син, дружина, брат…

Висловлюємо щирі співчуття близьким, рідним та друзям. Нехай Господь дасть сили пережити це горе. Євгеній назавжди залишиться з нами у пам’яті, у вдячності та в історії нашого народу…

Низько схиляємо голови перед подвигом нашого земляка – людини, яка без вагань віддала життя заради майбутнього своїх дітей, рідних і всієї країни.

Світла та вічна пам’ять Герою України – Євгенію Івановичу ВЕДМЕДЮ.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики