СЕРЦЕ ВОЇНА ЗУПИНИЛОСЬ, АЛЕ ЙОГО ІМ’Я ЖИТИМЕ ВІЧНО: СЕРГІЙ ПЕТРАШ НАЗАВЖДИ В СТРОЮ!
Війна — це випробування, яке щодня перевіряє людей на міцність, віру й людяність. Це тиша зруйнованих домівок, погляди людей, у яких назавжди змінилося життя, і дні, що навчили чекати та вірити водночас. Вона триває, вплітаючись у нашу щоденну реальність, змінюючи хід історії й долі мільйонів. Попри біль і втрати, війна відкриває справжню ціну свободи, людяності та єдності, нагадуючи нам: навіть у найтемніші часи надія залишається силою, яку неможливо зламати.
Цього важкого дня Роменська громада провела в останню путь Воїна – Сергія Володимировича ПЕТРАША, який захищав Україну та кожного з нас. На Алеї Слави зібралися рідні, побратими, керівництво громади та небайдужі мешканці, щоб віддати останню шану Захиснику.
🕯 Духовенство спільно з присутніми помолились за вічний спочинок душі Воїна. Тужливі молитви стали відображенням болю та гіркоти втрати. Останній шлях Героя був скроплений сльозами та живими квітами, як символом скорботи та вічності…
🔰 Зі скорботним словом до присутніх звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «На жаль, вже не один рік триває війна в Україні… Вона змінює долі, ламає мрії, забирає найкращих з найкращих. Кожен день повномасштабного вторгнення – це нові імена, що вписуються в книгу пам’яті. І серед них наш земляк, Воїн – Сергій Володимирович ПЕТРАШ. Не витримало серце нашого захисника. Сергію назавжди 37… Ми низько схиляємо голови перед Героєм і його родиною. Пам’ять про Захисника – це біль, що ніколи не зникне, але й світло, яке вестиме нас до Перемоги».
Сергій народився 9 березня 1988 року. Він зростав у родині, де цінували працю, щирість і взаємну підтримку. Мав сестру та брата, з якими був по-справжньому близький. Мав гарні та довірливі стосунки з батьками, яких любив та поважав. Його дитинство й юність минули у рідному місті Ромни — місті, яке сформувало його як людину. Навчався у Роменській загальноосвітній школі №7, згодом здобував освіту у Роменській вечірній школі. Пізніше родина переїхала до села Пустовійтівка, яке стало для нього новою домівкою.
Сергій був людиною праці. Мав, як кажуть у народі, «золоті руки». Працював будівельником у різних куточках України, ніколи не цурався важкої роботи й завжди виконував її сумлінно та відповідально. У його руках робота справді кипіла, бо він умів і любив те, що робив, вкладаючи в кожну справу частинку себе.
За характером Сергій був спокійним, врівноваженим, щирим. Він не любив гучних слів, але його вчинки говорили більше за будь-які обіцянки. Умів підтримати добрим словом, допомогти ділом і завжди тримав своє слово.
Для рідних Сергій був опорою й захистом — турботливим, уважним, надійним сином і братом. Для друзів — вірним і справедливим товаришем, людиною, на яку можна було покластися у будь-яку хвилину. Він умів бути поруч — тихо, без показної героїки, але по-справжньому.
21 липня 2025 року Сергій був призваний Роменським ТЦК до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання у місті Житомир. Потім розпочав військову службу навідником у 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді. Солдат Сергій ПЕТРАШ з честю виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Мав повагу та авторитет серед побратимів.
26 жовтня 2025 року під час чергового бойового завдання наш Воїн отримав поранення. Почалося тривале лікування у місті Києві, а згодом — реабілітація у рідному місті Ромни.
Захисник Сергій ПЕТРАШ завжди мріяв про Перемогу України. Але війна внесла свої корективи, змінивши всі земні плани нашого Героя. На жаль, серце нашого Захисника не витримало.
6 лютого 2026 року Сергій Володимирович ПЕТРАШ помер від гострої серцево-судинної недостатності.
Сергію назавжди 37 років…
У Сергія залишилися батьки, син, брат та сестра. Серце Захисника зупинилося, але його подвиг народився на війні і назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав, любив і поважав. Він віддав своє здоров’я і життя за свободу України, за мирне майбутнє кожного з нас. Україна втратила вірного сина, громада — мужнього Воїна. Його відданість, сила духу та любов до Батьківщини назавжди залишаться прикладом для всіх нас.
Світла та вічна пам’ять Воїну — ПЕТРАШУ Сергію Володимировичу!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
