НАЗАВЖДИ В СТРОЮ: РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ДМИТРА ХІМЧЕНКА
Війна триває… І вона щодня забирає в нас найкращих – тих, хто не вагаючись став на захист рідної землі. Сьогодні Роменська громада віддала останню шану Воїну-Захиснику, нашому земляку – Дмитру Сергійовичу ХІМЧЕНКУ.
На Алеї Слави з живими квітами рідні, друзі, керівництво громади, побратими та небайдужі мешканці схилили голови в скорботі, дякуючи Воїну за відданість і незламну боротьбу… Священнослужителі провели заупокійну службу, молячись за вічний спокій душі Героя.
«ХІМЧЕНКО Дмитро Сергійович серцем і долею завжди був з Україною. Він жив, працював, захищав країну… Дмитро зробив свідомий вибір – бути зі своєю країною у найтяжчий її час. На жаль, війна забирає не лише на передовій. Низький уклін родині Захисника. Світла пам’ять Воїну!» – зі скорботним словом звернувся очільник громади Олег СТОГНІЙ.
Дмитро Сергійович ХІМЧЕНКО народився 16 січня 1984 року за кордоном, але згодом родина переїхала на малу Батьківщину батька – місто Ромни.
Навчався в Роменській загальноосвітній школі № 7, потім вступив до Роменського професійно-технічного училища за спеціальністю електрогазозварник.
Строкову службу Дмитро проходив в Окремій президентській бригаді імені Богдана Хмельницького в Києві. Після служби повернувся в рідне місто, створив сім’ю, в якій народився син.
Деякий час працював у «Нафтозахисті», але значну частину свого життя займався будівельними роботами в Україні та за її межами.
Саме з-за кордону Дмитро повернувся до України після початку повномасштабного вторгнення. Продовжив працювати, а у грудні 2024 року отримав повістку – і з честю став до лав захисників.
Він гідно пройшов бойову підготовку в Чернігівській області, служив у 91-й окремій бригаді підтримки, виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.
На початку липня 2025 року Воїн приїхав у відпустку та через декілька днів сталося непоправне…
На жаль, 5 липня 2025 року серце солдата Дмитра Сергійовича ХІМЧЕНКА зупинилося…
Захиснику України Дмитру ХІМЧЕНКУ назавжди 41 рік…
Він був гарним батьком, турботливим сином, безвідмовним товаришем, надійним побратимом, людиною з «золотими руками» та щирою душею. Життя Дмитра обірвалося несподівано, на мирній землі, але подвиг його – живий. І пам’ять про нього житиме серед нас, у серцях рідних, у цій країні, за яку він боровся.
У скорботі син, мати, батько, брат…
Роменська громада висловлює щирі співчуття близьким, рідним та друзям. Нехай Господь дасть сили пережити це горе. Дмитро назавжди залишиться з нами у пам’яті, у вдячності, у нашій історії…
Нехай світло пам’яті про Захисника буде осяювати наш шлях, давати нам сили боротися й перемагати.
Вічна слава та світла пам’ять Захиснику Україні – Дмитру Сергійовичу ХІМЧЕНКУ!
Вічна слава всім, хто віддав життя за Україну!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
