РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЗАХИСНИКА АНДРІЯ ШАПРАНА

Безжальна війна продовжує забирати життя українців… Вона кривавими російськими руками руйнує долі, плани та надії, руйнує цілий всесвіт… Щодня гинуть воїни, проливається кров, розлучені родини, зламані життя. Щоразу  чорна звістка з фронту змушує оплакувати болючу втрату, вже плачуть не очі, вже плачуть серця матерів, батьків, дітей, друзів, побратимів…

Цього скорботного дня Роменська громада на Алеї Слави провела в останню путь захисника України, командира відділення управління мінометної батареї, молодшого сержанта Андрія Івановича ШАПРАНА.

Попрощатися із загиблим Героєм, прийшли рідні, близькі, керівництво громади, друзі, військовослужбовці, духовенство та небайдужі мешканці. З великим болем і скорботою в серці, схиливши голови стали на колі на, всі хто прийшов віддати останню шану захиснику.

Зі скорботним словом до всіх, під час траурної церемонії на Алеї Слави, звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ. «Скільки страждань, горя, болю, гіркоти, і смертей, несе холодний подих війни…. росія вбиває та спалює на своєму шляху все, що ми любимо, цінуємо та оберігаємо. Вона прагне вбити українську душу, їй це не під силу, то вона вбиває наших воїнів-захисників. Але вони йдуть нескореними, незламними… Наш захисник Андрій ШАПРАН показав нам приклад справжнього патріота, приклад хоробрості і відваги, він чесно і до кінця виконував свій обов’язок воїна і громадянина, віддавши своє безцінне життя за вільне майбутнє у незалежній Україні. Світлий спомин про нього залишиться у наших серцях. Герої не вмирають, вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо..», – сказав очільник громади Олег СТОГНІЙ.

Андрій ШАПРАН народився 9 грудня 1974 року в с. Гуменці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Сім’я переїхала до міста Ромни, коли Андрію було 4 роки.

Закінчив 9 класів Роменської школи №7. Потім вступив до Роменського вищого професійно-технічного училища. Після отримання виробничої спеціальності, Андрій проходив строкову військову службу.

Згодом працював в Укртелекомі. Саме в цей час Андрій створив сім’ю, в якій народився син.

У 2016 році під час проведення антитерористичної операції добровільно пішов захищати кордони країни на Донецькому та інших пекельних напрямках. 

Повномасштабне вторгнення росії на територію України застало Андрія ШАПРАНА під час роботи охоронцем.  Не вагаючись, вже в перші дні вторгнення він приєднався до територіальної оборони. Мужньо ніс варту в Роменському районі.

18 березня 2022 року Андрія було призвано на військову службу. Він продовжив вартувати, але вже в Краснопільському районі. Згодом, за станом здоров’я, яке значно погіршилося під час захисту Батьківщини, Андрій повернувся в місто Ромни.

29 вересня 2024 року Андрій ШАПРАН знову став на захист країни. На посаді командира відділення управління мінометної батареї боронив Куп’янський напрямок. Цим часом його стан здоров’я різко погіршився. Військовослужбовець проходив лікування в Харківському та Хмельницькому шпиталях.

На жаль, 3 листопада 2024 року серце мужнього Захисника України зупинилось назавжди.

Андрію ШАПРАНУ навіки 49 років…   

У воїна залишилися батьки, син, брат…   

Вічна пам’ять Герою – Андрію ШАПРАНУ!

Роменська громада пам’ятає кожного Героя,  хто поклав  життя, захищаючи незалежність та суверенітет України. Їх імена мають бути навіки закарбований в пам’яті теперішнього та прийдешнього поколінь.

Герої не вмирають, доки їх пам’ятають!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики