Війна заходить без попередження, забирає життя, не питаючи дозволу. Вона залишає за собою біль, сльози і порожнечу, яку важко заповнити. Щодня ми втрачаємо тих, хто став на захист нашої Батьківщини. Це не просто втрати для нашої громади чи країни – це втрати для кожної родини…
Сьогодні Роменська громада з глибоким сумом у серці провела в останню путь Воїна-Захисника ЖДАНА Володимира Андрійовича, який залишив цей світ у розквіті сил, маючи плани на життя після Перемоги!
Володимир був символом відваги і мужності, якого вже не буде серед нас. Його життя забрала війна, але ми будемо пам’ятати його назавжди, як вірного сина України, який не побоявся стати на захист рідної землі.
Прощання відбулося на Алеї Слави, де зібралися рідні, друзі, побратими, представники Роменської громади та священнослужителі. Кожен присутній віддавав шану Герою, схиляючи голову в скорботі.
Духовенство спільно з присутніми помолились за вічний спочинок душі Воїна. Військовий оркестр та тужливі молитви стали відображенням болю та гіркоти втрати. Останній шлях Захисника був скроплений сльозами та живими квітами, як символом скорботи та вічності…
Зі словами скорботи до присутніх звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Герої, як Володимир ЖДАН, віддають своє життя заради нашої свободи та незалежності. Вони — це наша сила та наша надія. Володимир Андрійович, як і тисячі інших, став на захист України, і ми завжди будемо пам’ятати його мужність та відвагу. Від імені всієї Роменської громади висловлюємо глибокі співчуття родині Воїна».
Наш Захисник ЖДАН Володимир Андрійович народився 14 травня 1980 року у місті Ромни. Тут пройшло його дитинство, згодом з родиною переїхав до села Горбове Полтавської області, а пізніше – до села Бобрик Роменського району. Тут він закінчив 11 класів місцевої школи. Володимир із юних років був цілеспрямованим, допитливим, мав потяг до техніки й електрики.
Після закінчення школи він вступив до Київської сільськогосподарської академії, де здобув фах електрика, тут також пройшов військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта.
Після навчання працював у Роменському районі електричних мереж (РЕМ) – пройшов шлях від монтера до майстра. Багато років свого життя віддав енергетиці. Паралельно викладав в Роменському с/г технікумі на кафедрі енергетики. Він був працьовитим, відповідальним, завжди прагнув знати більше, вміти краще.
Володимир створив сім’ю, став турботливим батьком, виховував сина.
А потім прийшла війна…
У травні 2022 року, він добровільно став до лав Збройних сил України. Пройшов навчання у Полтаві на зв’язківця. Служив у 91-му Охтирському батальйоні інженерних військ. Потім пішов на Харківський та Донецький напрямок, був у Запоріжжі вже в іншій частині. Володимир обіймав посаду начальника інженерної служби, мав звання старшого лейтенанта.
Служба була важкою, з виснаженням не лише фізичним, а й моральним. Володимир мав проблеми зі здоров’ям, але попри це завжди залишався на службі, виконував обов’язки з повною самовіддачею. Останні місяці наш Захисник проходив медичне обстеження – його направили на реабілітацію до Києва. Та сталося найстрашніше – серце Воїна не витримало ударів війни, навантаження служби, тривоги та виснаження.
🕯Начальник інженерної служби старший лейтенант Володимир ЖДАН помер 8 квітня 2025 року.
Нашому Захиснику навіки 44 роки…
Родина втратила чоловіка та батька… Його втрата – це біль для всієї громади, для всієї України.
Висловлюємо щирі співчуття близьким, рідним та друзям. Нехай Господь дасть сили пережити це горе. Володимир назавжди залишиться з нами у пам’яті, у вдячності, у нашій історії…
Нехай світло пам’яті про Захисника буде осяювати наш шлях, давати нам сили боротися й перемагати. Наш Воїн залишиться в нашій пам’яті, у нашій історії, і ми завжди будемо вдячні йому за те, що він віддав своє життя заради нашого майбутнього.
Вічна пам’ять і слава Герою України — Володимиру Андрійовичу Ждану!
Спочивай з миром, наш Воїне, захищаючи Україну з небес!
