ОСТАННЯ ДОРОГА ГЕРОЯ: ВАЛЕРІЙ РОГАЛЬ — НАЗАВЖДИ В НАШІЙ ПАМ’ЯТІ
Війна… Вона, мов безжальний ураган, вривається в життя, змітаючи на своєму шляху мрії, долі, любов… Вона забирає найкращих, залишаючи у серцях порожнечу, у домівках — мовчання, в очах — сльози, які не висихають. Війна стискає душу і змушує щодня платити надто високу ціну за свободу. І знову — чорна стрічка болю оповила рідну землю…
Сьогодні у скорботі Роменська та Андріяшівська громади провели в останню путь молодого, відважного і мужнього Захисника — 🇺🇦 Валерій Вікторович РОГАЛЬ. Він був світлою, доброзичливою людиною, вірним своєму обов’язку. Коли Батьківщина покликала — став до зброї. Коли прийшла небезпека — не відступив.
Прощання із Героєм відбулося на Алеї Слави. Віддати останню шану Герою зібралися рідні, керівництво громад, священнослужителі, друзі, військові, побратими та небайдужі мешканці.
Створивши живий коридор, на колінах, зі сльозами на очах, скорботою та болем у серці від непоправної втрати, земляки прощались із Воїном. Лунала спільна молитва за упокій душі Валерія РОГАЛЯ, де священнослужителі провели над тілом загиблого чин відспівування.
Щирі співчуття рідним загиблого Героя висловив міський голова Олег СТОГНІЙ, зі словами скорботи він промовив: «Сьогодні ми прощаємося з уродженцем Андріяшівської громади, солдатом Валерієм РОГАЛЕМ — відважним захисником України, який загинув на фронті, боронячи наш дім від агресора. Його загибель — це біль усієї країни. Війна забирає найкращих і змушує кожного з нас зустрітися з жорстокою реальністю… Валерій пішов воювати не заради слави, а з глибокого почуття обов’язку перед рідною землею. Його подвиг — частина великої боротьби, де кожен воїн — щит і опора нашої свободи».
25 лютого 1970 року в селі Анастасівка. Тут зростав, закінчив школу, здобув професію токаря. Після служби в армії присвятив себе праці та родині.
Для своєї єдиної доньки він був найкращим батьком, а для маленької онуки — найлюдянішим дідусем.
28 листопада 2023 року Валерій Вікторович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він не шукав легких шляхів, обравши одну з найнебезпечніших військових професій. Його побратими згадують його як надзвичайно дисциплінованого та відповідального воїна.
🕯 3 лютого 2025 року стрілець-снайпер механізованого взводу 54-ої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, солдат Валерій РОГАЛЬ загинув в бою за Україну, її свободу і незалежність на Луганщині.
Лише через рік, завдяки процедурі репатріації, тіло Героя повернулося на рідну землю, щоб знайти вічний спокій в обіймах батьківщини.
Захиснику назавжди 54…
Роменська громада глибоко сумує разом із родиною полеглого Захисника. Мужність, вірність присязі й жертовність Валерія навіки закарбуються в нашій пам’яті…
🕊Нехай Господь дарує йому Царство Небесне, а душа Героя знайде спокій!
🕯Вічна пам’ять та шана Воїну – Валерію Вікторовичу РОГАЛЮ!🇺🇦
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
