ОСТАННЯ ДОРОГА ГЕРОЯ: Олександр СТРИЖЕВСЬКИЙ — НАЗАВЖДИ В НАШІЙ ПАМ’ЯТІ
Війна… Вона, мов безжальний ураган, вривається в життя, змітаючи на своєму шляху мрії, долі, любов… Вона забирає найкращих, залишаючи у серцях порожнечу, у домівках — мовчання, в очах — сльози, які не висихають. Війна стискає душу і змушує щодня платити надто високу ціну за свободу. І знову — чорна стрічка болю оповила рідну землю…
Сьогодні у скорботі Роменська та Андріяшівська громади провели в останню путь молодого, відважного і мужнього Захисника — 🇺🇦 Олександра Миколайовича СТРИЖЕВСЬКОГО. Він був світлою, доброзичливою людиною, вірним своєму обов’язку. Коли Батьківщина покликала — став до зброї. Коли прийшла небезпека — не відступив.
Прощання із Героєм відбулося на Алеї Слави. Віддати останню шану Герою зібралися рідні, керівництво громад, священнослужителі, друзі, військові, побратими та небайдужі мешканці.
🕯Створивши живий коридор, на колінах, зі сльозами на очах, скорботою та болем у серці від непоправної втрати, земляки прощались із Воїном. Лунала спільна молитва за упокій душі Воїна, де священнослужителі провели над тілом загиблого чин відспівування.
🇺🇦Щирі співчуття рідним загиблого Героя висловив міський голова Олег СТОГНІЙ, зі словами скорботи він промовив: «Сьогодні ми прощаємося з уродженцем Андріяшівської громади, солдатом Олександром СТРИЖЕВСЬКИМ — відважним захисником України, який загинув на фронті, боронячи наш дім від агресора. Його смерть — це не просто втрата однієї людини, це біль усієї країни. Війна забирає найкращих і змушує кожного з нас зустрітися з жорстокою реальністю… Олександр пішов воювати не заради слави, а з глибокого почуття обов’язку перед рідною землею. Він мужньо стояв у строю, залишаючись вірним побратимам і Україні. Його подвиг — частина великої боротьби, де кожен воїн — щит і опора нашої свободи».
🕯Олександр народився 3 березня 1981 року в селі Нова Гребля. Пройшов шлях від учня місцевої школи до професійного водія та дбайливого господаря, який понад усе любив рідну землю та захоплювався бджільництвом.
Його шлях Воїна розпочався ще у 2015 році. Тоді, під час мобілізації, він гідно боронив Україну та отримав статус учасника бойових дій. Після повернення додому Олександр створив сім’ю, виховував сина, був опорою для матері та сестер.
🛡 Шлях справжнього патріота: коли 24 лютого 2022 року ворог прийшов на нашу землю, Олександр не вагався ні хвилини. Вже наступного дня, 25 лютого, він добровільно став до лав Збройних Сил України.
Пройшов запеклі бої на Донецькому напрямку. Навіть після поранення у 2023 році та реабілітації — знову повернувся у стрій до своїх побратимів. За сумлінну службу та відвагу був нагороджений військовими відзнаками.
З 12 квітня 2024 року Олександр вважався зниклим безвісти. Майже два роки жевріла надія, а рідні молилися про диво… Але 4 лютого 2026 року надійшло трагічне підтвердження.
Командир відділення взводу спостереження розвідувальної роти 115-ї окремої механізованої бригади, старший сержант Олександр СТРИЖЕВСЬКИЙ, вірний військовій присязі загинув 12 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
«Він був щирою, світлою людиною. Надійним побратимом, люблячим батьком, чоловіком та турботливим сином…» — так згадують Олександра всі, хто його знав.
Низький уклін та щирі співчуття дружині, сину, батькам, сестрам та близьким загиблого. Жодні слова не вгамують цей біль, ми розділяємо його разом з вами.
Вічна пам’ять і вічна слава Захиснику України – СТРИЖЕВСЬКОМУ Олександру Миколайовичу! Герої не вмирають!🇺🇦
За повідомлення відділу з питань внутрішньої політики
