НАВІКИ В СТРОЮ: РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЗАХИСНИКА ОЛЕКСАНДРА ШЕРЕМЕТА
Ще в 2014 році, росіяни, вторгнувшись в Україну, посягнули на українське майбутнє. Але їм стало зрозуміло, що сильні та незалежні українці Батьківщини не віддадуть. Тому вони цинічно вбивають тих, хто прагне зробити завтрашню Україну світлою і мирною. Війна не зупиняється ні на хвилину. Кожен новий день — це ще один день боротьби. Ще один день, який комусь не судилося прожити.
Сьогодні Роменська міська територіальна громада в жалобі… В глибокій скорботі проводжає в останню путь українського захисника Олександра Миколайовича ШЕРЕМЕТА.
На Алею Слави в місті Ромни, щоб віддати належну шану мужньому воїну Олександру ШЕРЕМЕТУ, прийшли рідні, близькі, керівництво громади, друзі, побратими, духовенство та небайдужі мешканці. Ці останні його миті на землі були скроплені сльозами та вкриті квітами. Літію за загиблим військовослужбовцем відслужили священнослужителі Православної церкви України.
Зі скорботним словом до присутніх звернувся Роменський міський голова Олег СТОГНІЙ: «Сьогодні ми віддаємо належну шану українському захиснику, нашому земляку Олександру ШЕРЕМЕТУ. Олександр Миколайович 15 років був сільським головою Плавинищенської сільської ради, активно займався волонтерською діяльністю, працюючи головним енергетиком добровільно доєднався до Збройних Сил України. Він прожив достойне життя, відзначене працею та відданістю Україні. 23 серпня 2024 року Олександр ШЕРЕМЕТ загинув, захищаючи рідну землю. Його ім’я назавжди залишиться у наших серцях. Світла пам’ять та вічна шана Герою!».
У цей тяжкий час, разом з очільником громади свої співчуття родині висловили побратими та товариші Олександра ШЕРЕМЕТА.
Безжалісна війна забирає найдорожче у світі – життя людей, які до останнього подиху борються за кожен клаптик рідної землі.
ШЕРЕМЕТ Олександр Миколайович народився 16 липня 1970 року в багатодітній родині у селі Загребелля Роменського району. Здобував навчання у Пустовійтівській загальноосвітній школі. Згодом навчався у Недригайлівському вищому професійному училищі та Глухівському коледжі Сумського аграрного університету.
Протягом трьох років Олександр проходив строкову службу на Курильських островах, обіймаючи посаду штурмана-електрика. Після повернення додому майже рік він працював на керівній посаді у колгоспі села Сененкове. Трудовий шлях продовжив на заводі «Слобожанська будівельна кераміка». Працював на цегляному заводі в Амурській області. Саме в цей час Олександр зустрів свою майбутню дружину. Вже через два роки, коли Олександр разом з дівчиною повернувся на Батьківщину в с. Загребелля, вони одружилися та створили міцну родину.
Олександр ШЕРЕМЕТ, працюючи в Роменському районі електричних мереж, був обраний сільським головою Плавинищенської сільської ради. Відданий справі та цілеспрямований, він очолював сільську раду 15 років. Потім працював головним енергетиком ТОВ ТАС «АГРО ПІВНІЧ» в с. Харкове Чернігівської області.
З 2014 року Олександр Миколайович активно займався волонтерською діяльністю. За цей період здійснив більше 100 поїздок на фронт. Разом з однодумцями був причетний до встановлення Стели загиблим воїнам АТО в місті Ромни. Був членом Громадської організації «Патріоти Роменщини».
З перших днів повномасштабного вторгнення захищав рідне місто у складі добровольчого формування. А вже 1 січня 2023 року Олександр ШЕРЕМЕТ добровільно вступив до лав 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Пройшовши фахові курси в Полтаві, Олександр отримав спеціальність оператора безпілотних ударних авіаційних комплексів. Захищав Україну на Донецькому та Харківському напрямках.
Воїн гідно виконував свій військовий обов’язок та вірив у світле майбутнє країни. На жаль, з серпня 2024 року, Олександр вважався зниклим безвісти. Після проведення ідентифікації, у березні 2025 року, підтвердилося найстрашніше…
23 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання у н.п. Веселе Ізюмського району Харківської області старший сержант ШЕРЕМЕТ Олександр загинув, захищаючи рідну землю.
Українському Герою Олександру ШЕРЕМЕТУ назавжди 54…
У нього залишилися мама, дружина, двоє синів, донька, сестри, брат. Любов до рідної землі та відповідальність за країну передалися його дітям. Вони продовжують батькову справу: старший син став офіцером Повітряних сил, молодший навчається на льотчика.
Друзі згадують Олександра як доброго, розумного, мужнього захисника й патріота. Він був турботливим сином, люблячим чоловіком і батьком, надійним товаришем. Олександр ШЕРЕМЕТ прожив достойне життя, відзначене працею та відданістю Україні. Його ім’я назавжди залишиться у наших серцях.
Світла пам’ять та вічна шана Герою — Олександру ШЕРЕМЕТУ!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики