НАВІКИ В НЕБЕСНІЙ ВАРТІ: РОМЕНСЬКА ГРОМАДА ПОПРОЩАЛАСЯ З ГЕРОЄМ – ІВАНОМ САВКОМ
Гірка звістка знову об’єднала громади в скорботі. Україна продовжує платити високу ціну за свою свободу, втрачаючи відданих Захисників і Захисниць. Сьогодні Роменська громада віддала останню шану Воїну, уродженцю Андріяшівської громади – Івану Михайловичу САВКУ!
На Алеї Слави зібралися рідні та близькі, представники громад, побратими й небайдужі мешканці. З живими квітами в руках віддали шану Герою, який до останнього залишався вірним присязі та Батьківщині. Під час заупокійної молитви священнослужителі просили для Івана вічного спокою, а присутні схиляли голови в глибокій скорботі та вдячності.
Зі скорботним словом звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Неможливо знайти слова, які б полегшили біль цієї втрати. Ми втратили відважного Захисника, людину честі та обов’язку, який мріяв про мирне майбутнє для своєї родини та своєї держави, але віддав за це найдорожче – власне життя. Щиро співчуваємо рідним і близьким, розділяємо ваше горе й схиляємо голови в скорботі. Пам’ять про Івана САВКА житиме в наших серцях. Нехай його подвиг, як і кожного із Захисників, чиї фото вже на Алеї Слави – стане дороговказом для всіх нас. Вічна шана і слава Герою!».
САВКО Іван Михайлович народився 10 вересня 1970 року в селі Малий Раковець Закарпатської області. Дитинство і юність провів у рідному селі, де змалку сформувалися його працьовитість, повага та відповідальність.
Після закінчення школи був призваний на строкову військову службу, яку проходив на острові Нова Земля, а в 1990 році Іван Михайлович повернувся додому.
У мирному житті працював будівельником у місті Хуст у ПМК-118. Був працьовитим і сумлінним, не боявся важкої роботи. У 2001 році створив сім’ю та переїхав до села Волошнівка. Разом із дружиною виховували доньку, для якої він був люблячим батьком і надійною опорою.
Чоловік ніколи не цурався жодної праці: працював робітником на фермі, на току, у сільській раді. Його поважали односельці за доброту, щирість, безвідмовність і готовність завжди прийти на допомогу.
18 листопада 2023 року Іван Михайлович став до лав Збройних сил України, де служив навідник 31-ї окремої механізованої бригади. Побратими знали його за позивним «Малиш» – через невисокий зріст, однак із повагою часто зверталися до нього «Батя», адже він був мудрим і турботливим, умів підтримати словом і порадою.
4 квітня 2024 року навідник 31-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького, рядовий САВКО Іван загинув під час виконання військового обов’язку поблизу н.п. Костянтинівка Покровського району Донецької області внаслідок удару FPV-дрона противника.
Воїну назавжди 53…
Світла пам’ять про Івана САВКА назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, знайомих та односельців. Він був добрим, щирим, відданим, безвідмовним – людиною великої душі та мужнього серця.
Спочивай з миром, Герою…
Світла пам’ять та вічна слава Захиснику України – Івану Михайловичу САВКУ!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
