120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РОМЕНСЬКОЇ МАДОННИ ОЛЕКСАНДРИ АВРАМІВНИ ДЕРЕВСЬКОЇ
Про материнський подвиг Олександри Оврамівни ДЕРЕВСЬКОЇ, яка виростила в найтяжчі роки 48 дітей різних національностей (а за низкою даних, набагато більше) дітей-сиріт, написано книги, українські кінематографісти присвятили їй фільми, астрономи назвали на її честь малу планету.
Якби була Книга рекордів Гіннеса, де фіксувалися б випадки унікальної самопожертви, благородства і любові, ця жінка неодмінно посіла б в ній одне з почесних місць. Світова історія поки що не знає подвигу, рівного тому, який здійснила вона впродовж сорока надзвичайно важких років в історії держави. Не маючи власних дітей, ця жінка створила унікальний сімейний будинок, де знайшли тепло і прихисток діти, до яких особливо немилосердно поставилося життя, – вони залишилися без батьків або ж ті від них відмовилися.
Чим можна виміряти той материнський подвиг, який здійснила Олександра Аврамівна Деревська – єдина в світі жінка, яка виховала чужих дітей: 17 дочок і 31 сина, обдарувала їх теплом і ласкою.
Все життя Олександра Аврамівна брала в сім’ю часто дітей хворих, слабих, тих, кому особливо були потрібні материнський догляд, тепло материнських рук, ласка, доброта.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 березня 1974 року О.А. Деревській присвоєно почесне звання «Мати – героїня» (посмертно).
Як вдалося вижити такій багато чисельній сім’ї? На це запитання свого часу відповіла сама Олександра Аврамівна. На її глибоке переконання, головне в житті – доброта і труд. Вона любила повторювати своїм дітям: «Завжди допомагайте людям і тоді вам буде жити легше. Саме легше, а не краще», «Якщо вам зробили добро – пам’ятайте про це, а забудете – то гріх великий».
Роменська мадонна дістала вічне життя і шану та все ж найвеличнішою пам’яттю, невмирущим спогадом про велике материнське серце, працьовиті руки і теплу душу є її діти, онуки, правнуки…
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
