7 січня 2025 року в Конгрес-центрі Сумського державного університету відбулося урочисте нагородження рідних двох Героїв з Роменської міської територіальної громади, які віддали своє життя за свободу та незалежність України. Начальник Сумської обласної військової адміністрації Володимир АРТЮХ вручив державні нагороди (посмертно) родинам загиблих Воїнів.
Тож, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджено (посмертно):
– орденом «За мужність» IIІ ступеня – сержанта ГУРЖІЯ Миколу Юрійовича,
– орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – лейтенанта ГЕРАСЬКА Богдана Леонідовича.
Згадаймо наших Захисників – земляків:
Богдан ГЕРАСЬКО — відважний син Роменської громади, загинув на фронті, захищаючи Україну. Богдан народився і виріс в м. Ромни Сумської області. Навчався в школі № 7. З легкістю опановував науки, мав багато захоплень. Шкільні друзі та вчителі кажуть, що він був дуже світлим, привітним, вихованим хлопцем, гарним другом і товаришем. Школа завжди з нетерпінням чекала нагоди подивитися його виступи в танцювальному гурті “Імпульс”
Зі шкільних років Богдан вирішив стати військовим, наполегливо готувався до цього, одразу після школи вступив на навчання до Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного
Через повномасштабну агресію росії на території України в академії було вирішено провести достроковий випуск кадетів в лютому 2022 року. Тож Богдан разом із товаришами одразу перетворився зі слухача академії на воїна-захисника Батьківщини
Був направлений для проходження служби в один з батальйонів ЗСУ в артилерійський підрозділ
З початку війни Богдан брав участь у захисті Київської області, де отримав контузію. Проте відмовився полишити побратимів і лишився в строю
Разом зі своїм підрозділом був перекинутий на захист Харківської області
В коротких розмовах з мамою по телефону постійно казав: “Ми зможемо! Ми вистоїмо! Ми захистимо нашу землю!”
В одному з пекельних боїв під м. Ізюм Харківської області внаслідок обстрілу ворожими “Градами” лейтенант Герасько Б.Л. отримав травми, несумісні з життям…
Богдан до кінця лишився вірним військовій присязі, в бою з противником за нашу Батьківщину виявив стійкість та мужність, гідність і самовідданість…
Богдану назавжди 20… Клята війна забрала єдину дитину у матері…Україна втратила одного з найкращих своїх синів, але пам’ять про нього залишиться в серцях українців.
Інший наш Захисник ГУРЖІЙ Микола Юрійович народився 27 лютого 1981 року в с. Біловоди Роменського району Сумської області. У 1986 році сім’я переїхала до села Новопетрівка Анастасівської сільської ради.
З 1987 по 1996 рік навчався в Анастасівській середній школі. Однокласникам та педагогам запам’ятався, як дуже веселий, життєрадісний, завжди усміхнений хлопець, який дуже любив грати у футбол. Після закінчення школи продовжував навчання у Недригайлівському ВПУ – 41, де здобув професію водія – тракториста.
З 1999 по 2001 рік перебував на службі в армії. Після закінчення строкової служби працював за здобутою спеціальністю. Після одруження проживав у місті Ромни, мав двох синів. Працював на взуттєвій фабриці, на Роменському комбінаті хлібопродуктів, в приватному підприємстві по виробництву металоконструкцій.
Микола Юрійович не міг стояти осторонь, коли виникла загроза суверенітету та територіальної цілісності України – став учасником АТО в період з 2014 по 2015 роки. Після повернення працював в приватній охоронній фірмі «Яструб».
З 2020 року служив в Збройних Силах України по контракту. Мав звання – сержант, командир стрілецького відділення ВЧ А4534.
22 жовтня 2023 року під час виконання завдань героїчно захищаючи незалежність і територіальну цілісність України, загинув у районі населеного пункту Авдіївка, Донецької області. Сміливо прийняв останній бій та віддав життя за мирне майбутнє Батьківщини та кожного українця.
Роменська громада провела в останню путь Героя російсько-української війни Гуржія Миколу Юрійовича 30 жовтня 2023 року, похований у селі Новопетрівка.
Пам’ятаємо про героїзм наших земляків! Адже їхня самовідданість та мужність стали основою для захисту нашої держави від агресії. Їхня смерть — не лише біль для родин, але й величезна втрата для громади та України. Світла пам’ять та вічна шана нашим Героям! Герої не вмирають!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
