Пости автора Alyona

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів Указом Президента України від 23 серпня 2004 року № 987 встановлено День Державного Прапора України, який відзначається щорічно 23 серпня. Державний Прапор є одним із державних символів країни, відбиває національні традиції, ідентифікуючи певну територію. Ще до християнізації Русі жовто-блакитні барви символізували Київську Державу. Майже всі герби міст Київщини й України обрамлялися жовтоблакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького виробляли з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносили хрест, зорі, зброю, постаті святих. Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської “весни народів”. Уперше такий прапор замайорів у червні 1848 року на міській ратуші Львова. Відтоді полотнища в національних кольорах використовували під час Шевченківських та інших свят у Галичині, Буковині та Закарпатті. На Наддніпрянщині це стало можливим після революції 1905–1907 років. Із падінням царату ті барви були вже загальновизнаною українською символікою. 25 березня 1917 року під синьо-жовтими прапорами відбулася 25- тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 29 березня в Києві під час Свята свободи українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами. 31 березня учасники Українських зборів у Чернігові встановили український прапор і виконали “Ще не вмерла Україна”. 1 квітня в Києві з ініціативи Центральної Ради відбулася понад 100-тисячна маніфестація, на якій тисячі солдат-українців Київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам’ять борцям за волю”, “Війна до перемоги”. У Харкові, Полтаві, Катеринославі та інших містах України і за її межами відбулися подібні акції під синьо-жовтими прапорами. Влітку 1917-го під цим прапором вирушав на фронт перший український підрозділ – полк імені гетьмана Богдана Хмельницького. Тоді ж частина кораблів Чорноморського флоту підняла українські прапори. Вперше – на есмінці “Завидний” з ініціативи керівника української ради корабля Івана Прокоповича.

Офіційно стяг затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот УНР. 29 квітня на есмінцях і лінкорах, що базувалися у Севастополі, підняли українські прапори. Флагманський корабель “Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття стяга над українським Чорноморським флотом. За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові штандарти. 16 липня гетьман затвердив військовий прапор Української Держави. 13 листопада 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг. За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах. Окупувавши Україну, більшовики карали за синьо-жовтий. На Підкарпатській Русі, яка увійшла до Чехословаччини, 20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор. У 1934-му чехословацька влада заборонила використовувати його. 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України в Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України. Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. Скажімо, в листопаді 1928 року українські активісти вивісили його із написом “УВО” до 10-річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра. На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: “Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій”. У квітні 1941-го Другий великий збір ОУН (б) визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором. У другій половині ХХ століття синьо-жовтий пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Були поодинокі спроби піднести український прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Георгій Москаленко (студент вечірнього відділення наргоспу) та Віктор Кукса (робітник), які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу “Більшовик”, що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму. 22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою. 4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. 28 січня 1992 року Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини до довжини 2:3. Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність

Державний прапор – це важлива автентична складова символіки будь-якої країни, яка має відповідне забарвлення та наповненість. Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Трансформація цього національного символу тривала не одне століття: починаючи від одноколірного полотна із кольоровим символом (сонце, півмісяць, архангел Михайло, зірка) до сучасного двоколірного.

День Державного прапора України відзначають щорічно 23 серпня. Його було оголошено офіційним святом за спеціальним Указом президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 р. (з доповненнями від 7 серпня 2009 р. – Указ № 602/2009).

Саме, у 2022 році цю дату справляють 19-й раз.

 Історія свята

Урочисте внесення прапора в Верховну Раду України — 24 серпня 1991 року

фото: Верховна Рада України

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

До 2004 р. День Державного прапора України відзначався лише у Києві на муніципальному рівні. Поштовхом до запровадження офіційного та урочистого свята стало занесення блакитно-пшеничного прапора до сесійної зали Верховної Ради активістами народних депутатів. Потім прапор освятив священик УАПЦ Петро Бойко. Нині освячена реліквія зберігається в музеї Верховної Ради України.

Серед тих, хто заніс прапор у Раду, були В’ячеслав Чорновіл, Микола Поровський, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Деркач та Володимир Крижанівський.

Значення кольорів прапора України

Згідно з поширеним тлумаченням синій колір символізує ясне небо, а жовтий – стиглі пшеничні поля. Саме це пояснення сприяло популяризації прапора у Придніпров’ї на початку XX століття. Однак існують також  інші трактування колірної гами українського прапора.

З релігійного погляду синій колір – божа сила, а жовтий – це віра. Є ще й сакральна версія тлумачення колірної гами, відповідно до якої жовтий – це сонячне, вогненне, творчо-активне божественне начало (вогонь), а синій – щось консервативне, пасивне, що потребує активізації (вода).

Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією.

Прибічники ідеї «перевертання» прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише «перевернути» прапор.

Стосовно ж «історичного» аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики

Дорогі земляки! Шановні гості нашої громади!

Щиро вітаю вас з державним святом!

Символічно, що ми відзначаємо День Державного Прапора України напередодні Дня  Незалежності.  Адже саме синьо-жовтий стяг об’єднував під своїми полотнищами захисників та оборонців рідної землі.

Наш прапор сьогодні – це більше, ніж символ свободи і незалежності, слави і відродження України. Його маємо берегти і шанувати як найвищу національну святиню. Мить, коли піднімається Прапор України та звучить Державний Гімн, – це момент піднесення, який сповнює серця гордістю за рідну країну.

Тридцять один рік тому здійснилася споконвічна мрія нашого народу – бути господарем на своїй українській землі.

….2022-й  рік непростий в історії сучасної України. Нині держава переживає складні часи агресії та посягань на незалежність та цілісність держави. У такий складний час поняття Незалежності та Єдності України набуло для кожного з нас особливого змісту. Дух патріотизму об’єднав людей різних національностей. Скрізь майорять жовто-блакитні прапори. Бути українцем – почесно.

Я переконаний, що лиха година скоро мине. Тож докладаймо спільні зусилля для завершення великої місії – зберегти, розбудувати та уславити нашу Велику Єдину Україну.

З нагоди даного свята від усієї душі зичу вам та вашим рідним міцного здоров’я, щастя, добра і злагоди, достатку, миру, щедрої долі, подальших успіхів в усіх справах і починаннях заради процвітання української держави, добробуту її народу.

З повагою – міський голова Олег СТОГНІЙ

Безпілотні літальні апарати допомагають нашим військовим завчасно відстежувати окупантів та рятувати тисячі захисників. Але їхня кількість значно менша, ніж потрібно на фронті.

Щоб посилити українську армію, Генштаб Збройних Сил України, Міністерство цифрової трансформації та UNITED24 реалізують проєкт «Армія дронів». Це комплексна програма, що включає системну закупівлю дронів, їх ремонт та оперативну заміну, а також курс навчання пілотів.

Як долучитися до збору дронів:

 Долучайтеся до збору коштів на порталі UNITED24 (https://u24.gov.ua/uk/dronation). Кошти надійдуть на рахунок Міноборони — і військові куплять дрони самі.

 Ви можете віддати свій дрон ЗСУ. Принесіть дрон до відділення Нової пошти. Скажіть, що віддаєте його на потреби ЗСУ «Армія дронів». Працівники направлять дрон за призначенням.

Кожна пожертва має значення! Кожен дрон рятує життя і наближає перемогу України! 

Детальніше про збір за посиланням  https://u24.gov.ua/dronation

Шановні мешканці та гості громади, вже шостий місяць поспіль ми відчуваємо напругу, тривогу та депресію, викликану війною. При цьому надмірна тривожність може призвести до психічних розладів, тому необхідно уберегти себе від такого стану.  

З метою збереження психічного здоров’я під час війни, Громадська спілка “ДЖИ-ЕФ-ЕС-АЙ УКРАЇНА” організувала для українців надання кваліфікованої дистанційної психологічної допомоги при панічних атаках. 

Для реєстрації на отримання психологічної допомоги необхідно у браузері комп’ютера чи смартфона набрати: au.org.ua 

Пам’ятайте: психотерапевт не просто лікує пацієнта, а навчає його різним психотерапевтичним технікам, до кінця терапії клієнт отримує величезний багаж корисних навичок і сам стає психотерапевтом самого себе.

Контррозвідка Служби безпеки України знешкодила ворожого агента, який у перші дні повномасштабного вторгнення рф «провів» із Сумської до Київської області 128 одиниць техніки окупантів.

За даними СБУ, зрадником виявився мешканець Сумщини, завербований спецслужбами рф. Із перших днів тимчасової окупації регіону він розпочав активну співпрацю з ворогом, запропонувавши стати провідником і показати безпечні шляхи до Києва.

А після звільнення Сумської області агент продовжив співпрацювати із фсб рф і виконувати завдання своїх кураторів. Він збирав дані про місця розташування, кількість та озброєння Сил оборони в регіоні.

Фігурант передавав працівникам фсб координати військових об’єктів із прив’язкою до місцевості. Для комунікації та передачі даних використовував закриті канали електронного зв’язку.

Під час обшуків у помешканні зловмисника правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку та мобільні телефони із доказами комунікації з російськими кураторами.

Затриманому повідомлено про підозру за ч. 1 та ч. 2 ст. 111 (державна зрада та державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану) Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заходи із викриття проводили співробітники регіональних підрозділів СБУ Вінниччини та Сумщини у взаємодії з Департаментом контррозвідки СБУ та Департаментом військової контррозвідки СБУ за процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури.

Відео «Затримано агента»

22.07.2020 року Пустовійтівська сільська рада Роменського району Сумської області звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовою заявою до Кабінету Міністрів України, треті особи – Бобрицька сільська рада Роменського району Сумської області, Біловодська сільська рада Роменського району Сумської області, Зарудянська сільська рада Роменського району Сумської області, Погожокриницька сільська рада Роменського району Сумської області, Перехрестівська сільська рада Роменського району Сумської області, Центральна виборча комісія, Сумська обласна державна адміністрація, Роменська міська рада Сумської області про визнання протиправним та скасування розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. №723р. “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області” в частині включення до затвердженої території Роменської об’єднаної територіальної громади Пустовійтівської, Бобрицької, Біловодської, Зарудянської, Перехрестівської, Погожокриницької територіальних громад Роменського району Сумської області та зобов’язати КМУ включити до затверджених територій територіальних громад Сумської області Пустовійтівську об’єднану територіальну громаду у складі Пустовійтівської, Бобрицької, Біловодської, Зарудянської, Перехрестівської, Погожокриницької територіальних громад Роменського району Сумської області з адміністративним центром у с. Пустовійтівка Роменського району Сумської області.

Слід зазначити, що відповідно до рішення Роменської міської ради восьмого скликання від 14.12.2020 Пустовійтівську сільську раду Роменського району Сумської області реорганізовано шляхом приєднання до Роменської міської ради Сумської області.

Визначено, що Роменська міська рада Сумської області є правонаступником всього майна, прав та обов’язків Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області, яка увійшла до складу Роменської міської ради Сумської області.

12.05.2022 року Пустовійтівська сільська рада Роменського району Сумської області припинена як юридична особа, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.08.2022 року у приміщенні Окружного адміністративному суду міста Києва відбулося судове засідання по справі № 640/17167/20, на якому, за клопотанням Роменської міської ради, було винесено протокольну ухвалу про заміну Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області на процесуального правонаступника Роменську міську раду Сумської області.

У подальшому в цьому ж судовому засіданні судом була розглянута  та задоволена заява Роменської міської ради про закриття провадження у справі в зв’язку з відмовою  від позову про що постановлена відповідна ухвала.

За повідомленням відділу юридичного забезпечення

З метою підтримки  малого і середнього бізнесу та жителів  Сумщини в умовах воєнного стану Сумське обласне об’єднання організацій роботодавців спільно з керівництвом  ТРЦ  «КИЇВ» у рамках організованої ними акції «СВОЇ ДЛЯ СВОЇХ» надають можливість усім бажаючим реалізувати  товари, послуги, сільськогосподарську продукцію та інше на території  торгівельного центру «КИЇВ» (м. Суми, вул. Кооперативна,1) з 15 серпня по 15 жовтня 2022 року.

Участь у даній акції безкоштовна, торгові площі уже готові для розміщення учасників. Детальну інформацію щодо участі можна отримати за телефонами: (050) 307 1415,          (050) 307 5676 та (066) 054 5475.

Запрошуємо суб’єктів господарювання та мешканців нашої громади взяти участь у запропонованій акції.

                                                За повідомленням управління економічного розвитку РМР

Об 11:00 розпочався відкритий благодійний турнір Роменської МТГ з міні-футболу присвячений пам’яті загиблих військовослужбовців в російсько-Українській війні.

На заході присутні керуючий справами виконкому Наталія МОСКАЛЕНКО, заступник міського голови Василь МАРЮХА, начальник відділу молоді та спорту Володимир МЕЛЬНИК, які побажали командам перемоги на футбольному полі, а нашим військовим у боротьбі з ворогом.

Загалом у змаганнях беруть учать дев’ять команд громади.

Запрошуємо всіх охочих завітати до ДПТНЗ «Роменське ВПУ», що знаходиться по вул. Коржівська, 44, приєднатися до збору коштів для ЗСУ #Вірю_в_ЗСУ та підтримати команди.

За повідомленям відділу молоді та спорту

Сьогодні, 12 серпня о 9:00 з нагоди Дня молоді на території громади відбувся авто-мотопробіг.

Захід проходив за участі керуючого справами виконкому Наталії МОСКАЛЕНКО, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Василя МАРЮХИ та начальника відділу молоді та спорту Володимира МЕЛЬНИКА.

Дана акція мала на меті зібрати кошти на допомогу воїнам, які мужньо захищають суверенітет нашої країни від російської агресії. Тому всі бажаючі Роменської міської територіальної громади мали змогу долучитися до неї та гучно проїхати вулицями міста, показавши гідний приклад патріотизму.

До учасників пробігу у дружній атмосфері звернулася Наталія МОСКАЛЕНКО, яка привітала присутніх з Днем молоді та подякувала всім, хто долучився до авто-мотопробігу. Разом ми сила! #Вірю_в_ЗСУ

Багато позитивних вражень отримали учасники заходу та спостерігачі.

За повідомленням відділу молоді та спорту

ЗСУ – міцна стіна, яка захищає Україну! Бойовий дух, професіоналізм, впевненість та оптимізм воїнів на передовій – секрет успіхів українського війська у великій визвольній війні проти росії. Мужні воїни Сил підтримки ЗС України щодня наближають нас до Перемоги! Вони непохитно стоять та стоятимуть на захисті України до останнього окупанта на нашій землі! #Вірю_в_ЗСУ

Кожен громадянин може зробити свій внесок у наближення перемоги та майбутнє України. У цей нелегкий для всіх нас час, дуже приємно, що жителі нашої громади не залишаються осторонь проблем держави. Це прості люди, учні, працівники, пенсіонери, які вносять хоча б часточку себе, своєї душі та праці у спільну мету – допомогу нашим бійцям. Свою титанічну роботою в тилу здійснює й Роменська МТГ, яка спрямована передусім на підтримку військовослужбовців, у тому числі й наших роменців.

https://drive.google.com/file/d/1yG9pAJcIF7ZfJNmmh_rNcHXEcxfWIYqu/view?usp=sharing

Тож мінімальна інвестиція мешканців Роменської громади – це не лише важливий крок для нашої спільної перемоги, а й допомога захисникам транспортом, оргтехнікою, військовою амуніцією й аксесуарами, продуктами харчування, налаштування приладів, сирен оповіщення, підключення до електромереж укриттів, блокпостів, важливих інфраструктурних та військових об’єктів та перерахунок коштів для наших Збройних сил.

Закликаємо долучитися до допомоги нашим захисникам!

Віримо в ЗСУ! Віримо в Сили підтримки! Віримо в Перемогу! Слава Україні!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики